Відкрити головне меню

Трикотажна промисловість

Трикота́жна промисло́вість — галузь текстильної промисловості, яка виробляє з вовняної та бавовняної пряжі і з штучних волокон різноманітні плетені вироби: трикотажне полотно, панчохи, шкарпетки, рукавички, верхній трикотаж і білизну. В Україні почали продукувати трикотажні вироби в малій кількості кустарним способом на початку 20 ст. Перші трикотажні фабрики створили 1915 в Полтаві та Харкові на базі устаткування фабрик, евакуйованих з Польщі. Напередодні другої світової війни підприємства цих міст і Києва випускали понад 4/5 всіх трикотажних виробів, фабрики Харкова і Полтави понад 3/4 всього виробництва панчішно-шкарпеткових виробів УРСР. Полтавська прядильна фабрика постачала трикотажним підприємствам бавовняну пряжу. Рукавички випускали заводи в Бердичеві, Житомирі, Полтаві та Прилуках.

У 1941 — 44 підприємства трикотажної промисловості зазнали майже цілковитого знищення. Згодом трикотажна промисловість була відбудована і поширена. Побудовано нові великі заводи: у Харкові, Миколаєві, Житомирі, Львові, Одесі, Сімферополі, Феодосії, Чернівцях, Івано-Франківську, Прилуках, Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та ін. На початку 1970-х років в Україні працювало 60 трикотажних підприємств.

Головні центри трикотажної промисловості: Харків, Київ (Київська трикотажна фабрика ім. Рози Люксембурґ, заснована 1927, Київська трикотажна фабрика «Киянка» — з 1957), Одеса, Львів, Чернівці, Житомир, Миколаїв, Червоноград, Мукачеве; за межами України, але на українській етнічній території: Берестя, Пинське.


ЛітератураРедагувати