Білоконь Олександр Вікторович
український військовик
Олекса́ндр Ві́кторович Білоко́нь (6 жовтня 1974 — 24 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.
Білоконь Олександр Вікторович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 6 жовтня 1974 Комсомольськ |
Смерть | 24 лютого 2015 (40 років) (помер від поранень) |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
ред.Займався спортом, строкову службу відслужив у морській піхоті. Проживав в Комсомольську, працював у СПУ ВАТ «Полтавський ГЗК».
Мобілізований, зв'язківець 30-ї окремої механізованої бригади.
Разом з військовою частиною вийшов з Дебальцевого, де зазнав контузії.
Помер у шпиталі через інфаркт.
Похований на міському цвинтарі Горішніх Плавнів 28 лютого 2015-го з військовими почестями.
Без Олександра лишилися син та донька-першокласниця.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- Білоконь Олександр Вікторович [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |