Відкрити головне меню

Полтавська духовна семінарія — православний навчальний заклад у Переяславі, згодом переведений до Полтави.

Будинок Полтавської духовної семінарії на початку 20 ст.

Зміст

Історична довідкаРедагувати

Полтавська духовна семінарія заснована 1738 єпископом Переяславським Київської митрополії Арсенієм з осідком у полковому центрі Переяславі — як Переяславський колегіум (після ліквідації Гетьманщини 1782 — семінарія).

1803 перейменована на Полтавську духовну семінарію. 1862 переведена з Переяслава до Полтави.

Погромлена і закрита російським більшовицьким урядом у 1918 р.

Короткочасно відновила діяльність в 1942—1943 роках у складі Рейхскомісаріату Україна.

Розташована на вул. Колонійській (тепер вул. Сковороди № 1/3). Зараз у цьому будинку Полтавська державна аграрна академія.

 
С. Петлюра після навчання в семінарії. 1902

Видатні наставники та вихованціРедагувати

Після закінчення Київської духовної академії один рік (9 вересня 1865 р.— 20 квітня 1866 р.) працював у семінарії учителем-наставником український письменник І. С. Нечуй-Левицький, у 18701874 вчителем хорового співу — Г. П. Гладкий, вчителем історії — В. О. Пархоменко, 18671888 рр., 18901902 рр. ректором — І. X. Пічета, батько історика, академіка АН СРСР В. І. Пічети.

Семінарію закінчили:

Тут навчалися:

В XX—XXI століттіРедагувати

В 1918 році радянська влада закрила семінарію.

В 1997 році в місті Комсомольську (зараз — Горішні Плавні) Полтавською єпархією УПЦ (МП) було відкрито дворічне єпархіальне духовне училище, ректором якого став архімандрит (наразі митрополит) Филип (Осадченко). Пізніше училище перейшло на трирічне навчання.

З 2002 року — Миссіонерське духовне училище Української Православної Церкви (Московського патріархату).

З 29 березня 2007 року духовне училище перетворено в Полтавську місіонерську духовну семінарію.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати