Відкрити головне меню

Кротевич Костянтин Максимович

Архієпископ Костянтин (Кротевич Костянтин Максимович) (нар. 1872, Журавка — після 1931) — український релігійний діяч, архієпископ Вінницький УАПЦ, юрист.

Костянтин Кротевич
Архієпископ Вінницький
Церква: УАПЦ
 
Народження: 1872(1872)
Черкаська область
Смерть: після 1931
Священство: 1918

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї священика. Освіту здобув спершу в Полтавській духовній семінарії, згодом 1897 року закінчив юридичне відділення Харківського університету. Працював адвокатом, згодом був прокурором Полтавського окружного суду.

Одразу після революції 1917 року виступив одним із фундаторів української гімназії імені Івана Котляревського. Працював у бібліотеці при Полтавському історико-філологічному факультеті, очолював бібліотечну справу при відділенні народної освіти, керував правничим товариством у Полтаві (наслідком праці товариства було видання 1917 Малого правничого словника, 2е вид. –1918, 3є –1919).

Активний прибічник українізації православної церкви. Голова парафіяльної церковної ради Воскресенської церкви. Делегат єпархіального з'їзду духовенства і мирян Полтавщини в травні 1917 року.

Висвятився на священика 1918 року. Спершу був помічником і порадником архієпископа Полтавського Парфенія (Левицького). А після його смерті 22 березня[1] 1922-го був висвячений на єпископа.

У 1924 висвячений на архієпископа Вінницького. Співпрацював із місцевим науковим товариством, публікував статті гуманістичного характеру.

За дорученням митрополита Василя (Липківського) деякий час перебував у Алма-Аті та інших містах Середньої Азії. Там допомагав з організацією роботи в українських парафіях.

Як правник, входив до складу слідчої комісії з дослідження життя УАПЦ — її утворив єпископат церкви на вимогу органів ДПУ напередодні ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору (жовт. 1927).

Того ж року Костянтин (Кротевич) свідчив про жалюгідний стан УАПЦ в Волинсько-Житомирському окрузі — залишилося тільки 13 парафій, тому Волинська єпархія УАПЦ не може вважатися окремою церковно-адміністративною одиницею[2].

Під тиском радянської влади архієпископ Костянтин (Кротевич) зрікся сану.

Заарештований у місті Лубни 8 жовтня 1929 року за підозрою у контрреволюційній діяльності. Однак засуджений не був. Постановою того ж ДПУ в червні 1931 року справу припинено за браком доказів.

Згідно з одними джерелами, колишній архієпископ був засуджений до позбавлення волі і загинув у Криму 1937-го, відбуваючи покарання, за другою версією 1930 року його вислано з України — Кротевич нібито оселився на Кавказі, жив дуже бідно, ходив у підряснику і просив милостиню, третя версія свідчить про заслання в Сибір 1931 року і розстріл[3]. Є інші, які кажуть про те, що після звільнення з-під варти і відходу від церкви працював на державній роботі.

РодинаРедагувати

Був одружений із Ларисою Іванівною Кротевич[4].

Діти — Гліб (1908 р.н.), Сергій (1905 р.н.) та Ганна (1910 р.н.).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедія Полтавіка
  • Зінченко А. Ієрархи Української церкви: митрополит Микола Борецький, архієпископ Костянтин Кротевич, митрополит Іван Павловський [Текст] / А. Зінченко ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Центр українознавства. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2003. — 156 с.

ПосиланняРедагувати