Журавка (Шполянська міська громада)

Журавка — село в Україні, входить до Шполянської міської громади у Звенигородському районі (до адміністративно-територіальної реформи 2020 р. у Шполянському районі) Черкаської області.

село Журавка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Шполянський
Рада Журавська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020330060025313
Облікова картка Журавка 
Основні дані
Засноване Початок 18 століття[1]
Населення 1043
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20637
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°55′47″ пн. ш. 31°37′7″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 31.61861° сх. д. / 48.92972; 31.61861
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Водойми р. Турія
Місцева влада
Адреса ради с. Журавка
Сільський голова Сташенко Володимир Олексійович
Карта
Журавка. Карта розташування: Україна
Журавка
Журавка
Журавка. Карта розташування: Черкаська область
Журавка
Журавка
Мапа
Мапа

У селі зареєстровано понад тисячу осіб[2].

Історія

ред.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Журавської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 2116 осіб, налічувалось 343 дворових господарства, існували православна церква, школа ("школа помещалась в общественном (громадском) доме, отопление же для нее, в зимнее время, дает помещик... Учеников обыкновенно бывает человек до двадцати"[3]) , 2 постоялих будинки та лавка[4]. За 3 версти — Лебединський Миколаївський жіночий монастир з 2 православними церквами, школою, лікарнею, готелем, лавкою, відбувались щорічні ярмарки 9 травня, 6 серпня та 15 серпня. За версту — вугільна копальня. У селі Журавка знаходився маєток графа Бобринського[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2878 осіб (1403 чоловічої статі та 1475 — жіночої), з яких 2808 — православної віри[5].

26 січня 1944 року село було звільнене силами 5-ї гвардійської танкової армії генерала П. Ротмістрова, безпосередньо - 155-ю танковою бригадою: до 11:30 було звільнено північно-східну частину села, до 15:00 йшло очищення села від дрібних груп противника, о 17:00, залишивши в Журавці роту протитанкових рушниць, бригада рушила на Лебедин. В ході наступу 155 тбр було розгромлено штаб і захоплено знамено 125-го артилерійського полку ворога, захоплено продовольчий, речовий, артилерійський склади і склад ПММ, знищено до 300 солдат і офіцерів противника, 50 гітлерівців було взято у полон. 4-х з них узяв у полон командир відділення роти автоматників моторизованого стрілецько-кулеметного батальйону 155 тбр червоноармієць Михайло Дармаєв. Разом з 155-ю тбр діяла 8-а гвардійська танкова бригада. Від неї в селі залишився мотострілецький батальйон.

У жовтні 1959 року у зв'язку з ліквідацією Златопільського району село увійшло до складу Шполянського району.[6]

Пам'ятки

ред.
  • Панський — гідрологічний заказник місцевого значення.

Персоналії

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Шполянська районна рада. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  2. Паспорт громади – ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА ОБ’ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА (рос.). Процитовано 3 листопада 2024.
  3. а б Из Таращи, (Киевской губ) // Основа: южно-русский литературно-ученый вестник. С.-Петербург: В типографии П. А. Кулиша. Березіль (Март) 1862. с. 85-88 [розд. паг.]
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Голуб К. О. Календар Шполянщини. — 57 с.

Посилання

ред.