Звенигородський повіт

Київська губернія

Звенигородський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Звенигородка.

Звенигородський повіт
Герб повітового центру
Губернія Київська губернія
Центр Звенигородка
Створений 1796 рік
Площа 2 649 км²
Населення 274 704 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Опис ред.

Повіт на півночі межував з Канівським повітом, на півдні з Херсонською губернією, на заході з Уманським і Таращанським повітами і Черкаським і Чигиринським на сході. Загальна площа повіту становила 289381 десятин (2 649 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 274 704 чоловік. З них 88,05 % — українці, 9,69 % — євреї, 1,37 % — росіяни[1].

На 1887 рік у повіті було 557 населених пунктів, з яких 7 були містечками. Поділявся на 3 стани і 4 благочинних округи.

Згідно із Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України» від 6 березня 1918 року, частина повіту мала увійти до складу Черкаської землі Української Народної Республіки.

Адміністративний поділ ред.

на 1861 рік ред.

Волості: Антонівська, Босівська, Боярська, Бужанська, Васильківська, Вільшанська, Вільховецька, Виноградська, Воронівська, Дамуківська, Журжинецька, Кирилівська, Кобринська, Козачанська, Кримчанська, Лисянська, Лозоватська, Маринська, Мокро-калигірська, Неморожена, Окнянська, Пединівська, Рижанівська, Степівська, Ступичанська, Сухо-калигірська, Теремківська, Толстянська, Чижівська, Шестеринська, Шполянська.[2]

на 1885 рік ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009. 
  2. [Кіевскія губернскія вѣдомости № 45, відділ II, частина офіційна від 11 листопада 1861, с. 590 (рос. дореф.). Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.  Кіевскія губернскія вѣдомости № 45, відділ II, частина офіційна від 11 листопада 1861, с. 590 (рос. дореф.)]

Джерела ред.