Павло Пятаченко, Павло П'ятаченко (14 грудня 1875, с. Ковтунівка — 9 червня 1935, с. Піддубці) — український православний священик, протоієрей, капелан Армії УНР.

Павло Пятаченко
отець Павло
Народився 14 грудня 1875(1875-12-14)
с. Ковтунівка Пирятинського повіту Полтавської губернії
Помер 9 червня 1935(1935-06-09) (59 років)
с. Піддубці Луцького повіту
·убивство
Країна  УНР
Польща Польща Російська імперія
Alma mater Полтавська духовна семінарія
Титул протопресвітер
Військове звання капелан Армії УНР
Конфесія УАПЦ

Життєпис ред.

Народився в с. Ковтунівка Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії.

Завершив навчання в Полтавській духовній семінарії.

До 1917 р. був наглядачем за церковними школами Пирятинського повіту Полтавської губернії.

У 1919 р. евакуювався до Кам'янця-Подільського.

Навесні 1920 р. став капеланом у 2-й стрілецькій (згодом — 3-й Залізній) дивізії, був капеланом куреня та бригади. Від 26 листопада 1920 р. став капеланом 3-ї Залізної дивізії[1]. У 1920—1930 роки був парафіяльним священиком на Волині.

У 1923 р. служив у Горохівському повіті Волинського воєводства Польської Республіки[2].

Наприкінці серпня 1924 р. колишній військовий священик Армії УНР о. Павло П'ятаченко був призначений душпастирем у с. Хотинь Рівненського повіту[3] Волинського воєводства Польської Республіки.

Був вбитий у с. Піддубці Луцького повіту Волинського воєводства Польської Республіки, де був настоятелем парафії.

Примітки ред.

  1. Варунц Л. Д., Організація інституту військового духовенства армії української народної республіки // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ — Вісник (Комзюк А. Т.), 18.08.2008.
  2. «Національна самоідентифікація» // кафедра новітньої історії України ВНУ ім. Лесі Українки.
  3. Борщевич В., «Православне духовенство Волині у міжвоєнний період: Формування, тенденції розвитку», 29.10.2013.

Джерела ред.