Гладкий Гордій Павлович
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Гладкий Гордій Павлович (бл. 1849, Костянтиноградський повіт — 1894, Полтава) — український хоровий диригент, учитель музики[1], композитор. Автор музики до вірша Тараса Шевченка «Заповіт»[1].
| Гладкий Гордій Павлович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1849 |
| Місце народження | Костянтиноградський повіт |
| Дата смерті | 1894 |
| Місце смерті | Полтава |
| Роки активності | 1870 — 1894 |
| Професія | композитор, хоровий диригент, педагог |
Біографія
ред.
Гордій Павлович Гладкий народився 1849 року в родині землевласників. Жили вони на власному хуторі Костянтиноградського повіту[2]. Сім'я була традиційна, тому хлопцю дали можливість працювати в місті, продавцем у чайній крамниці на розі вулиць Котляревського і Небесної Сотні, № 20/8 у 60-х роках. Крамниця належала московським купцям братам К. і С. Поповим[3].
Гордій Гладкий закінчив повітове училище, багато читав, грав на гітарі. Музичні здібності проявилися досить рано, мав гарний голос. Здобув музичну освіту на місцевих синодальних регентських курсах[3]. Останні організовував композитор і капельмейстер Петро Щуровський. Щосуботи у кімнаті Гладкого збиралась молодь. Це були місцеві семінаристи, з яких утворювався хор, яким диригував Гордій Гладкий[4]. Цей імпровізований колектив був першим виконавцем творів композитора. Тут були і хорові обробки українських народних пісень, і власні твори Гладкого на слова Т. Г. Шевченка — «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» та інші. У 1870-х роках[5] написав музику до вірша Т. Шевченка «Заповіт». З 1870-го і до смерті працював диригентом хору й учителем хорового співу у Полтавській духовній семінарії. Серед його учнів — В. Курдиновський. Помер 1894-го року в Полтаві.
Ушанування пам'яті
ред.1971 року йому було встановлено гранітну[6] меморіальну дошку на фасаді будинку на розі Лєніна і Котляревського. Тут раніше було старе приміщення Полтавської духовної семінарії (а з 1903 року музичне училище)[4]. Його ім'ям також названо вулицю у Полтаві.
Примітки
ред.- ↑ а б Гордій Гладкий. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ зараз Карлівський район
- ↑ а б ГЛАДКИЙ Гордій Павлович. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ а б Гладкий Гордій Павлович. orenda.pl.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ Громада. Заповіт (Як умру, то поховайте). Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ Гордій Павлович Гладкий. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
Див. також
ред.- Каплун М., Кауфман Л. Поповнимо літопис славних імен // Зоря Полтавщини, 1967, 18 лютого.
- Хвилююча музика безсмертного «Заповіту» // Вечірня Полтава, 2002, 7 березня.
- Драний В. Музика — масам. Х., 1929, № 1.
- Белза І. Нові музичні обробки «Заповіту» Т. Г. Шевченка // Рад. музика, 1938, № 6.
- Цалай — Якименко О. «Заповіт» Шевченка народна революційна пісня // Нар. творчість та етнографія, 1963, № 1.
- Загайкевич М. Музичний пам'ятник Кобзареві // Рад. культура, 1964, 1 березня.ав
- Пустовіт Т. П. Автор музики «Заповіту» (про композитора Г. П. Гладкого) // Комсомолець Полтавщини. — 1989. — 28 лют. — [№ 25 (4897)]
- Ротач П. Гладкий Гордій Павлович // Полтавська Шевченкіана. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — С. 160, 161.
Посилання
ред.- Гладкий Гордій Павлович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 465-466.
- ПОБ ім О. Гончара [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]