Відкрити головне меню

Кульова стрільба[1] — один з підвидів стрілецького спорту.

Кульова стрільба
Характеристика
Категорія спортивна стрільба
Інвентар гвинтівка, пістолет, кулі, патрони
Перші змагання
Олімпійські ігри Ріо-де-Жанейро 2016
Чемпіонат світу 1960
Міжнародна федерація
Назва ISSF
Рік заснування 1976
Веб-сайт shooting-ukraine.com
Національна федерація
Федерація стрільби України
Пов'язані проекти

У цьому виді спорту, стрільба проводиться з пневматичних (4,5 мм), дрібнокаліберних (5,6 мм) і великокаліберних (7,62 мм для гвинтівок і 7,62-9,65 мм для пістолетів) гвинтівок і пістолетів. Підрозділяється на стрільбу з пістолета, гвинтівки, стрільбу з гвинтівки по рухомій мішені. Кульова стрільба є олімпійським видом спорту. В олімпійську програму зі стрільби з гвинтівки входять 4 вправи. З них 2 жіночих (МВ-5, ВП-4) і 2 чоловічих (МВ-6, ВП-6). У програмі зі стрільби з пістолета також розігрується 4 комплектів медалей. З них 2 жіночих (МП-5, ПП-2) та 2 чоловічих (МП-8, ПП-3).

Змагання1.jpg

На відміну від інших видів спорту, де спортсмени зустрічаються у поєдинках один з одним, стрілець веде найважчий бій — бій з самим собою. Шлях до успіху у цьому спорті насамперед залежить від вміння психологічно налаштовуватись. Для того щоб зробити правильний, технічний постріл із спортивного пневматичного пістолета потрібно підняти пістолет на 45°, вирівняти приціл, закріпити кисть, вдих, видих, опуститися в район прицілювання і плавно тиснути на курок. Крім того, потрібно контролювати дихання, положення тіла, ніг, рук і голови. Також головним фактором є правильна рукоятка під долоню для кожної людини.

Олімпійські дисципліни[2]Редагувати

ПП-2

Дистанція 10 метрів, 40 залікових пострілів, кількість пробних пострілів не обмежена. Час на пристрілювання 15 хвилин. Час на виконання вправи 50 хвилин або 60 хвилин, якщо немає електронних установок.

ПП-3

Дистанція 10 метрів, 60 залікових пострілів, кількість пробних пострілів не обмежена. Час на пристрілювання 15 хвилин. Час на виконання вправи 75 хвилин або 90 хвилин, якщо немає електронних установок.

МП-5

Перша частина — вправа МП-4 (дистанція 25 метрів, мішень № 4 (діаметр чорного кола 200 мм, діаметр «десятки» 50 мм), 5 пробних та 30 залікових пострілів (6 серій по 5 пострілів). На виконання пробної серії дається 5 хвилин, на виконання залікових серій дається по 5 хвилин на серію). Друга частина — вправа МП-2, стрільба по мішені, що з'являється (дистанція 25 метрів, мішень № 5 (діаметр чорного кола 500 мм, діаметр «десятки» 100 мм), 5 пробних та 30 залікових пострілів (6 серій по 5 пострілів). Час на один постріл — 3 секунди, час між появами мішені — 7 секунд). Вправа МП-5, як правило, виконується протягом одного дня, перерва між закінченням першої половини і початком другої повинна бути не менше 30 хвилин. .

МП-8 (швидкісна стрільба)

Складається з двох вправ МП-7 (дистанція 25 метрів, мішень № 5, 5 пробних та 30 залікових пострілів (6 серій по 5 пострілів). На пробну серію дається 8 секунд. Залікові серії виконуються в наступному порядку: 2 серії по 8 секунд, 2 серії по 6 секунд, 2 серії по 4 секунди). Вправи МП-8 виконуються, як правило, протягом двох днів. Перерва між закінченням першої половини вправи і початком другої повинна бути не менше 30 хвилин.

Історія кульової стрільби[3]Редагувати

Стрілецький спорт — один з найдавніших прикладних видів спорту. Він бере початок від змагань у стрільбі з лука та арбалета. З появою в середині XIV століття вогнепальної зброї почалися змагання зі стрільби з гладкоствольних рушниць, а створення нарізної зброї зумовило розвиток кульової стрільби. Змагання у стрільбі з гвинтівки і пістолета були включені в програму перших Олімпійських ігор в 1896 році, з 1897 року проводяться чемпіонати світу з кульової стрільби. Одним з ініціаторів включення змагань з кульової стрільби в програму Олімпійських ігор був П'єр де Кубертен, який сам був семиразовим чемпіоном Франції зі стрільби з пістолета. В Україні стрілецький спорт почав набирати популярність на початку 1920 -х років.

Тоді відразу після літніх VII Олімпійських ігор в Антверпені, Бельгія, визначилося кілька спортсменів, які впевнено зайняли місця в збірній СРСР і України. Серед відомих довоєнних стрільців можна назвати киянина Миколи Тітова, який зміг досягти великих успіхів, і вже в 1935 році поліпшив два світових рекорди.

До числа найсильніших українських стрільців- спортсменів того часу відносяться відомі майстри — Георгій Онисимов та Микола Писаренко. Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли українські стрільці у складі збірної команди Радянського Союзу вперше взяли участь у XV Олімпійських Іграх в Гельсінкі.

1950-ті роки подарували таких великих українських стрільців киян: Григорій Купко, Василь Онищенко та Віталій Романенко, спортсменів зі Львова: Володимир Крішневскій, Микола Калініченко, Дмитро Бобрун, які в 1954 році завоювали звання Чемпіонів Світу, а так само тринадцяти кратного Чемпіона Світу з Кіровограда Мойсея Іткіс .

ПриміткиРедагувати