Боромля (станція)

станція

Борóмля — вузлова проміжна залізнична станція 4-го класу Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці. Розташована на перетині трьох ліній двоколійних неелектрифікованих Баси — Боромля, Боромля — Кириківка та Боромля — Лебединська між станціями Скрягівка (13 км) та Імені Василя Несвіта (11 км) у селі Новгородське Тростянецького району Сумської області.

Станція Боромля

Баси — Боромля
Боромля — Кириківка
Боромля — Лебединська
Південна залізниця
Сумська дирекція
с. Новгородське

50°39′03″ пн. ш. 34°52′38″ сх. д. / 50.65083° пн. ш. 34.87722° сх. д. / 50.65083; 34.87722Координати: 50°39′03″ пн. ш. 34°52′38″ сх. д. / 50.65083° пн. ш. 34.87722° сх. д. / 50.65083; 34.87722
Рік відкриття 1878 (143 роки)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бокова, 2 острівні
Форма платформи пряма
Вулиця Корнієнка, 16[1]
Відстань до Києва, км 387
Відстань до Басів, км 27
Відстань до Кириківки, км 134
Відстань до Лебединської, км 35
Код станції 445804 ?
Код «Експрес-3» 2204507 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Боромля. Карта розташування: Сумська область
Боромля
Боромля

ІсторіяРедагувати

1878 року була відкрита однойменна залізнична станція в складі Харківсько-Миколаївської залізниці. Того ж року станція прийняла перший потяг — це був невеликий потяг з вугіллям, яке йшло на топку єдиного в окрузі вальцьового млина. У наступні роки рух став набагато активнішим, а станція в середньому за рік відправляла понад 1️ млн пудів вантажів, в основному хліба, а приймала вантажів удвічі менше. У 1895 році була збудована невелика гілка до станції Лебединська, а станція стала вузловою. Назву станція, як і село (за 8 км від станції), отримала від річки Боромля (від cлів «бір» та «імла»), оскільки навкруги ріки розташувалися густі ліси (бори), а в долині часто стояла імла[2]. . Цю станцію згадував в листах Антон Чехов: він порівнював Боромлю з маленькими й тихими селищами при поїздці через Урал, де в основному шумні промислові міста.

Упродовж бурхливого XX століття станція була зруйнована, до нашого часу не збереглося жодної історичної будівлі, крім казарми для залізничників. Особливо сильно станцію зачепила Друга світова війна. Тоді вона була захоплена німецькими військами, а 10 серпня 1943 року звільнена в ході битви на Курській дузі. Про ці події нагадує братська могила, що знаходиться біля перону станції. Там поховано 66 воїнів, які захищали рідну землю.

Сучасний вокзал побудований у 1970-х роках за типовим проєктом. Він позбавлений будь-якого декору — типовий приклад функціоналізму. У 2008 році станцію реконструювали, тоді вокзал і набув свого сучасного зовнішнього вигляду.

Унікальність станції в тому, що вона знаходиться на кордоні не тільки двох населених пунктів, а й двох районів Сумської області, оскільки Новгородське відноситься до Тростянецькому району, а Залізничне — до Лебединського району. І одне і друге визначають станцію своєю власністю.

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються пасажирські та приміські поїзди.

СвітлиниРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 05.02.2021)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Дільниця Суми — Люботин
Попер.
85 км
Боромля
Наст.
98 км