Прибирання капусти в колгоспі

Колго́сп (від скорочення — колективне господарство; рос. колхоз) — форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.

Зміст

Історія створення колгоспівРедагувати

Усуспільнення засобів виробництва та створення самих колгоспів в Україні проводилося насильно з використанням карально-репресивних заходів (політика розкуркулення, депортації, висилки, ув’язнення, конфіскації майна). Здійснення колективізації призвело до скорочення поголів’я худоби в 7—8 разів та до недосіву 2,5 млн га, спричинило голодомор 1932—33 [1].

Колгоспи створювалися найчастіше силоміць, проти волі селянства в процесі здійснення політики Колективізації в СРСР. На практиці вступ у колгоспи селян здійснювався в примусовому порядку без згоди селянина. При вступі в колгосп у селян на користь колгоспу усуспільнувалась ( фактично конфісковувалась ) основна частина сільскогосподарского майна та землі. Селянин в колгоспі не мав права самостійно розпоряджатись своїм майном та результатами праці і він не міг вийти з колгоспу. Фактично все колгоспне майно та земля належала державі. Невдоволення та бунтівливі настрої серед селянства були викликані партійними та державними рішеннями, відповідно до яких, колгоспи були зобов'язані здавати радянській державі майже всю сільськогосподарську продукцію, а нездані державі залишки могли скеровуватися на виплату трудоднів колгоспникам. Колгоспна система радянського сільського господарства разом з встановленими владою непомірними державними планами заготівлі сільськогосподарської продукції та залишковим принципом оплати праці колгоспників за відроблені трудодні в колгоспах була однією з причин Голоду в СРСР.

Економічною базою колгоспів була земля, що належала державі й була передана колгоспам у безстрокове («довічне») й безкоштовне користування, та належна їм колгоспно-кооперативна власність (засоби виробництва, грошові накопичення, вся продукція, яку вони виробляли тощо).

Організація діяльності колгоспівРедагувати

Керівництво господарства — голова колгоспу і правління — формально повинно було обиратися на загальних зборах колгоспників, що відповідно до Статуту сільськогосподарської артілі [2] були найвищим органом керівництва колгоспу. Але їхні кандидатури (що, як правило, обирались одноголосно), рекомендували (фактично призначали) районні чи обласні комітети компартії.

У своїй діяльності правління колгоспу повинно було керуватися Статутом колгоспу, прийнятим загальними зборами колгоспників на основі Примірного Статуту колгоспу, та чинним законодавством. Примірний Статут колгоспу був прийнятий 2-м (1935), потім 3-м Всесоюзним з'їздом колгоспників 1969. Того ж 1969 року були створені Ради колгоспів. Фактично колгоспи виконували вказівки партійної влади, не маючи права змінювати доведені владою планові показники виробництва, а також не розпоряжаючись виробленою колективом продукцією. За невиконання планових показників керівників колгоспу рішенням партійного (районного чи обласного) комітету позбавляли посади.

На 1975 рік в СРСР було 28,6 тисяч колгоспів, серед них в УРСР — понад 7,6 тисяч. На той час у колгоспах працювало 15,4 мільйонів осіб.

Колгоспи займали важливе місце в складі народного господарства Радянського Союзу.

У колгоспах для селян була встановлена система виробітку та оплати праці, яка вимірювалася в одиницях так званих «трудоднях», які зазвичай не відповідали пропрацьованим робочим дням в колгоспі. Радянська влада вживала репресивні та адміністративні заходи щодо колгоспників України, які не могли виконати встановлену владою кількість трудоднів. Селянська праця в колгоспах за трудодні дуже нагадувала кріпацтво.[3]

За постановою Ради міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року N 310 [4] колгоспникам почали видавати трудові книжки колгоспника.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В. М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 220 — 221.


  Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.