Довжик (Золочівська селищна громада)
До́вжик — село в Україні, у Золочівській селищній громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення становить 2180 осіб.
село Довжик | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Тер. громада | Золочівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63020050170043431 |
Облікова картка | Довжик |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Населення | 2180 |
Площа | 4,76 км² |
Густота населення | 457,98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62250 |
Телефонний код | +380 5764 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°12′12″ пн. ш. 35°56′41″ сх. д. / 50.20333° пн. ш. 35.94472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
127 м |
Водойми | р. Уди, Рогозянське водосховище, Яр Нетязиш |
Відстань до районного центру |
9 км |
Найближча залізнична станція | Довжик |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62203, Харківська обл., Богодухівський р-н, селище Золочів, вул. Центральна, буд. 13 А |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Село Довжик лежить на річці Уди (переважно на лівому березі), вище за течією примикає селище Першотравневе, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Маяк. Нижче за течією на річці починається Рогозянське водосховище. Через село проходить залізниця, станції Чорноглазівка і платформа 205 км. На південно-західній стороні від села Яр Нетязиш впадає в річку Уду.
Історія
ред.За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 1688 осіб (796 чоловічої статі та 892 — жіночої), налічувалось 2129 дворових господарства, існували православна церква, винокурний та цегельний заводи[1].
Станом на 1914 рік село було центром Довжицької волості, кількість мешканців зросла до 2300 осіб[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 94 людини[3].
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Золочівської селищної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району, село увійшло до складу Богодухівського району[5].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,06% |
російська | 7,71% |
вірменська | 0,55% |
інші/не визначилися | 0,68% |
Пам'ятки
ред.- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак воїнам-односельчанам. Поховано 193 воїни.
- Пам'ятник Стрижаку П. Г., Герою Радянського Союзу, 1943 р.
-
Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак воїнам-односельчанам
-
Пам'ятник танкістам, що визволили село
-
Пам'ятний знак воїнам-визволителям
-
Пам'ятний знак воїнам-визволителям. Вид спереду
Відомі люди
ред.Уродженцем села є Стрижак Павло Григорович (1922—1944) — Герой Радянського Союзу.
Також тут народився футболіст Іван Калюжний.
Також
ред.Джерела
ред.- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Довжик [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 265)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 835—837 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |