Відкрити головне меню

Павло́ Леоні́дович Шкапе́нко (нар. 16 грудня 1972, м. Запоріжжя, УРСР) — колишній український футболіст, півзахисник. Майстер спорту. Виступав за збірну України.

Ф
Павло Шкапенко
Павло Шкапенко.jpg
Особові дані
Повне ім'я Павло Леонідович Шкапенко
Народження 16 грудня 1972(1972-12-16) (46 років)
  СРСР м. Запоріжжя, УРСР
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990—1992
1992—1998
1995—1998
1998—1999
1999
1999—2001
1999—2001
2001
2002
2003
СРСР / Україна Металург (Запоріжжя)
Україна Динамо (Київ)
Україна Динамо-2 (Київ)
Україна ЦСКА (Київ)
Росія Уралан (Еліста)
Росія Торпедо (Москва)
Росія Торпедо-2 (Москва)
  Росія Шинник (Ярославль)
Росія Том (Томськ)
Росія Кубань (Краснодар)
19 (4)
121 (33)
45 (13)
14 (2)
1 (0)
35 (5)
2 (0)
16 (8)
23 (6)
14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1993-1997 Україна Україна 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Клубна кар'єраРедагувати

З дитинства, займався різноманітними видами спорту, такими як хокей, плавання, легка атлетика, спортивна гімнастика. Перші кроки у світ великого футболу робив у складі районної команди «Трансформатор», потім перейшов до СДЮШОР «Металург» (Запоріжжя), де його тренером був Микола Скрильник.

У основному складі запоріжан дебютував вже у 17-річному віці, здобувши разом з командою путівку до вищої ліги Чемпіонату СРСР. Щоправда, ця гра стала єдиною для юного півзахисника. Але з кожним наступним сезоном тренери довіряли Павлу все більше і вже через два роки, у першому чемпіонаті незалежної України, Шкапенко окрім цікавої гри почав демонструвати і свої бомбардирські якості.

Змістовна гра молодого футболіста одразу кинулася у вічі селекціонерам «Динамо» (Київ) і сезон 1992/93 Павло розпочав у складі столичного клубу. Як зізнавався сам Шкапенко, на початку було дуже важко, навколо все здавалося чужим. Та й травма, отримана у перший місяць перебування в «Динамо» давала про себе знати. Але трошки адаптувавшись Павло забронював за собою місце в основному складі. Більш того, став незамінним гравцем, забивши за три сезони лише в чемпіонаті 28 голів, що є досить пристойним показником, як для півзахисника. Окремо слід виділити, мабуть, протистояння «Динамо» з «Барселоною» у 1/16 Ліги Чемпіонів 1993/94. У першому матчі [1] кияни перемогли 3:1, а Шкапенко записав на свій рахунок прекрасний м'яч, забитий головою після передачі Віктора Леоненко. Однак у матчі-відповіді [2] каталонці розгромили киян 4:1 і вибили з подальшої боротьби. Саме перемога у першій грі була чи не найяскравішою миттєвістю кар'єри Павла.

У складі «Динамо» талановитий півзахисник провів шість сезонів, однак чим далі, тим більше почали дошкуляти травми. Одна з них була особливо неприємною — довелося вирізати частину м'яза передньої поверхні стегна і існувала ймовірність, що Шкапенко взагалі не зможе продовжувати спортивну кар'єру. На щастя, все обійшлося, проте бажаючи мати більше ігрової практики, Павло попросив віддати його в оренду. Якраз тоді з'явився варіант з київським ЦСКА.

Набравши кондиції, Шкапенко зрозумів, що його час в «Динамо» вже вичерпано і погодився на обмін в «Уралан», згідно з яким до складу київського клубу з Елісти переходили Артем Яшкін та Сергій Кормильцев. Проте, пограти в столиці Калмикії йому майже не довелося. Виникла неприємна ситуація, коли керівництво клубу заборгувало півзахиснику велику суму грошей, а потім було підроблено його підпис, який засвідчував, що він отримував і підйомні, і зарплатню. На засіданні КДК претензії Шкапенка були визнані обґрунтованими і він отримав статус вільного агента.

Наступним клубом в російському періоді кар'єри Павла стало «Торпедо» (Москва), у складі якого він загалом провів близько двох сезонів. Спочатку все складалося чудово, але потім верениця невдач, знову травма і недовіра тренера. Врешті-решт, після розмови з наставником та керівництвом клубу, українського футболіста віддали в оренду до ярославського «Шинника» [3], який виступав на той час у першому дивізіоні. За результатами другого кола Шкапенко став найкращим бомбардиром команди.

Після закінчення строку оренди півзахиснику надали у «Торпедо» статус вільного агента [4]. Однак травми ніяк не давали Павлу спокою і, догравши ще два сезони у «Томі»[5] та краснодарській «Кубані» [6], він вирішив закінчити кар'єру гравця.

У цей час до професійного футболу ніякого відношення не має, допомагає дружині у веденні бізнесу з нерухомості.

Матчі у збірнійРедагувати

Матчі Павла Шкапенка за національну збірну України
# Дата Місце Стадіон Суперник Рахунок Турнір        
01. 18.05.1993   «Жальгіріс», Вільнюс   Литва 1-2 Товариський матч
02. 26.06.1993   «Максимір», Загреб   Хорватія 3-1 Товариський матч
03. 16.10.1993   «Сімеон Стейдіум», Хай-Поінт   США 1-2 Товариський матч
04. 20.10.1993   «Джек Меффі», Сан-Дієго   Мексика 2-1 Товариський матч
05. 23.10.1993   «Гудвінстадіум», Бетлехем   США 0-1 Товариський матч
06. 25.05.1994   НСК "Олімпійський", Київ   Білорусь 3-1 Товариський матч
07. 03.06.1994   «Васіл Левскі», Софія   Болгарія 1-1 Товариський матч
08. 26.08.1994   Муніципальний стадіон, Грасау   ОАЕ 1-1 Товариський матч
09. 11.06.1995   НСК "Олімпійський", Київ   Хорватія 1-0 Відбірковий ЧЄ-1996
10. 07.06.1997   НСК "Олімпійський", Київ   Німеччина 0-0 Відбірковий ЧС-1998

ДосягненняРедагувати

Сім'яРедагувати

Має дружину Оксану, однак офіційно їх шлюб не зареєстрований. І двох доньок — Поліну та Марію. Дружина спеціаліст з купівлі-продажу нерухомості. Після закінчення кар'єри гравця Шкапенко почав активно їй в цьому допомагати.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати