Збірна Хорватії з футболу

національна футбольна збірна
Хорватія
Емблема Хорватія
Асоціація Хорватський футбольний союз
(Hrvatski nogometni savez)
Тренер Хорватія Златко Далич
Найбільше виступів Лука Модрич (156)
Найкращий бомбардир Давор Шукер (45)
Код ФІФА CRO
Місце в рейтингу ФІФА 10 (21 грудня 2023)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Неофіційний
Хорватія Хорватія 4:0 Швейцарія Швейцарія
(Загреб, Югославія; 2 квітня 1940)
Офіційний
Словаччина Словаччина 1:1 Хорватія Хорватія
(Братислава, Словаччина; 8 вересня 1941)
як сучасна Хорватія
Неофіційний
Хорватія Хорватія 2:1 США США
(Загреб, Югославія; 17 жовтня 1990)
Офіційний
Австралія Австралія 1:0 Хорватія Хорватія
(Мельбурн, Австралія; 5 липня 1992)
Найбільша перемога
Хорватія Хорватія 10:0 Сан-Марино Сан-Марино
(Рієка, Хорватія; 4 червня 2016)
Найбільша поразка
Іспанія Іспанія 6:0 Хорватія Хорватія
(Ельче, Іспанія; 11 вересня 2018)
Чемпіонат світу
Виступів 6 (вперше у 1998)
Найвище досягнення друге місце (2018)
Чемпіонат Європи
Виступів 6 (вперше у 1996)
Найвище досягнення чвертьфінал (1996, 2008)

Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після здобуття країною незалежності від Югославії.

Спортивні нагороди
|- bgcolor="#eeeeee" align=center Представник Хорватія Хорватії
Футбол
Чемпіонат світу з футболу
Срібло Росія 2018
Бронза Франція 1998
Бронза Катар 2022

Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб уперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Найкраще збірна виступила на чемпіонаті світу 2018 року, коли команда дійшла до фіналу, а її капітан Лука Модрич був визнаний кращим гравцем турніру. За двадцять років до цього на чемпіонаті світу 1998 року збірна Хорватії посіла третє місце, в той час як Давор Шукер став найкращим бомбардиром турніру.

Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед усіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.

Станом на 21 грудня 2023 посідає 10-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Рання історія ред.

Перші кроки футболу в Хорватії ред.

В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби — «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) — були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию — 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сисак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).

Футбол на тлі воєнних дій (1940—1944) ред.

Збірна Хорватії в 1940—1944
 
Перша гра
Хорватія 4:0 Швейцарія  
(Загреб, 2 квітня 1940)
Найбільша перемога
Хорватія 6:0 Болгарія  
(Загреб, 12 квітня 1942)
Найбільша поразка
  Італія 4:0 Хорватія
(Генуя, 5 квітня 1942)
Остання гра
Хорватія 7:3 Словаччина  
(Загреб, 9 квітня 1944)

У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.

Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що перебували під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 року в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також у 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 року Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 роки збірна провела в цілому 19 матчів, у яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала Німеччині (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над Болгарією (6:0) та Словаччиною (6:1 і 7:3).

У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі Загреб», який у цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався прихильністю фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хітрец і Звонимир Цимерманчич, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський «Хайдук», уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Вис.

У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви знищено.

Збірна в складі Югославії (1945—1990) ред.

Після Другої світової війни Хорватія була включена як суб'єкт федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.

У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб — «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2:0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).

Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти найкращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.

Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.

Сучасна історія ред.

Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ї відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.

Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату — 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру — команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.

Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.

У 2000 році на зміну Мирославу Блажевичу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) — у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.

У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з такими результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.

Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.

Досягнення ред.

Кубок Світу ред.

Чемпіонат світу Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М- Місце І В Н П М+ М-
  1930 Були частиною   Королівства Югословія Н/Д
  1934
  1938
  1950 Були частиною   Югословії
  1954
  1958
  1962
  1966
  1970
  1974
  1978
  1982
  1986
  1990
  1994 Не були членом FIFA
  1998 Третє місце   7 5 0 2 11 5 2-ге 10 5 4 1 20 13
    2002 Груповий етап 23-тє 3 1 0 2 2 3 1-ше 8 5 3 0 15 2
  2006 Груповий етап 22-ге 3 0 2 1 2 3 1-ше 10 7 3 0 21 5
  2010 Не пройшли кваліфікацію 3-тє 10 6 2 2 19 13
  2014 Груповий етап 19-те 3 1 0 2 6 6 2-ге 12 6 3 3 14 9
  2018 Фіналісти   7 4 2 1 14 9 2-ге 12 7 3 2 19 5
  2022 Третє місце   7 2 4 1 8 7 1-ше 10 7 2 1 21 4
      2026 Н/Д Н/Д
Загалом Фіналісти 6/22 30 13 8 9 43 33 6/7 72 43 20 9 129 51

Чемпіонат Європи ред.

Чемпіонат Європи Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М- Місце І В Н П М+ М-
  1960 Були частиною   Югословії
  1964
  1968
  1972
  1976
  1980
  1984
  1988
  1992
  1996 Чвертьфінал 7-ме 4 2 0 2 5 5 1-ше 10 7 2 1 22 5
    2000 Не пройшли кваліфікацію 3-тє 8 4 3 1 13 9
  2004 Груповий етап 13-те 3 0 2 1 4 6 2-ге 10 6 2 2 14 5
    2008 Чвертьфінал 5-те 4 3 1 0 5 2 1-ше 12 9 2 1 28 8
    2012 Груповий етап 10-те 3 1 1 1 4 3 2-ге 12 8 2 2 21 7
  2016 1/8 фіналу 9-те 4 2 1 1 5 4 2-ге 10 6 3 1 20 5
  2020 1/8 фіналу 14-те 4 1 1 2 7 8 1-ше 8 5 2 1 17 7
  2024 Н/Д TBD Н/Д
Загалом Чвертьфінал 6/16 22 9 6 7 30 28 6/7 70 45 16 9 135 46

Ліга націй УЄФА ред.

Груповий етап Ліги націй УЄФА Фінал чотирьох
Сезон Л Г М І В Н П М+ М- П/П Рей Рік Місце І В Н П М+ М-
2018–19 A 4 3-тє 4 1 1 2 4 10   9-те   2019 Не пройшли кваліфікацію
2020–21 A 3 3-тє 6 1 0 5 9 16   12-те   2021
2022–23 A 1 1-ше 6 4 1 1 8 6       2023 Фіналісти 2 1 1 0 4 2
Загалом 16 6 2 8 21 32 Фіналісти Загалом 1/3 2 1 1 0 4 2

Головні тренери ред.

Найкращі гравці ред.

Станом на 18 грудня 2022 року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу

Найкращі за кількістю ігор за збірну[2]

# Гравець Ігор Голів Період
1 Лука Модрич 162 23 2006—н.ч.
2 Дарійо Срна 134 22 2002—2016
3 Іван Перишич 123 33 2011—н.ч.
4 Стипе Плетикоса 114 0 1999—2014
5 Іван Ракитич 106 15 2007—2019
6 Йосип Шимунич 105 3 2001—2013
7 Івиця Олич 104 20 2002—2015
8 Ведран Чорлука 103 3 2006—2018
9 Даріо Шимич 100 3 1996—2008
Домагой Віда 4 2010—н.ч.

* Жирним шрифтом виділені активні футболісти.

Найкращі за забитими м'ячами[2]

# Гравець Період Голів Ігор За гру
1 Давор Шукер 1990—2002 45 69 0.65
2 Маріо Манджукич 2007—2018 33 89 0.37
Іван Перишич 2011— 123 0.27
4 Едуардо да Сілва 2004—2014 29 69 0.42
5 Лука Модрич 2006— 23 162 0.14
6 Андрей Крамарич 2014— 22 81 0.27
Дарійо Срна 2002—2016 123 0.16
8 Івиця Олич 2002—2015 20 104 0.19
9 Ніко Краньчар 2004—2013 16 81 0.2
10 Никола Калинич 2008—2018 15 42 0.36
Горан Влаович 1992—2002 51 0.29
Іван Ракитич 2007—2019 106 0.14

* Жирним шрифтом виділені активні футболісти.

Поточний склад ред.

Наступні 26 гравці були оголошені у списку збірної для участі у ЧС-2022.

Матчі та голи вірні станом на 18 грудня 2022 року, після матчу проти Марокко.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 Домінік Лівакович 9 січня 1995 (29 років)(19950109) 41 0   Фенербахче
12 Іво Грбич 18 січня 1996 (28 років)(19960118) 2 0   Атлетіко Мадрид
23 Івиця Івушич 1 лютого 1995 (29 років)(19950201) 5 0   Пафос
2 Йосип Станішич 2 квітня 2000 (23 роки)(20000402) 8 0   Баєр 04
3 Борна Баришич 10 листопада 1992 (31 рік)(19921110) 29 1   Рейнджерс
5 Мартін Ерлич 24 січня 1998 (26 років)(19980124) 4 0   Сассуоло
6 Деян Ловрен 5 липня 1989 (34 роки)(19890705) 78 5   Ліон
19 Борна Соса 21 січня 1998 (26 років)(19980121) 13 1   Аякс
20 Йошко Гвардіол 23 січня 2002 (22 роки)(20020123) 19 2   Манчестер Сіті
21 Домагой Віда 29 квітня 1989 (34 роки)(19890429) 100 4   АЕК Афіни
22 Йосип Юранович 16 серпня 1995 (28 років)(19950816) 27 0   Уніон
24 Йосип Шутало 28 лютого 2000 (24 роки)(20000228) 4 0   Аякс
7 Ловро Маєр 17 січня 1998 (26 років)(19980117) 18 4   Вольфсбург
8 Матео Ковачич 6 травня 1994 (29 років)(19940506) 91 3   Манчестер Сіті
10 Лука Модрич ( ) 9 вересня 1985 (38 років)(19850909) 162 23   Реал Мадрид
11 Марцело Брозович 16 листопада 1992 (31 рік)(19921116) 83 7   Аль-Насср
13 Никола Влашич 4 жовтня 1997 (26 років)(19971004) 48 7   Торіно
15 Маріо Пашалич 9 лютого 1995 (29 років)(19950209) 50 7   Аталанта
25 Лука Сучич 8 вересня 2002 (21 рік)(20020908) 4 0   Ред Булл Зальцбург
26 Кристиян Якич 14 травня 1997 (26 років)(19970514) 5 0   Айнтрахт Франкфурт
4 Іван Перишич 2 лютого 1989 (35 років)(19890202) 123 33   Тоттенгем Готспур
9 Андрей Крамарич 19 червня 1991 (32 роки)(19910619) 81 22   Гоффенгайм 1899
14 Марко Лівая 26 серпня 1993 (30 років)(19930826) 20 4   Хайдук Спліт
16 Бруно Петкович 16 вересня 1994 (29 років)(19940916) 29 7   Динамо Загреб
17 Анте Будимир 22 липня 1991 (32 роки)(19910722) 17 1   Осасуна
18 Мислав Оршич 29 грудня 1992 (31 рік)(19921229) 27 2   Трабзонспор

Форма ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
1990
 
 
 
 
 
 
 
 
1996–1997
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
1998–2000
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2002–2004
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2004–2006
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2006–2008
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2008–2010
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2010–2012
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2012–2014
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
2014–2016
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2016–2017
Домашня
 
 
 
 
 
1940
 
 
 
 
 
 
 
 
1996–1997
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
1998–2000
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2002–2004
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2004–2006
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2006–2008
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2008–2010
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2010–2012
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2012–2014
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2014–2016
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
2016–2017
Гостьова

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 21 грудня 2023. Процитовано 21 грудня 2023. 
  2. а б Statistics - Croatian Football Federation. hns-cff.hr. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 22 липня 2020. 

Посилання ред.