Відкрити головне меню
Хорватія
Емблема
Хорватія
Асоціація Хорватський футбольний союз
(Hrvatski nogometni savez)
Тренер Хорватія Златко Далич
Найбільше виступів Дарійо Срна (112)
Найкращий бомбардир Давор Шукер (45)
Місце в рейтингу ФІФА 5-е
 (на 4 квітня 2019 року)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Хорватія Хорватія Хорватія 2:1 США США
(Загреб, Хорватія; 17 жовтня 1990)
Найбільша перемога
Хорватія Хорватія 7:0 Австралія Австралія
(Загреб, Хорватія; 6 червня 1998)
Хорватія Хорватія 7:0 Андорра Андорра
(Загреб, Хорватія; 7 жовтня 2006)
Найбільша поразка
Іспанія Іспанія 6:0 Хорватія Хорватія
(Ельче, Іспанія; 11 вересня 2018)
Чемпіонат світу
Виступів 4 (вперше у 1998)
Найвище досягнення друге місце, 2018
Чемпіонат Європи
Виступів 5 (вперше у 1996)
Найвище досягнення чвертьфінал, 1996, 2008

Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після здобуття Хорватією незалежності від Югославії.

Спортивні нагороди
Збірна Хорватії з футболу.jpg
Представник Хорватія Хорватії
Футбол
Чемпіонат світу з футболу
Срібло Росія 2018
Бронза Франція 1998

Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб уперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Найкраще збірна виступила на чемпіонаті світу 2018 року, коли команда дійшла до фіналу, а її капітан Лука Модрич був визнаний кращим гравцем турніру. За двадцять років до цього на чемпіонаті світу 1998 року збірна Хорватії посіла третє місце, в той час як Давор Шукер став найкращим бомбардиром турніру.

Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед усіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.

Станом на 4 квітня 2019 року посідає 5-е місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Зміст

Рання історіяРедагувати

Перші кроки футболу в ХорватіїРедагувати

В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби — «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) — були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию — 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сісак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).

Футбол на тлі воєнних дій (1940—1944)Редагувати

Збірна Хорватії в 1940—1944
 
Перша гра
Хорватія 4:0 Швейцарія  
(Загреб, 2 квітня 1940)
Найбільша перемога
Хорватія 6:0 Болгарія  
(Загреб, 12 квітня 1942)
Найбільша поразка
  Італія 4:0 Хорватія
(Генуя, 5 квітня 1942)
Остання гра
Хорватія 7:3 Словаччина  
(Загреб, 9 квітня 1944)

У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.

Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що перебували під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 року в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також у 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 року Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 роки збірна провела в цілому 19 матчів, у яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала Німеччині (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над Болгарією (6:0) та Словаччиною (6:1 і 7:3).

У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі Загреб», який у цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався прихильністю фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хітрец і Звонімір Цімерманчіч, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський «Хайдук», уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Віс.

У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви знищено.

Збірна в складі Югославії (1945—1990)Редагувати

Після Другої світової війни Хорватія була включена як суб'єкт федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.

У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб — «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2:0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).

Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти найкращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.

Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.

Сучасна історіяРедагувати

Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ї відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.

Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату — 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру — команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.

Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.

У 2000 році на зміну Мирославу Блажевичу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) — у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.

У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з такими результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.

Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.

ДосягненняРедагувати

Кубок СвітуРедагувати

  • 19301990 — не брала участі (входила до складу Югославії)
  • 1994 — не брала участі (не була членом FIFA до липня 1992 року)
  • 1998 — третє місце
  • 2002 — груповий етап
  • 2006 — груповий етап
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — груповий етап
  • 2018 — друге місце

Чемпіонат ЄвропиРедагувати

Головні тренериРедагувати

Найкращі гравціРедагувати

Станом на 9 вересня 2014 року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу

Найкращі за кількістю ігор за збірну

Позиція Гравець Матчів Період
1 Дарійо Срна 118 2002—2016
2 Стипе Плетикоса 114 1999—2014
3 Йосип Шимунич 105 2001—2013
4 Івиця Олич 104 2002—2016
5 Даріо Шимич 100 1996—2008
6 Лука Модрич 92 2006—
7 Роберт Ковач 84 1999—2010
8 Ніко Ковач 83 1996—2009
9 Роберт Ярні 81 1990—2002
10 Ніко Краньчар 81 2004—2014

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Найкращі за забитими м'ячами

Позиція Гравець Голи Період
1 Давор Шукер 45 1990—2002
2 Едуардо да Сілва 29 2004—2014
3 Дарійо Срна 21 2002—2016
4 Івиця Олич 20 2002—2016
5 Маріо Манджукич 19 2007—
6 Ніко Краньчар 16 2004—2014
7 Горан Влаович 16 1992—2002
8 Ніко Ковач 15 1996—2009
9 Франьо Вельфль 13 1940—1944
10 Младен Петрич 13 2001—2013

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Поточний складРедагувати

Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (4 червня 2018 року).

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Доминик Ливакович (1995-01-09)9 січня 1995 (вік 23 роки) 1 0   «Динамо» (Загреб)
12 1ВР Ловре Калинич (1990-04-03)3 квітня 1990 (вік 28 років) 10 0   «Гент»
23 1ВР Данієль Субашич (1984-10-27)27 жовтня 1984 (вік 33 роки) 37 0   «Монако»
2 2ЗХ Шиме Врсалько (1992-01-10)10 січня 1992 (вік 26 років) 35 0   «Атлетіко» (Мадрид)
3 2ЗХ Іван Стринич (1987-07-17)17 липня 1987 (вік 30 років) 42 0   «Сампдорія»
5 2ЗХ Ведран Чорлука (1986-02-05)5 лютого 1986 (вік 32 роки) 98 4   «Локомотив» (Москва)
6 2ЗХ Деян Ловрен (1989-07-05)5 липня 1989 (вік 28 років) 38 2   «Ліверпуль»
13 2ЗХ Тин Єдвай (1995-11-28)28 листопада 1995 (вік 22 роки) 11 0   «Баєр 04»
15 2ЗХ Дує Чалета-Цар (1996-09-17)17 вересня 1996 (вік 21 рік) 1 0   «Ред Булл» (Зальцбург)
21 2ЗХ Домагой Віда (1989-04-29)29 квітня 1989 (вік 29 років) 58 2   «Бешікташ»
22 2ЗХ Йосип Пиварич (1989-01-30)30 січня 1989 (вік 29 років) 19 0   «Динамо» (Київ)
7 3ПЗ Іван Ракитич (1988-03-10)10 березня 1988 (вік 30 років) 91 14   «Барселона»
8 3ПЗ Матео Ковачич (1994-05-06)6 травня 1994 (вік 24 роки) 40 1   «Реал Мадрид»
10 3ПЗ Лука Модрич (капітан) (1985-09-09)9 вересня 1985 (вік 32 роки) 105 12   «Реал Мадрид»
11 3ПЗ Марцело Брозович (1992-11-16)16 листопада 1992 (вік 25 років) 34 6   «Інтернаціонале»
14 3ПЗ Филип Брадарич (1992-01-11)11 січня 1992 (вік 26 років) 4 0   «Рієка»
19 3ПЗ Мілан Бадель (1989-02-25)25 лютого 1989 (вік 29 років) 37 1   «Фіорентіна»
4 4НП Іван Перишич (1989-02-02)2 лютого 1989 (вік 29 років) 65 17   «Інтернаціонале»
9 4НП Андрей Крамарич (1991-06-19)19 червня 1991 (вік 26 років) 30 8   «Гоффенгайм 1899»
16 4НП Никола Калинич (1988-01-05)5 січня 1988 (вік 30 років) 41 15   «Мілан»
17 4НП Маріо Манджукич (1986-05-21)21 травня 1986 (вік 32 роки) 82 30   «Ювентус»
18 4НП Анте Ребич (1993-09-21)21 вересня 1993 (вік 24 роки) 15 1   «Айнтрахт»
20 4НП Марко П'яца (1995-05-06)6 травня 1995 (вік 23 роки) 16 1   «Шальке 04»

Минулі матчіРедагувати

Дата Рахунок Суперник Стадіон Місто Країна Турнір
3 червня 2011 ХОР 2:1 ГРУ   Грузія «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
26 березня 2011 ГРУ 1:0 ХОР   Грузія «Стадіон Бориса Пайчадзе» Тбілісі Грузія Відбірковий матч ЧЄ-2012
17 листопада 2010 ХОР 3:0 МАЛ   Мальта «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
9 жовтня 2010 ХОР 2:1 ІЗР   Ізраїль «Рамат-Ган» Тель-Авів Ізраїль Відбірковий матч ЧЄ-2012
7 вересня 2010 ХОР 0:0 ГРЕ   Греція «Максимір» Загреб Хорватія Відбірковий матч ЧЄ-2012
3 вересня 2010 ЛАТ 0:3 ХОР   Латвія «Сконто» Рига Латвія Відбірковий матч ЧЄ-2012

ФормаРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
1990
 
 
 
 
 
 
 
 
1996–1997
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
1998–2000
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2002–2004
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2004–2006
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2006–2008
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2008–2010
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2010–2012
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
2012–2014
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
2014–2016
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2016–2017
Домашня
 
 
 
 
 
1940
 
 
 
 
 
 
 
 
1996–1997
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
1998–2000
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2002–2004
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2004–2006
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2006–2008
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2008–2010
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2010–2012
Гостьова
 
 
 
 
 
 
2012–2014
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
2014–2016
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
2016–2017
Гостьова

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати