Чемпіонат світу з футболу 1998
Чемпіонат світу з футболу 1998 року (фр. Coupe du monde de football de 1998) — 16-й чемпіонат світу з футболу, що проводився ФІФА. Турнір проходив у Франції з 10 червня по 12 липня 1998 року. На чемпіонаті було зіграно 64 матчі й забито 171 м'яч (у середньому 2.67 м'ячі за матч).
 | |
| Деталі турніру | |
|---|---|
| Господар | Франція |
| Дата | 10 червня – 12 липня |
| Кількість команд | 32 (з 5 конфедерацій) |
| Стадіони | 10 (10 міст) |
| Призери | |
Переможець  |  Франція(1-й титул) |
Фіналіст  |  Бразилія |
3-тє місце  |  Хорватія |
| 4-те місце |  Нідерланди |
| Статистика турніру | |
| Матчів зіграно | 64 |
| Голів забито | 171 (2.67 за матч) |
| Глядачів | 2 785 100 (43 517 за матч) |
| Найкращий бомбардир(и) |  Давор Шукер (6 голів) |
| Найкращий гравець |  Роналду |
| Найкращий воротар | .svg){kind=small} Фаб'єн Бартез |
| Нагорода Fair play |  Англія Франція |
← 1994 2002 → | |
Уперше в історії турніру кількість учасників його фінальної частини було розширено до 32 команд, які починали змагання у 8 групах. Відповідно турнір складався із рекордних на той час 64 ігор та тривав рекордні 32 дні. Матчі змагання проходили на 10 стадіонах у 10 містах Франції, основним з яких був визначений новозбудований Стад-де-Франс у столичному передмісті Сен-Дені, що приймав гру-відкриття і фінальний матч.
Переможцями чемпіонату стали господарі турніру, збірна Франції, яка із рахунком 3:0 здолала у фінальній грі діючих на той час чемпіонів світу, команду Бразилії[1]. Франція виграла свій перший титул і стала сьомою в історії збірною-чемпіоном світу. При цьому вона стала шостою командою, якій таке досягнення підкорилося на домашніх стадіонах (після збірних Уругваю, Італії, Англії, Німеччини та Аргентини).
Турнір став дебютним для представників Хорватії, Ямайки, Японії та Південно-Африканської Республіки, причому перші відразу здобули «бронзу» мундіалю, а їх зірковий нападник Давор Шукер став його найкращим бомбардиром.
Вибір країни-господаря чемпіонату
ред.Франція отримала право проведення світової першості 1998 року 2 липня 1992 року на засіданні виконавчого комітету ФІФА у швейцарському Цюриху. Єдиним її конкурентом було Марокко, яке за результатами голосування поступилося із рахунком 7 проти 12 голосів[2][3]. Раніше із боротьби за прийняття турніру вибула Швейцарія, яка не змогла забезпечити виконання вимог ФІФА.
Таким чином Франція, яка була господарем чемпіонату світу 1938, стала лише третьою країною, яка удруге в історії приймала світову футбольну першість (після Мексики та Італії у 1986 і 1990 роках відповідно).
| Результати голосування[4] | |||
|---|---|---|---|
| Країна | Раунд 1 | ||
| Франція | 12 | ||
| Марокко | 7 | ||
Міста і стадіони
ред.Важливою частиною заявки Франції була гарантія підготовки для потреб турніру десяти стадіонів, включно із будівництвом нової арени на 80 тисяч місць.
Тогочасний мер Парижа Жак Ширак успішно досяг домовленості із Прем'єр-Міністром Едуаром Баладюром про будівництво нового стадіону, що отримав назву Стад де Франс, на території Сен-Дені, північного передмістя французької столиці. Будівництво арени розпочалося у грудні 1995 року, було завершене за 26 місяців, у листопаді 1997, та коштувало 2.67 мільярди французьких франків.
Вибір 10 стадіонів проходив зі скороченого списку із 14 арен під наглядом ФІФА. П'ять із десяти обраних стадіонів, марсельський Велодром, столичний Парк де Пренс, ліонський Жерлан, Муніципальний стадіон Тулузи та Парк Лескюр у Бордо, вже приймали світову футбольну першість шістдесятьма роками раніше, у 1938;
Найбільшу кількість ігор, дев'ять, включно з матчем-відкриттям та фінальною грою, приймав новозбудований Стад де Франс.
.jpg)
Кваліфікація
ред.У кваліфікаційному раунді 174 збірні змагалася за 30 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Німеччини та діючий чемпіон світу збірна Бразилії кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.
За результатами відбору чотири команди уперше стали учасниками чемпіонату світу — Хорватія, Ямайка, Японія та Південно-Африканська Республіка.
Серед визначних команд, які не пробилися на мундіаль, були дворазові чемпіони світу збірну Уругваю, а також команди Португалії, Швеції (бронзовий призер попередньої першості)[5], а також Чехії (третє місце рейтингу ФІФА на той момент).
Перелік команд, що кваліфікувалися
ред.До фінальної частини чемпіонату світу кваліфікувалися наступні 32 команди[6]:
|
|
|
 Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу Країни, чиї збірні не кваліфікувалися Країни, чиї збірні не брали участі у відборі Країни, що не входили до ФІФА
|
| Переможці кваліфікаційного турніру за рейтингом ФІФА (травень 1998)[6] | |||
|---|---|---|---|
| Країна | Конфедерація | Рейтинг | |
| 1 | Бразилія (діючі чемпіони) |
КОНМЕБОЛ | 1 |
| 2 |  Німеччина |
УЄФА | 2 |
| 3 |  Мексика |
КОНКАКАФ | 4 |
| 4 | Англія |
УЄФА | 5 |
| 5 |  Аргентина |
КОНМЕБОЛ | 6 |
| 6 |  Норвегія |
УЄФА | 7 |
| 7 |  Югославія |
УЄФА | 8 |
| 8 |  Чилі |
КОНМЕБОЛ | 9 |
| 9 |  Колумбія |
КОНМЕБОЛ | 10 |
| 10 |  США |
КОНКАКАФ | 11 |
| 11 |  Японія |
АФК | 12 |
| 12 |  Марокко |
КАФ | 13 |
| 13 |  Італія |
УЄФА | 14 |
| 14 |  Іспанія |
УЄФА | 15 |
| 15 | Франція (господарі) |
УЄФА | 18 |
| 16 | Хорватія |
УЄФА | 19 |
| 17 |  Південна Корея |
АФК | 20 |
| 18 |  Туніс |
КАФ | 21 |
| 19 |  Румунія |
УЄФА | 22 |
| 20 |  ПАР |
КАФ | 24 |
| 21 | Нідерланди |
УЄФА | 25 |
| 22 |  Данія |
УЄФА | 27 |
| 23 |  Парагвай |
КОНМЕБОЛ | 29 |
| 24 |  Ямайка |
КОНКАКАФ | 30 |
| 25 |  Австрія |
УЄФА | 31 |
| 26 |  Саудівська Аравія |
АФК | 34 |
| 27 |  Болгарія |
УЄФА | 35 |
| 28 |  Бельгія |
УЄФА | 36 |
| 29 |  Шотландія |
УЄФА | 41 |
| 30 |  Іран |
АФК | 42 |
| 31 |  Камерун |
КАФ | 49 |
| 32 |  Нігерія |
КАФ | 74 |
Склади команд
ред.Як і на попередньому турнірі кожна команда мала подати заявку із 22 гравців.
З 704 гравців-учасників чемпіонату світу 447 перебували на контракті з європейськими клубами, 90 представляли азійський клубний футбол, 67 грали у Південній Америці, 61 — у регіоні КОНКАКАФ, а 37 — в Африці[7]. 75 гравців представляли англійські клуби, на п'ять більше ніж італійські або іспанські. Серед окремих клубних команд рекордсменом була «Барселона», яка делегувала на світову першість 13 футболістів[7].
Середній вік футболістів чемпіонату світу складав 27 років і 8 місяців, на п'ять місяців більше, ніж на попередньому мундіалі. Наймолодшим гравцем першості був камерунець Самюель Ето'о (17 років і 3 місяці), а найстаршим — шотландець Джим Лейтон (39 років та 11 місяців).
Нововведення
ред.Технології
ред.Уперше в іграх чемпіонатів світу четверті арбітри використовували електронні табло для демонстрації замін та доданого часу замість традиційних табличок[8].
Зміни правил
ред.Першість 1998 року була найпершим чемпіонатом світу після упровадження правила золотого гола[8]. Арбітрам було рекомендовано карати прямою червоною карткою підкати ззаду, що несли загрозу здоров'ю суперника[9], а кількість можливих замін по ходу гри було збільшено з двох до трьох[10].
Арбітри
ред.Матчі чемпіонату світу обслуговували 34 арбітри та 33 асистенти[11].
- УЄФА (15)
Результати
ред.Груповий етап
ред.- Усі матчі відбулися за центральноєвропейським літнім часом.
Група А
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Бразилія
|
3 | 2 | 0 | 1 | 6 | 3 | +3 | 6 |
| 2. | Норвегія
|
3 | 1 | 2 | 0 | 5 | 4 | +1 | 5 |
| 3. | Марокко
|
3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 0 | 4 |
| 4. | Шотландія
|
3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | −4 | 1 |
Група B
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Італія
|
3 | 2 | 1 | 0 | 7 | 3 | +4 | 7 |
| 2. | Чилі
|
3 | 0 | 3 | 0 | 4 | 4 | 0 | 3 |
| 3. | Австрія
|
3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 4 | −1 | 2 |
| 4. | Камерун
|
3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 5 | −3 | 2 |
.svg){kind=small}
Група C
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Франція
|
3 | 3 | 0 | 0 | 9 | 1 | +8 | 9 |
| 2. | Данія
|
3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 0 | 4 |
| 3. | ПАР
|
3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 6 | −3 | 2 |
| 4. | Саудівська Аравія
|
3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | −5 | 1 |
Група D
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Нігерія
|
3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 5 | 0 | 6 |
| 2. | Парагвай
|
3 | 1 | 2 | 0 | 3 | 1 | +2 | 5 |
| 3. | Іспанія
|
3 | 1 | 1 | 1 | 8 | 4 | +4 | 4 |
| 4. | Болгарія
|
3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 7 | −6 | 1 |
Група E
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Нідерланди
|
3 | 1 | 2 | 0 | 7 | 2 | +5 | 5 |
| 2. | Мексика
|
3 | 1 | 2 | 0 | 7 | 5 | +2 | 5 |
| 3. | Бельгія
|
3 | 0 | 3 | 0 | 3 | 3 | 0 | 3 |
| 4. | Південна Корея
|
3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 9 | −7 | 1 |
.svg){kind=small}
Група F
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Німеччина
|
3 | 2 | 1 | 0 | 6 | 2 | +4 | 7 |
| 2. | Югославія
|
3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 2 | +2 | 7 |
| 3. | Іран
|
3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 3 |
| 4. | США
|
3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 5 | −4 | 0 |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Група G
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Румунія
|
3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 2 | +2 | 7 |
| 2. | Англія
|
3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 2 | +3 | 6 |
| 3. | Колумбія
|
3 | 1 | 0 | 2 | 1 | 3 | −2 | 3 |
| 4. | Туніс
|
3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 4 | −3 | 1 |
Група H
ред.| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Аргентина
|
3 | 3 | 0 | 0 | 7 | 0 | +7 | 9 |
| 2. | Хорватія
|
3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 2 | +2 | 6 |
| 3. | Ямайка
|
3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 9 | −6 | 3 |
| 4. | Японія
|
3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 4 | −3 | 0 |
Плей-оф
ред.| 1/8 фіналу | Чвертьфінал | Півфінал | Фінал | |||||||||||
| 27 червня — Париж | ||||||||||||||
| Бразилія
|
4 | |||||||||||||
| 3 липня — Нант | ||||||||||||||
| Чилі
|
1 | |||||||||||||
| Бразилія
|
3 | |||||||||||||
| 28 червня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| Данія
|
2 | |||||||||||||
| Нігерія
|
1 | |||||||||||||
| 7 липня — Марсель | ||||||||||||||
| Данія
|
4 | |||||||||||||
| Бразилія (п.)
|
1 (4) | |||||||||||||
| 29 червня — Тулуза | ||||||||||||||
| Нідерланди
|
1 (2) | |||||||||||||
| Нідерланди
|
2 | |||||||||||||
| 4 липня — Марсель | ||||||||||||||
| Югославія
|
1 | |||||||||||||
| Нідерланди
|
2 | |||||||||||||
| 30 червня — Сент-Етьєн | ||||||||||||||
| Аргентина
|
1 | |||||||||||||
| Аргентина (п.)
|
2 (4) | |||||||||||||
| 12 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| Англія
|
2 (3) | |||||||||||||
| Бразилія
|
0 | |||||||||||||
| 27 червня — Марсель | ||||||||||||||
| Франція
|
3 | |||||||||||||
| Італія
|
1 | |||||||||||||
| 3 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| Норвегія
|
0 | |||||||||||||
| Італія
|
0 (3) | |||||||||||||
| 28 червня — Ланс | ||||||||||||||
| Франція (п.)
|
0 (4) | |||||||||||||
| Франція (д. ч.)
|
1 | |||||||||||||
| 8 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| Парагвай
|
0 | |||||||||||||
| Франція
|
2 | |||||||||||||
| 29 червня — Монпельє | ||||||||||||||
| Хорватія
|
1 | Матч за третє місце | ||||||||||||
| Німеччина
|
2 | |||||||||||||
| 4 липня — Ліон | 11 липня — Париж | |||||||||||||
| Мексика
|
1 | |||||||||||||
| Німеччина
|
0 | Нідерланди
|
1 | |||||||||||
| 30 червня — Бордо | ||||||||||||||
| Хорватія
|
3 | Хорватія
|
2 | |||||||||||
| Румунія
|
0 | |||||||||||||
| Хорватія
|
1 | |||||||||||||
1/8 фіналу
ред.
| Пенальті | |||
Берті  Креспо  Верон Гальярдо Аяла
|
4 — 3 | Ширер Інс Мерсон Оуен Бетті
|
Чвертьфінали
ред.| Пенальті | |||
| Р. Баджо Альбертіні Костакурта В'єрі Ді Б'яджо
|
3 — 4 | Зідан Лізаразю Трезеге Анрі Блан
|
Півфінали
ред.| Пенальті | |||
| Роналду Рівалдо Емерсон Дунга
|
4 — 2 | Ф. де Бур Бергкамп Коку Р. де Бур
|
Матч за третє місце
ред.Фінал
ред.Переможець
ред.| Переможець чемпіонату світу з футболу 1998 року: |
|---|
 Франція Перший титул |
Статистика
ред.Бомбардири
ред.Найкращим бомбардиром турніру став хорватський нападник Давор Шукер, автор шести голів. Загалом в іграх турніру 112 різних гравців відзначилися 171 забитим м'ячем:
- 6 голів
- 5 голів
.svg){kind=small}
- 4 голи
- 3 голи
- 2 голи
Аріель Ортега
Марк Вільмотс
Роберт Просинечки
Браян Лаудруп
Майкл Оуен- Алан Ширер
Еммануель Петі- Ліліан Тюрам
- Зінедін Зідан
Роберто Баджо
Теодор Вітмор
Рікардо Пелаес
Салахеддін Бассір- Абдельжаліль Хадда
Філліп Коку- Рональд де Бур
- Патрік Клюйверт
Віорел Молдован
Шон Бартлетт
Фернандо Єрро- Фернандо Мор'єнтес
Слободан Комленович
.svg){kind=small}
- 1 гол
- Клаудіо Лопес
- Маурісіо Пінеда
- Хав'єр Санетті
Андреас Герцог- Тоні Польстер
- Івиця Вастич
- Люк Ніліс
Еміл Костадинов
Патрік Мбома- П'єр Нжанка
Хосе Луїс Сьєрра
Лейдер Пресьядо- Роберт Ярні
- Маріо Станич
- Горан Влаович
- Томас Гельвег
- Мартін Йоргенсен
- Мікаель Лаудруп
- Петер Меллер
- Аллан Нільсен
- Марк Ріпер
- Еббе Санд
- Даррен Андертон
- Девід Бекхем
- Пол Скоулз
- Лоран Блан
- Юрій Джоркаєфф
- Крістоф Дюгаррі
- Біксант Лізаразю
- Давід Трезеге
Андреас Меллер
Мегді Магдавікія- Хамід Естілі
- Луїджі Ді Б'яджо
- Роббі Ерл
Накаяма Масасі- Куаутемок Бланко
- Альберто Гарсія Аспе
