Кубок України з футболу

Кубок України
Засновано	1992 рік
Регіон	Україна
Конфедерація	УЄФА
Кількість команд	49
Міжнародні турніри	Ліга Європи УЄФА
Поточний чемпіон	«Шахтар» Донецьк — 15
Найбільше перемог	«Шахтар» Донецьк — 15
Сайт	Офіційний сайт
	2024–2025

Кубок України з футболу — другий за значенням футбольний турнір України.

Кубок УРСР з футболу існував ще з 1937 року, однак у ньому брали участь лише колективи фізкультури та представники нижчих ліг радянського футболу.

З 1992 року турнір отримав нове дихання, в ньому почали брати участь усі українські професіональні клуби. Перемога в турнірі дає право участі в груповому етапі Ліги Європи УЄФА (до 1999 року — в Кубку володарів кубків УЄФА, у 1999—2009 роках — у Кубку УЄФА).

Тільки 5 клубів ставали володарями Кубка:

«Шахтар» Донецьк — 15 разів (1995, 1997, 2001, 2002, 2004, 2008, 2011, 2012, 2013, 2016, 2017, 2018, 2019, 2024, 2025).
«Динамо» Київ — 13 разів (1993, 1996, 1998, 1999, 2000, 2003, 2005, 2006, 2007, 2014, 2015, 2020, 2021).
«Чорноморець» Одеса — 2 рази (1992, 1994).
«Ворскла» Полтава — 1 раз (2009).
«Таврія» Сімферополь — 1 раз (2010).

Історія

Команда-переможець Кубка України з моменту першого розіграшу в сезоні 1992 автоматично отримує місце в єврокубках. Спочатку це було місце в Кубку володарів кубків, згодом Кубку УЄФА, який з сезону 2009—10, був перейменований у Лігу Європи. Раніше, якщо переможець Кубка вже кваліфікувався до Ліги чемпіонів УЄФА через Прем'єр-лігу, право на участь у Лізі Європи переходило до фіналіста Кубка.

З сезону 2015/16 правила УЄФА змінилися: тепер, якщо переможець Кубка України вже отримав місце в єврокубках, путівка в Лігу Європи переходить до команди, яка посіла найвище місце у Прем'єр-лізі, але ще не кваліфікувалася в єврокубки. Таким чином, фіналіст кубка більше не має автоматичного права на участь у Лізі Європи.

В 2019 році донецький Шахтар встановив рекорд за кількістю перемог поспіль у цьому змаганні (4, з 2016 по 2019 роки). Також, саме Шахтар наразі є рекордсменом за кількістю перемог (14), програних фіналів (6) та участей у фіналі Кубка України (20).

Сезон Кубка України 2021—2022 було завершено достроково через російське вторгнення в Україну. Наступного сезону 2022—2023 турнір не проводили по цій же самій причині.

Наразі триває сезон Кубка України 2024—2025, який є 33-м розіграшем вітчизняного Кубка.

Усі фінали кубка

Роки розіграшу	Дата, місце проведення, кількість глядачів	Переможець	Рахунок	Фіналіст
1992	31 травня 1992 19:00 Київ, Республіканський стадіон Глядачів: 12 000	«Чорноморець» (Одеса)	1:0 дч (0:0; 0:0)	«Металіст» (Харків)
1992–1993	30 травня 1993 Київ, Республіканський стадіон Глядачів: 47 000	«Динамо» (Київ)	2:1 (1:0)	«Карпати» (Львів)
1993–1994	29 травня 1994 Київ, Республіканський стадіон Глядачів: 5000	«Чорноморець» (Одеса)	0:0 дч 5:3 пен.	«Таврія» (Сімферополь)
1994–1995	28 травня 1995 Київ, Республіканський стадіон Глядачів: 42 500	«Шахтар» (Донецьк)	1:1 дч (0:1, 1:1) 7:6 пен.	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1995–1996	26 травня 1996 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 47 000	«Динамо» (Київ)	2:0 (1:0)	«Нива» (Вінниця)
1996–1997	25 травня 1997 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 26 000	«Шахтар» (Донецьк)	1:0 (1:0)	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1997–1998	31 травня 1998 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 42 700	«Динамо» (Київ)	2:1 (2:0)	ЦСКА (Київ)
1998–1999	30 травня 1999 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 71 000	«Динамо» (Київ)	3:0 (2:0)	«Карпати» (Львів)
1999–2000	27 травня 2000 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 45 500	«Динамо» (Київ)	1:0 (1:0)	«Кривбас» (Кривий Ріг)
2000–2001	27 травня 2001 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 55 000	«Шахтар» (Донецьк)	2:1 дч (0:1; 1:1)	ЦСКА (Київ)
2001–2002	26 травня 2002 19:00 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 81 000	«Шахтар» (Донецьк)	3:2 дч (1:1; 2:2)	«Динамо» (Київ)
2002–2003	25 травня 2003 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 71 000	«Динамо» (Київ)	2:1 (0:1)	«Шахтар» (Донецьк)
2003–2004	30 травня 2004 (LST) Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 68 000	«Шахтар» (Донецьк)	2:0 (1:0)	«Дніпро» (Дніпропетровськ)
2004–2005	29 травня 2005 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 68 000	«Динамо» (Київ)	1:0 (1:0)	«Шахтар» (Донецьк)
2005–2006	2 травня 2006 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 25 000	«Динамо» (Київ)	1:0 (0:0)	«Металург» (Запоріжжя)
2006–2007	27 травня 2007 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 64 500	«Динамо» (Київ)	2:1 (0:0)	«Шахтар» (Донецьк)
2007–2008	7 травня 2008 Харків, «Металіст» Глядачів: 28 000	«Шахтар» (Донецьк)	2:0 (1:0)	«Динамо» (Київ)
2008–2009	31 травня 2009 Дніпропетровськ, «Дніпро-Арена» Глядачів: 25 700	«Ворскла» (Полтава)	1:0 (0:0)	«Шахтар» (Донецьк)
2009–2010	16 травня 2010 Харків, «Металіст» Глядачів: 21 000	«Таврія» (Сімферополь)	3:2 дч (2:0, 2:2)	«Металург» (Донецьк)
2010–2011	25 травня 2011 Суми, «Ювілейний» Глядачів: 27 800	«Шахтар» (Донецьк)	2:0 (0:0)	«Динамо» (Київ)
2011–2012	6 травня 2012 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 47 314	«Шахтар» (Донецьк)	2:1 дч (1:0, 1:1)	«Металург» (Донецьк)
2012–2013	22 травня 2013 Харків, «Металіст» Глядачів: 40 003	«Шахтар» (Донецьк)	3:0	«Чорноморець» (Одеса)
2013–2014	15 травня 2014 Полтава, «Ворскла» ім. Бутовського Глядачів: 9 700	«Динамо» (Київ)	2:1	«Шахтар» (Донецьк)
2014–2015	4 червня 2015 Київ, НСК «Олімпійський» Глядачів: 53 455	«Динамо» (Київ)	0:0 дч 5:4 пен.	«Шахтар» (Донецьк)
2015–2016	21 травня 2016 Львів, «Арена Львів» Глядачів: 21 720	«Шахтар» (Донецьк)	2:0	«Зоря» (Луганськ)
2016–2017	17 травня 2017 Харків, «Металіст» Глядачів: 25 000	«Шахтар» (Донецьк)	1:0	«Динамо» (Київ)
2017–2018	9 травня 2018 Дніпро, «Дніпро-Арена» Глядачів: 28 155	«Шахтар» (Донецьк)	2:0	«Динамо» (Київ)
2018–2019	15 травня 2019 Запоріжжя, «Славутич-Арена» Глядачів: 11 100	«Шахтар» (Донецьк)	4:0 (3:0)	«Інгулець» (Петрове)
2019–2020	8 липня 2020 Харків, «Металіст» Глядачів: 0^[1]	«Динамо» (Київ)	1:1 8:7 пен.	«Ворскла» (Полтава)
2020–2021	13 травня 2021 Тернопіль, Міський стадіон ім. Шухевича Глядачів: 12 000^[2]	«Динамо» (Київ)	1:0 дч	«Зоря» (Луганськ)
2021–2022	Турнір було завершено достроково, фінал не відбувся
2022–2023	Турнір не проводився
2023–2024	15 травня 2024 Рівне, «Авангард» Глядачів: 3 500	«Шахтар» (Донецьк)	2:1	«Ворскла» (Полтава)
2024–2025	14 травня 2025 Житомир, Центральний Глядачів: 4 740	«Шахтар» (Донецьк)	1:1 6:5 пен.	«Динамо» (Київ)

Статистика фіналів за клубами

М	Клуб	Перемоги	Фінали	Сезони перемог	Сезони фіналів
1	«Шахтар» (Донецьк)	15	6	1994-95, 1996-97, 2000-01, 2001-02, 2003-04, 2007-08, 2010-11, 2011-12, 2012-13, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2018-19, 2023-24, 2024-25	2002-03, 2004-05, 2006-07, 2008-09, 2013-14, 2014-15
2	«Динамо» (Київ)	13	6	1992-93, 1995-96, 1997-98, 1998-99, 1999-00, 2002-03, 2004-05, 2005-06, 2006-07, 2013-14, 2014-15, 2019-20, 2020-21	2001-02, 2007-08, 2010-11, 2016-17, 2017-18, 2024-25
3	«Чорноморець» (Одеса)	2	1	1992, 1993-94	2012-13
4	«Ворскла» (Полтава)	1	2	2008-09	2019-20, 2023-24
5	«Таврія» (Сімферополь)	1	1	2009-10	1993-94
6	«Дніпро»	0	3	—	1994-95, 1996-97, 2003-04
7-10	«Карпати» (Львів)	0	2	—	1992-93, 1998-99
	ЦСКА (Київ)				1997-98, 2000-01
	«Металург» (Донецьк)				2009-10, 2011-12
	«Зоря» (Луганськ)				2015-16, 2020-21
11-15	«Металіст» (Харків)	0	1	—	1992
	«Нива-В» (Вінниця)				1995-96
	«Кривбас» (Кривий Ріг)				1999-00
	«Металург» (Запоріжжя)				2005-06
	«Інгулець» (Петрове)				2018-19

Найкращі команди в історії змагання (1992–2022)

М	Команда	Нас. пункт	У	I	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О
1.	«Динамо»	Київ	30	155	119	19	17	364	95	269	257
2.	«Шахтар»	Донецьк	30	160	117	22	21	366	112	254	256
3.	«Дніпро»	Дніпро	25	118	69	17	32	192	108	84	155
4.	«Таврія»	Сімферополь	27	96	54	15	27	164	113	51	123
5.	«Чорноморець»	Одеса	30	102	50	12	40	170	112	58	112
6.	«Карпати»	Львів	27	94	47	14	33	135	101	34	108
7.	«Ворскла»	Полтава	30	92	48	13	31	124	105	19	109
8.	«Волинь»	Луцьк	28	89	42	12	35	145	131	14	96
9.	«Металург»	Запоріжжя	22	78	40	11	27	118	90	28	91
10.	«Металіст»	Харків	23	76	33	16	27	104	91	13	82
11.	«Іллічівець»	Маріуполь	27	74	37	7	30	121	109	12	81
12.	«Кривбас»	Кривий Ріг	21	70	37	7	26	108	102	6	81
13.	«Металург»	Донецьк	17	63	34	8	21	100	78	22	76
14.	«Нива» (В)	Вінниця	20	67	30	13	24	87	78	9	73
15.	«Сталь»	Алчевськ	21	61	32	8	21	99	70	29	72
16.	«Миколаїв»	Миколаїв	28	67	27	9	31	82	95	-13	63
17.	«Зоря»	Луганськ	24	66	25	11	30	80	104	-24	61
18.	ФК «Олександрія»	Олександрія	24	61	22	14	25	77	79	-2	58
19.	«Нива» (Т)	Тернопіль	30	68	23	11	34	70	93	-23	57
20.	«Десна»	Чернігів	25	55	24	8	23	82	76	6	56
21.	«Нафтовик»	Охтирка	21	52	22	9	21	67	78	-11	53
22.	«Верес»	Рівне	20	53	22	7	24	71	75	-4	51

Найкращі бомбардири в історії Кубка України

За історію

Станом на 2 січня 2023 року^[3]^[4]

	Гравець	Клуб	Ігри	Голи
1	Андрій Воробей	«Шахтар» Д, «Шахтар-2», «Дніпро» Дн, «Арсенал» К, «Металіст»	54	25
2	Максим Шацьких	«Динамо» К, «Арсенал» К, «Чорноморець» Од, «Говерла»	50	24
3	Олександр Паляниця	«Дніпро» Дн, «Верес», «Карпати» Л, «Кривбас», «Металіст» Х	48	22
4	Андрій Шевченко	«Динамо-2», «Динамо» К	31	21
5-6	Сергій Ребров	«Шахтар» Д, «Динамо» К	51	20
5-6	Андрій Ярмоленко	«Десна», «Динамо» К	27	20
7	Андрій Покладок	«Скала» С, «Карпати» Л, «Металург» Д, ПФК «Олександрія», «Рава», «Галичина» Л	46	19
8	Луїс Адріану	«Шахтар» Д	34	18
9	Олег Матвєєв	«Динамо» К, «Шахтар» Д, «Кремінь», «Металург» З, «Металург» Д	35	17
10-11	Олексій Антюхін	«Металург» З, «Таврія» С, «Динамо» К, «Ворскла»	34	16
10-11	Олег Гусєв	«Фрунзенець-Ліга-99», «Арсенал» (Київ), «Борисфен», «Динамо» К	51	16^[5]

За сезонами

Бомбардири за сезонами
Сезон	Гравець	Клуб	Ігри	Голи (пен.)
1992	Олександр Заєць	«Торпедо» (Запоріжжя)	8	6
1992/1993	Віталій Парахневич	СК «Одеса»	6	8
1993/1994	Олексій Антюхін	«Таврія» (Сімферополь)	7	5
1993/1994	Едуард Валенко	ФК «Львів», «Карпати» (Львів)	8	5
1994/1995	Андрій Шевченко	«Динамо-2» (Київ), «Динамо» (Київ)	8	6
1995/1996	Олександр Паляниця	«Дніпро» (Дніпропетровськ)	3	4
	Олександр Перенчук	«Нива» (Миронівка)	3	4
	Олександр Ігнатьєв	«Нива» (Миронівка)	3	4
1996/1997	Яків Кріпак	«Металург» (Запоріжжя)	6	5
1997/1998	Андрій Шевченко	«Динамо» (Київ)	8	8
1998/1999	Артем Лопаткін	«Сталь» (Алчевськ)	6	8
1998/1999	В'ячеслав Терещенко	СК «Одеса»	10	8 (1)
1999/2000	Максим Шацьких	«Динамо» (Київ)	4	4
1999/2000	Валентин Полтавець	«Металург» (Запоріжжя)	4	4 (3)
2000/2001	Андрій Воробей	«Шахтар» (Донецьк)	5	6
2001/2002	Євген Арбузов	«Титан» (Армянськ)	4	5 (1)
	Андрій Воробей	«Шахтар» (Донецьк)	6	5
	Максим Шацьких	«Динамо» (Київ)	6	5
2002/2003	Андрій Воробей	«Шахтар» (Донецьк)	6	5 (1)
2002/2003	Максим Шацьких	«Динамо» (Київ)	7	5
2003/2004	Олександр Косирін	«Чорноморець» (Одеса)	6	5 (1)
2004/2005	Діого Рінкон	«Динамо» (Київ)	7	6 (2)
2005/2006	Клебер	«Динамо» (Київ)	5	5
2006/2007	Руслан Левига	«Іллічівець» (Маріуполь)	5	6
2007/2008	Володимир Коритько	«Чорноморець» (Одеса)	5	5 (3)
2008/2009	Андрій Ярмоленко	«Динамо» (Київ)	3	5
2009/2010	Олександр Ковпак	«Таврія» (Сімферополь)	4	5 (1)
2010/2011	Андрій Олійник	«Карпати» (Яремче)	3	5
2011/2012	Майкон	«Волинь» (Луцьк)	4	5 (1)
2012/2013	Луїс Адріану	«Шахтар» (Донецьк)	5	4
2012/2013	Алекс Тейшейра	«Шахтар» (Донецьк)	5	4
2013/2014	Андрій Ярмоленко	«Динамо» (Київ)	4	4 (1)
2013/2014	Едуардо да Сілва	«Шахтар» (Донецьк)	5	4
2014/2015	Антон Котляр	«Сталь» (Дніпродзержинськ)	3	5 (4)
2015/2016	Андрій Ярмоленко	«Динамо» (Київ)	3	4
2015/2016	Олександр Караваєв	«Зоря» (Луганськ)	8	4
2016/2017	Андрій Ярмоленко	«Динамо» (Київ)	3	3 (1)
2017/2018	Сергій Кисленко	ФК «Львів»	5	5
2018/2019	Роберт Гегедош	ФК «Минай»	4	4
2019/2020	Владислав Шарай	«Альянс» (Липова Долина)	5	4 (1)
2020/2021	Микола Буй	«Епіцентр» (Дунаївці)	2	4
2021/2022	Достроково завершений
2022/2023	Не проводився
2023/2024	Дмитро Кулик	ФК «Кудрівка»	3	4
2023/2024	Андрій Штогрін	«Чорноморець» (Одеса)	4	4
2024/2025	Богдан Оринчак	«Пробій» (Городенка)	4	4

Гвардійці в історії Кубка України

Станом на 2 січня 2023 року^[3]

	Гравець	Клуб	Ігри
1	Руслан Костишин	«Адвіс», «Поділля» Хм, ЦСКА, «Дніпро» Дн, «Кривбас»	63
2	Олександр Шовковський	«Динамо» К, «Динамо-3»	60
3	Олександр Чижевський	«Карпати», «Металург» З, «Таврія», «Волинь», «Закарпаття»	58
4	Олександр Головко	«Таврія» С, «Динамо» К	56
4	Геннадій Зубов	«Сталь» А, «Шахтар» Д, «Іллічівець», «Металург» Д, «Зоря» Л, «Комунальник»	56
4	Володимир Єзерський	«Гарай», «Карпати» Л, «Динамо» К, «Кривбас», «Дніпро» Дн, «Шахтар» Д, «Зоря» Л, «Таврія» С, «Говерла»	56
4	Віталій Рева	«Поліграфтехніка», ЦСКА, «Динамо» К, «Таврія» С, «Арсенал» К	56
8	Ротань Руслан	«Дніпро» Дн, «Динамо» К	54
8	Дмитро Шутков	«Шахтар» Д	54
10	Андрій Воробей	«Шахтар» Д, «Шахтар-2», «Дніпро» Дн, «Арсенал» К, «Металіст» Х	53

Наймолодші футболісти

^[6]

#	Вік	Гравець	Дата народження	Перший матч	Клуб
1	14 років, 10 місяців і 7 днів	Руслан Єрмоленко	18 жовтня 1983	25 серпня 1998	«Динамо-3»
2	15 років, 3 місяці і 9 днів	Ілля Шевцов	13 квітня 2000	22 липня 2015	«Кристал» Х
3	15 років, 5 місяців і 7 днів	Андрій Різник	15 березня 2000	22 серпня 2015	ФК «Тернопіль»

Клуби з нижчих дивізіонів у півфіналах та фіналах

Станом на 23 квітня 2025 року^[7]^[8]

Сезон	Команда	Стадія	Суперник	Рахунок
2005–2006	(перша ліга) «Карпати» (Львів)	1/2 фіналу	«Динамо» (Київ)	0:3
2009–2010	(перша ліга) «Волинь» (Луцьк)	1/2 фіналу	«Таврія» (Сімферополь)	1:2
2012–2013	(перша ліга) ФК «Севастополь»	1/2 фіналу	«Шахтар» (Донецьк)	2:4
2013–2014	(друга ліга) «Славутич» (Черкаси)	1/2 фіналу	«Шахтар» (Донецьк)	0:3 (дч)
2016–2017	(перша ліга) МФК «Миколаїв»	1/2 фіналу	«Динамо» (Київ)	0:4
2017–2018	(друга ліга) «Дніпро-1» (Дніпро)	1/2 фіналу	«Динамо» (Київ)	1:4
2018–2019	(перша ліга) «Інгулець» (Петрове)	фінал	«Шахтар» (Донецьк)	0:4
2018–2019	(перша ліга) «Дніпро-1» (Дніпро)	1/2 фіналу	«Шахтар» (Донецьк)	0:2
2019–2020	(перша ліга) ФК «Минай»	1/2 фіналу	«Динамо» (Київ)	0:2
2020–2021	(перша ліга) «Агробізнес» (Волочиськ)	1/2 фіналу		0:3
2024–2025	(перша ліга) «Буковина» (Чернівці)	1/2 фіналу		1:4

«Дніпро-1» (Дніпро) — єдиний клуб, який вийшов до 1/2 фіналу будучи у статусі команди як другої ліги, так і першої.

«Інгулець» (Петрове) — єдиний клуб, який вийшов у фінал з нижчих дивізіонів.

Галерея

Кубок України сучасного зразка

Див. також

Примітки

↑ Матч відбувся за порожніх трибун через пандемію коронавірусу в Україні
↑ Обмежена кількість глядачів через пандемію коронавірусу в Україні
↑ ^а ^б Руслан Костишин очолює два кубкові списки гвардійців. upl.ua. Офіційний сайт УПЛ. 27 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
↑ Кубок України. Кращі команди й бомбардири в історії турніру. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
↑ Згідно з матеріалом на сайті УАФ у Олега Гусєва 16 забитих м'ячів у Кубку України, але згідно з його профілем в інформаційно-статистичній базі УАФ лише 15.
↑ Нападник ФК «Тернопіль» — другий у рейтингу наймолодших футболістів, які грали у кубку України в третьому тисячолітті!. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
↑ Буковина стала 10-ю командою ПФЛ, яка пробилась в ½ фіналу кубка
↑ Буковина стала 10-ю командою нижчих ліг, яка пробилася до півфіналу Кубка України

Джерела

Газета «Команда» № 89 (3412) 19 травня 2010, с. 6.
Газета «Команда» № 96 (3665) 28 травня 2011, с. 8.
Газета «Команда» № 81 (3895) 8 травня 2012, с. 7.
Легендарні команди Чемпіонату України 1992—2017 років (слайди). — К.: [самвидав], 2018. — 62 с.

Посилання

Федерація футболу України [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.]
«Гвардійці кубка України» [Архівовано 30 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Все золотые пылинки Кубка [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Представництво дивізіонів в 1/4 фіналу Кубку України
Національні кубкові турніри: від 1925 року до 2019-го [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Матч відбувся за порожніх трибун через пандемію коронавірусу в Україні

[2] Обмежена кількість глядачів через пандемію коронавірусу в Україні

[kost-3] а ^б Руслан Костишин очолює два кубкові списки гвардійців. upl.ua. Офіційний сайт УПЛ. 27 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.

[4] Кубок України. Кращі команди й бомбардири в історії турніру. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2021.

[5] Згідно з матеріалом на сайті УАФ у Олега Гусєва 16 забитих м'ячів у Кубку України, але згідно з його профілем в інформаційно-статистичній базі УАФ лише 15.

[6] Нападник ФК «Тернопіль» — другий у рейтингу наймолодших футболістів, які грали у кубку України в третьому тисячолітті!. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.

[7] Буковина стала 10-ю командою ПФЛ, яка пробилась в ½ фіналу кубка

[8] Буковина стала 10-ю командою нижчих ліг, яка пробилася до півфіналу Кубка України

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]