Кубок володарів кубків УЄФА

Кубок володарів кубків УЄФА — щорічний клубний турнір, що проводився під егідою УЄФА. Розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали володарі кубку країн, або фіналісти (у випадку, якщо кубок країни здобувався чемпіоном). Останній розіграш відбувся у сезоні 1998/1999, після чого турнір був об'єднаний з Кубком УЄФА

Кубок володарів Кубків УЄФА
Засновано 1960 рік
Скасовано 1999 рік
Конфедерація УЄФА (Європа)
Кількість команд 32 (перший раунд)
49 (усього)
Поточний чемпіон Італія Лаціо
Найбільше перемог Іспанія Барселона (4)
Сайт Офіційний сайт

Лише п'ять команд вигравали Кубок Кубків більше одного разу: по два рази — Динамо (Київ), Мілан, Челсі та Андерлехт; та чотири рази Барселона.

Починаючи з 1973[1] року переможець Кубку володаря кубків розігрував Суперкубок УЄФА з володарем Кубку чемпіонів. Після скасування Кубку володаря кубків, Суперкубок УЄФА почав розігруватись між переможцями Ліги чемпіонів і Кубку УЄФА.

Пам'ятними для українців є 1975 і 1986 роки, оскільки тоді київське Динамо виграло турнір.

Перша офіційна назва турніру — Кубок володарів кубків Європи, перед сезоном 1994/1995 УЄФА змінило назву на Кубок володаря кубків УЄФА.

У зв'язку зі зниженням рівня учасників турніру в 90-і роки, через участь найсильніших команд у новоствореній та реформованій Лізі Чемпіонів, що мало наслідком зниження доходів учасників, УЄФА ухвалила рішення про відмову від подальших розіграшів Кубку. Останнім володарем Кубку стало римське Лаціо. Надалі Кубок Кубків був об'єднаний з Кубком УЄФА.

Формат ред.

За всю свою 39-літню історію кубок розігрувався за олімпійською системою у два матчі. Проте, фінал проходив на нейтральному полі і складався з одного матчу. Винятком був лише перший розіграш — тоді фінал складався з двох матчів. Формат турніру був ідентичним до формату Кубку європейських чемпіонів, в якому змагалися 32 команди у 5 раундів. Турнір зазвичай проводився з вересня по травень. Щоб зберегти кількість учасників фінальної стадії, в останніх розіграшах кубку був добавлений попередній раунд, який проходив у серпні. Це було пов'язано з напливом нових країн-учасників УЄФА у 1990-их роках.

Регламентом була обмежена кількість команд з однієї країни за принципом: одна країна — одна команда. Виняток робили тільки клубу, який виграв кубок минулого року. Проте, якщо така команда вийшла до Ліги чемпіонів, то ніхто не міг зайняти її місце у турнірі. У випадках, коли клуб виграв і чемпіонат країни і кубок, він виходив у Лігу Чемпіонів, а місце у КВВ займає фіналіст національного кубку.

У сезоні 1998/1999 нідерландський клуб Геренвен брав участь у Кубку володарів кубків, проте в національному кубку дійшов лише до півфіналу. Це сталося через те, що Аякс і ПСВ отримали путівки до Ліги чемпіонів. Таким чином, Геренвен став єдиним клубом, який змагався у Кубку володарів кубків навіть не граючи у фіналі національного кубку.

Перехідний трофей Кубку вручався переможцю на один рік, команда повинна була його повернути за місяць до наступного фінального поєдинку. Натомість переможець назавжди отримував зменшену копію. Власником трофею ставала та команда, яка б завоювала його три рази підряд або 5 раз у загальній складності. За всю історію ніхто не зробив ні першого, ні другого. Після останнього розіграшу трофею, кубок назавжди віддали Барселоні, як команді, яка найбільше разів його завоювала.

Фінали Кубку володарів кубків УЄФА ред.

Рік Місце проведення Переможець Фіналіст Рахунок
1999 Бірмінгем Лаціо (Рим, Італія) Мальорка (Іспанія) 2:1
1998 Стокгольм Челсі (Лондон, Англія) Штутгарт (Німеччина) 1:0
1997 Роттердам Барселона (Іспанія) Парі Сен-Жермен (Париж, Франція) 1:0
1996 Брюссель Парі Сен-Жермен (Париж, Франція) Рапід (Відень, Австрія) 1:0
1995 Париж Сарагоса (Іспанія) Арсенал (Лондон, Англія) 1:1, 2:1 д.ч.
1994 Копенгаген Арсенал (Лондон, Англія) Парма (Італія) 1:0
1993 Лондон Парма (Італія) Антверпен (Бельгія) 3:1
1992 Лісабон Вердер (Бремен, Німеччина) Монако (Франція) 2:0
1991 Роттердам Манчестер Юнайтед (Англія) Барселона (Іспанія) 2:1
1990 Гетеборг Сампдорія (Генуя, Італія) Андерлехт (Брюссель, Бельгія) 0:0, 2:0 д.ч.
1989 Берн Барселона (Іспанія) Сампдорія (Генуя, Італія) 2:0
1988 Страсбург Мехелен (Бельгія) Аякс (Амстердам, Нідерланди) 1:0
1987 Афіни Аякс (Амстердам, Нідерланди) Локомотив (Лейпциг, НДР) 1:0
1986 Ліон Динамо (Київ) Атлетіко (Мадрид, Іспанія) 3:0
1985 Роттердам Евертон (Ліверпуль, Англія) Рапід (Відень, Австрія) 3:1
1984 Базель Ювентус (Турин, Італія) Порту (Португалія) 2:1
1983 Гетеборг Абердин (Шотландія) Реал (Мадрид, Іспанія) 2:1
1982 Барселона Барселона (Іспанія) Стандард (Льєж, Бельгія) 2:1
1981 Дюсельдорф Динамо (Тбілісі) Карл Цейс (Йена, НДР) 2:1
1980 Брюссель Валенсія (Іспанія) Арсенал (Лондон, Англія) 0:0, 5-4 пен
1979 Базель Барселона (Іспанія) Фортуна (Дюссельдорф, ФРН) 2:2, 4:3 д.ч.
1978 Париж Андерлехт (Брюссель, Бельгія) Аустрія (Відень, Австрія) 4:0
1977 Амстердам Гамбург (ФРН) Андерлехт (Брюссель, Бельгія) 2:0
1976 Брюссель Андерлехт (Брюссель, Бельгія) Вест Гем (Лондон, Англія) 4:2
1975 Базель Динамо (Київ) Ференцварош (Будапешт, Угорщина) 3:0
1974 Роттердам Магдебург (НДР) Мілан (Італія) 2:0
1973 Салоніки Мілан (Італія) Лідс (Англія) 1:0
1972 Барселона Глазго Рейнджерс (Шотландія) Динамо (Москва, СРСР) 3:2
1971 Пірей Челсі (Лондон, Англія) Реал (Мадрид, Іспанія) 1:1, 2:1
1970 Відень Манчестер Сіті (Англія) Гурник (Забже, Польща) 2:1
1969 Базель Слован (Братислава, ЧССР) Барселона (Іспанія) 3:2
1968 Роттердам Мілан (Італія) Гамбург (ФРН) 2:0
1967 Нюрнберг Баварія (Мюнхен, ФРН) Рейнджерс (Шотландія) 0:0, 1:0 д.ч.
1966 Глазго Борусія (Дортмунд, ФРН) Ліверпуль (Англія) 1:1,2:1 д.ч.
1965 Лондон Вест Гем (Лондон, Англія) Мюнхен 1860 (ФРН) 2:0
1964 Брюссель / Антверпен Спортінг (Лісабон, Португалія) МТК (Будапешт, Угорщина) 3:3,1:0
1963 Роттердам Тоттенгем (Англія) Атлетіко (Мадрид, Іспанія) 5:1
1962 Глазго / Штутгарт Атлетіко (Мадрид, Іспанія) Фіорентина (Флоренція, Італія) 1:1, 3:0.
1961 Глазго / Флоренція Фіорентина (Флоренція, Італія) Глазго Рейнджерс (Шотландія) 2:1, 2:0

Примітки ред.

  1. Матчі 1972 року між Аяксом і Рейнджерс УЄФА не визнає офіційними.

Посилання ред.