Берн

столиця Швейцарії, четверте за кількістю населення місто країни

Берн (нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna) — де-факто — столиця Швейцарії, четверте за кількістю населення місто країни (після Цюриха, Женеви та Базеля). Також є столицею кантону Берн. Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом» (нім. Bundesstadt).

Берн
нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna
Герб Прапор
Герб Прапор
Берн
Берн
Розташування міста Берн
Основні дані
46°57′08″ пн. ш. 7°26′22″ сх. д. / 46.95222° пн. ш. 7.43944° сх. д. / 46.95222; 7.43944
Країна Швейцарія Швейцарія
Регіон Берн
Столиця для Швейцарія[1] і Берн

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бремгартен-бай-Берн, Іттіґен, Кірхліндах, Мюлеберг, Мурі-бай-Берн, Ноєнегг, Остермундіген, Волен-бай-Берн, Фрауенкаппелен, Цоллікофен, Кьоніц ?
Поділ
  • Breitenrain-Lorrained[2], Bümpliz-Oberbottigend[2], Inner Cityd[2], Kirchenfeld-Schosshalded[2], Länggasse-Felsenaud[2], Mattenhof-Weissenbühld[2]
  • Засновано 1191
    Площа 51,6 км²
    Населення 131,554 (2015)
    Висота НРМ 542 м
    Водойма Ааре
    Офіційна мова німецька
    Назва мешканців фр. Bernois[3], фр. Bernoise[3], нім. Berner і італ. bernesi
    Міста-побратими Зальцбург (Австрія)
    Телефонний код (41) 031
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів BE
    GeoNames 7285212
    OSM r1682378  ·R
    Поштові індекси 3000–3030
    Міська влада
    Mayor of Bernd Alec von Graffenriedd
    Вебсайт www.bern.ch
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Берн у Вікісховищі
    Q:  Берн у Вікіцитатах

    Більшість населення Берна розмовляє німецькою мовою, точніше — верхньоалеманською говіркою. Є деякий відсоток франкомовних мешканців.

    З 1983 року Стара частина Берна[en] визнана об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО[4].

    Історія ред.

    Герцог Бертольд V з Церінґена заснував місто на річці Ааре в 1191 році і, згідно з легендою, назвав його на вшанування ведмедя, якого він убив незадовго до того. Імператор Священної Римської Імперії Фрідріх II зробив Берн вільним імперським містом у 1218 році після того, як Бертольд V помер, не залишивши спадкоємця. У 1353 році Берн приєднався до молодої Швейцарської Конфедерації та став провідним містом нової держави. Берн завоював кантони Ааргау в 1415 році і Во у 1536-му, а також декілька менших територій, що зробило його найбільшим містом-державою на північ від Альп. Місто було окуповане французькими військами у 1798 році під час Французьких революційних війн і позбавлене більшості територій. У 1798 році місто стало столицею кантону Берн, а в 1848 році — столицею Швейцарії.

    Географія ред.

     
    Берн

    Місто розташоване в кантоні Берн, на південній частині Швейцарського плато, за 20  км на північ від Бернських Альп.

    Ландшафт навколо Берна був сформований льодовиками в останньому льодовиковому періоді.

    Дві найближчі гори біля Берна — Гюртен (858 метрів) і Батігер (947 метрів). Спочатку місто було побудоване на горбистому півострові, оточеному річкою Ааре — це надавало місту природний захист у часи Середньовіччя, але до початку XIX столітті місту стали тісні природні кордони. Були побудовані мости, щоб місто могло вийти за межі Ааре.

    Берн побудований на місцевості з великими перепадами висот. Різниця висот між центральними районами міста на берегах Ааре (Матті, Марзой) і більш високими районами (Кірхенфельд, Ленггассе) досягає 60 метрів.

    Станом на 2019 Берн має площу[5] 51,6 км², з яких на 45% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 19% використовуються в сільськогосподарських цілях, 33,6% зайнято лісами, 2,4% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).


    З власне міської території Берна 3,6 % складають промислові будівлі, 21,7 % — житлові та інші будівлі, а 12,6 % зайнято транспортною інфраструктурою. Об'єкти енергетики та водопостачання займають 1,1 % площі міста, а ще 6,0 % займають парки, сквери та спортивні майданчики.

    Клімат ред.

    Берн має вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена)[6], граничний з морським кліматом (Cfb).

    Найближча до Берна метеостанція знаходиться в муніципалітеті Золлікофен, приблизно за 5 кілометрів на північ від центру міста. Найтеплішим місяцем у Берні є липень з середньодобовою температурою 18,3° C і денною максимальною температурою 24,3° C.[6] У серпні 2003 року в Берні зареєстрована найвища температура, яка склала 37,0° C.[7]

    Січень, у середньому, є найхолоднішим місяцем з середньодобовою температурою -0,4° C і денною мінімальною температурою -3,6° C.[6] Найнижча температура, яка коли-небудь була зареєстрована в Берні, становила -23,0° C та була зафіксована в лютому 1929 року.[8]

    Клімат Берна
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 15,9 18,5 23,0 28,2 31,4 33,7 36,8 37,0 31,6 25,5 20,8 19,1 37,0
    Середній максимум, °C 2,8 4,7 9,5 13,4 18,2 21,6 24,3 23,7 19,1 13,8 7,3 3,5 13,5
    Середня температура, °C −0,4 0,7 4,7 8,1 12,7 16,0 18,3 17,7 13,7 9,3 3,7 0,6 8,8
    Середній мінімум, °C −3,6 −3,1 0,2 3,0 7,4 10,5 12,5 12,3 8,9 5,4 0,4 −2,3 4,3
    Абсолютний мінімум, °C −21,8 −23 −15,6 −7,9 −2,2 0,9 3,6 3,5 −0,8 −5,5 −13,9 −20,5 −23
    Норма опадів, мм 60 55 73 82 119 111 106 116 99 88 76 74 1059
    Вологість повітря, % 84 79 73 71 73 71 71 73 79 84 85 85 77
    Джерело: Meteo Swiss

    Демографія ред.

    2019 року в місті мешкало 134 591 особа[5] (+8,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 24,9%. Густота населення становила 2607 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,7% — особи молодші 20 років, 66,1% — особи у віці 20—64 років, 17,2% — особи у віці 65 років та старші. Було 65169 помешкань (у середньому 2 особи в помешканні). Із загальної кількості 188 252 працюючих 315 було зайнятих в первинному секторі, 15 242 — в обробній промисловості, 172 695 — в галузі послуг.

    Більша частина населення (станом на 2000 рік) говорить німецькою (104 465 або 81,2 %), італійська мова є другою найбільш поширеною (5062 або 3,9 %), а французька — третьою (4671 або 3,6 %). 171 особа говорить рето-романською.

    Станом на 2008 рік серед жителів Берна було 47,5 % чоловіків і 52,5 % жінок. Населення складалося:

    • швейцарські чоловіки — 44 032 (35,4 % населення),
    • нешвейцарські чоловіки — 15 092 (12,1 %),
    • швейцарські жінки — 51 531 (41,4 %),
    • нешвейцарських жінки — 13 726 (11,0 %).

    Жителі Берна за місцем народження (станом на 2000 рік):

    • народилися в Берні — 39 008 або близько 30,3 %,
    • народилися в кантоні Берн — 27 573 або 21,4 %,
    • народилися десь ще в Швейцарії — 25 818 або 20,1 %,
    • народилися за межами Швейцарії — 27 812 або 21,6 %.

    Сімейний стан (на 2000 рік):

    • 59 948 осіб, які були самотніми і ніколи не перебували у шлюбі,
    • 49 873 одружених,
    • 9 345 вдів або вдівців,
    • 9 468 розлучених.

    Транспорт ред.

    Громадський транспорт у Берні та околицях є під орудою компанії BERNMOBIL[en], яка інтегрована в мережу проїзду ліберо з узгодженими розкладами руху, та охоплює терени кантонів Берн та Золотурн. Представлено S-Bahnом[en], автобусами PostAuto[en], трамваями, автобусами та тролейбусами. Також у місті діє фунікулер Марцилібан[en].

    Станція Берн[en] є залізничною брамою міста, а аеропорт — повітряною.

    Релігія ред.

    За даними перепису 2000 року 60 455 осіб, або 47,0 % населення міста, належали до Швейцарської реформатської церкви, а 31 510 осіб, або 24,5 %, були католиками. 1874 особи належали до православної церкви (або близько 1,46 % населення), 229 осіб (або близько 0,18 % населення), належали до Християнсько-католицької церкви Швейцарії, 5 531 особа (або близько 4,30 % населення) належала до інших християнських церков. 324 особи (або близько 0,25 % населення) були юдеями, 4907 (або близько 3,81 % населення) — були мусульманами. 629 осіб були буддистами, 1430 — індуїстами, 177 осіб належали до іншої церкви. 16 363 особи були агностиками або атеїстами, а 7855 осіб (або близько 6,11 % населення) не відповіли на питання про релігійну приналежність.

    Освіта ред.

    У Берні знаходяться два університети: Бернський університет, заснований у 1834 році, і Бернський університет прикладних наук.

    Культура ред.

    Музеї ред.

    Театри ред.

    Музичні колективи ред.

    • Бернський симфонічний оркестр, заснований 1877 року
    • Бернський камерний оркестр (Camerata Bern)

    Цікавинки ред.

    Берн багатий на пам'ятки. Стара частина міста, у якій і сконцентрована більшість пам'яток, в 1983 році була внесена ЮНЕСКО до списку Світової спадщини. Особливістю старої частини міста є наявність безлічі «аркад» — навісів, що тягнуться вздовж вулиць. У дощову погоду аркади рятують жителів міста, що забули вдома парасольку.

    Собор (Мюнстер, Münster). Собор Берна вважається найважливішим пізньоготичним храмом Швейцарії. Його спорудження розпочалося у 1421 році, але храм (вірніше, його вежа) був остаточно добудований тільки в 1893 році. Неабияку цінність мають такі деталі убрання собору, як меблі та вітражі. Майже всі вони відносяться до XV століття, тільки два вітражі зі старозавітними сценами виконано набагато пізніше — в XIX столітті. З архітектурної точки зору собор є тринефною базилікою.

     
    Годинникова вежа

    Годинникова вежа (Zytglogge) з комірами. У минулому вона була частиною міських мурів, брама у вежі була однією з декількох міських брам. На східному фасаді вежі розташований астрономічний годинник, встановлений там у 1530 році. Механізм годинника приводить в рух механічні фігури (півень, ведмеді, Хронос), кожну годину вони розігрують гру. Виступ починається за чотири хвилини до настання нової години. Також годинник показує рух зірок і знаки зодіаку. Раніше цей годинник був головним годинником міста та еталоном часу, решта всіх годинників звірялася за ним.

    На честь міста названо астероїд 1313 Берна[13].

    Галерея ред.

    Панорама міста

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della SvizzeraBern: 1998.
    2. а б в г д е https://www.bern.ch/themen/stadt-recht-und-politik/bern-in-zahlen/katost/stasta
    3. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    4. Old City of Berne. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 8 грудня 2019. 
    5. а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
    6. а б в Bern 1981–2010 Averages. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
    7. August 2003. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
    8. February 1929. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
    9. Stadttheater Bern. Архів оригіналу за 1 лютого 2003. Процитовано 12 квітня 2009. 
    10. Narrenpack Theatre Bern. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 12 квітня 2009. 
    11. Schlachthaus Theatre Bern. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 12 квітня 2009. 
    12. Das Theatre an der Effingerstrasse. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 12 квітня 2009. 
    13. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання ред.