Берн
Берн (нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna) — де-факто — столиця Швейцарії, четверте за кількістю населення місто країни (після Цюриха, Женеви та Базеля). Також є столицею кантону Берн. Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом» (нім. Bundesstadt).
Берн нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
46°57′08″ пн. ш. 7°26′22″ сх. д. / 46.95222° пн. ш. 7.43944° сх. д. | ||||||||
Країна | Швейцарія | |||||||
Регіон | Берн | |||||||
Столиця для | Швейцарія[1] і Берн | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
| |||||||
Засновано | 1191 | |||||||
Площа | 51,6 км² | |||||||
Населення | 136,988 (2023) | |||||||
Висота НРМ | 542 м | |||||||
Водойма | Ааре | |||||||
Офіційна мова | німецька | |||||||
Назва мешканців | фр. Bernois[3], фр. Bernoise[3], нім. Berner, італ. bernesi і нім. Bernerin | |||||||
Міста-побратими | Зальцбург (Австрія) | |||||||
Телефонний код | (41) 031 | |||||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
Номери автомобілів | BE | |||||||
GeoNames | 7285212 | |||||||
OSM | r1682378 ·R | |||||||
Поштові індекси | 3000–3030 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Mayor of Bernd | Alec von Graffenriedd | |||||||
Вебсайт | www.bern.ch | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Берн у Вікісховищі | ||||||||
Берн у Вікіцитатах |
Більшість населення Берна розмовляє німецькою мовою, точніше — верхньоалеманською говіркою. Є деякий відсоток франкомовних мешканців.
З 1983 року Стара частина Берна[en] визнана об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО[4].
Історія
ред.Герцог Бертольд V з Церінґена заснував місто на річці Ааре в 1191 році і, згідно з легендою, назвав його на вшанування ведмедя, якого він убив незадовго до того. Імператор Священної Римської Імперії Фрідріх II зробив Берн вільним імперським містом у 1218 році після того, як Бертольд V помер, не залишивши спадкоємця. У 1353 році Берн приєднався до молодої Швейцарської Конфедерації та став провідним містом нової держави. Берн завоював кантони Ааргау в 1415 році і Во у 1536-му, а також декілька менших територій, що зробило його найбільшим містом-державою на північ від Альп. Місто було окуповане французькими військами у 1798 році під час Французьких революційних війн і позбавлене більшості територій. У 1798 році місто стало столицею кантону Берн, а в 1848 році — столицею Швейцарії.
Географія
ред.Місто розташоване в кантоні Берн, на південній частині Швейцарського плато, за 20 км на північ від Бернських Альп.
Ландшафт навколо Берна був сформований льодовиками в останньому льодовиковому періоді.
Дві найближчі гори біля Берна — Гюртен (858 метрів) і Батігер (947 метрів). Спочатку місто було побудоване на горбистому півострові, оточеному річкою Ааре — це надавало місту природний захист у часи Середньовіччя, але до початку XIX столітті місту стали тісні природні кордони. Були побудовані мости, щоб місто могло вийти за межі Ааре.
Берн побудований на місцевості з великими перепадами висот. Різниця висот між центральними районами міста на берегах Ааре (Матті, Марзой) і більш високими районами (Кірхенфельд, Ленггассе) досягає 60 метрів.
Станом на 2019 Берн має площу[5] 51,6 км², з яких на 45% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 19% використовуються в сільськогосподарських цілях, 33,6% зайнято лісами, 2,4% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
З власне міської території Берна 3,6 % складають промислові будівлі, 21,7 % — житлові та інші будівлі, а 12,6 % зайнято транспортною інфраструктурою. Об'єкти енергетики та водопостачання займають 1,1 % площі міста, а ще 6,0 % займають парки, сквери та спортивні майданчики.
Клімат
ред.Берн має вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена)[6], граничний з морським кліматом (Cfb).
Найближча до Берна метеостанція знаходиться в муніципалітеті Золлікофен, приблизно за 5 кілометрів на північ від центру міста. Найтеплішим місяцем у Берні є липень з середньодобовою температурою 18,3° C і денною максимальною температурою 24,3° C.[6] У серпні 2003 року в Берні зареєстрована найвища температура, яка склала 37,0° C.[7]
Січень, у середньому, є найхолоднішим місяцем з середньодобовою температурою -0,4° C і денною мінімальною температурою -3,6° C.[6] Найнижча температура, яка коли-небудь була зареєстрована в Берні, становила -23,0° C та була зафіксована в лютому 1929 року.[8]
Клімат Берна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 15,9 | 18,5 | 23,0 | 28,2 | 31,4 | 33,7 | 36,8 | 37,0 | 31,6 | 25,5 | 20,8 | 19,1 | 37,0 |
Середній максимум, °C | 2,8 | 4,7 | 9,5 | 13,4 | 18,2 | 21,6 | 24,3 | 23,7 | 19,1 | 13,8 | 7,3 | 3,5 | 13,5 |
Середня температура, °C | −0,4 | 0,7 | 4,7 | 8,1 | 12,7 | 16,0 | 18,3 | 17,7 | 13,7 | 9,3 | 3,7 | 0,6 | 8,8 |
Середній мінімум, °C | −3,6 | −3,1 | 0,2 | 3,0 | 7,4 | 10,5 | 12,5 | 12,3 | 8,9 | 5,4 | 0,4 | −2,3 | 4,3 |
Абсолютний мінімум, °C | −21,8 | −23 | −15,6 | −7,9 | −2,2 | 0,9 | 3,6 | 3,5 | −0,8 | −5,5 | −13,9 | −20,5 | −23 |
Норма опадів, мм | 60 | 55 | 73 | 82 | 119 | 111 | 106 | 116 | 99 | 88 | 76 | 74 | 1059 |
Вологість повітря, % | 84 | 79 | 73 | 71 | 73 | 71 | 71 | 73 | 79 | 84 | 85 | 85 | 77 |
Джерело: Meteo Swiss |
Демографія
ред.2019 року в місті мешкало 134 591 особа[5] (+8,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 24,9%. Густота населення становила 2607 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,7% — особи молодші 20 років, 66,1% — особи у віці 20—64 років, 17,2% — особи у віці 65 років та старші. Було 65169 помешкань (у середньому 2 особи в помешканні). Із загальної кількості 188 252 працюючих 315 було зайнятих в первинному секторі, 15 242 — в обробній промисловості, 172 695 — в галузі послуг.
Більша частина населення (станом на 2000 рік) говорить німецькою (104 465 або 81,2 %), італійська мова є другою найбільш поширеною (5062 або 3,9 %), а французька — третьою (4671 або 3,6 %). 171 особа говорить рето-романською.
Станом на 2008 рік серед жителів Берна було 47,5 % чоловіків і 52,5 % жінок. Населення складалося:
- швейцарські чоловіки — 44 032 (35,4 % населення),
- нешвейцарські чоловіки — 15 092 (12,1 %),
- швейцарські жінки — 51 531 (41,4 %),
- нешвейцарських жінки — 13 726 (11,0 %).
Жителі Берна за місцем народження (станом на 2000 рік):
- народилися в Берні — 39 008 або близько 30,3 %,
- народилися в кантоні Берн — 27 573 або 21,4 %,
- народилися десь ще в Швейцарії — 25 818 або 20,1 %,
- народилися за межами Швейцарії — 27 812 або 21,6 %.
Сімейний стан (на 2000 рік):
- 59 948 осіб, які були самотніми і ніколи не перебували у шлюбі,
- 49 873 одружених,
- 9 345 вдів або вдівців,
- 9 468 розлучених.
Транспорт
ред.Громадський транспорт у Берні та околицях є під орудою компанії BERNMOBIL[en], яка інтегрована в мережу проїзду ліберо з узгодженими розкладами руху, та охоплює терени кантонів Берн та Золотурн. Представлено S-Bahnом[en], автобусами PostAuto[en], трамваями, автобусами та тролейбусами. Також у місті діє фунікулер Марцилібан[en].
Станція Берн[en] є залізничною брамою міста, а аеропорт — повітряною.
Релігія
ред.За даними перепису 2000 року 60 455 осіб, або 47,0 % населення міста, належали до Швейцарської реформатської церкви, а 31 510 осіб, або 24,5 %, були католиками. 1874 особи належали до православної церкви (або близько 1,46 % населення), 229 осіб (або близько 0,18 % населення), належали до Християнсько-католицької церкви Швейцарії, 5 531 особа (або близько 4,30 % населення) належала до інших християнських церков. 324 особи (або близько 0,25 % населення) були юдеями, 4907 (або близько 3,81 % населення) — були мусульманами. 629 осіб були буддистами, 1430 — індуїстами, 177 осіб належали до іншої церкви. 16 363 особи були агностиками або атеїстами, а 7855 осіб (або близько 6,11 % населення) не відповіли на питання про релігійну приналежність.
Освіта
ред.У Берні знаходяться два університети: Бернський університет, заснований у 1834 році, і Бернський університет прикладних наук.
Культура
ред.Музеї
ред.- Бернський історичний музей
- Бернський музей природної історії
- Альпійський музей Швейцарії
- Музей мистецтв
- Будинок-музей Альберта Ейнштейна
- Кунстгалле
- Центр Пауля Клее
Театри
ред.- Бернський театр[9], відкрився 1903 року оперою Ріхарда Вагнера «Тангейзер»
- Нарренпакський театр Берна[10]
- Театр Шлахтагауза[11]
- Театр Тоджо
- Театр на Еффінгер-штрассе[12]
- Бернський ляльковий театр
Музичні колективи
ред.- Бернський симфонічний оркестр, заснований 1877 року
- Бернський камерний оркестр (Camerata Bern)
Цікавинки
ред.Берн багатий на пам'ятки. Стара частина міста, у якій і сконцентрована більшість пам'яток, в 1983 році була внесена ЮНЕСКО до списку Світової спадщини. Особливістю старої частини міста є наявність безлічі «аркад» — навісів, що тягнуться вздовж вулиць. У дощову погоду аркади рятують жителів міста, що забули вдома парасольку.
Собор (Мюнстер, Münster). Собор Берна вважається найважливішим пізньоготичним храмом Швейцарії. Його спорудження розпочалося у 1421 році, але храм (вірніше, його вежа) був остаточно добудований тільки в 1893 році. Неабияку цінність мають такі деталі убрання собору, як меблі та вітражі. Майже всі вони відносяться до XV століття, тільки два вітражі зі старозавітними сценами виконано набагато пізніше — в XIX столітті. З архітектурної точки зору собор є тринефною базилікою.
Годинникова вежа (Zytglogge) з комірами. У минулому вона була частиною міських мурів, брама у вежі була однією з декількох міських брам. На східному фасаді вежі розташований астрономічний годинник, встановлений там у 1530 році. Механізм годинника приводить в рух механічні фігури (півень, ведмеді, Хронос), кожну годину вони розігрують гру. Виступ починається за чотири хвилини до настання нової години. Також годинник показує рух зірок і знаки зодіаку. Раніше цей годинник був головним годинником міста та еталоном часу, решта всіх годинників звірялася за ним.
На честь міста названо астероїд 1313 Берна[13].
Галерея
ред.-
Федеральний Палац Швейцарії (парламент країни)
-
Ратуша
-
Штаб-квартира Національного банку Швейцарії в Берні
-
Головний корпус Бернського університету
-
Театр
-
Бернський міст
-
Стара частина міста
-
Берн і Альпи
-
Центр Пауля Клее
-
Стадіон Стад де Суїсс
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ а б в г д е https://www.bern.ch/themen/stadt-recht-und-politik/bern-in-zahlen/katost/stasta
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Old City of Berne. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ а б в Bern 1981–2010 Averages (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
- ↑ August 2003. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
- ↑ February 1929. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
- ↑ Stadttheater Bern. Архів оригіналу за 1 лютого 2003. Процитовано 12 квітня 2009.
- ↑ Narrenpack Theatre Bern. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 12 квітня 2009.
- ↑ Schlachthaus Theatre Bern. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 12 квітня 2009.
- ↑ Das Theatre an der Effingerstrasse. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 12 квітня 2009.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
ред.- Офіційний сайт міста Берн [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Туристична організація Берну
- Університет [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея [Архівовано 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Туристична інформація про Берн [Архівовано 10 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Берн Інформація [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |