Відкрити головне меню

А́аргау (нім. Aargau, фр. Argovie, італ. Argovia, рет. Argovia) — кантон на півночі Швейцарії.

Ааргау

нім. Aargau, фр. Argovie,
італ. Argovia, рет. Argovia

Wappen Aargau matt.svg
Flag of Canton of Aargau.svg
Герб Прапор
Адм. центр Аарау
Країна Швейцарія Швейцарія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Базель-Ланд, Золотурн, Берн, Люцерн, Цуг, Цюрих, Баден-Вюртемберг ?
Номерний знак AG
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 636 362 чол. (2013)[1]
 - густота 456,1
Площа
 - повна 1 404 км²
Висота
 - максимальна 908 м
 - мінімальна 260 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дата заснування 1803
Веб-сайт www.AG.ch
Код ISO 3166-2 CH-AG
Абревіатура AG
Swiss Canton Map AG.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ааргау

Зміст

ГеографіяРедагувати

Кантон Ааргау — один з найбільш рівнинних швейцарських кантонів, що розташований на частині великого плато. Родючі тераси формують ландшафти на південь від Рейну, в пониззі рік Ааре, Ройс і Ліммат. Кантон порізаний безліччю широких долин, спадаючих в живописну і родючу Аарську долину.

НаселенняРедагувати

Протягом декількох століть два поселення кантону — Ендінген і Ленгнау — були єдиними місцевостями Швейцарії, де дозволялося селитися євреям, але їм не дозволялося мати у власності будівлі і жити під одним дахом з християнами.

Національна (мовна) структура населення виглядає таким чином: немецькомовні — 87,1%, італомовні — 3,3%, серби і хорвати — 1,9%, албанці — 1,8%, франкомовні — 0,8%. Іноземці становлять 19,4% населення. За віросповіданням структура населення представлена такими конфесіями: католики — 40,7%, реформісти — 37,2%, мусульмани — 5,5%, православні — 2,1%, юдеї — 0,1%.

ІсторіяРедагувати

В давнину на території кантону знаходилося римське місто Віндонісса. У III столітті почалося переселення алеманів на територію кантону, а в кінці V століття тут настало влада франків. За Верденським договором 843 року частина Ааргау на захід від Аара перейшла до Лотаря I, а інша дісталася Людовикові Німецькому. Територія кантону в середні віки була прикордонним районом між Бургундією і Німеччиною і предметом їх територіальних суперечок. До 1415 року вона керувалася ленцбургськими і кібургськими графами, а потім Габсбургами. У 1415 році частина території кантону стала частиною Швейцарської Конфедерації у складі кантону Берн. 10 березня18 квітня 1798 року територія кантону була зайнята французькими військами, після чого були утворені кантони Ааргау і Баден, об'єднані в 1803 році. У 1832 році увійшов до Конкордату семи.

Адміністративний поділРедагувати

Ааргау складається з 11 районів:

  • Аарау з столицею Аарау
  • Баден з столицею Баден
  • Бремгартен з столицею Бремгартен
  • Бруг з столицею Бруг
  • Кульм з столицею Унтеркульм
  • Лауфенбург з столицею Лауфенбург
  • Ленцбург з столицею Ленбург
  • Мурі з столицею Мурі
  • Райнфелд з столицею Райнфелд
  • Цофінген з столицею Цофінген
  • Цурцах з столицею Цурцах

ГосподарствоРедагувати

Сільгоспугіддя кантону — одні з найродючіших в Швейцарії. Розвинене скотарство і виноградарство. В кантоні також розвинена промисловість, зокрема такі галузі, як електроінженерія, виробництво точних інструментів, заліза, сталі і цементу. У кантоні розташовані три з п'яти атомних електростанцій Швейцарії, а також численні гідроелектростанції, у зв'язку з чим його часто називають «енергетичним кантоном». Добре розвинений туризм, оскільки кантон багатий на джерела мінеральних вод.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати