Лотар I

Ло́тар (фр. Lothaire, 795 — 29 вересня 855, Прюм  — король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу з 840-го по 855-й рік, син Людовика Благочестивого та Ерменгарди з Геспенгау (фр. Ermengarde de Hesbaye).

Лотар I нім. Lothar фр. Lothaire
Римський Імператор
Попередник	Людовик I Благочестивий
Наступник	Людовик II (король Італії)
Біографічні дані
Народження	795 невідомо
Смерть	29 вересня 855 Прюм, сучасна Німеччина
Поховання	Prüm Abbeyd
Дружина	Ерменгарда Турська (фр. Ermengarde de Tours)
Діти	Людовик II Молодий Ерменгарда (фр. Ermengarde Лотар II Лотаринзький Гільтруда (фр. Hiltrude) Ротруда (фр. Rotrude) Карл Прованський Жізель (фр. Gisèle), абатиса в абатстві Святого Спасителя в Брешії Берта (фр. Berthe), абатиса в абатстві Авне (фр. Avenay) в Шампані
Династія	Каролінги
Батько	Людовик Благочестивий
Мати	Ерменгарда з Геспенгау (фр. Ermengarde de Hesbaye)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У 814-му році батько Лотаря — Людовик Благочестивий — поставив його на чолі Баварії, потім, у липні 817-го видав Ordinatio Imperii, згідно з яким Лотар став єдиним наслідним правителем Імперії. У той самий час він виділив своїм молодшим синам — Піпіну та Людовику частини території, залишаючи, проте верховну владу за Лотарем. У ранзі короля Франків Лотаря було відправлено до Італії, де у 820-му або 822-му році він отримав титул короля Ломбардії, та оселився в Павії. 5 квітня 823 в Римі Лотар коронований як співімператор папою Пасхалієм I, який визнав його владу над собою.

Ден'є з бюстом Лотара, викарбуване близько 833 року

У 829-му Людовик Благочестивий заклав підвалини нового розділу на користь свого молодшого сина Карла, народженого в 823-му році його другою дружиною Юдиф Баварською (фр. Judith de Bavière). З цього часу почався почався період розбрату. Лотар повстав проти батька та, за допомогою своїх братів Людовика Німецького і Піпіна I, скинув його з трону 830-го року. Комп'єнський з'їзд проголосив Лотаря правителем імперії. Але незабаром він позбувся влади внаслідок інтриг братів. 832-го року сини Людовика Благочестивого знову повстали проти нього, і в червні 833-го Лотар вдруге змістив батька з трону. Проте Людовик Благочестивий втретє отримав трон 1-го березня 834-го за підтримки Людовика Німецького та Піпіна I, військо Лотаря було розбите при Блуа, і під його владою залишилася лише Італія. 3-го травня 839-го, після примирення з Лотарем, Людовик Благочестивий зробив новий розділ королівства у Вормсі. Лотар отримав, крім Італії, східну частину Франкського королівства.

Франкські королівства 843-му році. Зеленим позначено центральну Францію

Після смерті Людовика Благочестивого у 840-му році, брати Лотаря Людовик та Карл відмовилися визнавати Лотаря своїм сюзереном і сформували проти нього військовий союз. У червні 841-го року війська Лотаря були розбиті в битві поблизу Фонтене-ан-Пюйсе (фр. Fontenay-en-Puisaye). 14 лютого 842-го Карл та Людовик скріпили свій союз Страсбурзькими клятвами. Наступного року вони змусили Лотаря укласти Верденську угоду, за якою Лотар зберіг свій імператорський титул, а Франкське королівство було розподілене між братами. Лотар залишився на чолі Серединного королівства, що простягнулося від Північного моря на півночі до Риму на півдні й мало у своєму складі столицю Каролінзької імперії — Аахен.

Незадовго до своєї смерті 855-го року Лотар зрікся трону й усамітнився в Прюмському абатстві. Перед тим, як там померти, він видав Прюмську угоду, якою розділив свою імперію між синами: Людовик отримав Італійське королівство та титул імператора, Карл — Прованс до Ліону та Лотар — всю північну частину імперії, від Фризії до півдня сучасного французького департаменту Верхня Марна, яка в майбутньому отримала назву Лотарингія (лат. Lotharii Regnum — королівство Лотаря). Після цього Лотар прийняв постриг і помер 29-го вересня 855-го, через шість днів після постригу.

• 

  Лотар I

• 

  Денарій Лотаря I (840 - 855 рр.)