Відкрити головне меню

ПоходженняРедагувати

Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії — Карл Великий, (фр. Charlemagne), коронований імператором у 800.

 
Карл Великий, представник династії Каролінгів

Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецьким, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансегісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггою (Saint Begga), дочкою мажордома Австразії Піпіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Піпін Герістальський (Pepin Heristal), також мажордом Австразії.

Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).

ПредставникиРедагувати

Поділ імперії Карла ВеликогоРедагувати

Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії й Східній Франкії: