Вормс

*— сусідні нас. пункти*
Вормс; нім. Worms
герб	прапор
	Основні дані
	49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д.Координати: 49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Рейнланд-Пфальц
Столиця для	Королівство бургундів і Roman Catholic Diocese of Wormsd
	Альцай-Вормс, Бад-Дюркгайм, Рейн-Пфальц, Бергштрасе ?
Площа	108,77 км²
Населення	83 459
Висота НРМ	86,5-167 м
Водойма	Рейн
Міста-побратими	Тверія, Осер, Мобіл, Парма, Сент-Олбанс, Бауцен (1990)
Телефонний код	(49) 06241, 06242, 06246 і 06247
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	WO
GeoNames	3247467
OSM	r62453 ·R
Поштові індекси	67501-67551
	Міська влада
Мер міста	Міхаель Кіссель (SPD)
Вебсайт	www.worms.de
	Мапа
	Вормс у Вікісховищі

Вормс (нім. Worms) — місто окружного підпорядкування на південному заході Німеччини, на території федеральної землі Рейнланд-Пфальц. У Середньовіччі це місто було важливим центром політичного життя Німеччини. У ньому збиралися Рейхстаги та обирали імператорів Священної римської імперії. Особливу популярність Вормс дістав завдяки історичним подіям, які пов'язані з початком реформації, а також завдяки середньовічному героїчному епосу «Пісня про Нібелунгів», велика частина подій якого відбувалась у Вормсі.

ІсторіяРедагувати

Вормс — одне з найдавніших міст Німеччини, кельтського походження, як видно з його давньої назви — Borbetomagus; до V століття воно перебувало під владою римлян, а потім стало центром Бургундського королівства; його назва постійно трапляється в німецьких героїчних сагах (оригінальних та перекладних епічних творах). В імперії Карла Великого Вормс був одним з найважливіших міст.

У XI столітті Вормс стає вільним імперським містом. Його розвитку значно сприяла велика торгівля. В епоху реформації Вормс ще залишався одним з важливих і багатих міст, але внаслідок Тридцятилітньої війни став занепадати, а в 1689 році його повністю зруйнували війська Людовика XIV.

Після Великої Французької революції місто нараховувало лише 5000 жителів. У місті проходили імперські сейми, включно з сеймом 1495 року, на якому було проголошено "Вічний земський мир", і сейм 1521 року (див. Вормський сейм). Вормс називали «матір'ю рейхстагів» («Mutter der Reichstage»).

У XIX столітті почалося перетворення «Райхштедту» в індустріальне місто, що оживило міське життя, але ніяк не могло відродити втрачене. У місті влаштувалася легка промисловість з виготовлення виробів зі шкіри, а також інші галузі. Після цього місто зазнало бомбардувань під час Другої світової війни, які знищили те, що було побудовано в мирний час. Зусиллями городян місто було знову відновлено, але його архітекторами були люди, які здобули освіту в роки захоплення новою архітектурою в стилі конструктивізму і функціоналізму. Крім того й грошей катастрофічно не вистачало на те, щоб спробувати піти на відновлення втраченого архітектурного вигляду міста. А втім, навіть після всього, що відбулося Вормс і досі зберігає архітектурні та історичні цінності в масштабі світової культури.

НаселенняРедагувати

Населення міста становить 83 459 осіб (станом на 31 грудня 2020^[1]).

Визначні місцяРедагувати

Собор св. Петра в романському стилі. ,спорудження якого розпочато в XI столітті, а закінчено в XII. Має 4 башти. Південний портал з багатими прикрасами побудований в XIV столітті.
Старовинна (XI ст.) церква св. Андрія Первозванного (Andreasstift), у XX столітті перетворена на міський музей, у якому міститься велике зібрання доісторичної, римської і франкської давнини, знайденої в самому місті та його околицях; крім того, є колекція предметів, що належить до історії міста, бібліотека, що складається з творів Лютера і його сучасників, і зібрання видань вормської друкарні, з дуже рідкісними екземплярами книг XVI століття (Наприклад, «Вормська Біблія» 1529 р.).
Пам'ятник Мартінові Лютеру (нім. Lutherdenkmal), відкритий у 1868 році, який виконали, за планами Ернста Рітшеля (частково він сам, частково його учні: Дондорф і Кітц). Основа пам'ятника дорівнює 100 м². Окрім великої статуї Лютера, прикрашеної барельєфами, портретами-медальйонами й написами, є ще 11 фігур: попередники Лютера — П'єр Вальдо, Джон Вікліф, Ян Гус і Джироламо Савонарола, сучасники його — Рейхлін і Меланхтон; курфюрст Фрідріх Саксонський і ландграф Філіп Гессенський, і символічні зображення міст, які відігравали значну роль в історії реформації: Аугсбурга, Шпейєра та Магдебурга.
Єврейське кладовище «Святий пісок» (нім. Heiliger Sand) (найстаріше збережене єврейське кладовище в Європі, з 1076 року).
На відстані 2 км від міста, біля села Пфіффліггейм, росте дерево Лютера (нім. Lutherbaum) — величезний в'яз; у наш час^[коли?] вціліла тільки нижня його частина.

КультураРедагувати

Щороку в серпні Вормс проводить Фестиваль Нібелунгів (нім. Nibelungenfestspiele), головною подією якого є сучасна театральна постанова середньовічної німецької епічної поеми «Пісня про Нібелунгів» (нім. Das Nibelungenlied).

Відомі людиРедагувати

Андреас Целларій, народився в Нойгаузені — теперішній частині міста.

УродженціРедагувати

Генріх Гофман (1913—1941) — німецький льотчик-ас, обер-фельдфебель резерву люфтваффе.

ЛітератураРедагувати

Zorn, «Wormser Chronik» (вид. Арнольда, Штутгарт, 1857); Lange,
«Geschichte und Beschreibung der Stadt Worms» (Вормс, 1837);
Wiegand, «Zur Geschichte der Wormser Erzbischöfe und Bischöfe» (Вормс, 1855);
Fuchs, «Geschichte der Stadt W.» (Вормс, 1868);
Onken, «Authentische Erzählung von der Zerstörung der Stadt W.» (Карлсруе, 1871);
Soldan, «Deutsche Heldensagen auf dem Boden der alten Stadt W.» (Гютерсло, 1881);
Boos, «Urkundenbuch der Stadt W.» (Берлін, 1886).