Вормс

Вормс; нім. Worms
	герб
	Основні дані
	49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д.Координати: 49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Рейнланд-Пфальц
Столиця для	Kingdom of the Burgundians[d] і Bishopric of Worms[d]
Площа	108,77 км²
Населення	83 081
Висота НРМ	86,5-167 м
Водойма	Рейн
Міста-побратими	Тверія, Осер, Мобіл, Парма, Сент-Олбанс, Бауцен (1990)
Телефонний код	(49) 06241, 06242, 06246 і 06247
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	WO
GeoNames	3247467
OSM	r62453 ·R
Поштові індекси	67501-67551
	Міська влада
Мер міста	Міхаель Кіссель (SPD)
Веб-сторінка	www.worms.de
	Мапа
	Вормс у Вікісховищі?

Вормс (нім. Worms) — місто окружного підпорядкування на південному заході Німеччини, на території федеральної землі Рейнланд-Пфальц. Це місто здобуло всесвітньої популярності завдяки середньовічному епосу «Пісня про Нібелунгів», в якому розповідається про королівську династію Нібелунгів, що жила в Вормсі.

ІсторіяРедагувати

Вормс — одне з найдавніших міст Німеччини, кельтського походження, як видно з його давньої назви — Borbetomagus; до V століття воно перебувало під владою римлян, а потім стало центром Бургундського королівства; його ім'я постійно зустрічається в німецьких героїчних сагах. В імперії Карла Великого Вормс був одним з найважливіших міст.

У XI столітті Вормс стає вільним імперським містом. Розвитку його значно сприяла велика торгівля. В епоху Реформації місто ще було одним з важливих і багатих міст, але під час війни XVII століття з французами поступово стало занепадати, а в 1689 році було зруйноване вщент.

Після Великої французької революції воно мало лише 5000 жителів. У місті проходили імперські сейми, включно з сеймом 1495 року, на якому був проголошений "Вічний земський мир", і сейм 1521 року (див. Вормський сейм). Вормс називався «матір'ю рейхстагів» («Mutter der Reichstage»).

НаселенняРедагувати

Населення міста становить 83 081 осіб (станом на 31 грудня 2017^[1]).

Визначні місцяРедагувати

Собор св. Петра в романському стилі. ,спорудження якого розпочато в XI столітті, а закінчено в XII.Має 4 башти. Південний портал з багатими прикрасами побудований в XIV столітті.
Старовинна (XI ст.) церква св. Андрія Первозванного (Andreasstift) у XX столітті перетворена на міський музей, в якому знаходиться велике зібрання доісторичних, римських і франкських старожитностей, знайдених в самому місті та його околицях; крім того, є колекція предметів, що відносяться до історії міста, бібліотека, що складається з творів Лютера і його сучасників, і зібрання видань вормської друкарні, з дуже рідкісними екземплярами книг XVI століття (Наприклад, «Вормська Біблія» 1529 р.).
Пам'ятник Мартіна Лютера (нім. Lutherdenkmal), відкритий в 1868 році, виконаний, за планами Річля( частково ним самим, частково його учнями: Дондорфом і Кітцем). Основа пам'ятника дорівнює 100 м². Окрім великої статуї Лютера, прикрашеної барельєфами, портретами-медальйонами і написами, є ще 11 фігур: попередники Лютера — Петро Вальдус, Віклеф, Гус і Савонарола, сучасники його — Рейхлін і Меланхтон; курфюрст Фрідріх Саксонський і ландграф Філіп Гессенський, і символічні зображення міст, які відігравали значну роль в історії Реформації: Аугсбурга, Шпейєра та Магдебурга.
Єврейське кладовище «Святий пісок» (нім. Heiliger Sand) (найстаріше збережене єврейське кладовище в Європі, з 1076 року).
На відстані 2 км від міста, біля села Пфіффліггейм, знаходиться дерево Лютера (нім. Lutherbaum) — величезний в'яз; в наш час^[коли?] вціліла тільки нижня його частина.

КультураРедагувати

Щороку в серпні в Вормсі проходить Фестиваль Нібелунгів (нім. Nibelungenfestspiele), головною подією якого є сучасна театральна постановка середньовічної німецької епічної поеми «Пісня про Нібелунгів» (нім. Das Nibelungenlied).

Відомі людиРедагувати

Андреас Целларій, народився в Нойгаузені — теперішній частині міста.

ЛітератураРедагувати

Zorn, «Wormser Chronik» (вид. Арнольда, Штутгарт, 1857); Lange,
«Geschichte und Beschreibung der Stadt Worms» (Вормс, 1837);
Wiegand, «Zur Geschichte der Wormser Erzbischöfe und Bischöfe» (Вормс, 1855);
Fuchs, «Geschichte der Stadt W.» (Вормс, 1868);
Onken, «Authentische Erzählung von der Zerstörung der Stadt W.» (Карлсруе, 1871);
Soldan, «Deutsche Heldensagen auf dem Boden der alten Stadt W.» (Гютерсло, 1881);
Boos, «Urkundenbuch der Stadt W.» (Берлін, 1886).