Женева

місто на південному заході Швейцарії на узбережжі Женевського озера та річки Рона

Жене́ва (фр. Genève, нім. Genf) — місто на південному заході Швейцарії на узбережжі Женевського озера та річки Рона. Адміністративний центр кантону Женева[4]. Друге за розміром місто Швейцарії після Цюриха.

Женева

фр. Genève

Герб Прапор
Країна  Швейцарія
Кантон Женева
Межує з: сусідні адмінодиниці
Каруж, Шен-Бужрі, Колоньї, Лансі, Преньї-Шамбезі, Верньє, Ле-Гран-Саконе, Верье ?
Номерний знак GE
Офіційна мова французька
Населення
 - повне 203 856 (31 грудня 2020)
Етнікон фр. Genevois[1], фр. Genevoise[1], аст. xinebrín[2], аст. xinebrina[2], аст. xinebrino[2] і італ. ginevrini
Площа
 - повна 15.93 км²
Висота
 - максимальна 458 м
 - мінімальна 368 м
Часовий пояс UTC+1
Губернатор Alfonso Gomez Cruzd[3]
Вебсайт geneve.ch
Код BFS 6621

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Женева

Місце з'їздів і міжнародних конференцій. Щорічно у березні відбувається Женевський автосалон, на якому автовиробники з усього світу представляють свої нові моделі.

Історія ред.

 
Стіна реформації, зліва на право: Гільом Фарель, Жан Кальвін, Теодор Беза і Джон Нокс

Перші поселення на місці сучасного міста виникли понад 2000 років тому. У 120 р. до н. е. римські війська захопили вже розвинуте місто в гирлі річки Рона (воно було засноване кельтами декілька століть тому). Римська назва міста — Генава, перша письмова згадка — в Записках про Галльську війну Юлія Цезаря. У IV столітті населення приймає християнство. У XI столітті місто стає частиною Священної Римської імперії. Женева отримала самоврядування в 1387 році.

У XVI столітті місто перетворюється на крупний європейський центр Реформації, що приймав велике число релігійних біженців, у тому числі з сусідньої Франції. У 1526 році Женева, Цюрих і Берн уклали оборонний союз (у 1584 році між містами був укладений постійний союз). У 1798 році Наполеоном місто приєднане до Франції. З 1815 року Женева перебуває у складі Швейцарії.

Географія ред.

 
Фото з космосу місцевості біля Женеви

Женева розташована в південно-західному кінці Женевського озера, де з озера витікає Рона. Її оточує два гірські пасма, Альпи і Юра.

Місто розташоване на відстані[5] близько 130 км на південний захід від Берна. Женева має площу[6] 15,9 км², з яких на 92,1% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 1,5% використовуються в сільськогосподарських цілях, 3,1% зайнято лісами, 3,2% не є продуктивними (річки, льодовики або гори). Частина озера, що омиває Женеву, має площу 38 км² і називається Мале озеро.

Висота Женеви над рівнем моря становить 373,6 м.

Клімат ред.

Середня річна температура повітря Женеви 11 °C. В липні 2015 року у місті зареєстрована найвища температура 39,7 °C, а в лютому 1956 року зареєстрована найнижча температура -20,0 °C.

Клімат Женеви
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17,3 20,6 24,9 27,9 33,8 36,5 39,7 37,6 34,8 27,3 23,2 20,8 39,7
Середній максимум, °C 4,5 6,3 11,2 14,9 19,7 23,5 26,5 25,8 20,9 15,4 8,8 5,3 15,2
Середня температура, °C 1,5 2,5 6,2 9,7 14,2 17,7 20,2 19,5 15,4 11,1 5,5 2,8 10,5
Середній мінімум, °C −1,3 −1 1,6 4,8 9,1 12,3 14,4 14,0 10,8 7,4 2,4 0,1 6,2
Абсолютний мінімум, °C −19,9 −20 −13,3 −5,2 −2,2 1,3 3,0 4,9 0,2 −4,7 −10,9 −17 −20
Норма опадів, мм 76 68 70 72 84 92 79 82 100 105 88 90 1005
Джерело: Meteo Swiss

Демографія ред.

2019 року в місті мешкало 203 951 особа[6] (+8,8% порівняно з 2010 роком), іноземців було 48%. Густота населення становила 12811 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 17,9% — особи молодші 20 років, 66,3% — особи у віці 20—64 років, 15,8% — особи у віці 65 років та старші. Було 90640 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 186 620 працюючих 38 було зайнятих в первинному секторі, 10 039 — в обробній промисловості, 176 543 — в галузі послуг.

Місто Женева знаходиться в центрі агломерації Велика Женева. Агломерація повністю включає кантон Женева, а також округ Ньйон у кантоні Во і кілька районів у сусідніх французьких департаментах Верхня Савоя та Ен. 2011 року в агломерації було 915 000 жителів, дві третини з яких жили на території Швейцарії й одна третина на території Франції.[8] Завдяки стійкому демографічному росту (1,2 % на рік) очікується, що в найближчому майбутньому населення агломерації досягне одного мільйона осіб.[8]

Населення переважно франкомовне. Англійська мова також поширена через велику кількість іноземців, що працюють в міжнародних установах та в банківському секторі. Станом на 2000 рік 128 622 або 72,3 % населення говорять французькою мовою, при цьому англійська є другою за поширеністю (7853 або 4,4 %). 7462 жителів говорять іспанською (або 4,2 %), 7320 говорять італійською (4,1 %), 7050 говорять німецькою (4,0 %) і 113 осіб говорять ретороманською. В результаті імміграційних потоків 1960-х і 1980-х років італійською, португальською та іспанською мовами говорить значна частина населення.

Станом на 2013 рік 48 % населення Женеви є іноземцями[9]. Станом на 2008 рік гендерний розподіл населення становив 47,8 % чоловіків і 52,2 % жінок. Чоловіче населення складалося з 46 484 чоловіків-швейцарців (24,2 % населення) і 45 127 (23,6 %) чоловіків-іноземців. Серед жінок 56 091 жінка з Швейцарії (29,3 %) і 43 735 (22,9 %) жінок з інших країн.[10]

Релігія ред.

Під час перепису 2000 було зареєстровано 66 491 католиків (37,4 % населення), у той час як 41 289 осіб (23,20 %) не належали до будь-якої церкви, були агностиками або атеїстами, 24 105 (13,5 %) належали до Швейцарської реформатської церкви і 8 698 (4,89 %) були мусульманами. 3 959 осіб належали до православних церков (2,22 %), 220 осіб (або близько 0,12 % населення), які належали до християнської католицької церкви Швейцарії, 2422 осіб (1,36 %), які належали до інших християнських церков, і 2601 (1,46 %), які були юдаїстами, 707 осіб, які були буддистами, 474, які були індуїстами, і 423, які належали до інших церков. 26 575 респондентів (14,93 %) не відповіли на питання.

Історично Женева вважалася протестантським містом і була відома як протестантський Рим, оскільки була базою Гільома Фареля, Жан Кальвіна, Теодора Бези та інших протестантських реформаторів. За минуле століття істотна імміграція з Франції та інших переважно римо-католицьких країн, а також загальна європейська секуляризація змінили її релігійний ландшафт. В результаті 2000 року в місті проживало втричі більше католиків, ніж протестантів, у той час як велика кількість жителів не входили ні в одну з релігійних груп. Женева є частиною Римо-католицького єпископства Лозанни, Женеви і Фрібуру.

Культура ред.

Пам'ятки ред.

  • Собор святого Петра;
  • Капела Маккабеса;
  • Церква Нотр-Дам;
  • Російська православна церква;
  • Церква Сен-Жермен;
  • Храм де ла Фустері;
  • Стіна реформації;
  • Ботанічний сад;
  • Фонтан в Женевському озері, який б'є на висоту 136 метрів.

Музеї ред.

 
Женевський музей мистецтва і історії

Освітні заклади ред.

 
Женевський університет

В Женеві розташований другий за величиною швейцарський університет — Женевський університет, який був заснований 1559 року Жаном Кальвіном як теологічна семінарія. 1835 року була заснована Женевська консерваторія, яка є одним із співзасновників Міжнародного конкурсу виконавців у Женеві.

Враховуючи міжнародний статус Женеви, величезну кількість представників дипломатичного корпусу, дипломатичних представництв та багатьох міжнародних організацій, зокрема головної європейської штаб-квартири ООН, варто відзначити також наявність престижного навчального закладу — Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку. Також в Женеві розташована Академія міжнародного гуманітарного права. Враховуючи велику кількість міжнародних установ і інтернаціональний склад жителів Женеви, у ній та у її околицях розташована значна кількість міжнародних шкіл, серед яких найстарішою та найбільшою у світі є Міжнародна школа в Женеві.

Транспорт ред.

Громадський транспорт — автобуси, тролейбуси і трамваї. Залізничний вокзал «Корнавен». Поблизу міста розташований міжнародний аеропорт.

Міжнародні організації ред.

 
Всесвітня організація інтелектуальної власності

У 1919—1945 роках Женева була місцем перебування Ліги Націй, з 1946 року в місті знаходиться відділення Організації Об'єднаних Націй, а також штаб-квартири інших міжнародних організацій, зокрема:

Міжнародні конвенції ред.

У Женеві також проходить безліч міжнародних конференцій і підписуються найважливіші міжнародні документи, у тому числі:

Відомі люди ред.

Українці, які проживали в місті ред.

Інші ред.

Уродженці Женеви ред.

Цікавинки ред.

У 1898 у Женеві італійський анархіст Луїджі Лучені вбив австрійську імператрицю Єлизавету.

Галерея ред.

 
Панорама Женеви

Примітки ред.

  1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. а б в Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. — ISBN 978-84-8168-208-3
  3. https://www.geneve.ch/fr/autorites-administration/conseil-administratif/membres-conseil-administratif/alfonso-gomez
  4. Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  5. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  6. а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  7. Женева німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  8. а б Etude thématique A1: l'évolution des villes et des agglomérations suisses (фр.). Office fédéral du développement territorial ARE. 19 грудня 2006. Архів оригіналу за 19 June 2010. 
  9. Population résidante selon l'origine et le sexe, par secteur statistique (XLS) (statistics) (French). Geneva: Statistiques cantonales, REPUBLIQUE ET CANTON DE GENEVE. 30 січня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014. 
  10. Canton of Geneva Statistical Office [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] Population résidante du canton de Genève, selon l'origine et le sexe, par commune, en mars 2011(фр.) accessed 18 April 2011

Джерела ред.