Женева
Жене́ва (фр. Genève, нім. Genf) — місто на південному заході Швейцарії на узбережжі озера Леман (Женевського озера) та річки Рона. Адміністративний центр Республіки й Кантону Женева[4]. Друге за розміром місто Швейцарії після Цюриха.
| Женева | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
фр. Genève | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Швейцарія 
| ||||
| Кантон |  Женева
| ||||
| |||||
| Номерний знак | GE
| ||||
| Офіційна мова | французька
| ||||
| Населення | |||||
| - повне | 203 856 (31 грудня 2020) | ||||
| Етнікон | фр. Genevois[1], фр. Genevoise[1], аст. xinebrín[2], аст. xinebrina[2], аст. xinebrino[2], італ. ginevrini, нім. Genfer і нім. Genferin
| ||||
| Площа | |||||
| - повна | 15.93 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 458 м | ||||
| - мінімальна | 368 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+1
| ||||
| Губернатор | Christina Kitsosd[3]
| ||||
| Вебсайт | geneve.ch
| ||||
| Код BFS | 6621 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Місце розташування Відділення ООН, а також низки міжнародних організацій системи ООН.
Історія
ред.
Перші поселення на місці сучасного міста виникли понад 2000 років тому. У 120 р. до н. е. римські війська захопили вже розвинуте місто в гирлі річки Рона (воно було засноване кельтами декілька століть тому). Римська назва міста — Генава, перша письмова згадка — в Записках про Галльську війну Юлія Цезаря. У IV столітті населення приймає християнство. У XI столітті місто стає частиною Священної Римської імперії. Женева отримала самоврядування в 1387 році.
У XVI столітті місто перетворюється на крупний європейський центр Реформації, що приймав велике число релігійних біженців, у тому числі з сусідньої Франції. У 1526 році Женева, Цюрих і Берн уклали оборонний союз (у 1584 році між містами був укладений постійний союз). У 1798 році Наполеоном місто приєднане до Франції. З 1815 року Женева перебуває у складі Швейцарії.
Географія
ред.
Женева розташована в південно-західному кінці Женевського озера, де з озера витікає Рона. Її оточує два гірські пасма, Альпи і Юра.
Місто розташоване на відстані[5] близько 130 км на південний захід від Берна. Женева має площу[6] 15,9 км², з яких на 92,1% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 1,5% використовуються в сільськогосподарських цілях, 3,1% зайнято лісами, 3,2% не є продуктивними (річки, льодовики або гори). Частина озера, що омиває Женеву, має площу 38 км² і називається Мале озеро.
Висота Женеви над рівнем моря становить 373,6 м.
Клімат
ред.Середня річна температура повітря Женеви 11 °C. В липні 2015 року у місті зареєстрована найвища температура 39,7 °C, а в лютому 1956 року зареєстрована найнижча температура -20,0 °C.
| Клімат Женеви | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17,3 | 20,6 | 24,9 | 27,9 | 33,8 | 36,5 | 39,7 | 37,6 | 34,8 | 27,3 | 23,2 | 20,8 | 39,7 |
| Середній максимум, °C | 4,5 | 6,3 | 11,2 | 14,9 | 19,7 | 23,5 | 26,5 | 25,8 | 20,9 | 15,4 | 8,8 | 5,3 | 15,2 |
| Середня температура, °C | 1,5 | 2,5 | 6,2 | 9,7 | 14,2 | 17,7 | 20,2 | 19,5 | 15,4 | 11,1 | 5,5 | 2,8 | 10,5 |
| Середній мінімум, °C | −1,3 | −1 | 1,6 | 4,8 | 9,1 | 12,3 | 14,4 | 14,0 | 10,8 | 7,4 | 2,4 | 0,1 | 6,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −19,9 | −20 | −13,3 | −5,2 | −2,2 | 1,3 | 3,0 | 4,9 | 0,2 | −4,7 | −10,9 | −17 | −20 |
| Норма опадів, мм | 76 | 68 | 70 | 72 | 84 | 92 | 79 | 82 | 100 | 105 | 88 | 90 | 1005 |
| Джерело: Meteo Swiss | |||||||||||||
Демографія
ред.| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1850 | 37 724 |
| 1870 | 60 004 |
| 1888 | 75 709 |
| 1900 | 97 359 |
| 1910 | 115 243 |
| 1930 | 124 121 |
| 1950 | 145 473 |
| 1970 | 173 618 |
| 1990 | 171 042 |
| 2000 | 177 964 |
| Джерело[7] | |
2019 року в місті мешкало 203 951 особа[6] (+8,8% порівняно з 2010 роком), іноземців було 48%. Густота населення становила 12811 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 17,9% — особи молодші 20 років, 66,3% — особи у віці 20—64 років, 15,8% — особи у віці 65 років та старші. Було 90640 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 186 620 працюючих 38 було зайнятих в первинному секторі, 10 039 — в обробній промисловості, 176 543 — в галузі послуг.
Місто Женева знаходиться в центрі агломерації Велика Женева. Агломерація повністю включає кантон Женева, а також округ Ньйон у кантоні Во і кілька районів у сусідніх французьких департаментах Верхня Савоя та Ен. 2011 року в агломерації було 915 000 жителів, дві третини з яких жили на території Швейцарії й одна третина на території Франції.[8] Завдяки стійкому демографічному росту (1,2 % на рік) очікується, що в найближчому майбутньому населення агломерації досягне одного мільйона осіб.[8]
Населення переважно франкомовне. Англійська мова також поширена через велику кількість іноземців, що працюють в міжнародних установах та в банківському секторі. Станом на 2000 рік 128 622 або 72,3 % населення говорять французькою мовою, при цьому англійська є другою за поширеністю (7853 або 4,4 %). 7462 жителів говорять іспанською (або 4,2 %), 7320 говорять італійською (4,1 %), 7050 говорять німецькою (4,0 %) і 113 осіб говорять ретороманською. В результаті імміграційних потоків 1960-х і 1980-х років італійською, португальською та іспанською мовами говорить значна частина населення.
Станом на 2013 рік 48 % населення Женеви є іноземцями[9]. Станом на 2008 рік гендерний розподіл населення становив 47,8 % чоловіків і 52,2 % жінок. Чоловіче населення складалося з 46 484 чоловіків-швейцарців (24,2 % населення) і 45 127 (23,6 %) чоловіків-іноземців. Серед жінок 56 091 жінка з Швейцарії (29,3 %) і 43 735 (22,9 %) жінок з інших країн.[10]
Релігія
ред.Під час перепису 2000 було зареєстровано 66 491 католиків (37,4 % населення), у той час як 41 289 осіб (23,20 %) не належали до будь-якої церкви, були агностиками або атеїстами, 24 105 (13,5 %) належали до Швейцарської реформатської церкви і 8 698 (4,89 %) були мусульманами. 3 959 осіб належали до православних церков (2,22 %), 220 осіб (або близько 0,12 % населення), які належали до християнської католицької церкви Швейцарії, 2422 осіб (1,36 %), які належали до інших християнських церков, і 2601 (1,46 %), які були юдаїстами, 707 осіб, які були буддистами, 474, які були індуїстами, і 423, які належали до інших церков. 26 575 респондентів (14,93 %) не відповіли на питання.
Історично Женева вважалася протестантським містом і була відома як протестантський Рим, оскільки була базою Гільома Фареля, Жан Кальвіна, Теодора Бези та інших протестантських реформаторів. За минуле століття істотна імміграція з Франції та інших переважно римо-католицьких країн, а також загальна європейська секуляризація змінили її релігійний ландшафт. В результаті 2000 року в місті проживало втричі більше католиків, ніж протестантів, у той час як велика кількість жителів не входили ні в одну з релігійних груп. Женева є частиною Римо-католицького єпископства Лозанни, Женеви і Фрібуру.
Культура
ред.Пам'ятки
ред.- Собор святого Петра;
- Капела Маккабеса;
- Церква Нотр-Дам;
- Російська православна церква;
- Церква Сен-Жермен;
- Храм де ла Фустері;
- Стіна реформації;
- Ботанічний сад;
- Фонтан в Женевському озері, який б'є на висоту 136 метрів.
Музеї
ред.
- Женевський музей мистецтва і історії (археологічна колекція, колекція емалей і мініатюр, колекція живопису швейцарських художників Конрада Віца, Жана Етьєна Ліотара, Фердінанда Ходлера та інших);
- Музей Аріани (вироби зі скла, порцеляни, фаянсу і кераміки);
- Міжнародний музей автомобілебудування (більше 500 автомобілів);
- Музей автомобілів Жана Тюа (колекція автомобілів, випущених до 1939 року);
- Колекція Бауера (твори мистецтва Китаю та Японії);
- Музей Барб'є-Мюеллера (мистецтво античності і «примітивних» цивілізацій);
- Музей сучасного мистецтва;
- Музей Червоного Хреста;
- Музей годинників і мистецтва емалі;
- Етнографічний музей;
- Музей історії науки;
- Військовий музей;
- Музей Вольтера;
- музей Жана-Жака Руссо і музей реформації;
- Філателістичний музей.
Освітні заклади
ред.
В Женеві розташований другий за величиною швейцарський університет — Женевський університет, який був заснований 1559 року Жаном Кальвіном як теологічна семінарія. 1835 року була заснована Женевська консерваторія, яка є одним із співзасновників Міжнародного конкурсу виконавців у Женеві.
Враховуючи міжнародний статус Женеви, величезну кількість представників дипломатичного корпусу, дипломатичних представництв та багатьох міжнародних організацій, зокрема головної європейської штаб-квартири ООН, варто відзначити також наявність престижного навчального закладу — Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку. Також в Женеві розташована Академія міжнародного гуманітарного права. Враховуючи велику кількість міжнародних установ і інтернаціональний склад жителів Женеви, у ній та у її околицях розташована значна кількість міжнародних шкіл, серед яких найстарішою та найбільшою у світі є Міжнародна школа в Женеві.
Транспорт
ред.Громадський транспорт — автобуси, тролейбуси і трамваї. Залізничний вокзал «Корнавен». Поблизу міста розташований міжнародний аеропорт.
Міжнародні організації
ред.
У 1919—1945 роках Женева була місцем перебування Ліги Націй, з 1946 року в місті знаходиться відділення Організації Об'єднаних Націй, а також штаб-квартири інших міжнародних організацій, зокрема:
- Всесвітня організація охорони здоров'я;
- Міжнародна організація праці;
- Світова організація торгівлі;
- Всесвітня метеорологічна організація;
- Міжнародний союз електрозв'язку;
- Всесвітня організація інтелектуальної власності;
- Міжнародний комітет Червоного Хреста;
- Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
- CERN — Європейська Організація Ядерних Досліджень;
- IRU — Міжнародний Союз Автомобільного Транспорту;
- Міжнародний Зелений Хрест;
- Управління Верховного комісара ООН у справах біженців;
- Міжпарламентський союз;
- Всесвітній економічний форум;
- Всесвітня рада церков.
Міжнародні конвенції
ред.У Женеві також проходить безліч міжнародних конференцій і підписуються найважливіші міжнародні документи, у тому числі:
- Женевська конвенція 1864 (про поліпшення долі поранених на полі бою),
- Конвенція про поводження з військовополоненими (1929),
- Женевські конвенції про захист жертв війни (1949),
- Конвенція про статус біженців (1951),
- Всесвітній Форум з гармонізації Правил для транспортних засобів (Женевська Угода 1958).
Відомі люди
ред.Українці, які проживали в місті
ред.- Коновалець Євген — полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.
- Ільченко Олесь — письменник.
- Лісовський Роберт Антонович — український художник-графік.
Інші
ред.- Жан Кальвін (1509—1564) — французький протестантський проповідник, засновник кальвінізму; жив, проповідував і помер в місті.
- Жан Етьєн Ліотар (1702—1789) — швейцарський художник, народився і помер в місті.
- Жан-Жак Руссо (1712—1778) — французький філософ-просвітитель, письменник, народився в місті.
- Рудольф Крейцер (1766—1813) — французький скрипаль-віртуоз, композитор, диригент та педагог.
- Еміль Жак-Далькроз (1865—1950) — швейцарський композитор і музичний педагог.
- Давидов Юрій Львович (1876—1965) — російський музичний діяч, народився в місті.
- Ернест Ансерме (1883—1969) — швейцарський диригент і композитор.
- Франк Мартен (1890—1974) — швейцарський композитор.
- Жан Піаже (1896—1980) — швейцарський психолог і філософ.
- Дені де Ружмон (1906—1985) — швейцарський письменник, філософ і громадський діяч.
Уродженці Женеви
ред.- Мішель Симон (1895—1975) — швейцарський і французький актор театру і кіно
- Шуламіт Кацнельсон (1919—1999) — новаторка ізраїльської педагогіки, Лауреат Державної премії Ізраїлю 1986 р.
- Волконський Андрій Михайлович (1933—2008) — російський композитор, клавесиніст, диригент.
Цікавинки
ред.У 1898 у Женеві італійський анархіст Луїджі Лучені вбив австрійську імператрицю Єлизавету.
Галерея
ред.-
Палац Націй -
Злиття Рони і Арви -
Женевський автосалон, 2008 -
-
Церква Нотр-Дам -
Російська православна церква -
Залізничний вокзал «Корнавен» -
Женевський трамвай -
Примітки
ред.- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ а б в Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. — ISBN 978-84-8168-208-3
- ↑ https://www.tdg.ch/geneve-voici-les-45-maires-pour-lannee-2024-2025-269681422385
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Женева німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ а б Etude thématique A1: l'évolution des villes et des agglomérations suisses (фр.). Office fédéral du développement territorial ARE. 19 грудня 2006. Архів оригіналу за 19 червня 2010.
- ↑ Population résidante selon l'origine et le sexe, par secteur statistique (statistics) (French) . Geneva: Statistiques cantonales, REPUBLIQUE ET CANTON DE GENEVE. 30 січня 2014. Архів оригіналу (XLS) за 29 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Canton of Geneva Statistical Office [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] Population résidante du canton de Genève, selon l'origine et le sexe, par commune, en mars 2011(фр.) accessed 18 April 2011
Джерела
ред.- Офіційний сайт міста Женева [Архівовано 29 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт міжнародного аеропорту Женеви (Куантран) [Архівовано 7 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Час в Женеві [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фото Geneva
- УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 463.
- «Зарубежная Европа. Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 336 (рос.)
- Георгий Драгунов, Вячеслав Крашенинников, «Путешествие по Швейцарии», Москва, «Мысль», 1987, стр.7-32