Женева
Жене́ва (фр. Genève, нім. Genf) — місто на південному заході Швейцарії на узбережжі Женевського озера та річки Рона. Адміністративний центр кантону Женева. Друге за розміром місто Швейцарії після Цюриху.
| Женева фр. Genève, нім. Genf
| ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 46°12′ пн. ш. 6°09′ сх. д. / 46.200° пн. ш. 6.150° сх. д.Координати: 46°12′ пн. ш. 6°09′ сх. д. / 46.200° пн. ш. 6.150° сх. д. | ||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Швейцарія | |||||||
| Регіон | Женева | |||||||
| Столиця для | Женева | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано | 58 до н. е. | |||||||
| Площа | 15.86 км² | |||||||
| Населення | 200 548 (2017) | |||||||
| · густота | 12 645 осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 373,6 м | |||||||
| Водойма | Рона, Arve[d] | |||||||
| Офіційна мова | французька | |||||||
| Телефонний код | (41) 022 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||||||
| Номери автомобілів | GE | |||||||
| GeoNames | 7285902 | |||||||
| OSM | r1685488 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 1200-1209; 1211; 1215; 1240; 1289 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Mayor of Genève[d] |
Самі Канаан (фр. Sami Kanaan) | |||||||
| Веб-сторінка | ville-ge.ch | |||||||
| Мапа | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
| Женева у Вікісховищі? | ||||||||
|
Портал:Женева[d] | ||||||||
Місце з'їздів і міжнародних конференцій. Щорічно у березні проходить Женевський автосалон, на якому автовиробники з усього світу представляють свої нові моделі.
ІсторіяРедагувати
Перші поселення на місці сучасного міста виникли понад 2000 років тому. У 120 р. до н. е. римські війська захопили вже розвинуте місто в гирлі річки Рона (воно було засноване кельтами декілька століть тому). Римська назва міста — Генава, перша письмова згадка — в Записках про Галльську війну Юлія Цезаря. У IV столітті населення приймає християнство. У XI столітті місто стає частиною Священної Римської імперії. Женева отримала самоврядування в 1387 році.
У XVI столітті місто перетворюється на крупний європейський центр Реформації, що приймав велике число релігійних біженців, у тому числі з сусідньої Франції. У 1526 році Женева, Цюрих і Берн уклали оборонний союз (у 1584 році між містами був укладений постійний союз). У 1798 році Наполеоном місто приєднане до Франції. З 1815 року Женева знаходиться у складі Швейцарії.
ГеографіяРедагувати
Женева розташована в південно-західному кінці Женевського озера, де з озера витікає Рона. Її оточує два гірські пасма, Альпи і Юра.
Місто Женева має площу 15.86 км², і з кантоном Женева становить 282 км². Частина озера, яке омиває Женеву, має площу 38 км² і має назву Мале озеро.
Висота Женеви над рівнем моря становить 373,6 м.
КліматРедагувати
Середня річна температура повітря Женеви 11°C. В липні 2015 року у місті зареєстрована найвища температура 39,7°C, а в лютому 1956 року зареєстрована найнижча температура -20,0°C.
| Клімат Женеви | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17,3 | 20,6 | 24,9 | 27,9 | 33,8 | 36,5 | 39,7 | 37,6 | 34,8 | 27,3 | 23,2 | 20,8 | 39,7 |
| Середній максимум, °C | 4,5 | 6,3 | 11,2 | 14,9 | 19,7 | 23,5 | 26,5 | 25,8 | 20,9 | 15,4 | 8,8 | 5,3 | 15,2 |
| Середня температура, °C | 1,5 | 2,5 | 6,2 | 9,7 | 14,2 | 17,7 | 20,2 | 19,5 | 15,4 | 11,1 | 5,5 | 2,8 | 10,5 |
| Середній мінімум, °C | −1,3 | −1 | 1,6 | 4,8 | 9,1 | 12,3 | 14,4 | 14,0 | 10,8 | 7,4 | 2,4 | 0,1 | 6,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −19,9 | −20 | −13,3 | −5,2 | −2,2 | 1,3 | 3,0 | 4,9 | 0,2 | −4,7 | −10,9 | −17 | −20 |
| Норма опадів, мм | 76 | 68 | 70 | 72 | 84 | 92 | 79 | 82 | 100 | 105 | 88 | 90 | 1005 |
| Джерело: Meteo Swiss | |||||||||||||
НаселенняРедагувати
Населення Женеви (станом на грудень 2017 року) становить 200 548 осіб. Місто Женева знаходиться в центрі агломерації Велика Женева. Агломерація повністю включає кантон Женева, а також округ Ньон у кантоні Во і кілька районів у сусідніх французьких департаментах Верхня Савойя та Ен. 2011 року в агломерації було 915 000 жителів, дві третини з яких жили на на території Швейцарії й одна третина на території Франції.[1] Завдяки стійкому демографічному росту (1,2% на рік) очікується, що в найближчому майбутньому населення агломерації досягне одного мільйона осіб.[1]
Населення переважно франкомовне. Англійська мова також поширена через велику кількость іноземців, що працюють в міжнародних установах та в банківському секторі. Станом на 2000 рік 128 622 або 72,3% населення говорять французькою мовою, при цьому англійська є другою за поширеністю (7853 або 4,4%). 7462 жителів говорять іспанською (або 4,2%), 7320 говорять італійською (4,1%), 7050 говорять німецькою (4,0%) і 113 осіб говорять ретороманською. В результаті імміграційних потоків 1960-х і 1980-х років італійською, португальською та іспанською мовами говорить значна частина населення.
Станом на 2013 рік 48% населення Женеви є іноземцями[2]. Станом на 2008 рік ґендерний розподіл населення становив 47,8% чоловіків і 52,2% жінок. Чоловіче населення складалося з 46 484 чоловіків-швейцарців (24,2% населення) і 45 127 (23,6%) чоловіків-іноземців. Серед жінок 56 091 жінка з Швейцарії (29,3%) і 43 735 (22,9%) жінок з інших країн.[3]
РелігіяРедагувати
Під час перепису 2000 було зареєстровано 66 491 католиків (37,4% населення), у той час як 41 289 осіб (23,20%) не належали до будь-якої церкви, були агностиками або атеїстами, 24 105 (13,5%) належали до Швейцарської реформатської церкви і 8 698 (4,89%) були мусульманами. 3 959 осіб належали до православних церков (2,22%), 220 осіб (або близько 0,12% населення), які належали до християнської католицької церкви Швейцарії, 2422 осіб (1,36%), які належали до інших християнських церков, і 2601 (1,46%), які були юдаїстами, 707 осіб, які були буддистами, 474, які були індуїстами, і 423, які належали до інших церков. 26 575 респондентів (14,93%) не відповіли на питання.
Історично Женева вважалася протестантським містом і була відома як протестантський Рим, оскільки була базою Гільома Фареля, Жан Кальвіна, Теодора Бези та інших протестантських реформаторів. За минуле століття істотна імміграція з Франції та інших переважно римсько-католицьких країн, а також загальна європейська секуляризація змінили її релігійний ландшафт. В результаті 2000 року в місті проживало в три рази більше католиків, ніж протестантів, в той час як велика кількість жителів не входили ні в одну з релігійних груп. Женева є частиною Рімсько-католицького єпископства Лозанни, Женеви і Фрібуру.
КультураРедагувати
Пам'яткиРедагувати
- Собор святого Петра;
- Капела Маккабеса;
- Церква Нотр-Дам;
- Російська православна церква;
- Церква Сен-Жермен;
- Храм де ла Фустері;
- Стіна реформації;
- Ботанічний сад;
- Фонтан в Женевському озері, який б'є на висоту 136 метрів.
МузеїРедагувати
- Женевський музей мистецтва і історії (археологічна колекція, колекція емалей і мініатюр, колекція живопису швейцарських художників Конрада Віца, Жана Етьєна Ліотара, Фердінанда Ходлера та інших);
- Музей Аріани (вироби зі скла, порцеляни, фаянсу і кераміки);
- Міжнародний музей автомобілебудування (більше 500 автомобілів);
- Музей автомобілів Жана Тюа (колекція автомобілів, випущених до 1939 року);
- Колекція Бауера (твори мистецтва Китаю та Японії);
- Музей Барб'є-Мюеллера (мистецтво античності і «примітивних» цивілізацій);
- Музей сучасного мистецтва;
- Музей Червого Хреста;
- Музей годинників і мистецтва емалі;
- Етнографічний музей;
- Музей історії науки;
- Військовий музей;
- Музей Вольтера;
- музей Жан-Жака Руссо і музей реформації;
- Філателістичний музей.
Освітні закладиРедагувати
В Женеві розташований другий за величиною швейцарський університет — Женевський університет, який був заснований 1559 року Жаном Кальвіном як теологічна семінарія. 1835 року була заснована Женевська консерваторія, яка є одним із співзасновників Міжнародного конкурсу виконавців у Женеві.
Враховуючи міжнародний статус Женеви, величезну кількість представників дипломатичного корпусу, дипломатичних представництв та багатьох міжнародних організацій, зокрема головної європейської штаб-квартири ООН, варто відзначити також наявність престижного навчального закладу — Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку. Також в Женеві розташована Академія міжнародного гуманітарного права. Враховуючи велику кількість міжнародних установ і інтернаціональний склад жителів Женеви, у ній та у її околицях розташована значна кількість міжнародних шкіл, серед яких найстарішою та найбільшою у світі є Міжнародна школа в Женеві.
ТранспортРедагувати
Громадський транспорт — автобуси, тролейбуси і трамваї. Залізничний вокзал «Корнавен». Поблизу міста розташований міжнародний аеропорт.
Міжнародні організаціїРедагувати
У 1919 - 1945 роках Женева була місцем перебування Ліги Націй, з 1946 року в місті знаходиться відділення Організації Об'єднаних Націй, а також штаб-квартири інших міжнародних організацій, зокрема:
- Всесвітня організація охорони здоров'я;
- Міжнародна організація праці;
- Світова організація торгівлі;
- Всесвітня метеорологічна організація;
- Міжнародний союз електрозв’язку;
- Всесвітня організація інтелектуальної власності;
- Міжнародний комітет Червоного Хреста;
- Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
- CERN — Європейська Організація Ядерних Досліджень;
- IRU — Міжнародний Союз Автомобільного Транспорту;
- Міжнародний Зелений Хрест;
- Управління Верховного комісара ООН у справах біженців;
- Міжпарламентський союз;
- Всесвітній економічний форум;
- Всесвітня рада церков.
Міжнародні конвенціїРедагувати
У Женеві також проходить безліч міжнародних конференцій і підписуються найважливіші міжнародні документи, у тому числі:
- Женевська конвенція 1864 (про поліпшення долі поранених на полі бою),
- Конвенція про поводження з військовополоненими (1929),
- Женевські конвенції про захист жертв війни (1949),
- Конвенція про статус біженців (1951),
- Всесвітній Форум з гармонізації Правил для транспортних засобів (Женевська Угода 1958).
Відомі людиРедагувати
Українці, які проживали в містіРедагувати
- Коновалець Євген — полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.
- Ільченко Олесь — письменник.
ІншіРедагувати
- Жан Кальвін (1509—1564) — французький протестантський проповідник, засновник кальвінізму; жив, проповідував і помер в місті.
- Жан Етьєн Ліотар (1702—1789) — швейцарський художник, народився і помер в місті.
- Жан-Жак Руссо (1712—1778) — французький філософ-просвітитель, письменник, народився в місті.
- Рудольф Крейцер (1766—1813) — французький скрипаль-віртуоз, композитор, диригент та педагог.
- Еміль Жак-Далькроз (1865—1950) — швейцарський композитор і музичний педагог.
- Давидов Юрій Львович (1876—1965) — російський музичний діяч, народився в місті.
- Ернест Ансерме (1883—1969) — швейцарський диригент і композитор.
- Франк Мартен (1890—1974) — швейцарський композитор.
- Жан Піаже (1896—1980) — швейцарський психолог і філософ.
- Дені де Ружмон (1906—1985) — швейцарський письменник, філософ і громадський діяч.
ЦікавинкиРедагувати
У 1898 у Женеві італійський анархіст Луїджі Лучені вбив австрійську імператрицю Єлизавету.
ГалереяРедагувати
Палац Націй
Злиття Рони і Арви
Женевський автосалон, 2008
Церква Нотр-Дам
Російська православна церква
Залізничний вокзал «Корнавен»
Женевський трамвай
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Etude thématique A1: l'évolution des villes et des agglomérations suisses (fr). Office fédéral du développement territorial ARE. 19 December 2006. Архів оригіналу за 19 June 2010.
- ↑ Population résidante selon l'origine et le sexe, par secteur statistique (XLS) (statistics) (French). Geneva: Statistiques cantonales, REPUBLIQUE ET CANTON DE GENEVE. 30 January 2014. Архів оригіналу за 29 July 2014. Процитовано 29 July 2014.
- ↑ Canton of Geneva Statistical Office Архівовано 2 April 2016 у Wayback Machine. Population résidante du canton de Genève, selon l'origine et le sexe, par commune, en mars 2011(фр.) accessed 18 April 2011
ДжерелаРедагувати
- Офіційний сайт міста Женева
- Офіційний сайт міжнародного аеропорту Женеви (Куантран)
- Час в Женеві (рос.)
- Музеї Женеви (рос.)
- Фото Geneva
- УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 463.
- «Зарубежная Европа. Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 336 (рос.)
- Георгий Драгунов, Вячеслав Крашенинников, «Путешествие по Швейцарии», Москва, «Мысль», 1987, стр.7-32