Родольф Крейцер (Rodolphe Kreutzer, 16 листопада 1766, Версаль — 6 січня 1831, Женева) — французький скрипаль-віртуоз, композитор, диригент і педагог. Людвіг ван Бетховен присвятив йому свою славнозвісну сонату № 9, яку він написав у 1803 р., і з того моменту її почали називати «Крейцеровою», хоча сам Крейцер її так жодного разу й не виконав. Крейцер, бувши справжнім віртуозом, написав свої знамениті етюди скрипкової майстерності, які польський скрипаль Генрик Венявський назвав «нашою Біблією».

Родольф Крейцер
Rodolphe Kreutzer
Народився16 листопада 1766(1766-11-16)
Версаль
Помер6 січня 1831(1831-01-06) (64 роки)
Женева
ПохованняЦвинтар королів і Пер-Лашез[1][2][3]
Країна Франція
Діяльністьдиригент, композитор, скрипаль, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, концертмейстер
ВчителіAnton Stamitzd
Відомі учніCharles Philippe Lafontd, Lambert Massartd, Jean Nicolas Auguste Kreutzerd і Pantaléon Battud[4]
Знання мовфранцузька[5][6]
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ЧленствоCommission des Sciences et des Artsd і Q3578005?
Напрямоккласична музика
Жанропера
Magnum opus42 études ou capricesd
БатькоJean Jacob Kreutzerd
МатиElisabeth Trabold
Брати, сестриJean Nicolas Auguste Kreutzerd
У шлюбі зAdélaïde-Charlotte Kreutzerd
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.