Женевське озеро
Жене́вське о́зеро (фр. Lac Léman, Le Léman, Lac de Genève, нім. Genfersee) — прісноводне озеро на кордоні Швейцарії та Франції, у міжгірській западині між Альпами та горами Юра.
.svg){kind=small}
Друге за площею прісноводе озеро в центральній Європі (після Балатону). 60 % його перебуває під юрисдикцією Швейцарії (кантони Во, Женева, і Вале) і 40 % — Франції. Улоговина озера сформована льодовиком. Озеро умовно поділяють на три частини: Високе Озеро (східна частина від впадіння Рони до лінії Меєрі-Ріва), Велике Озеро (найбільш широка його частина) та Мале Озеро (звуження у південно-західній частині від лінії Івуар-Пранжен до витоку Рони в Женеві).
У 1960-х роках озеро мало занадто високий рівень забруднення, який нівелював його рекреаційне значення. У 1980-х з тієї ж причини рибу було майже знищено. Сьогодні рівні забруднення доведено до рівня безпеки і в озері вже безпечно купатися.
В озеро річками виноситься багато осадових порід. За розрахунками вчених озеро буде занесене осадом через 30 тисяч років[2].
Площа 582 км², глибина до 310 м; протікає річка Рона; судноплавне; на Женевському озері є численні осередки туризму й відпочинку, курорти; Шильйонський замок; головні міста на берегах озера: Лозанна та Женева.
ТопонімікаРедагувати
Ділянку узбережжя між Женевою та Лозанною називають фр. La Côte, а ділянку між Лозанною і Веве — Лаво (фр. Lavaux).
Найбільш рання писемно зафіксована назва озера — лат. Lacus Lemannus, дана ще в часи римського панування. У IV столітті вона перетворилась на лат. Lacus Lausonius або лат. Lacus Losanetes, а в середньовіччі — на фр. Lac de Lausanne.
Широке застосування назви фр. Lac de Genève почалося в XVI столітті після зміцнення Швейцарії як держави. У XVIII столітті у французьку мову повернулась назва фр. Lac Léman, що стала другою найбільш вживаною назвою озера. На деяких картах озеро позначене як фр. Lac d’Ouchy (Уши — порт на лозаннському березі).
Широковідомим стало це озеро після того, як група Deep Purple записала хіт "Smoke on the water" (грудень 1971 року, вперше випущений в альбомі Machine Head у березні 1972 року). В основу пісні лягли події грудня 1971 р. у містечку Монтре.
ГідрографіяРедагувати
Женевське озеро отримує воду з різних річок швейцарських кантонів (Вале, Во, Фрібур та Женева) та французьких департаментів (Верхня Савоя, Ен). Серед усіх приток найзначніший внесок надходить із Рони.
Вода Женевського озера багата на розчинні мінерали, а саме карбонати та сульфати магнію та кальцію, нерозчинні частки у вигляді суспензії осаджуються при відстої води. Кількість нерозчинного матеріалу, який прибуває головним чином з водою Рони, сягає 8 млн т щорічно.
Подія ТауредунумРедагувати
В 563 році стався зсув гірських порід на східному кінці озера, через що виникла 13-метрова хвиля (цунамі). Камінням було знищено декілька сіл, повінь затопила Лозанну, а потім Женеву, де було знищено між іншим міст через Рону. Схожі внутрішні цунамі виникали на Фірвальдштетському озері в 1601 та 1678 роках, а також на Лауерцер-Зе в 1806 році.[3]
Визначні пам'яткиРедагувати
Одним з головних символів є фортеця Шильон біля міста Монтре на східному кінці озера. Це найбільш відвідувана історична будівля Швейцарії, розташована вона на кам'яному острові в озері.
Женевський фонтан, що здіймається в повітря на 140 м, є одним із головних символів Женеви. Між Веве та Лозанною знаходяться виноградні тераси Лаво, які належать до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Музей Женевського озера розташований у Ньоні і представляє історію виникнення озера.
Поблизу Ла Тур-де-Пел на глибині від 40 до 60 метрів знаходиться затоплений пароплав Hirondelle (Ластівка), який натрапив на підводний камінь 10 червня 1862. Зараз це місце є улюбленим об'єктом для дайверів. Одразу біля фортеці Шільон знаходиться дивовижна, близько 100 метрів висотою, підводна кам'яна стіна. Дайвери з невеликим досвідом пірнання залюбки відвідують уламки п'яти човнів біля Ерманс.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Arealstatistik Standard - Gemeinden nach 4 Hauptbereichen — Federal Statistical Office.
- ↑ Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |