Вале (кантон)

двомовний кантон на південному заході Швейцарії

Вале (фр. Valais, нім. Wallis, італ. Vallese, рет. Vallais) — двомовний кантон на південному заході Швейцарії. Адміністративний центр — місто Сьйон.

Валє
фр. Valais, нім. Wallis
італ. Vallese, рет. Vallais
Wappen Wallis matt.svg
Герб
Адм. центр Сьйон
Країна Швейцарія Швейцарія
Офіційна мова німецька
французька
Населення
 - повне 327 011 чол. (2013)[1]
 - густота 62,7
Площа
 - повна 5 224 км²
Висота
 - максимальна 4 634 м
 - мінімальна 372 м
Дата заснування 1815
Веб-сайт www.vs.ch
Абревіатура VS
Swiss Canton Map VS.png

Кантон Вале знаходиться на південному заході Швейцарії, третій за площею після кантонів Граубюнден і Берн. Через кантон протікає річка Рона.

Зміст

КліматРедагувати

У кантоні Вале клімат помірно континентальний. Середня температура січня — -0,1 °C, середня температура липня — + 20,1 °C. Середньорічна кількість опадів 644,8 мм. Відносна вологість повітря (Сьйон): 70%.

ІсторіяРедагувати

Після битви під Мартіньі у 57 р. до н. е., коли римляни здолали кельтів, починається історія Вале. Ця битва визначила долю регіону на кілька століть вперед. У IX ст. цей край був захоплений бургундами і приєднаний до їх Нижньо Бургундського королівства. У 999 р. король Бургундії Рудольф III (971-1032 рр.) надав права на управління Вале єпископу Сьйонскому Гуго, який отримав пізніше титул князя-єпископа.

На територію Сьйона і Вале претендували графи Савойї, що розташовувалася на території сучасних Італії та Франції. Зрештою їм вдалося захопити більшу частину Сьйона, але у Верхньому Вале збереглася місцева влада.

У XIII ст. Верхній Вале зайняли німці з територій кантону Берн. Саме в ті часи почалася історія нинішньої двомовності в Вале (з переважанням німецької мови). У 1388 році, одержавши верх над єпископською владою, встановленою графами Савойськими, німці стали розселятися по верхній частині долини Рони. Таким чином сформувався німецькомовний Верхній і франкомовний Нижній Вале.

У 1414-1420 рр. у Вале розгорілося повстання проти влади єпископа Раронского Вільгельма II. Після чого боротьба за владу тут не припинялася протягом століття. Нарешті, 1529 році Вале проголосив себе асоційованим членом Швейцарської Конфедерації.

У 1628 році Вале став незалежною республікою з єпископської владою, а в 1798 році вже республікою під контролем наполеонівських військ. Згодом Вале входив до складу більших республік у регіоні, поки у 1815 році Вале нарешті не увійшов до складу Швейцарії на правах кантону.

НаселенняРедагувати

Населення кантону — швейцарці, які говорять німецькою та французькою мовами. Німецька мова є рідною мовою для 28,4% жителів (переважає в округах Гомс, Східний Рарон, Бриґ, Західний Рарон, Лойк, Сьєр, північний анклав округу Еренс), французька для 62,8% (переважають в округах Монті, Сен-Моріс, Мартіні, Ентремон, Конті, Ерен, Сьйон), італійсько рідна для трохи більше 2%. Решта 6,8% говорять на інших мовах.[2]

У кантоні більшість вірян римо-католики, є також протестанти — 6%.[3]

Цікаві фактиРедагувати

  • По території кантону Вале проходить ділянка найдовшого в світі сухопутного тунелю Лечберг, який з'єднює між собою кантони Берн і Вале), був відкритий у 2007 році, його довжина 34700 м.
  • Найвищою греблею гравітаційного типу є дамба Ґранд-Діксенс в кантоні Вале висотою 285 м.
  • У монастирі Сен-Бернар була виведена знаменита порода собак, навчених пошуку людей, які опинилися під лавинами. Сенбернари були привчені ще й приносити постраждалим маленькі барила з бренді, щоб дати їм можливість зігрітися.
  • По території кантону Вале проходить ділянка залізниці Льодовиковий експрес, призначеної спеціально для огляду льодовиків. Дорога була прокладена у 1890-1930-х рр. Льодовиковий експрес проходить по зубчастій вузькоколійній дорозі з численними віадуками і тунелями, серед яких є навіть спіральні. На найкрутіших ділянках за кілометр шляху поїзд піднімається на 110-120 м. За сім з половиною годин дороги Льодовиковий експрес долає 291 міст, 91 тунель і піднімається на висоту 2033 м.

Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистика
  2. Georges Lüdi, Iwar Werlen (Hrsg.):Sprachlandschaft in der Schweiz. Bundesamt für Statistik, Neuchâtel, April 2005.
  3. Federal Department of Statistics (2004). Wohnbevölkerung nach Religion (Interactive Map). Процитовано 2009-01-15. 

ПосиланняРедагувати