Вікіпедія

Лісовський Роберт Антонович

український художник, книжковий графік

Ро́берт Анто́нович Лісо́вський (нар. 29 грудня 1893, с. Кам'янське  Катеринославської губернії, нині місто Дніпропетровської області — пом. 28 грудня 1982, Женева, Швейцарія) — український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном.

Лісовський Роберт Антонович
Lisovsky robert.JPG
Народження 29 грудня 1893(1893-12-29)
Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 28 грудня 1982(1982-12-28) (88 років)
  Женева, Швейцарія
Релігія лютеранство
Жанр художник-графік
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник, графічний дизайнер
Напрямок Графіка
Роки творчості 1914 - 1970
Вплив Георгій Нарбут, Михайло Бойчук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісовський.

Чоловік Стефанії Туркевич-Лукіянович[2].

ЖиттєписРедагувати

Народився 29 грудня 1893 року в м. Кам'янське. Походив з німецької родини. Батько Антін Карлович Лісовський, народжений 1863 року в м. Томашеві Березинського району, був німецького походження, як і мати Юлія фон Анзер (Ансієр). Батько працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики (у радянський час — завод ім. Дзержинського в Дніпродзержинську). Брат Борис (Бернгард) Антонович Лісовський (1898—1937), який працював керівником групи постачання «Кам'янбуду» і був репресований у Кам'янському 1937 року, фігурує в справі як німець. Роберт мав також брата Володимира, сестер Олену і Матильду. Те, що батьки трьом з чотирьох своїх дітей дали німецькі імена (Роберт, Бернгард, Матильда), теж вказує на їхнє німецьке походження.

Початкову освіту Роберт здобув у Кам'янському в німецькій школі.

В 1906–1908 роках навчався у Миргородській художньо-промисловій школі ім. М. Гоголя у Опанаса Сластіона та Рудольфа Пельше. У 1908–10 роках вчився у Миколи Мурашка в Києві. У 1917–1921 роках навчався в Українській державній академії мистецтв під керівництвом Г. Нарбута та М. Бойчука.

 
Логотип авіакомпанії Lufthansa
 
Логотип ОУН

Ілюстрував третє видання збірки поезій Павла Тичини «Сонячні кларнети», опублікованої в 1922[3].

З 1920 р. емігрував. Мав намір добратися до Липська (Лейпцига), однак обставини не сприяли цьому. Поселився у Львові, де вже сформувалася мистецька придніпровська група — Гурток Діячів Українського Мистецтва. Працював оформлювачем книжкових видань, учителем рисунку у вчительській семінарії. Деякий час проживав у селі Янчині (нині Іванівка Перемишлянського району) у п. Мирона Луцького, де створив низку картин (зокрема, Веранда, двір Янчин).[4]

У Львові 1925 року одружився зі Стефанією Туркевич-Лукіянович (1898—1977) — першою українською жінкою-композитором. 1927 року у Львові у них народилася донька Зоя Лісовська (по чоловікові Нижанківська) — живописець і графік. Онучка Роберта Лада Нижанківська-Кукс (нар. 1962) — теж художниця.

У 1927 Роберт Лісовський закінчив Берлінську академію мистецтв. Між 1929 та 1945 роками був професором графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі. Його ученицею вважала себе українська художниця і поетеса Галя Мазуренко (1901—2000), чиє дитинство теж минало на Січеславщині.

Після війни Лісовський перебуває в Італії, де багато малює.

Згодом 17 років проживав у Лондоні, де певний час очолював Союз українців Великої Британії.

З 1976 року жив у Женеві, де помер 1982 року.

За словами Марини Антонович-Рудницької: «З Лісовським відійшов у могилу останній безпосередній учень Нарбута».

Письменник Улас Самчук про Лісовського: «антенно-вразливий проповідник чистоти і грації лінії і правди Роберт Лісовський з його артистократичною душею і богемською безпорадністю». (Улас Самчук. На білому коні. Виннипег. 1980. — С. 12).

ТворчістьРедагувати

Створив проекти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблему ОУН «Тризуб з мечем», а також проекти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів тощо. Автор обкладинки до поетичної збірки О. Ольжича «Вежі» (Прага, 1940), обкладинки місячника «Визвольний шлях» (що виходив у Лондоні з 1948) тощо.

У галузі прикладного мистецтва створив проекти килимів у майстерні «Гуцульське мистецтво» в м. Косові, надмогильного пам'ятника Ользі Басараб на Личаківському цвинтарі у Львові).

У техніці акварелі створив пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Лісовського характерна краса і співмірність графічних композицій, ретельність і високий професіоналізм виконання, активність кольорових рішень.[5]

Написав спогади про Георгія Нарбута.

Логотип LufthansaРедагувати

Лісовському приписують[6][7] створення в 1927 році логотипу для авіакомпанії в результаті перемоги у конкурсі робіт «Lufthansa».

Однак логотип авіакомпанії належав ще її попереднику, авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei, і був створений 1918 року німецьким графіком і архітектором Отто Фірле. В 1926 році після об'єднання компанії і утворення «Deutsche Luft Hansa» він зазнав певного редизайну. У самій Lufthansa не змогли підтвердити факт проведення конкурсу чи участь у ньому Роберта Лісовського[8].

Єдиним підтвердженням участі Лісовського в роботі над логотипом Lufthansa на сьогоднішній день є свідчення дочки художника Зої Лісовської-Нижанківської, які їй переповів сам батько.[9]

Вшанування пам'ятіРедагувати

У Кам'янському є вулиця Роберта Лісовського[10].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ http://www.history.org.ua/?termin=Lisovsky_R_A
  2. ↑ Lisovsky, Robert (англ.)
  3. ↑ Павло Тичина. Соняшні кларнети. Андрій Ніковський. Vita Nova. Фототипічне видання 1918 року. Київ, 2004, 1500 примірників. Сторінка II.
  4. ↑ http://uartlib.org/downloads/UkrainskeMistectvo_2_1926_uartlib.org.pdf
  5. ↑ Лісовський Роберт – Бібліотека українського мистецтва. uartlib.org (uk). Процитовано 2017-03-29. 
  6. ↑ Украинец автор логотипа Lufthansa? Расследование ЦТС
  7. ↑ Український журавель у німецькому небі... Роберт Лісовський
  8. ↑ Was the Lufthansa Logo Designed by a Ukrainian artist?(англ.)
  9. ↑ Украинец автор логотипа Lufthansa? Расследование ЦТС(рос.)
  10. ↑ Про перейменування вулиць міста Дніпродзержинськ та селища міського типу Карнаухівка — Офіційний сайт Кам'янської міської ради

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

 
  • Кравченко Я. О. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. — К: Майстерня книги, Оранта, 2010.
  • Яців Р. Роберт Лісовський (1893—1982): Дух лінії / Роман Яців. — Львів: Апріорі, 2015. — 232 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лісовський_Роберт_Антонович&oldid=27105240