Відкрити головне меню

Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна

українська композиторка та піаністка

Стефа́нія Іва́нівна Турке́вич-Лукіяно́вич (нар. 25 квітня 1898, Львів — пом. 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавець[1]. Офіційно визнана першою українською жінкою-композитором.[2] У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.

Стефанія Туркевич-Лукіянович
Зображення
Стефанія Туркевич-Лукіянович, 1920
Основна інформація
Дата народження 25 квітня 1898(1898-04-25)
Місце народження Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина (сучасна Україна)
Дата смерті 8 квітня 1977(1977-04-08) (78 років)
Місце смерті Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія
Роки активності 1920-ті – 1970-ті
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Берлінський університет мистецтв
Інструменти фортепіано
фісгармонія
арфа

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Середній рядок (зліва направо): сестра Ірина, брат Пев, і Стефанія, близько 1915

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Бродах Львівської області в Україні в священицькій сім'ї. Вона була першою дитиною в родині священика, хорового диригента, катехита та музичного критика Івана Емануїла Туркевича (1872—1936) та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірену Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід, Лев Туркевич, і батько, Іван Туркевич, майбутньої композиторки були священиками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася у Кароля Мікулі i Вілєма Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій[3]. Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

« Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру... Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту.[4] »

Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілєма Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 р. Паралельно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії[5], а у 1921 р. — також у Консерваторії польського музичного товариства[6]. У 1921—23 продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера (університет) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія)[7].

У 1925 вийшла заміж за Роберта Лісовського.[1] У 1927—30 роках[8] живе в Берліні, де навчається у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. У 1930 їде до Праги, де навчається композиції у спершу в Отакара Шіна (консерваторія), згодом у Вітеслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет)[9]. 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі[7]. Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“ („Кузнец Вакула“), Н. Римського-Корсакова „Ночь перед рождеством“ і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка „Різдвяна Ніч“»[10]. Також з осені 1933 пані Туркевич викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935—1939 викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії. 1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником.[11] У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки у 1946 р. переїхала до Англії.

Стефанія померла 8 квітня 1977 року у Кембриджі, Велика Британія.

ТвориРедагувати

Симфонічні твори
  • Симфонія — Symphony no. 1 — 1937
  • Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952
  • Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version)
  • Симфонієта — Symphoniette — 1956
  • Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3-го травня, 1975
  • Симфонічна поема — Symphonic Poem «La Vitа»
  • Космічна симфонія — Space Symphony — 1972
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra
Балети
  • Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957
  • Перли — The Necklace
  • Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5
  • Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
  • Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast
  • Страхопуд — Scarecrow — 1976
Oпера
Дитячі опери
  • «Цар Ох» або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
  • «Куць» — The Young Devil
  • «Яринний городчик» — A Vegetable Plot (1969)
Хорові твори
  • Літургія 1919
  • Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому)
  • До Бою
  • Триптих
  • Колискова (А-а, котика нема) 1946
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano
  • (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
  • (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet
  • Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet
  • Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio
Твори для фортепіано
  • Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme
  • Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940
  • Імпромпту — Impromptu 1962
  • Гротеск — Grotesque 1964
  • Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968
  • Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946
  • Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka
  • Вістку голосить — Good Tidings
  • Christmas with Harlequin 1971
Різне
  • Серце — Heart — Solo voice with orchestra
  • Лорелеї — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka
  • Травень — May — 1912
  • Тема народної пісні — Folk Song Themes
  • На Майдані — Independence Square — piano piece
  • Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings

ПриміткиРедагувати

  1. а б Turkevych-Lukiianovych, Stefaniia(англ.)
  2. Ukrainian Art Song Project - Stefania Turkewich. 
  3. Павлишин, 2004, с. 7
  4. Павлишин, 2004, с. 23
  5. Павлишин, 2004, с. 10
  6. Туркевич-Лукіянович Стефанія. Українці в Сполученому Королівств. Інтернет-енциклопедія. 
  7. а б Ihor Sonevyts'ki, Nataliia Palidvor-Sonevyts'ka. Dictionary of Ukrainian Composers. L'viv, 1997, 336 pp.
  8. Павлишин, 2004, с. 14
  9. Stefiania Turkewich. Ukranian Art Song Project. Архів оригіналу за 2016-03-22. 
  10. Павлишин, 2004, с. 15
  11. Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович). 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати