Ігнатьєв Олександр Володимирович

	Олександр Ігнатьєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Володимирович Ігнатьєв
Народження	23 червня 1971 (53 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	183 см
Вага	78 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
19??—1988	«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Професіональні клуби (футзал)
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатьєв.

Олександр Володимирович Ігнатьєв (нар. 23 червня 1971, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, згодом — тренер. Виступав на позиції нападника.

У сезоні 1995/96, забивши чотири голи у трьох матчах, став кращим бомбардиром Кубку України (разом із Олександром Перенчуком і Олександром Паляницею).

Кар'єра гравця

Вихованець київського «Динамо». З 1988 по 1991 рік виступав за дублюючий склад киян, а в 1990 році на правах оренди виступав в аматорському клубі «Темп» (Корсунь-Шевченківський). У 1991 році захищав кольори тюменського «Геолога» в першій союзній лізі. У 1992 році повернувся в Україну, де в складі вінницької «Ниви» зіграв 5 матчів у першому розіграші чемпіонату України. Решту сезону відіграв у житомирському «Хіміку» в першій лізі. З 1992 по 1993 роки захищав кольори першолігових клубів «Рось» (Біла Церква) та «Хімік» (Сєвєродонецьк). У 1994 році став гравцем ЦСК ЗСУ, який виступав у третій лізі українського чемпіонату. У 1995 році захищав кольори іншого третьолігового клубу, «Схід» (Вишневе). Після цього виїхав до Китаю, де виступав в одному з місцевих клубів. У сезоні 1995/96 років виступав у друголіговій «Ниві» (Миронівка).

У 1996 році підсилив олександрійську «Поліграфтехніку». Дебютував у футболці олександрійців 4 серпня 1996 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 1-го туру першої ліги проти нікопольського «Металурга». Олександр вийшов на поле в стартовому складі, а на 58-й хвилині його замінив Вадим Наливайко^[1]. Проте закріпитися в складі «поліграфів» не зумів і того ж року виїхав до Росії, де став гравцем амторського клубу «Спартак» (Луховиці). Разом із клубом пройшов шлях із аматорського чемпіонату до другої ліги, після чого завершив кар'єру професіонального футболіста. З 2000 по 2001 рік грав в аматорських клубах «Дніпро» (Київ) та «Титан» (Іршанськ). Виступав також і в київських футзальних клубах «Уніспорт-Будстар» (2002/03) та «Сільбуд» (2006/07).

Кар'єра тренера

З липня 2014 по грудень 2015 року очолював «Чайку» (Петропавлівська Борщагівка). З 2016 року — головний тренер ФК «Вишневе»

Особисте життя

Має сина Володимира, який також став футболістом та виступав здебільшого на аматорському рівні^[2].

Примітки

↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Металург» (Нікополь). Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання

Статистика виступів гравця на офіційному сайті ФФУ
Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
Профіль гравця на сайті sportbox.ru
Профіль тренера [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com

[1] «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Металург» (Нікополь). Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.

[2] Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

[1]

[2]