Відкрити головне меню

Історична довідкаРедагувати

Впродовж 1936—1991 років розігрувався Кубок УРСР з футболу. Від кінця 1940-х у змаганні почали брати участь виключно команди нижчої ліги. Однак вісім сезонів — у 1936, 1937, 1938, 1944, 1945, 1946, 1947, 1948 роках — за перемогу в турнірі боролися топ-клуби республіки. На Конгресі ФФУ, котрий відбувся в червні 2017-го, ініціативна група істориків та статистиків запропонувала керівникам національного футболу визнати ці вісім розіграшів передвістям сучасного Кубка України. Для того, щоб уникнути плутанини, ініціативна група запропонувала розрізняти два поняття — «Кубок Радянської України» за участі провідних команд республіки та «Кубок УРСР» за участі клубів нижчої ліги.

ТурніриРедагувати

1936 рікРедагувати

  • 8 команд (11.05–24.06).
  • Офіційна назва: Весняна першість УСРР.
  • Специфіка: рішення про організацію поєдинків та загальну структуру ухвалили 20-21 квітня на пленумі Всеукраїнської футбольної секції; за пізнішим свідченням судді Івана Миронова, турнір не завершили, адже план передбачав розподіл місць із першого по восьме.
Перше коло
11.05. ХПЗ (Харків) — «Локомотив» (Київ) — 0:1
12.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 5:2
12.05. «Стахановець» (Горлівка) — «Динамо» (Одеса) — 2:3
12.05. «Динамо» (Харків) — Завод ім. Леніна (Дніпропетровськ) — 0:2
1/2 фіналу
18.05. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Київ) — 2:1
18.05. «Динамо» (Одеса) — Завод ім. Леніна (Дніпропетровськ) — 1:0
Втішувальні ігри
18.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — ХПЗ (Харків) — 3:1
18.05. «Стахановець» (Горлівка) — «Динамо» (Харків) — +:– /відмова/
Фінал
24.06. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 6:0
 
Оригінальний Кубок Радянської України, який зберігається в національному Музеї спортивної слави

1937 рікРедагувати

  • 39 команд (24.04–18.05).
  • Офіційна назва: Кубок / Весняна першість УРСР.
  • Специфіка: газети майже одночасно змінили назву змагання посередині квітня, відтак з'явилася версія, нібито це сталося через побоювання, що завод, який виготовляв приз колективу-переможцю, не встигне до строку; на фінал київське «Динамо» вийшло в салатових футболках.
Перше коло
24.04. «Динамо» (Чернігів) — Комуна ім. Балицького (Прилуки) — 3:1
24.04. «Динамо» (Кривий Ріг) — «Локомотив» (Ясинувата) — –:+ /рахунок 4:3 анульований/
24.04. «Спартак» (Вінниця) — «Динамо» (Могилів-Подільський) — 3:0
24.04. «Локомотив» (Дніпропетровськ) — Завод ім. Лібкнехта (Дніпропетровськ) — 3:1
24.04. «Сталінець» (Харків) — Завод ім. Петровського (Харків) — 4:1
24.04. «Здоров'я» (Харків) — «Локомотив» (Харків) — 3:2
25.04. «Вимпел» (Київ) — «Зеніт» (Київ) — 2:3
Друге коло
26.04. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Локомотив» (Київ) — 3:2
26.04. ХТЗ (Харків) — «Локомотив» (Одеса) — 9:1
26.04. «Динамо» (Одеса) — «Крила Рад» (Запоріжжя) — 4:1
27.04. Завод Кінап (Одеса) — «Динамо» (Київ) — 2:4
27.04. «Динамо» (Чернігів) — «Сільмаш» (Харків) — 1:4
27.04. Завод ім. Марті (Миколаїв) — «Здоров'я» (Харків) — 3:0
27.04. Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — «Зеніт» (Київ) — 3:0
27.04. Завод ім. Ворошилова (Ворошиловськ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 1:2
27.04. «Зеніт» (Сталіно) — «Спартак» (Харків) — 1:2
27.04. «Стахановець» (Серго) — «Локомотив» (Ясинувата) — +:– /неявка або відмова/
27.04. «Локомотив» (Запоріжжя) — Завод ім. Комінтерну (Харків) — 5:2
27.04. «Дзержинець» (Ворошиловград) — УБЧА (Київ) — 3:1
27.04. «Локомотив» (Дніпропетровськ) — «Динамо» (Харків) — 1:3
27.04. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — Завод ім. Фрунзе (Костянтинівка) — 2:1
27.04. «Сталінець» (Харків) — «Спартак» (Київ) — 1:3
28.04. «Спартак» (Вінниця) — «Стахановець» (Сталіно) — 0:3
Третє коло
02.05. Завод ім. Марті (Миколаїв) — «Динамо» (Київ) — 3:4
02.05. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Динамо» (Одеса) — 0:4
02.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — ХТЗ (Харків) — 3:2
02.05. «Спартак» (Харків) — «Стахановець» (Серго) — 4:0
02.05. «Стахановець» (Сталіно) — «Дзержинець» (Ворошиловград) — 2:1
02.05. «Динамо» (Харків) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 4:1
02.05. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Київ) — 3:6
03.05. «Сільмаш» (Харків) — Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — 1:2
1/4 фіналу
 
Епізод чвертьфіналу Кубка Радянської України 1937 між одеським «Динамо» і сталінським «Стахановцем». Воротар одеситів Михальченко бере верховий м’яч
06.05. Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — «Динамо» (Київ) — 0:1
06.05. «Динамо» (Одеса) — «Стахановець» (Сталіно) — 3:1
06.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — «Спартак» (Харків) — 4:2
06.05. «Динамо» (Харків) — «Спартак» (Київ) — 3:1
1/2 фіналу
 
Епізод півфінального матчу Кубка Радянської України 1937 року між київським і дніпропетровським «Динамо». Боротьба за м’яч. Зліва направо: Алексопольський (у світлій формі), Гончаренко, Маховський (воротар)
12.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 8:0
14.05. /Київ/ «Динамо» (Одеса) — «Динамо» (Харків) — 2:0
Фінал
18.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 4:2
 
Конверт Міністерства зв’язку СРСР, присвячений Кубку Радянської України 1938 року

1938 рікРедагувати

  • 16 команд (24.05–15.10).
  • Офіційна назва: Кубок УРСР.
  • Специфіка: остаточне рішення про перейменування турніру ухвалили на республіканській конференції з футболу, котра відбулася другого весняного місяця; самому ж розіграшу передували короткочасні зональні змагання в рамках Кубка Союзу.
Переможці зональних турнірів
I зона (Харківська): «Здоров'я» (Харків), «Локомотив» (Харків)
II зона (Київська): «Локомотив-2» (Київ), «Динамо-2» (Київ)
III зона (Одеська): «Динамо» (Миколаїв), «Харчовик» (Одеса)
IV зона (Дніпропетровська): «Спартак» (Дніпропетровськ), «Локомотив» (Запоріжжя)
V зона (Донбаська): «Авангард» (Краматорськ), «Сталь» (Костянтинівка)
1/8 фіналу
24.05–13.06. «Динамо» (Одеса) — «Локомотив-2» (Київ) — 3:1 /опротестований/, 3:1
24.05. «Динамо» (Миколаїв) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — 2:1
25.05. «Авангард» (Краматорськ) — «Сільмаш» (Харків) — 0:5
25.05. «Спартак» (Харків) — «Динамо-2» (Київ) — –:+ /відмова/
30.05. «Сталь» (Костянтинівка) — «Харчовик» (Одеса) — 2:0
31.05. «Стахановець» (Сталіно) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 6:1
02.06. «Локомотив» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 3:2
17.06. «Динамо» (Київ) — «Здоров'я» (Харків) — 4:1
1/4 фіналу
11.06. «Динамо-2» (Київ) — «Сталь» (Костянтинівка) — 2:3
15.06. «Локомотив» (Київ) — «Сільмаш» (Харків) — 4:3
26.06. «Динамо» (Одеса) — «Динамо» (Миколаїв) — 2:2 /опротестований/
21.07. «Динамо» (Миколаїв) — «Динамо» (Одеса) — 1:2
09.08. «Динамо» (Київ) — «Стахановець» (Сталіно) — 3:2
1/2 фіналу
12.09. «Сталь» (Костянтинівка) — «Локомотив» (Київ) — 2:4
12.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 4:0
Фінал
15.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Київ) — 3:1

1944 рікРедагувати

  • 34 команди (05.09–15.10).
  • Офіційна назва: Кубок / Келих УРСР.
  • Специфіка: 6 вересня ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про проведення розіграшу Келиха України з футболу по областях»; на думку історика Анатолія Коломійця, міні-турнір замість півфіналів і фіналу був компенсацією за скасований через брак часу республіканський чемпіонат.
Перше коло
05.09. «Спартак» (Львів) — «Динамо» (Львів) — 1:2
10.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 6:4
10.09. «Сталь» (Маріуполь) — ВЧ (Ворошиловград) — +:– /виграш, неявка або відмова/
10.09. «Суднобудівельник» (Миколаїв) — «Водник» (Херсон) — 5:2
10.09. «Сільмаш» (Кіровоград) — «Динамо» (Одеса) — 1:11
10.09. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Авангард» (Дружківка) — +:– /виграш, неявка або відмова/
10.09. «Сталь» (Кривий Ріг) — Завод ім. Лібкнехта (Дніпропетровськ) — 1:4
10.09. «Спартак» (Полтава) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 1:5
10.09. «Спартак» (Житомир) — «Спартак» (Київ) — 3:0
10.09. «Динамо» (Суми) — «Динамо» (Харків) — 2:3
…09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Локомотив» (Ясинувата) — ?:?
…09. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/
…09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/
…09. «Сталь» (Костянтинівка) — «Зеніт» (Сталіно) — +:– /виграш, неявка або відмова/
…09. «Локомотив» (Артемівськ) — «Сталь» (Макіївка) — ?:?
Друге коло
17.09. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 5:2
17.09. «Сталь» (Маріуполь) — «Локомотив» (Харків) — 1:7
17.09. «Спартак» (Житомир) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 0:8
17.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Сталь» (Костянтинівка) — +:– /виграш, неявка або відмова/
Третє коло
24.09. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 3:1
24.09. «Динамо» (Одеса) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — +:– /виграш, неявка або відмова/
25.09. «Динамо» (Львів) — «Динамо» (Київ) — 0:1
25.09. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» (Ворошиловград) — 11:0
26.09. «Динамо» (Харків) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 0:1
Четверте коло
01.10. «Динамо» (Одеса) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 4:2
01.10. «Динамо» (Чернівці) — «Стахановець» (Сталіно) — 2:5
01.10. «Локомотив» (Харків) — «Локомотив» (Запоріжжя) — +:– /виграш, неявка або відмова/
Фінальний турнір
08.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 2:0
…10. /Київ/ «Стахановець» (Сталіно) — «Локомотив» (Харків) — 2:2
11.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 1:0
…10. /Київ/ «Динамо» (Одеса) — «Стахановець» (Сталіно) — 1:0
14.10. «Динамо» (Київ) — «Стахановець» (Сталіно) — 1:0
15.10. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Динамо» (Одеса) — 2:0
Команди 1. 2. 3. 4. В Н П М О
1. «Динамо» (Київ) 1:0 2:0 1:0 3 0 0 4:0 6
2. «Локомотив» (Харків) 2:0 2:2 1 1 1 4:3 3
3. «Динамо» (Одеса) 1:0 1 0 2 1:4 2
4. «Стахановець» (Сталіно) 0 1 2 2:4 1
Додаткова гра
17.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 2:0

1945 рікРедагувати

  • 38 команд (27.09–08.11).
  • Офіційна назва: Кубок УРСР.
  • Специфіка: через те, що преса дуже скупо висвітлювала змагання, «білих плям» цього року особливо багато, тож із заявлених команд-учасниць у газетах-архівах знайдено відомості про 32; очевидці зазначали, що фіаско києводинамівців зумовила погана комплектація складу.
Ігри турніру
…… «Динамо» (Чернівці) — (Кам'янець-Подільський) — в: п
…… «Динамо» (Чернівці) — «Локомотив» (Тернопіль) — в: п
Перше коло
27.09. «Спартак» (Херсон) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — 3:3
27.09. (Вінниця) — (Житомир) — 6:0
…09. «Динамо» (Львів) — ? — в: п
Друге коло
07.10. (Суми) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 1:2
07.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Динамо» (Ворошиловград) — 4:3
07.10. «Спартак» (Херсон) — «Сільмаш» (Кіровоград) — 2:1
07.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 4:1
07.10. (Вінниця) — (Тернопіль) — 0:3
07.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Будівельник» (Кривий Ріг) — 3:0
07.10. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Сталь» (Костянтинівка) — 5:0
07.10. ВПС КВО (Київ) — «Спартак» (Львів) — +:– /неявка/
07.10. «Динамо» (Львів) — «Спартак» (Дрогобич) — 9:0
07-08.10. «Авангард» (Краматорськ) — «Динамо» (Харків) — 3:3, 3:2
08.10. (Станіслав) — «Динамо» (Луцьк) — 4:0
Третє коло
14.10. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — ВПС КВО (Київ) — 2:0
14.10. «Динамо» (Львів) — (Станіслав) — 6:0
14.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Авангард» (Краматорськ) — 4:0
14.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Стахановець» /Трест «Сталінвугілля»/ (Сталіно) — 4:0
14-15.10. «Спартак» (Херсон) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 0:0, 0:2
Четверте коло
21.10. «Динамо» (Київ) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 2:0
21.10. «Сталь» (Маріуполь) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/
21.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Динамо» (Львів) — +:– /виграш, неявка або відмова/
25.10. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 7:0
1/4 фіналу
27.10. «Харчовик» (Одеса) — «Динамо» (Чернівці) — 1:0
28.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 4:1
28.10. «Локомотив» (Харків) — «Сталь» (Маріуполь) — 15:0
28.10. (Ужгород) — «Стахановець» (Сталіно) — п: в
1/2 фіналу
04-05.11. «Динамо» (Київ) — «Харчовик» (Одеса) — 2:2, 4:1
05.11. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Стахановець» (Сталіно) — 2:0
Фінал
08.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 0:1

1946 рікРедагувати

  • 51 команда (29.09–12.11).
  • Офіційна назва: Кубок УРСР.
  • Специфіка: у попередньому етапі взяли участь понад три сотні колективів, із-поміж яких 43 отримали пропуск до самого турніру, де з 1/8-ї в боротьбу вступила вісімка команд майстрів; лівий інсайд київського «Динамо» Павло Віньковатий забив у розіграші 10 м'ячів.
Учасник турніру
«Динамо» (Тернопіль)
Перше коло
29.09. Збірна м. Фастова — «Локомотив» (Київ) — 3:2
29.09. «Динамо» (Львів) — «Більшовик» (Запоріжжя) — 5:2
29.09. БО (Житомир) — «Спартак» (Чернівці) — 1:3
29.09. «Портовик» (Одеса) — «Спартак» (Ізмаїл) — 6:0
29.09. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Динамо» (Херсон) — 3:0
29.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — ВПС (Одеса) — 6:0
29.09. «Стахановець» (Кадіївка) — «Сталь» (Макіївка) — 1:2
29.09. «Динамо» (Суми) — «Дзержинець» (Харків) — 3:2
29.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Сталь» (Маріуполь) — 2:1
29.09. «Сільмаш» (Харків) — «Спартак» (Полтава) — 2:0
29-30.09. «Динамо» (Рівне) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — 5:5, +:– /1:1 до зупинки гри/
03.10. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Мукачеве) — +:– /неявка/
Друге коло
06.10. «Динамо» (Кіровоград) — «Спартак» (Київ) — 2:4
06.10. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Сталь» (Макіївка) — 1:4
06.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Суми) — +:– /неявка/
06.10. «Портовик» (Одеса) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 0:1
07.10. «Спартак» (Львів) — «Спартак» (Дрогобич) — 0:1
08.10. «Сільмаш» (Харків) — Збірна м. Фастова — 1:0
08-09.10. «Динамо» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 2:2, 1:4
09.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Спартак» (Київ) — 1:2
…10. (Вінниця) — «Спартак» (Чернівці) — –:+ /програш, неявка або відмова/
Третє коло
13.10. «Динамо» (Львів) — «Динамо» (Рівне) — 7:1
13.10. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Луцьк) — 5:0
17.10. «Динамо» (Ворошиловград) — «Авангард» (Краматорськ) — 4:1
20.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Спартак» (Чернівці) — 5:3
1/8 фіналу
20.10. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 4:0
20.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 2:1
20.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Ужгород) — 1:2
20.10. «Спартак» (Херсон) — «Спартак» (Дрогобич) — 2:1
24.10. «Харчовик» (Одеса) — «Динамо» (Ворошиловград) — 7:1
25.10. «Шахтар» (Сталіно) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 4:0
27.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Львів) — 2:0
…10. «Спартак» (Київ) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/
1/4 фіналу
27.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Локомотив» (Харків) — 1:4
30.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Київ) — 5:1
02.11. «Спартак» (Ужгород) — «Харчовик» (Одеса) — 2:1
03.11. «Спартак» (Херсон) — «Шахтар» (Сталіно) — 1:2
1/2 фіналу
08.11. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Спартак» (Ужгород) — +:– /неявка/
08-09.11. «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Сталіно) — 2:2, 2:1
Фінал
12.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 2:0

1947 рікРедагувати

  • 52 команди (21.09–09.11).
  • Офіційна назва: Кубок УРСР.
  • Специфіка: 39 клубів розпочали змагання з першого-другого кіл, 11 учасників другої групи чемпіонату Союзу стартували на третьому-четвертому, київське «Динамо» й харківський «Локомотив» дебютували вже з 1/4-ї; у фіналі серед запасних одеського «Харчовика» був голкіпер Олег Макаров.
Перше коло
21.09. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Динамо» (Суми) — 10:1
21.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Кривий Ріг) — 4:1
21.09. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Ужгород) — 1:4
21.09. «Авангард» (Херсон) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 1:2
21.09. «Трактор» (Дніпропетровськ) — «Трактор» (Осипенко) — 3:1
21.09. «Шахтар» (Кадіївка) — «Шахтар» (Червоногвардійськ) — 3:1
21.09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Сталь» (Костянтинівка) — 5:0
21.09. «Сталь» (Маріуполь) — «Дзержинець» (Ворошиловград) — 4:0
21.09. (Житомир) — «Динамо» (Проскурів) — 4:0
21.09. БО (Черкаси) — «Блискавка» (Київ) — 1:2
21-22.09. «Динамо» (Чернігів) — «Динамо» (Полтава) — 2:2, 1:5
21-22.09. «Буревісник» (Львів) — «Локомотив» (Рівне) — 1:1, 0:1
Друге коло
28.09. «Динамо» (Полтава) — «Трактор» (Дніпропетровськ) — 4:3
28.09. «Динамо» (Станіслав) — «Локомотив» (Рівне) — 5:1
28.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Сталь» (Маріуполь) — 3:2
28.09. «Динамо» (Кіровоград) — (Житомир) — 4:0
28.09. (Одеса) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — п: в
28.09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Шахтар» (Кадіївка) — –:+ /програш, неявка або відмова/
28.09. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Блискавка» (Київ) — 4:1
Третє коло
05.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Динамо» (Херсон) — +:– /1:1 після 1-го тайму/
05.10. /Львів/ «Динамо» (Ужгород) — «Динамо» (Луцьк) — 5:1
05.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Динамо» (Станіслав) — 7:0
05.10. «Більшовик» (Запоріжжя) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 3:1
05.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Динамо» (Полтава) — 8:1
Четверте коло
12.10. «Спартак» (Херсон) — «Більшовик» (Запоріжжя) — 4:2
12.10. «Авангард» (Краматорськ) — «Шахтар» (Сталіно) — 3:2
12.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 4:1
12.10. «Динамо» (Ужгород) — «Спартак» (Львів) — 1:2
12.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Спартак» (Ужгород) — 2:5
12.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 5:0
12.10. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — «Дзержинець» (Харків) — 2:1
П'яте коло
19.10. «Спартак» (Херсон) — «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — 3:0
19.10. «Динамо» (Кіровоград) — «Авангард» (Краматорськ) — 0:5
19.10. «Спартак» (Львів) — «Спартак» (Ужгород) — 1:2
19.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — п: в
1/4 фіналу
26.10. «Спартак» (Херсон) — «Локомотив» (Харків) — 1:2
26.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 6:0
01.11. «Харчовик» (Одеса) — «Спартак» (Ужгород) — 1:0
01.11. ОБО (Київ) — «Авангард» (Краматорськ) — –:+ /програш, неявка або відмова/
1/2 фіналу
02.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 4:1
02.11. «Харчовик» (Одеса) — «Авангард» (Краматорськ) — 2:0
Фінал
09.11. «Динамо» (Київ) — «Харчовик» (Одеса) — 5:1

1948 рікРедагувати

  • 26 команд (03.10–26.10).
  • Офіційна назва: Кубок УРСР.
  • Специфіка: турнір пройшов без одного з топ-клубів, харківського «Локомотива», котрий боровся за найвищу групу чемпіонату Союзу; Комітет у справах фізкультури та спорту України наказом од 4 листопада нагородив гравців команд-фіналістів дипломами й жетонами, наставники отримали грамоти.
Учасник турніру
«Динамо» (Вінниця)
Перше коло
03.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Сталь» (Костянтинівна) — 5:2
03.10. «Спартак» (Львів) — «Динамо» (Суми) — 5:1
03.10. «Шахтар» (Сталіно) — ОБО (Київ) — 1:0
03.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Торпедо» (Одеса) — +:– /неявка/
03.10. «Харчовик» (Одеса) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — 2:0
03.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Ужгород) — +:– /неявка/
03-04.10. «Торпедо ХТЗ» (Харків) — «Динамо» (Ворошиловград) — 2:2, 5:2
Друге коло
10.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Ужгород) — 2:1
10.10. «Спартак» (Львів) — «Торпедо ХТЗ» (Харків) — 4:1
10.10. «Спартак» (Херсон) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 1:0
10.10. «Харчовик» (Одеса) — ВЧ 25750 (Київ) — 2:0
10.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Авангард» (Краматорськ) — 6:2
10.10. «Шахтар» (Кадіївка) — «Динамо» (Вознесенськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/
10-11.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Шахтар» (Сталіно) — 3:3, 1:3
1/4 фіналу
17.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Херсон) — 3:2
18.10. /Київ/ «Шахтар» (Сталіно) — «Спартак» (Львів) — 2:1
19-20-22.10. /Київ/ «Харчовик» (Одеса) — «Більшовик» (Мукачеве) — 2:2, 4:3 /опротестований/, 1:2
20.10. /Київ/ «Локомотив» (Запоріжжя) — «Шахтар» (Кадіївка) — 5:1
1/2 фіналу
21.10. «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Сталіно) — 1:0
24.10. /Київ/ «Більшовик» (Мукачеве) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 3:1
Фінал
26.10. «Динамо» (Київ) — «Більшовик» (Мукачеве) — 4:1

Протоколи фіналівРедагувати

«Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 6:0 (2:0)Редагувати

24 червня 1936 року (середа). 18.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Балицького. 35000 глядачів.
Суддя Романенко (Харків).
«ДИНАМО», КИЇВ: Трусевич, Правовєров, Клименко, Тютчев, Кузьменко І., Путистін, Гончаренко, Шиловський, Шегоцький /к/, Комаров (Коротких, після 56-ї хвилини), Махиня. Тренер Товаровський.
«ДИНАМО», ОДЕСА: Михальченко, Чистов (Мельник ?, 46), Табачковський, Хижников, Хейсон, Токар, Гичкін, Малхасов, Орєхов, Кравченко, Сосицький. Представник Коген А.
Голи: Шиловський (7, 23, 53), Шегоцький (56), Коротких (5-й), Токар (6-й, автогол).
« … Починають одесити і пропонують швидкий темп. Київляни приймають його. Перші хвилини гра відбувається в центрі. Поступово напад обох команд намагається підійти до воріт противника. Михальченкові, а потім Трусевичу доводиться вступати в гру.

Рахунок на сьомій хвилині відкриває Шиловський, забиваючи красивий гол головою у ворота одеситів. Одеса прагне відіграти гол. І це їй майже вдається: Малхасов обводить захист і залишається один на один з воротарем Києва. На якусь мінімальну частину секунди Трусевич дістає м’яч раніше форварда Одеси. Певний гол врятований. Бурхливі оплески нагороджують воротаря столиці. Знову м’яч у київлян. Знову удар по воротах. На цей раз овації на адресу голкіпера Одеси Михальченка, що взяв, здавалося, мертвий м’яч. Київляни продовжують нападати. Чимало клопоту завдає захистові гостей невтомний Гончаренко (заради справедливості, треба сказати, що в двох випадках він виявив грубість). 23 хвилина позначається новим успіхом київлян. Той же Шиловський збільшує рахунок до 2:0. У одеського нападу щось не клеїться гра, та й тактика в цій грі якась своєрідна. В команді 4 нападника і 4 півзахисника. Незрозуміла система гри відбивається на її розвитку. Київляни домінують, але удари по воротах неточні. Після перерви Мельник замінює Чистова. Картина гри не змінюється. Все частіше форварди Києва тривожать Михальченка. Незабаром приходить і результат. Шиловський забиває третій м’яч. В цьому м’ячі цілком винний воротар Одеси. Затримавши м’яч, він дозволив йому перекотитися через руку за рису воріт. Через кілька хвилин небезпечний момент створює Гончаренко. Відтягнувши на себе захист, він класично викочує м’яч Щегоцькому. Останній блискавично б’є, й м’яч проходить у ворота трохи вище Михальченка, який упав. В однин з моментів гри вибуває Комаров. Його замінює Коротких, якому пасує Махиня. Не зупиняючись, він сильно шутує, і п’ятий гол у воротах Одеси. Одесити явно деморалізовані. Їх гравець Токар вганяє шостий м’яч у власні ворота …

»

— газета «Готовий до праці та оборони» за 29.06.1936, №30, с. 4

 
Капітан київського «Динамо» Шегоцький із Кубком Радянської України 1937 року

«Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 4:2 (0:1, 2:1, 2:0)Редагувати

18 травня 1937 року (вівторок). 18.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Балицького. 25000 глядачів.
Суддя Іоселевич (Харків).
«ДИНАМО», КИЇВ: Трусевич, Правовєров, Клименко, Тютчев (Коротких, 46), Ліфшиць, Кузьменко І., Гончаренко, Шиловський, Шегоцький /к/, Комаров, Махиня. Тренер Товаровський.
«ДИНАМО», ОДЕСА: Михальченко, Волін, Табачковський, Хижников, Хейсон, Токар, Гичкін (Калашников, після 68-ї хвилини), Малхасов, Орєхов, Борисевич, Сосицький. Тренер Бланк.
Голи: Гончаренко (53), Шиловський (68), Махиня (94, 103) — Клименко (35, автогол), Орєхов (65, з пенальті).
Вилучення: Табачковський, Хижников (обидва в додатковий час за рахунку 4:2).
 
Київське «Динамо» — володар Кубка Радянської України 1937 року. Справа наліво: Гончаренко, Клименко, Правовєров, Кузьменко І., Махиня, Комаров, Шиловський, Тютчев, Ліфшиць, Трусевич, Шегоцький
« … В салатових майках на поле вибігають київські динамівці. В білих майках — одеські динамівці. Все готово до темпу фінальної гри!

І ось, дійові особи почали нанизувати, одну по одній, деталі фабули. Одеські динамівці проявляють з самого початку велику активність. Вони напористі, енергійні, і воротар столичної команди Трусевич швидко вступає в гру. Київські динамівці на початку гри чомусь мало ініціативні. Видно, що для них потрібна якась розкачка. Сюжетний вузол матчу зав’язується несподівано. На 35 хвилині, під час одного з проривів одеситів, Трусевич поквапно вибігає вперед. Захисник Клименко розгублюється і б’є… в правий кут своїх же воріт. У киян шанси на перемогу під великим питанням. Зате в одеситів є вже деякі. Хоча не вони вбили м’яч, але гол зафіксований і над одеськими воротами, як ознака успіху, висить червоний шар… Наступні 10 хвилин першого тайму ніяких змін не вносять. Кияни, хоч і починають грати більш напористо, але на це зважає захист Одеси, особливо Волін і Табачковський, і тому прориви салатових майок безрезультатні… Невже кияни підуть з поля переможеними? Початок другого тайму дає на це запитання деяку відповідь, правда не остаточну. Другий тайм почався серією навальних атак киян. В один із проривів нападна п’ятірка Києва проводить блискавичну комбінацію, і правий край Гончаренко красиво завернувши м’яч з льоту, забиває перший гол. Нічийний рахунок протримується недовго. Посередині другого тайму киянам б’ють пенальті. З 11 метрів від голів одесит Орєхов надсилає низький м’яч в кут сітки, недосяжний спритним Трусевичем. Дехто з глядачів уже передбачає кінець «сюжету»: одесити мають перевагу на один гол — вони і підуть з поля переможцями. Але передбачати розв’язку футбольного матчу завжди рисковано. Це переконливо доводить київський нападник Шиловський, який красиво забиває другий гол. Останні хвилини. Напруження зростає. Обидві команди прагнуть ліквідувати нічийний результат. Але 90 хвилин гри для цього виявилися недостатнім часом. Тому для здобуття певного результату суддя надає гравцям ще 30 хвилин. Кияни краще зберегли свої сили, вони не втратили волі до перемоги і тому їм удалося за ці додаткові 30 хвилин ввести в ворота Одеси два вирішальних м’ячі. Їх вбив лівий край київського нападу Махиня, який протягом усього матчу грав прекрасно. Такою була розв’язка цього цікавого і захоплюючого матчу. «Крапка» була поставлена при рахунку 4:2 …

»

— газета «Комсомолець України» за 20.05.1937, №113, с. 4

 
Афіша фіналу Кубка Радянської України 1938 року

«Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Київ) — 3:1 (1:0)Редагувати

15 жовтня 1938 року (субота). 16.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Єжова. 15000 глядачів.
Суддя Чорнобильський (Київ).
«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Махиня, Клименко, Кузьменко І., Ліфшиць, Правовєров, Гончаренко, Шиловський, Лайко /к/, Комаров, Афанасьєв. Тренер Фомін Вол.
«ЛОКОМОТИВ», КИЇВ: Кустовський, Радзивинович, Фомін К., Францев, Сухарєв, Балакін В., Галкін, Балакін М., Авраменко, Кузьменко Ф. /к/, Шацький. Тренер Швецов.
Голи: Лайко (27, 76), Шиловський (84) — Шацький (73).
Вилучення: Ліфшиць (у 2-му таймі за рахунку 1:0) — Авраменко (за рахунку 2:1).
« … Гра почалась… з аутів, неточних ударів, серії грубих мазків. Атаки змінюються атаками, але рахунок довго залишається невідкритим. І важко сказати, що цьому сприяло — чи майстерність захисників, чи пасивність форвардів. Все ж динамівці розігруються швидше і, нарешті, проводять м’яч у ворота «Локомотива».

Після перерви гра довгий час не приносить нікому успіху. Та ось напад «Локомотива» виривається вперед і, скориставшись з метушні біля воріт хазяїв поля, зрівнює рахунок. Минає три хвилини. М’яч провів Махиня. Обвівши кількох захисників, він стрімко наближається до воріт «противника». Сильний, влучний удар. Голкіпер Кустовський падає, але пізно. М’яч — у сітці. Динамівці повели з рахунком 2:1. Відчувається нервозність, починаються прояви брутальності. Доходить до того, що суддя Чернобильський примушений вивести з поля Ліфшиця («Динамо») і Авраменка («Локомотив»). На останніх хвилинах Шиловський майстерно забиває третій м’яч. Доля матчу, а відтак і кубка — вирішена …

»

— газета «Комсомолець України» за 16.10.1938, №238, с. 4

 
Капітан і граючий тренер київського «Динамо» Махиня з Кубком Радянської України 1944 року

«Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 2:0 (1:0)Редагувати

17 жовтня 1944 року (вівторок). Київ. Республіканський стадіон ім. Хрущова.
«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Махиня ( ), Сухарєв, Балакін В., Хижников, Васильєв Д., Балакін М., Корчевський, Сєров, Калач, Віньковатий. Тренер Махиня.
«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Балацький, Іванов Вол. ( ), Головін, Усиков, Орлов, Гуркін, Худяков, Горохов, Пуценко. Тренер Бем.
Голи: Віньковатий (34, 65).
« … Наконец завершился розыгрыш футбольного Кубка Украины. Мы пишем… что турнир был омрачен и продлен из-за курьеза: он должен был закончиться 15 октября, но последний матч сыгран 17 числа… 11 октября в поединке финального этапа «динамовцы» Киева превзошли харьковский «Локомотив» со счетом 1:0, но гости с опозданием на четыре дня подали протест на судью и потребовали переиграть встречу. Республиканский Комитет физкультуры и спорта решил уладить раздор проведением дополнительного матча (финала) между киевлянами и харьковчанами… Победило «Динамо» 2:0 (голы: Виньковатый на 34 и 65 мин.), сняв вопрос о лучшей команде республики: на протяжении всей встречи киевляне выглядели более предпочтительно, действовали с большим желанием. В этой неприятной ситуации есть положительный момент: дополнительный финал превратил осенний турнир… в два отдельные соревнования, первенство (решающий круг) и Кубок (предварительные этапы и поединок 17.10). Что-то похожее у нас уже было дважды: в 1932 и 1935 годах во время Всеукраинских Динамиад … »

— газета «Говорит Киев» за 22.10.1944, №35, с. 16

«Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 0:1 (0:0)Редагувати

8 листопада 1945 року (четвер). Київ. Стадіон «Динамо».
«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Васильєв С., Махиня /к/, Мельник М., Садовський А., Васильєв Д., Балакін М., Корчевський, Поварчук, Лерман, Сєров, Калач, Буригін (загальний склад). Тренер Корчебоков.
«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Хлистов, Балацький, Бутенко, Головін, Рогозянський, Усиков, Орлов, Гуркін /к/, Гусаров, Горохов, Теляк (не відомо, хто кого замінив). Тренер Грубер.
Гол: Горохов (у середині 2-го тайму).
 
Харківський «Локомотив» — володар Кубка Радянської України 1945 року. Зліва направо: третій ряд — Грубер (тренер), Бем (асистент тренера), Гусаров, Головін, Гуркін, Горохов, Орлов, Мотенко (запасний воротар), Селезньов (начальник команди); другий ряд — Рогозянський, Хлистов, Усиков; перший ряд — Теляк, Бутенко, Скороход, Безрук, Балацький
« … Долгое время игра шла без определенного перевеса на чью-либо сторону. К концу первого тайма инициативу взяли в свои руки харьковчане. Только хорошая игра защиты киевлян спасала ворота «Динамо» от гола. Во втором тайме харьковчане продолжали атаки. Одна из комбинаций закончилась голом, забитым харьковчанином Гороховым. До конца игры результат не изменился … »

— газета «Правда Украины» за 10.11.1945, №221, с. 4

 
Капітан київського «Динамо» Кузнєцов М. із Кубком Радянської України 1946 року

«Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 2:0 (2:0)Редагувати

12 листопада 1946 року (вівторок). 14.30. Київ. Стадіон «Динамо». 20000 глядачів.
Суддя Котов (Одеса).
«ДИНАМО», КИЇВ: Зубрицький, Бобков, Махиня, Кузнєцов М. /к/, Шевцов, Садовський А., Рогозянський, Шевелянчик, Щанов, Жуков, Горохов, Віньковатий (не відомо, хто кого замінив). Тренер Ідзковський.
«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Хлистов, Бутенко, Головін, Усиков, Соловйов, Гуркін /к/, Гусаров, Сєров, Дашков. Тренер Кротов.
Голи: Віньковатий (42, 45).
 
Київське «Динамо» — володар Кубка Радянської України 1946 року. Справа наліво: Кузнєцов М., Зубрицький, Віньковатий, Горохов, Жуков, Махиня, Шевцов, Рогозянський, Шевелянчик, Садовський А., Щанов, Бобков
« … Кияни бурхливо атакують ворота гостей. Згодом гра вирівнюється. Минає один, другий, третій десяток хвилин, а рахунок залишається невідкритим. За 3 хвилини до кінця тайму суддя призначає штрафний удар в сторону гостей. Харківські захисники створюють перед ворітьми живу стіну. Киянин Горохов розбігається і… обходить м’яч, а в цю мить Віньковатий блискавичним ударом б’є по воротах. М’яч — у сітці. Команда «Локомотиву» змушена починати з центра.

Кияни продовжують атакувати. Ось м’яч від Жукова потрапляє до Віньковатого. Той по лівому краю проходить вперед і сильним низовим ударом забиває другий м’яч. Два голи за 3 хвилини! З рахунком 2:0 закінчується перша половина гри. Після відпочинку харків’яни силкуються будь-що відквитатись. У напад переходять і їхні напівзахисники. Динамівці, маючи «в запасі» 2 м’ячі, грають спокійно. Нападники «Локомотиву» в другому таймі створюють кілька загрозливих моментів, але Зубрицький надійно захищає київські ворота. Йому навіть доводиться відбити «мертвий» м’яч, необачно посланий у свої ворота динамівським захисником Шевцовим. Свисток судді сповіщає про закінчення гри. З рахунком 2:0 київські динамівці здобувають перемогу …

»

— газета «Молодь України» за 13.11.1946, №220, с. 4

«Динамо» (Київ) — «Харчовик» (Одеса) — 5:1 (3:1)Редагувати

9 листопада 1947 року (неділя). 14.00. Київ. Стадіон «Динамо». 12000 глядачів.
Суддя Шаблинський (Київ).
«ДИНАМО», КИЇВ: Зубрицький (Скрипченко, на початку 1-го тайму), Гершин, Рогозянський, Жиган, Принц, Севастьянов, Жилін, Дементьєв, Чаплигін, Віньковатий /к/, Дашков. Тренер Шегоцький.
«ХАРЧОВИК», ОДЕСА: Близинський, Хижников /к/, Пуховський (Брагін, 87), Жосул, Чиркліс (Листов, 65), Богинський, Шумилов, Поварчук, Чубинський, Потапов, Черкаський. Тренер Фомін А.
Голи: Чаплигін (7, 10), Дашков (20), Віньковатий (47), Дементьєв (49) — Потапов (34).
 
Київське «Динамо» — володар Кубка Радянської України 1947 року. Справа наліво: Віньковатий, Скрипченко, Севастьянов, Жилін, Чаплигін, Гершин, Принц, Рогозянський, Дашков, Жиган, Дементьєв
« … Вскоре после свистка судьи Шаблинского нападение «Пищевика» создало очень опасное положение у динамовских ворот. Гол казался неминуемым, но Зубрицкий самоотверженным броском защитил свои ворота и, получив повреждение, покинул поле. Его заменил Скрипченко. Игра шла в быстром темпе. «Динамо» атакует ворота гостей, удары по воротам «Пищевика» следуют один за другим. На 7 минуте игры Чаплыгин неожиданным ударом вогнал мяч в сетку гостей. 1:0. Воспользовавшись замешательством защиты, тот же Чаплыгин забивает второй мяч.

После третьего гола динамовцы несколько ослабили натиск и тут же были наказаны. Поварчук хорошо прошел к их воротам и передал мяч Потапову. Последовал сильный удар в верхний угол, и счет стал 3:1. В оставшееся до конца тайма время игра велась на середине поля, и вратари мало вступали в игру. Виньковатов хорошо играл и в нападении, и в защите. Второй хавтайм прошел под знаком явного преимущества «Динамо», но, несмотря на это, был насыщен интересной спортивной борьбой, закончившейся в итоге со счетом 5:1 в пользу столичной команды «Динамо», которая завоевала кубок второй раз подряд …

»

— газета «Сталинское племя» за 12.11.1947, №218, с. 4

«Динамо» (Київ) — «Більшовик» (Мукачеве) — 4:1 (2:0)Редагувати

26 жовтня 1948 року (вівторок). 15.00. Київ. Стадіон «Динамо». 7000 глядачів.
Суддя Раздорожнюк (Одеса).
«ДИНАМО», КИЇВ: Скрипченко, Бобков, Лерман, Жиган, Принц, Севастьянов, Гаврилюк, Жилін, Жуков, Фабіян, Віньковатий /к/, Пономарьов (не відомо, хто кого замінив). Тренер Натаров.
«БІЛЬШОВИК», МУКАЧЕВЕ: Кривулін (Попп, на початку 2-го тайму), Годничак, Егерварі, Понєвич /к/, Кауер, Надь, Ціцей, Брижак, Грабчак (не відомо, на кого замінений у 1-му таймі), Кул, Кайнц, Гайлик. Тренер Сабо К.
Голи: Жилін (16, 44), Пономарьов (46), Віньковатий (78) — Егерварі (83, з пенальті).
« … Первые минуты команды прощупывали друг друга, стараясь найти наиболее уязвимые места. Киевляне вели игру левым краем, где рослый защитник «Большевика» Годничак явно не поспевал за юрким Пономаревым. На 16 минуте игры правый крайний Жилин, переместившись в центр, с хода забил мяч в ворота «Большевика», поданный Пономаревым.

Мукачевцы бросаются в атаку, но их комбинациям не хватает логического конца — удара по воротам. Вследствие грубой игры киевлян, покидает поле поврежденный лучший нападающий «Большевика» Грабчак. Динамовцы усиливают натиск и переводят игру на половину противника. Однако Фабиан и Виньковатов упускают выгоднейшие моменты, оставаясь один на один с вратарем гостей. За минуту до конца тайма Жилин доводит счет до 2:0. На первой же минуте второго хавтайма Пономарев забил третий мяч, после которого «Динамо» играло уверенней, имея территориальное преимущество, а мукачевцы заметно устали. В дальнейшем команды забили по голу (Виньковатов и Эгервари с 11-метрового удара), и матч закончился победой киевских динамовцев со счетом 4:1 …

»

— газета «Сталинское племя» за 27.10.1948, №214, с. 4

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Український футбол» за 10 лютого 2009 року, № 18, с. 6-7
  • Газета «Український футбол» за 19 лютого 2009 року, № 24, с. 4
  • Газета «Український футбол» за 25 лютого 2009 року, № 27, с. 6
  • Газета «Український футбол» за 31 березня 2009 року, № 45, с. 6-7
  • Газета «Український футбол» за 19 квітня 2013 року, № 32, с. 4-5
  • Газета «Український футбол» за 29 травня 2013 року, № 45-46, с. 6
  • Газета «Український футбол» за 11 червня 2013 року, № 50, с. 8
  • Газета «Український футбол» за 17 грудня 2013 року, № 103, с. 5
  • Газета «Український футбол» за 20 грудня 2013 року, № 104, с. 5
  • Газета «Молодь України» за 25 грудня 2013 року, спецвипуск, с. 4-5
  • Володимир Баняс. Лопта. Футбольні історії, життєписи, статистика. — К.: ПП «Фірма „Гранмна“», 2017. — с. 105—115
  • Володимир Баняс. Забуті турніри футболу України 1920-х — 1940-х за участі найсильніших клубів. — К.: [самвидав], 2017. — с. 14—30

ПосиланняРедагувати