Чемпіонат УРСР з футболу

Чемпіонат УРСР з футболу — футбольний турнір, у якому брали участь команди Української Радянської Соціалістичної Республіки.

ІсторіяРедагувати

Українські чемпіонати 1921-1935 та Весняні першості 1936 і 1937 років збирали усі найкращі футбольні сили республіки. Безумовними лідерами того часу були харківські футболісти, конкуренцію яким складали одесити, кияни, дніпропетровці, миколаївці та донбасівці. Футбольні змагання в УСРР відрізнялись від аналогічних тогочасних російських та союзних першостей відносною постійністю. За перші роки було розіграно 12 першостей (виняток складали сезони 1925–1926, 1929–1930 років — в цей час буяли гоніння на футбол в СРСР, було оголошено навіть «війну футболоманії»[1], а також 1933 рік через Голодомор). Окрім того, з 1929 по 1935 рік було розіграно 6 «Динаміад» — першостей серед клубних динамівських команд українських міст, у складі яких так само виступали усі найсильніші футболісти УСРР (у 1935 році, подеколи, матчі відбувалися навіть у «спареному» режимі — в перший день змагалися «міські» команди, а на наступний день ті ж самі гравці виходили на поле, вдягнувши динамівську форму).

Реформа союзного футболу, здійснена 1936 року, скасувала проведення незалежних республіканських чемпіонатів, зробивши їх складовою частиною всесоюзних розіграшів за ліговим принципом. Таким чином українські команди опинились розкиданими у різних дивізіонах радянського футболу, а звання чемпіона України, яким нагороджувались команди нижчих дивізіонів, втратило свій статус на довгі роки. Так, з осені 1936 по 1991 роки чемпіонами УРСР проголошувались команди, які перемагали в першій групі республіканської першості, у класі «Б» союзних змагань, а пізніше — у другій лізі. З 1950 року переможець першості здобував право виступати в чемпіонаті СРСР серед команд майстрів (клас «Б», пізніше — друга ліга) або грати в перехідному турнірі за право виступати там.

Окремим рядком в цьому часовому проміжку стояли короткотривалі першості 1941 та 1944 років (друга — під час розіграшу Кубка УРСР), в яких також взяли участь найсильніші на той час республіканські команди.

У вересні 1969 року Пленум Федерації футболу України розглянув питання систематизації республіканських клубних турнірів першої половини ХХ століття. Було ухвалене рішення визнати 15 таких турнірів чемпіонатами УРСР: 6 розіграшів республіканської першості «Динамо», 8 сезонів Кубка України та весняну першість 1941 року.[2][3] Однак і це рішення виглядало недосконалим, оскільки змішувало в одну купу розіграші як Першостей республіки, так і її Кубків (що офіційно взяли старт у 1938 році), а також Кубків Сезону (кожне з цих трьох змагань мало нагородою свій окремий кубок). Окрім того, постанова не враховувала Першості серед збірних українських міст (хоча практика виставляти на першості країни збірні міст існувала, подекуди, і в європейських країнах на початку минулого сторіччя, назви збірних таких міст могли отримати приписку XI, тобто збірна 11 гравців певного міста, чи навіть Юнайтед).

З 1964 по 1991 роки в УРСР паралельно розігрували два чемпіонських титули: один — серед команд майстрів української зони класу «Б» (з 1970-х— другої ліги), а другий — серед колективів фізичної культури.

Зараз тривають дискусії футбольних спеціалістів, істориків, статистиків та вболівальників стосовно включення чемпіонатів УРСР 1921-1935 рр., Весняних першостей 1936, 1937 рр., першостей «Динаміади» 1927-1935 рр. і чемпіонатів УРСР 1941, 1944 рр. у реєстр офіційних першостей, як це було зроблено в Латвії та Литві. Теж саме може стосуватися і розіграшів Кубку УРСР 1938, 1944-1948 рр. та Кубку Сезону 1932, 1935, 1936, 1937 років.

Призери Чемпіонатів УРСРРедагувати

За участі найсильніших збірних та команд республіки

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Кількість команд
1921 Харків Одеса Миколаїв, Таганрог 8
1922 Харків Одеса Київ, Миколаїв 7
1923 Харків Донбас-2[4] Донбас-1[5] 9[6]
1924 Харків Одеса Донбас[7] 7[8]
1927 Харків Миколаїв Одеса 41
1928 Харків Горлівка Миколаїв 25[9]
1929 д[10] «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Сталіно, «Динамо» Дніпропетровськ 19
1931 м[11] Київ Харків Кадіївка, Миколаїв 8
1931 д «Динамо» Київ «Динамо» Харків «Динамо» Одеса, «Динамо» Сталіно 4
1932 д «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Сталіно 7[12]
1932 м Харків Донбас[13] Дніпропетровськ 7
1933 д «Динамо» Київ «Динамо» Харків «Динамо» Сталіно, «Динамо» Південь[14] 9
1934 д «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Дніпропетровськ, «Динамо» Донбас[15] 9
1934 м Харків Київ Вінниця, Одеса 8
1935 д «Динамо» Київ «Динамо» Дніпропетровськ «Динамо» Харків 5
1935 м Дніпропетровськ Київ Харків 5 (21)[16]
1936[17] «Динамо» Київ «Динамо» Одеса «Локомотив» Київ, завод ім. Леніна Дніпропетровськ 8
1937[18] «Динамо» Київ «Динамо» Одеса «Динамо» Харків, «Динамо» Дніпропетровськ ?
1941 «Спартак» Одеса «Спартак» Харків «Динамо» Київ 3
1944 «Динамо» Київ «Локомотив» Харків «Динамо» Одеса 4

Найуспішніші збірні та клубиРедагувати

Команда Чемпіон 2-е місце 3-є місце Переможні сезони
Харків 8 1 1 1921, 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932 м, 1934 м
«Динамо» Київ 6 3 1 1931 д, 1933 д, 1935 д, 1936, 1937, 1944
«Динамо» Харків 3 2 2 1929 д, 1932 д, 1934 д
Київ 1 2 1 1932 м
Дніпропетровськ 1 0 1 1935 м
«Спартак» Одеса 1 0 0 1941
Одеса 0 3 2
Донбас 0 2 2
«Динамо» Одеса 0 2 2
Миколаїв 0 1 4
«Динамо» Дніпропетровськ 0 1 3
Горлівка 0 1 0
«Спартак» Харків 0 1 0
«Локомотив» Харків 0 1 0
«Динамо» Сталіно 0 0 4
Таганрог 0 0 1
Кадіївка 0 0 1
«Динамо» Південь 0 0 1
«Динамо» Донбас 0 0 1
Вінниця 0 0 1
«Локомотив» Київ 0 0 1
Завод ім. Леніна Дніпропетровськ 0 0 1

Призери Першостей УРСР нижчих лігРедагувати

Без представників команд майстрів вищого дивізіону

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Кількість команд
Команди спортивних товариств
1936[19] Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) Завод ім. Петровського (Дніпропетровськ) УДКА (Київ) 36[20]
1937[21] «Спартак» (Дніпропетровськ) «Зеніт» (Сталіно) «Сталінець» (Харків) 45[22]
1938 «Дзержинець» (Ворошиловград) «Сталь» (Дніпродзержинськ) «Динамо» (Миколаїв) 40[23]
1939 «Локомотив» (Запоріжжя) «Харчовик» (Одеса) «Локомотив Півдня» (Харків) 20[24]
1940 «Локомотив» (Запоріжжя) «Авангард» (Краматорськ) «Стахановець» (Орджонікідзе) 19[25]
1946 «Спартак» (Ужгород) ОБО (Київ) «Дзержинець» (Харків) 36[26]
1947 «Більшовик» (Мукачево) «Авангард» (Краматорськ) «Локомотив» (Київ) 26
1948 «Торпедо» (Одеса) «Сталь» (Костянтинівка) «Динамо» (Ужгород),
військова частина 25750 (Київ)[27]
понад 80
1949 БО (Київ) «Металург» (Дніпродзержинськ) «Металург» (Костянтинівка),
«Спартак» (Станіслав)
91
1950 «Спартак» (Ужгород) «Трудові резерви» (Ворошиловград) БО (Київ) 40[28]
1951 БО (Київ) БО (Львів) «Машинобудівник» (Київ) 50+1[29]
1952 «Металург» (Запоріжжя) «Червоний прапор» (Миколаїв) «Іскра» (Мукачеве) 48
1953 «Спартак» (Ужгород) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Харків) 30
1954 «Зеніт» (Київ) «Спартак» (Станіслав) «Будівельник» (Миколаїв) 42
1955 «Спартак» (Станіслав) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Кіровоград) 48
1956 «Шахтар» (Кадіївка) «Машинобудівник» (Київ) ОБО (Одеса) 55
1957 СКВО (Одеса) «Локомотив» (Артемівськ) «Машинобудівник» (Київ) 56
1958 «Машинобудівник» (Київ) «Металург» (Нікополь) «Нафтовик» (Дрогобич) 80
1959 «Авангард» (Жовті Води) «Торпедо» (Харків) (ХТЗ) СКВО (Одеса) 80
Команди майстрів (клас «Б»)
1960 «Металург» (Запоріжжя) «Суднобудівник» «Локомотив» (Вінниця),
СКА (Одеса)[30]
36
1961 «Чорноморець» (Одеса) СКА (Одеса) «Локомотив» (Вінниця) 37
1962 «Трудові резерви» «Чорноморець» (Одеса) «Авангард» (Сімферополь) 39
1963 СКА (Одеса) «Локомотив» (Вінниця) «Азовсталь» (Жданов) 40
1964 «Локомотив» (Вінниця) СКА (Київ) «Полісся» (Житомир) 48
1965 СКА (Львів) СКА (Київ) «Авангард» (Жовті Води) 49
1966 «Авангард» (Жовті Води) «Динамо» (Хмельницький) «Локомотив» (Херсон) 40
1967 «Автомобіліст» (Житомир) «Хімік» (Сєвєродонецьк) «Дніпро» (Кременчук) 42
1968 Авангард (Тернопіль) «Буковина» «Шахтар» (Кадіївка) 43
1969 «Спартак» (Ів.-Франківськ) «Шахтар» (Горлівка) «Спартак» (Суми) 42
Команди майстрів (Клас «А»)
1970 «Металург» (Запоріжжя) «Таврія» «Автомобіліст» (Житомир) 22
Команди майстрів (друга ліга)
1971 «Кривбас» «Суднобудівник» «Автомобіліст» (Житомир) 26
1972 «Спартак» (Ів.-Франківськ) «Говерла» «Таврія» 24
1973 «Таврія» «Автомобіліст» (Житомир) «Суднобудівник» 23
1974 «Суднобудівник» «Металіст» (Харків) «Кривбас» 20
1975 «Кривбас» «Автомобіліст» (Житомир) команда м. Луцьк 17
1976 «Кривбас» «Металіст» (Харків) СКА (Одеса) 20
1977 СКА (Одеса) СКА (Київ) «Колос» (Нікополь) 23
1978 «Металіст» (Харків) «Колос» (Нікополь) СКА (Київ) 23
1979 «Колос» (Нікополь) СКА (Київ) СКА (Львів) 24
1980 СКА (Київ) «Буковина» СКА (Львів) 23
1981 «Кривбас» «Нива» (Вінниця) «Авангард» (Ровно) 23
1982 «Буковина» «Десна» (Чернігів) «Колос» (Межиріч) 24
1983 СКА (Київ) «Колос» (Межиріч) «Нива» (Вінниця) 26
1984 «Нива» (Вінниця) «Колос» (Межиріч) «Суднобудівник» 26
1985 «Таврія» «Нива» (Вінниця) «Суднобудівник» 28
1986 «Зоря» «Таврія» СКА (Київ) 28
1987 «Таврія» «Нива» (Тернопіль) «Прикарпаття» 27
1988 «Буковина» «Ворскла» СКА (Одеса) 26
1989 «Волинь» (Луцьк) «Буковина» «Нива» (Тернопіль) 27
1990 «Торпедо» (Запоріжжя)[31] «Суднобудівник» «Авангард» (Рівне) 19
1991 «Нафтовик» (Охтирка) «Прикарпаття» «Колос» (Нікополь) 26

Призери Першостей УРСР серед колективів фізкультуриРедагувати

1964 року поновився турнір серед аматорських команд під назвою «Чемпіонат УРСР серез колективів фізичної культури»[32].

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Кількість команд
1964 «Енергія» (Нова Каховка) «Шахтар» (Красний Луч) ЛВВПУ РА та ВМФ (Львів) 26
1965 «Металіст» (Севастополь) «Автоскло» (Костянтинівка) «Будівельник» (Хуст) 28
1966 «Металіст» (Севастополь) «Колгоспник» (Бучач) «Авангард» (Крюків/Кременчук) 27
1967 «Авангард» (Ровеньки) «Авангард» (Вільногірськ) «Темп» (Київ) 18
1968 «Дружба» (Бучач) Горліввуглебуд (рос. Горловуглестрой, ГУС; Горлівка) «Темп» (Київ) 21
1969 «Шахтар» (Кіровка) «Маяк» (Харків) «Метеор» (Запоріжжя) 26
1970 «Сокіл» (Львів)[33][34] «Авангард» (Орджонікідзе) «Хімік» (Чернігів) 41
1971 «Шахтар» (Макіївка) «Карпати» (Мукачеве) «Маяк» (Харків) 48
1972 «Енергія» (Нова Каховка) «Авангард» (Стрий) «Сокіл» (Львів) 48
1973 «Граніт» (Черкаси) «Сокіл» (Львів) «Гірник» (Дніпрорудне) 44
1974 «Локомотив» (Жданов) «Колос» (Нікополь) «Сокіл» (Львів) 44
1975 «Колос» (Нікополь) «Металург» (Куп'янськ) «Хімік» (Чернігів) 46
1976 «Хімік» (Чернігів) «Титан» (Армянськ) «Електрон» (Івано-Франківськ) 52
1977 «Прилад» (Мукачеве) «Титан» (Армянськ) «Буревісник» (Тернопіль) 60
1978 «Металург» (Дніпродзержинськ) «Більшовик» (Київ) «Океан» (Керч) 59
1979 «Шахтар» (Стаханов) «Енергія» (Нова Каховка) «Хімік» (Дрогобич) 66
1980 «Колос» (Павлоград) «Енергія» (Нова Каховка) «Нива» (Підгайці) 72
1981 «Маяк» (Харків) «Нива» (Підгайці) «Рефрижератор» (Фастів) 71
1982 «Нива» (Бережани) «Суворовець» (Ізмаїл) «Схід» (Київ) 49
1983 «Динамо» (Ірпінь) «Торпедо» (Запоріжжя) «Автомобіліст» (Львів) 49
1984 «Торпедо» (Запоріжжя) 49
1985 «Нафтовик» (Охтирка) «Спартак» (Самбір) «Ворскла» (Полтава) 47
1986 «Ворскла» (Полтава) «Металург» (Куп'янськ) «Спартак» (Самбір) 53
1987 «Дніпро» (Геронимівка) «Кремінь» (Кременчук) «Металург» (Куп'янськ) 54
1988 «Кремінь» (Кременчук) «Стахановець» (Стаханов) «Динамо» (Одеса) 66
1989 СКА (Київ) «Маяк» (Очаків) «Цукровик» (Чортків) 77
1990 «Автомобіліст» (Суми) «Маяк» (Очаків) «Сталь» (Комунарськ) 96
1991 «Новатор» (Маріуполь) «Кристал» (Чортків) «Поліграфтехніка» (Олександрія) ?

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. В целях уничтожения односторонности, футболомании и профессионализма в спорте, Агитсекцией и Спорттехкомом совета физкультуры выработан план борьбы с этими вредными явлениями. (Газета «Вечернее радио», #43, 03.10.1024 г., с. 4)
  2. Інформація про Постанову ФФУ 1969 року у фондах Центрального державного електронного архіву України
  3. Бюлетень ФФУ 1969 року
  4. Другу збірну Донбасу представляла команда Юзівки.
  5. Першу збірну Донбасу представляла команда Дружківки.
  6. Київ, Миколаїв та Чернігів неявки.
  7. Збірну Донбасу представляла команда Сталіна.
  8. Київ, Чернігів та Житомир неявки.
  9. Житомир, Тульчин, Коростень, Умань та Старобільськ неявки.
  10. Першість Всеукраїнського ПСТ «Динамо».
  11. Першість УСРР серед збірних міст.
  12. «Динамо» Чернігів відмовилося від участі.
  13. Збірну Донбасу представляла збірна Горлівки і Сталіна.
  14. «Динамо» Одеса+«Динамо» Миколаїв. Після нічиєї у чвертьфіналі динамівці Одеси та Миколаєва об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою.
  15. «Динамо» Сталіно+«Динамо» Горлівка. Після чвертьфіналу динамівці Сталіно та Горлівки об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою.
  16. Змагання проводилися у трьох групах (5, 8 та 8 команд відповідно). Звання чемпіона розігрували 5 найсильніших команд, що були зібрані в Першу групу.
  17. Весняна першість УСРР серед показових команд.
  18. Весняна першість УРСР. До завершення першості було виготовлено спеціальний кубок і вручено команді переможниці. Проте, перший офіційний розіграш Кубка УРСР відбувся наступного року.
  19. Осіння першість УСРР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону
  20. Було 4 групи (6, 8, 8, 14 команд). Звання чемпіона розігрували 6 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  21. Осіння першість УРСР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону
  22. Було 6 груп (7, 6, 8, 8, 8, 8 команд). Звання чемпіона розігрували 7 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  23. Було 3 групи (12, 6, 22 команд). Звання чемпіона розігрували 12 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  24. Було 3 групи (11, 4, 5 команд). Звання чемпіона розігрували 11 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  25. Було 3 групи (8, 7, 4 команд). Звання чемпіона розігрували 8 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  26. Було 4 зони, що одночасно були зональними змаганнями 3-ї групи чемпіонату СРСР 1946. Звання чемпіона розіграли 4 переможці зон у фінальному одноколовому турнірі
  27. За деякими даними відбувся матч за 3 місце, в якому перемогло «Динамо» (Ужгород)
  28. У 1950–1952 роках крім турніру в першій групі (де були зібрані провідні колективи, що розігрували звання чемпіона) також проводили першість УРСР серед команд 2-ї групи. Наприклад, у першості України 1950 у другій групі брали участь 248 команд, поділені на 31 групу
  29. До фінального турніру разом з переможцями 5 груп (по 10 команд у кожній) включили «Колгоспник» (Берегове) — найсильнішу сільську команду республіки
  30. Другі місця в групах.
  31. Запорожье это не только «Металлург» // «Tribuna.com» (рос.)
  32. Чемпіонат УРСР серед колективів фізичної культури на сайті «Літопис українського футболу»
  33. до фіналу потрапили замість команди з Бучача через її відмову, оскільки строки проведення фінальної частини змагань збіглися з фінальними матчами на кубок «Золотий колос»
  34. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.

ЛітератураРедагувати

  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 1. 1921–1951 годы. — Днепродзержинск, 1996.
  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 2. 1951–1969 годы. — Днепродзержинск, 1996.
  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 3. 1970–1980 годы. — Днепродзержинск, 2001.

ПосиланняРедагувати