«Нафтовик» — колишня українська радянська футбольна команда з міста Дрогобича, що існувала при Дрогобицькому нафтопереробному заводі з 1950 по 1970 роки.

«Нафтовик»
Повна назва Футбольна команда
«Нафтовик» Дрогобич
Засновано 1950
Розформовано 1970
Населений пункт Дрогобич,  УРСР
Стадіон «Спартак»
Почесний президент СРСР Фрідріх Шарф
Ліга Чемпіонат СРСР (клас «Б»)
1970 10
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія

ред.

«Нафтовик» (1950-1970)

ред.

До приходу радянської влади при нафтопереробних заводах Дрогобича діяло багато спортивних секцій, зокрема й футбольних. При заводі «Польмін» навіть існувала однойменна футбольна команда, яка виступала на аматорському рівні.

З приходом радянської влади в 1940 році при Нафтопереробному заводі №1, що колись був «Польмін», почало діяти товариство «Нафтовик». Протягом наступних років на обох нафтопереробних заводах формувалася місцева футбольна культура. У цей період виникло запекле футбольне протистояння між колективами Нафтопереробного заводу №1 та Нафтопереробного заводу №2. Проте професійної футбольної команди на заводах ще не було.

У 1950 році за ініціативи інженера НПЗ №2 Фрідріха Шарфа створили футбольну команду «Нафтовик»,[1] яка того ж року заявилася на Кубок УРСР, дійшовши до 1/8 фіналу.[2]

Наступного 1951 року команда стартувала в Чемпіонаті УРСР, посівши 10 місце в 5 зоні першої групи.

Із різним успіхом нафтовики виступали в чемпіонатах УРСР у 1951, 1953–1956, 1958–1959 роках. За цей період «Нафтовик» став срібним призером чемпіонату в 1958 році та мав нагоду повторити це досягнення в 1959 році, але відстав від третього місця на три очки, посівши у підсумку четверте місце. Також відомо, що того ж 1959 року нафтовики-дрогобичани стали фіналістами Кубка Львівської області, поступившись у фіналі городоцькому «Авангарду» — 3:3, 1:2 (перегравання)[3].

У цей час керівництво поступово відходило від практики залучення виключно місцевих вихованців, заявляючи досвідчених виконавців із Закарпаття, Буковини та Львівщини.[1] Як, наприклад, вихованець закарпатського футболу Стефан Сербайло, який доєднався до «Нафтовика» у 1957 році.

Щоб реалізувати такі «трансфери» в радянській спортивній системі, доводилося влаштовувати гравців із інших областей на один із нафтопереробних заводів комплексу, а вже потім заявляти за команду. Також проводили махінації щодо молодих гравців, щоб вберегти їх від мобілізації: так гравців, що були призовного віку, одразу зачислювали до Дрогобицького педагогічного інституту, даючи відстрочку.

Після непоганих результатів на республіканському рівні, зайшла мова про вихід на всесоюзний рівень. Проте в 1959 році команда не змогла здобути путівку до Класу «Б» Чемпіонату СРСР, але, завдяки реорганізації турніру та розширенню представництва від УРСР, вона отримала там місце. Тож уже в 1960 році «Нафтовик» уперше заявився до Класу «Б» Чемпіонату СРСР. Згодом до команди запросили досвідченого тренера, який працював у Класі «Б» зі СКА Львів та тернопільським «Авангардом», — Юліана-Мирослава Турка. Проте той сезон команда закінчила на 14 місці.[2]

Першу історичну гру в чемпіонатах СРСР команда провела 10 квітня 1960 року на рідному полі в Дрогобичі, перемігши чернівецький «Авангард» із рахунком 5:1. Перший гол у чемпіонатах СРСР забив Валерій Торопов.

Наступного 1961 року команда знову здійснила історичну подію для себе — вперше зіграла в Кубку СРСР з футболу. Проте перший матч у Чернігові проти місцевої «Десни» закінчився з рахунком 4:3 на користь господарів.[2]

За період виступів із 1960 по 1970 роки в чемпіонатах та кубках СРСР «Нафтовик» не досяг значних успіхів, обмежившись 5 місцем у власній зоні в сезоні 1965 року та 1/2 зони УРСР у Кубку СРСР сезону 1961 року.

Припинив існування «Нафтовик» після завершення сезону 1970 року. Разом з ліквідацією Класу «Б» Чемпіонату СРСР, був ліквідований і дрогобицький клуб.

«Нафтовик» (1989)

ред.

У лютому 1989 року на базі «Авангарду» (1983) створили аматорський колектив під назвою «Нафтовик». Новостворений колектив одразу заявився на обласні змагання.[4]

Проект ініціював перший секретар Дрогобицького міськкому Олексій Радзієвський. За його проханням команду очолив легендарний Хосе Турчик, а склад сформували переважно з місцевих вихованців. Серед них були і майбутні зірки «Галичини», як-от Василь Карпин.[4]

Попри стабільне фінансування та активну підтримку вболівальників, багато гравців виявилися замішаними в договірних матчах, а проект постійно переслідували позафутбольні невдачі. Олексій Радзієвський планував залучити до фінансування проекту Дрогобицький нафтопереробний завод, проте дирекція підприємства відмовлялася брати на баланс проблемний проект.[4]

Зрештою, через безперспективність проекту, Олексій Радзієвський переключився на ідею переведення до Дрогобича СКА Львів, що призвело до поступової ліквідації «Нафтовика». Це викликало сильне незадоволення місцевих вболівальників, які ще довго не сприймали новостворену «Галичину».[4]

Досягнення

ред.

  Чемпіонат УРСР з футболу

  •   Бронзовий призер (1): 1958.

  Першість Дрогобицької області

  •   Чемпіон (3): 1953, 1954, 1955.

  Кубок Львівської області з футболу

  •   Срібний призер (1): 1959.

Статистика

ред.

Чемпіонати

ред.
Рік Ліга Місце в зоні Місце по УРСР
1951 Чемпіонат УРСР 8
1952 Чемпіонат УРСР 8
1953 Чемпіонат УРСР 6
1954 Чемпіонат УРСР 4
1955 Чемпіонат УРСР 6
1956 Чемпіонат УРСР 7
1957 Чемпіонат УРСР 1 7
1958 Чемпіонат УРСР 1 3
1959 Чемпіонат УРСР 1 4
1960 клас Б СРСР 14
1961 клас Б СРСР 17 34
1962 клас Б СРСР 10 35
1963 клас Б СРСР 19 37
1964 клас Б СРСР 10 20
1965 клас Б СРСР 5 17
1966 клас Б СРСР 16 31
1967 клас Б СРСР 20
1968 клас Б СРСР 16
1969 клас Б СРСР 10
1970 клас Б СРСР 10 20

Кубки

ред.
Рік Стадія Суперник Рахунок
1961 1/2 зони УРСР «Десна» (Чернігів) — «Нафтовик» 4:3
1962 1/16 зони УРСР «Спартак» (Станіслав) — «Нафтовик» 3:1
1963 1/4 зони УРСР «Верховина» (Ужгород) — Нафтовик 2:1
1964 1/8 зони УРСР «Спартаку» (Івано-Франківськ) — «Нафтовик» 1:0
1965 1/8 зони УРСР «Нафтовик» — Динамо-2 (Київ) 1:2
1967 1/8 зони УРСР «Нафтовик» — «Динамо» (Хмельницький) 3:1
1/4 зони УРСР «Колгоспник» (Рівне) — «Нафтовик» 3:1
1968 1/8 зони УРСР «Динамо» (Хмельницький) — «Нафтовик» 2:1

Статистичні дані

ред.
  • В аматорських чемпіонатах УРСР «Нафтовик» зіграв 148 ігор, здобувши 59 перемог, 36 раз зіграв унічию та поступився у 53 поєдинках. Різниця м'ячів 241:245.
  • У чемпіонатах СРСР команда грала у сезонах 1960—1970 років. За вказаний період «Нафтовик» зіграв 414 ігор, здобув 122 перемоги, 108 разів зіграв унічию й зазнав 184 поразки, різниця голів — 418:565.
  • У розіграшах кубків СРСР дрогобицька команда не зуміла досягти серйозних успіхів, здебільшого залишаючи турнір після першого етапу. Загалом «Нафтовик» за 1961—1964 роки відіграв 8 ігор, у яких здобув 1 перемогу й 7 разів зазнавши поразку, різниця м'ячів 11:18. Також дрогобицький колектив брав участь у розіграші Кубків УРСР для команд класу Б.
  • Загалом на професійному рівні (чемпіонати СРСР та Кубки СРСР) «Нафтовик» зіграв 434 матчі, здобув 131 перемогу, 109 разів зіграв унічию, зазнав 194 поразки. Різниця голів — 454:597.

Міжнародні ігри

ред.

Повністю відновити статистику зустрічей команди із закордонними суперниками наразі не вдалося.

Відомо про візит «Нафтовика» до Польщі в 1957 році, де дрогобичани, ймовірно, зіграли кілька ігор. Перший документально підтверджений матч колективу відбувся 18 травня 1958 року в Дрогобичі проти «Ресовії» (Ряшів) — дрогобичани здобули перемогу з рахунком 2:0.

У 1960 році в рідному місті «Нафтовик» зіграв унічию 0:0 із ще одним польським колективом — «Сталь» (Мєлєц).

Також відомо про візит до Дрогобича іншої іноземної команди в 1965 році.

Тренери

ред.

У чемпіонатах СРСР

ред.

Найвідоміші гравці

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Нарис до історії дрогобицького футболу. SPADOK.ORG.UA (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
  2. а б в Факты о ФК «Нефтяник», Дрогобыч  СССР : весь состав команды, включая футболистов, тренеров, персонал, за все годы по сезонам и годам. Трансферные операции, участие в турнирах, история, статистика, матчи - все о команде «Нефтяник», Дрогобыч  СССР  - footballfakts.ru. footballfakts.ru. Процитовано 13 травня 2025. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 33 (довідка)
  3. Люпа, Б. М.; Грисьо Я. А., Яремко І. Я. (2015). Хроніки львівського футболу. Т. 1 (друга половина ХІХ ст.. – 1965 р.) (українська) . Львів: ЛА «Піраміда». с. 517. ISBN ISBN 978-966-441-414-9.. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  4. а б в г admin (19 лютого 2024). Хосе Турчик: «Вважаю себе романтиком Футболу» - Інтерв'ю (укр.). Процитовано 13 травня 2025.

Посилання

ред.