Нива (Вінниця)

Український футбольний клуб

Футбольний клуб «Нива» — український футбольний клуб з міста Вінниці. Заснований 1958 року. В різні роки виступав у нижчих лігах чемпіонату СРСР; за часу незалежності — у вищій, першій і другій лігах чемпіонату України, один раз представляв Україну в Кубку кубків УЄФА.

«Нива» Вінниця
Логотип ФК Нива Вінниця 2018.svg
Повна назва Футбольний клуб
«Нива»
Прізвисько «зелено-білі»
Засновано 1958, 2016
Населений пункт Вінниця, Україна
Стадіон Центральний міський стадіон
Вміщує 5 000 з 24 000
Президент Україна Артур Загорулько
Головний тренер Україна Валентин Вишталюк (в.о.)
Ліга друга ліга
2020-21 6 місце (друга ліга, група «А»)
Вебсайт niva-v.com.ua
Домашня
Виїзна

ІсторіяРедагувати

У різні роки команда виступала під такими назвами:

  • 1958–1979: «Локомотив»
  • 1979–1999: «Нива»
  • 1999–2003: ФК «Вінниця»
  • 2003–2006: «Нива»
  • 2006–2008: «Нива-Світанок»
  • 2008–2012: ПФК «Нива»
  • 2016–2018: ФК «Нива-В»
  • З 2018 року: СФК «Нива»

Вінницька команда майстрів під назвою «Локомотив» була створена у 1957 році за ініціативою начальника Південно-західної залізниці Петра Кривоноса[1]. 16 квітня 1958 року «Локомотив» провів перший матч у рамках чемпіонату СРСР проти станіславського «Спартака» і переміг його з рахунком 2:1. Перший гол на рахунку Миколи Чергінця. Вже 1959 «Локомотив» переміг у своїй зоні класу Б, і як найкраща українська команда мав підвищитись до класу А, однак цього не відбулося. У 19581964 і 1970 роках команда виступала в класі «Б» чемпіонату Союзу, у 1965–1969 — в другій групі класу «А». У другій групі «Локомотив» провів 200 ігор (60 перемог, 80 нічиїх, 60 поразок, різниця м'ячів 203:193), найкращий бомбардир — Євген Снітко (36 м'ячів у 175 матчах).

В третій декаді жовтня 1963 вінницький «Локомотив» поступився СКА «Одеса» у фіналі чемпіонату УРСР з рахунком 3:0 (2:0; 1:0).В наступному сезоні вінничани, вигравши підгрупу і фінал 6-и, вперше стали чемпіонами УРСР та підвищились до другої групи класу А чемпіонату СРСР.

У 1971–1989 роках клуб виступав у чемпіонаті УРСР, як складової Другій лізі чемпіонату СРСР, де двічі займав другі місця (1981, 1985) і один раз третє (1983). У 1984 році команда перемогла в українській зоні другої ліги СРСР, а також стала чемпіоном УРСР, тренував тоді команду Юхим Школьников. За 19 років виступів в Другій лізі СРСР і чемпіонаті УРСР команда провела 840 ігор: 343 перемоги, 241 нічия, 256 поразок, різниця м'ячів 1010–770. Найкращі бомбардири команди — Паша Касанов і Сергій Шевченко, на рахунку яких по 127 забитих м'ячів. Абсолютний рекордсмен вінницької команди за кількістю ігор — Паша Касанов, який провів 513 матчів.

Два роки (1990–1991) «Нива» виступала в буферній (західній) зоні другої ліги СРСР, де двічі займала п'яте місце.

У сезонах 1992, 1993/1994–1996/1997 «Нива» виступала у вищій лізі чемпіонату України. У 1992/1993 і 1997/1998–2004/2005 — в першій лізі. Проблеми з фінансуванням команди змусили її два роки перебувати в аматорському статусі. Починаючи з сезону 2007/08 років, відроджена команда з новою назвою «Нива-Світанок» грає в другій українській лізі.

 
Стадіон на базі «Ниви»

Навесні 1996 року «Нива», обігравши в півфіналі Кубка України донецький «Шахтар» (0:0, пен. 3:0), вийшла до фіналу турніру, де програла «Динамо» 0:2. Це дало право клубу восени виступати в Кубку володарів кубків, де команда спочатку перемогла естонський «Садам» (1:2, 1:0), а в 1/16 поступилася швейцарському «Сьйону» (0:2, 0:4).

У 1997 році «Нива» посіла останнє місце і вилетіла в першу лігу, в якій виступала 8 сезонів поспіль. У перші роки команда була близька до повернення у вищу лігу. Але цього не сталось. У 1999 році команда змінила назву на ФК «Вінниця», і виступала під цією назвою до 2003 року, згодом повернувши стару назву. Однак і це не допомогло. У 2005 році вінничани знялися зі змагань через відсутність коштів фінансування клубу.

Місце Ниви в тому сезоні посіла команда «Бершадь». У 2006 році команда на базі вихованців власної СДЮШОР відродилася під назвою «Нива-Світанок». Ця команда почала свій шлях з аматорського чемпіонату України. У чемпіонаті 2006 року вінничани подолали 2 попередніх етапи, а у фінальній групі посіли останнє місце.

У 2007 році за сприяння Вінницької ОФФ, вінницьких міської влади і спонсорів, «Нива-Світанок» заявилася у другу лігу чемпіонату України. Команда комплектувалася за рахунок молодих вихованців місцевих ДЮСШ та СДЮШОР самої Вінниці і районних центрів.

8 липня 2008 року на засіданні ПФЛ Україна команді було повернуто історичну назву «Нива», а клуб став називатися ПФК «Нива» Вінниця. В структуру футбольного клубу увійшов новий співзасновник Олег Караванський. Очолювати ПФК «Нива» (Вінниця) став почесний президент Володимир Продивус, а президентом став Олег Караванський. фінансова підтримка клубу здійснюється обласною адміністрацією та обласною радою, міською радою, корпорацією «Прем'єр-Фінанс» (В. С. Продивус) та корпорацією «O.L.KAR» (О. Е. Караванський), радою ПФК. Команда «Нива-Світанок» стала на правах молодіжного складу ПФК «Нива» представляти клуб у Чемпіонаті Вінницької області з футболу.

Фінансова стабільність одразу ж дала результати, і «Нива» в сезоні 2008/09 посіла 3 місце, а в 2009/10 — вже друге. Але сезон на цьому не закінчився. Команда першої ліги — чернігівська «Десна» не пройшла ліцензування в ПФЛ і звільнене місце було вирішено розіграти між другими командами груп другої ліги. На нейтральному полі був переможений кременчуцький «Кремінь» — 2:0, і «Нива» ввійшла до першої ліги. Сезон 2009/10 для «Нива» став подвійно тріумфальним. За кілька днів до матчу з «Кременем», «Нива» стала переможцем першого розіграшу «UMBRO-Кубка Ліги», розгромивши у фіналі «Гірник-Спорт» з Комсомольська 4:0.

Проте, наступні два сезони знову оголили питання фінансування та виживання команди. Перше коло сезону 2010–2011 команда завершила на 5 місці, достойно боровшись з лідерами. Однак наступне провалила, закінчивши сезон на 10 місці. Саме тоді вже почався розбрат у керівництві і команда залишилась без підтримки «OLKAR» О.Караванського. Восени 2011 року перестає фінансувати команду і «Прем'єр-Фінанс» В.Продивуса. Команду залишає тренер Олег Федорчук та більшість гравців. Після другого кола 2011/12 Нива займала передостаннє місце в турнірній таблиці. Питання про виживання вже стояло взимку 2011 року. Однак завдяки мінімальній підтримці місцевої влади та цілому десанту нових гравців, здебільшого з Одеси, Нива таки залишилась у першій лізі, посівши в підсумку 13 місце. Та все ж 5 липня команда, не знайшовши нових джерел фінансування, знімається зі змагань.

11 листопада 2015 року «Нива» (Вінниця) подала заявку на атестацію в другу лігу[2], яка була задоволена і влітку 2016 року клуб був включений до другої ліги[3]. Почесним президентом клубу стає Василь Васильович Вовк [4]. Новітня сторінка відродження вінницького футболу розпочалася порцією адреналіну і смаком перемоги рідної команди [5]. Після тривалої перерви клубу вдалося одразу зайняти 7 місце у сезоні 2016/17, а у сезоні 2017/18 завоювати 3-тє місце в групі "А" Другої ліги[6] .Третє відродження професійного футболу припало на 2016-2018 рр..

21 січня 2021 року президентом клубу став гравець «Ниви» Артур Загорулько[7]. Після цього клуб очолив відомий в минулому голкіпер Володимир Циткін. 4 листопада 2021 року тренер залишив клуб, припинивши співпрацю «за згодою сторін»[1] [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.].

«Нива» Вінниця в чемпіонатах УкраїниРедагувати

Сезон Ліга І В Н П М'ячі Місце Головний тренер
1992 Вища 18 5 4 9 18-33 8 з 10 в групі Валерій Петров, В'ячеслав Грозний
1992/93 Перша 42 24 14 4 73-26 1 з 22 Юхим Школьников
1993/94 Вища 34 12 8 14 37-45 10 з 18 Юхим Школьников
1994/95 Вища 34 10 7 17 38-51 14 з 18 Сергій Морозов, Олександр Бобаріко
1995/96 Вища 34 11 7 16 28-36 15 з 18 Сергій Морозов
1996/97 Вища 30 4 6 20 19-48 16 з 16 Олександр Іщенко, Паша Касанов
1997/98 Перша 42 22 7 13 58-34 5 з 22 Володимир Атаманюк, Олександр Іщенко
1998/99 Перша 38 16 9 13 45-39 6 з 20 Леонід Гайдаржи, Ігор Яворський
1999/00 Перша 34 14 6 14 29-39 11 з 18 Володимир Рева, Леонід Гайдаржи
2000/01 Перша 34 12 8 14 35-41 10 з 18 Олександр Петраков, Володимир Рева
2001/02 Перша 34 10 8 16 35-52 15 з 18 Володимир Рева, Віталій Тарасенко, Валерій Душков
2002/03 Перша 34 9 9 16 18-31 16 з 18 Володимир Рева
2003/04 Перша 34 14 10 10 34-24 8 з 18 Роман Покора, Анатолій Раденко, Володимир Ігнатенко
2004/05 Перша 34 15 8 11 49-38 5 з 18 Володимир Безсонов
2005/06 «Нива» знялася зі змагань
2006/07 КФК 12 5 5 2 21-8 2 з 4 в групі Юрій Солов'єнко
2007/08 Друга «А» 30 10 5 15 23-40 9 з 16 в групі Іван Панчишин
2008/09 Друга «А» 32 18 7 7 42-30 3 з 18 в групі Богдан Блавацький, Юрій Солов'єнко
2009/10 Друга «А» 20 12 4 4 43-16 2 з 12 в групі Олег Федорчук
2010/11 Перша 34 14 8 12 44-42 10 з 18 Олег Федорчук
2011/12 Перша 34 7 11 16 21-39 13 з 18 Олег Федорчук, Олег Остапенко
не брала участі
2016 ААФУ 6 2 2 2 5-5 2 з 4 в групі Володимир Рева
2016/17 Друга 32 14 8 10 42-33 7 з 17 Володимир Рева, Володимир Горілий
2017/18 Друга «А» 27 13 6 8 34-21 3 з 11 в групі Денис Колчин
2018/19 Друга «А» 27 11 9 7 29-23 4 з 10 в групі Денис Колчин, Колінс Нгаха
2019/20 Друга «А» 20 5 5 10 22-28 9 з 11 в групі Колінс Нгаха, Олег Шумовицький
2020/21 Друга «А» 24 10 3 11 38-38 6 з 13 в групі Олег Шумовицький, Володимир Циткін
2021/22 Друга «А» 17 7 4 6 29-20 8 з 15 в групі Володимир Циткін

Керівництво клубуРедагувати

Посада Ім'я
Президент   Артур Загорулько
Спортивний директор   Олексій Свіріда

Тренерський штабРедагувати

Посада Ім'я
Головний тренер   Ігор Леонов[8]
Тренер воротарів   Іван Карабін
Тренер з фізпідготовки   Олена Колос

Склад командиРедагувати

Орієнтовний склад «Ниви» у сезоні 2021/22.
Станом на 8 вересня 2022 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ
Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Єгор Попович
25 ВР   Віталій Гуменний
18 ЗХ   Микита Гаврик
22 ЗХ   Валерій Чухно
23 ЗХ   Олександр Борячук (капітан)
33 ЗХ   Євгеній Мороз
99 ЗХ   Євгеній Костюк
5 ПЗ   Олександр Калітов
7 ПЗ   Максим Астаф'єв
Поз. Нац. Гравець
8 ПЗ   Віталій Кольцов
10 ПЗ   Артур Загорулько
13 ПЗ   Ігор Білик
17 ПЗ   Микита Жуков
20 ПЗ   Володимир Шевчук
44 ПЗ   В'ячеслав Бедрак
6 НП   Владислав Поліщук
9 НП   Володимир Мулик
19 НП   Іван Петрук

Трансферна кампанія 2021/2022Редагувати

ПрийшлиРедагувати

Поз Гравець Колишній клуб
Вр   Євген Шкарбан*   «Чайка»
Защ   Дмитро Петрик*   «Петржалка»
Защ   Андрій Слінкін*   «Гірник-Спорт»
Защ   Євген Костюк**   «Колос»
Пз   Роман Худік*   «Поділля»
Пз   Костянтин Граматік*   «Нива» (Тернопіль)
Нап   Антон Брижчук*   «Діназ»
Нап   Дмитро Козьбан*   «Сперанца»

ПішлиРедагувати

Поз Гравець Новий клуб
Вр   Іван Карабін* Перехід на тренерську діяльність
Защ   Дмитро Попов*   «Вранов над Топлю»[sk]
Защ   Деян Федорук* Вільний агент
Защ   Олександр Борячук* Вільний агент
Пз   Давид Подкуйко* Вільний агент
Пз   Артем Осмоловський*   «Холесов»[cs]
Нап   Іван Петрук* Вільний агент
Нап   Владислав Загробський*   «Челадж»[pl]
Нап   Дмитро Козьбан* Вільний агент
Нап   Ярослав Браславський* Перехід на тренерську діяльність

* Вільний агент

** Оренда

Відомі гравціРедагувати

 
Нива з кубком Ліги після фінального матчу, 6 червня 2010

ДосягненняРедагувати

ЕмблемиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Історія вінницького футболу - ivinnychanyn.com (укр.). 26 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022. 
  2. ЗМІ: «Кривбас», «Нива» Вінниця і ще 12 клубів подали заявки на атестацію в другу лігу. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015. 
  3. Шість аматорських колективів допущені до участі в Другій лізі — UA-Футбол. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 25 червня 2016. 
  4. ПФК «Нива-В» очолить тренер жіночої збірної України Володимир Рева, а Василь Вовк став його почесним президентом - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022. 
  5. Вінницька. Vinbazar.com (рос.). Процитовано 26 травня 2022. 
  6. Вадим Кудіяров: «Нива» готова до підвищення в класі» (Прес-служба ФК "Нива") - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022. 
  7. Артур Загорулько стал президентом Нивы из Винницы. football.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  8. Леонов возглавил винницкую Ниву. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022. 

ПосиланняРедагувати