Атаманюк Володимир Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атаманюк.

Володимир Михайлович Атаманюк (нар. 13 червня 1955, Сталіно[1], УРСР) — радянський футболіст, згодом — радянський та український футбольний тренер.

Ф
Володимир Атаманюк
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Михайлович
Атаманюк
Народження 13 червня 1955(1955-06-13) (65 років)
  Сталіно, УРСР
Зріст 182 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція захисник, півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єра
Юнацькі клуби
1964—1972 СРСР «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1973—1975 СРСР СКА (К) ? (?)
1975—1977 СРСР «Шахтар» (Д) 0 (0)
1976—1977 → СРСР «Новатор» (Ж) 62 (14)
1963—1965 СРСР СКА (О) 76 (14)
1977—1984 СРСР «Металург» (З) 25 (2)
1980—1981 → СРСР «Металург» (Днпродз.) 33 (8)
1982 → СРСР «Новатор» (Ж) 8 (1)
1987 СРСР «Новатор» (Ж) 2 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1998
2001 		Україна «Нива» (В)
Україна «Металург» (З)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець групи підготовки донецького «Шахтаря». Перший тренер - Євген Якович Шейко. Після закінчення школи став грати за дубль «гірників». Під час служби в армії грав у складі СКА (Київ) у другій лізі чемпіонату СРСР. Після армії повернувся в «Шахтар», де ще рік програв в дублі. У 1976 році перейшов у команду другої ліги «Новатор» (Маріуполь). Через півтора року перейшов у клуб першої союзної ліги - запорізький «Металург». У «Металурзі» грав з 1977 по 1984 рік на позиції крайнього атакуючого півзахисника - крайнього нападника[1].

Кар'єра тренераРедагувати

Після завершення ігрової кар'єри з 1985 по 1987 роки очолював ДЮСШ міста Дніпродзержинська. У 1987 році повернувся в Запоріжжя, на посаду помічника головного тренера в «Торпедо». Працював під керівництвом Йожефа Беца, Євгенія Лемешка, Матвієнка, Маслова. З «Торпедо», який втратив місце у вищій лізі, пішов до Олександра Іщенка в кіровоградську «Зірку», де пропрацював два роки[1].

У 2000 році Мирон Маркевич забрав тренера в Запоріжжя. Після відставки Маркевича працював головним тренером «Металурга» у вищій лізі[1]. Всього за чотири тури Атаманюк не зміг добути жодного очка, а різниця забитих та пропущених м'ячів склала 1:7[2].

Надалі працював у донецькому «Металурзі», криворізькому «Кривбасі» та луганській «Зорі» у Олександра Косевича. У 2012 році повернувся в запорізький «Металург» на запрошення Віталія Кварцяного[3]. Надалі працював у тренерському штабі Іллі Близнюка в кіровоградській «Зірці»[4].

У 2017 році повернувся до роботи під керівництвом Олександра Косевича в краматорському «Авангарді».

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в г Володимир Атаманюк: «Селекційна робота не закінчується ніколи!» (ru). ФК «Зоря». 2007-08-31. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06. 
  2. ↑ Тренери України часів незалежності. Ч.2. Олексій Комаровський, газета «Український футбол». 2010-12-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06. 
  3. ↑ Кварцяний сформував тренерський штаб запорізького «Металурга» (ru). Чемпионат.com. 2012-09-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06. 
  4. ↑ Вадим Євтушенко: «Ми поступально рухалися вперед ...» (ru). Украина Центр. 2012-06-13. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атаманюк_Володимир_Михайлович&oldid=26130552