Атаманюк Володимир Михайлович

	Володимир Атаманюк
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Михайлович; Атаманюк
Народження	13 червня 1955 (65 років)
	Сталіно, УРСР
Зріст	182 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник, півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єра
Юнацькі клуби
1964—1972	«Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атаманюк.

Володимир Михайлович Атаманюк (нар. 13 червня 1955, Сталіно^[1], УРСР) — радянський футболіст, згодом — радянський та український футбольний тренер.

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець групи підготовки донецького «Шахтаря». Перший тренер - Євген Якович Шейко. Після закінчення школи став грати за дубль «гірників». Під час служби в армії грав у складі СКА (Київ) у другій лізі чемпіонату СРСР. Після армії повернувся в «Шахтар», де ще рік програв в дублі. У 1976 році перейшов у команду другої ліги «Новатор» (Маріуполь). Через півтора року перейшов у клуб першої союзної ліги - запорізький «Металург». У «Металурзі» грав з 1977 по 1984 рік на позиції крайнього атакуючого півзахисника - крайнього нападника^[1].

Кар'єра тренераРедагувати

Після завершення ігрової кар'єри з 1985 по 1987 роки очолював ДЮСШ міста Дніпродзержинська. У 1987 році повернувся в Запоріжжя, на посаду помічника головного тренера в «Торпедо». Працював під керівництвом Йожефа Беца, Євгенія Лемешка, Матвієнка, Маслова. З «Торпедо», який втратив місце у вищій лізі, пішов до Олександра Іщенка в кіровоградську «Зірку», де пропрацював два роки^[1].

У 2000 році Мирон Маркевич забрав тренера в Запоріжжя. Після відставки Маркевича працював головним тренером «Металурга» у вищій лізі^[1]. Всього за чотири тури Атаманюк не зміг добути жодного очка, а різниця забитих та пропущених м'ячів склала 1:7^[2].

Надалі працював у донецькому «Металурзі», криворізькому «Кривбасі» та луганській «Зорі» у Олександра Косевича. У 2012 році повернувся в запорізький «Металург» на запрошення Віталія Кварцяного^[3]. Надалі працював у тренерському штабі Іллі Близнюка в кіровоградській «Зірці»^[4].

У 2017 році повернувся до роботи під керівництвом Олександра Косевича в краматорському «Авангарді».

ПриміткиРедагувати

↑ ^а ^б ^в ^г Володимир Атаманюк: «Селекційна робота не закінчується ніколи!» (ru). ФК «Зоря». 2007-08-31. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.
↑ Тренери України часів незалежності. Ч.2. Олексій Комаровський, газета «Український футбол». 2010-12-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.
↑ Кварцяний сформував тренерський штаб запорізького «Металурга» (ru). Чемпионат.com. 2012-09-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.
↑ Вадим Євтушенко: «Ми поступально рухалися вперед ...» (ru). Украина Центр. 2012-06-13. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.

ПосиланняРедагувати

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті footbook.ru
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
Тренери та персонал ФК «Авангард»
Профіль гравця^{[недоступне посилання з червень 2019]} на офіційноу сайті ФК «Сталь» (Кам'янське)
Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»

[vladimir-1] а ^б ^в ^г Володимир Атаманюк: «Селекційна робота не закінчується ніколи!» (ru). ФК «Зоря». 2007-08-31. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.

[2] Тренери України часів незалежності. Ч.2. Олексій Комаровський, газета «Український футбол». 2010-12-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.

[3] Кварцяний сформував тренерський штаб запорізького «Металурга» (ru). Чемпионат.com. 2012-09-14. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.

[4] Вадим Євтушенко: «Ми поступально рухалися вперед ...» (ru). Украина Центр. 2012-06-13. Архів оригіналу за 2014-09-14. Процитовано 2017-08-06.

[1]

[2]

[3]

[4]