Лемешко Євген Пилипович

Євген Пилипович Лемешко (11 грудня 1930, Миколаїв, Українська РСР — 2 червня 2016,[1] Греція) — український радянський футболіст, воротар. Заслужений тренер України (1980). Тесть Олега Протасова.[2]

Ф
Євген Лемешко
Євген Лемешко
Особисті дані
Повне ім'я Євген Пилипович Лемешко
Народження 11 грудня 1930(1930-12-11)
  Миколаїв, Миколаївська обл., Українська СРР, СРСР
Смерть 2 червня 2016(2016-06-02) (85 років)
  Греція
Вага 74 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949 СРСР «Суднобудівник» ? (?)
1950—1958 СРСР «Динамо» (Київ) 60 (-67)
1959 СРСР «Авангард» (Миколаїв) 10 (-9)
1959 СРСР «Шахтар» (Сталіно) 5 (-14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1960—1966 СРСР «Динамо» (Хмельницький)
1966—1967 СРСР «Карпати» (Львів)
1968—1970 СРСР «Динамо» (Хмельницький)
1971—1973 СРСР «Суднобудівник» (Миколаїв)
1977—1988 СРСР «Металіст» (Харків)
1989—1991 СРСР «Торпедо» (Запоріжжя)
1992—1993 Україна «Торпедо» (Запоріжжя)
1993 Україна «Металіст» (Харків)
1993 Україна «Поділля» (Хмельницький)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

ЖиттєписРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Почав займатися футболом у 15 років, коли в ремісничому училищі, де Лемешко навчався на коваля, організували футбольну команду. Уже через рік Лемешко потрапив в найкращу команду міста — «Суднобудівник» з Миколаєва.

Кар'єра гравцяРедагувати

З 1950 року виступав за «Динамо» (Київ), з яким став призером чемпіонату 1952, володарем кубку СРСР 1954 року, й у складі збірної УРСР — призером Спартакіади 1956. 1959 року перейшов до «Шахтаря» (Сталіно), де того ж року зазнав травми меніска. Так у 29 років через травму Євген Лемешко завершив кар'єру футболіста та почав кар'єру тренера.

Тренерська кар'єраРедагувати

Наприкінці 1960 року очолив хмельницьке «Динамо», з яким 1966 року став срібним призером чемпіонату УРСР, програвши у фіналі «Авангарду» з Жовтих Вод. 1966 року його запросили головним тренером у «Карпати» (Львів). 1967 року після сварки з керівництвом Лемешко залишив клуб. І за деякий час повернувся тренувати хмельницьке «Динамо». 1971 року Євген Лемешко очолив рідний для нього миколаївський «Суднобудівник» який виграв чемпіонат УРСР (друга ліга) 1974 року, втім програв перехідний турнір у першу лігу і залишив клуб.

1977 року його запросили до харківського «Металіста», який виступав у другій всесоюзній лізі. Через сезон Лемешко вивів команду до першої ліги. Чемпіон СРСР (перша ліга) 1981. Вже 1982 року «Металіст» під його керівництвом виступав у вищій лізі. Фіналіст Кубка СРСР 1983 року. Вінцем 12-річної роботи Євгена Лемешка у «Металісті» стало завоювання харківськими футболістами 28 травня 1988 року Кубка СРСР.

1989 року тренер залишив «Металіст» і очолив запорізьке «Торпедо», з яким 1990 року виграв першість України.

Євген Лемешко виховав велику кількість футболістів. Це — Юрій Сивуха, Юрій Тарасов, Ігор Кутепов і багато інших знаменитих футболістів.

В останні роки життя проживав біля доньки у Салоніках. Помер внаслідок інсульту.

Сім'яРедагувати

Дружина загинула в авіакатастрофі в аеропорту Салонік 17 грудня 1997 року. Дочка Євгена Лемешка Наталія[2] — дружина одного з найрезультативніших форвардів радянського футболу Олега Протасова.

ПриміткиРедагувати

  1. Пішов з життя Євген Лемешко
  2. а б Стригун Ю. Євген Лемешко помер після інсульту… — С. 21.

ДжерелаРедагувати

  • Стригун Ю. Євген Лемешко помер після інсульту // Газета по-українськи. — 2016. — 7 черв. — С. 21 (Некрологи)

ПосиланняРедагувати