Нагорняк Сергій Миколайович
Сергі́й Микола́йович Нагорня́к (нар. 5 вересня 1971, Вінниця, СРСР) — український футболіст. Головний тренер команди «Епіцентр» із Кам'янця-Подільського. У минулому гравець збірної України. У чемпіонатах України провів 169 матчів, забив 31 м'яч.
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Миколайович Нагорняк | |
| Народження | 5 вересня 1971 (52 роки) | |
| Вінниця, СРСР | ||
| Громадянство |  Україна
| |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1992–1993 1993 1993–1995 1995 1995–1998 1998–1999 2000 2001–2003 2003–2004 2004 2004–2005 2005–2006 2007–2009 |
«Ворскла» «Полісся» Ж «Нива» В «Спартак» М «Дніпро» Д «Шахтар» Д «Шеньян Ханші» «Шаньдун Лунен» «Арсенал» К «Цзянсу Шуньтянь» «Волинь» «Металург» З «Ірпінь» |
1 (0) 4 (1) 39 (9) 12 (0) 60 (14) 17 (3) 26 (12) 74 (18) 14 (1) 16 (3) 15 (1) 24 (3) аматори |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1994—2002 |  Україна
|
14 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2019 2019—2020 2020—2021 2021—2022 2022— 2023— |
Україна (U-19) Україна (U-16) Україна (U-17) Україна (U-18) «Епіцентр» Україна (U-19)
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Життєпис ред.
Клубна кар'єра ред.
Починав грати в рідній Вінниці — спочатку в аматорських командах, потім — у професійному клубі «Нива». У ці роки виділявся на полі спринтерськими якостями.
У 1995 році прийняв запрошення В'ячеслава Грозного приїхати на збори московського «Спартака». Після їх закінчення був зарахований до столичного клубу. Проте заграти в основі не вдалося через конкуренцію. У підсумку, вже з осені 1995 року грав за «Дніпро». Разом з командою вдало виступав в лізі й кубку — у 1997 році був фіналістом Кубка України («Дніпро» поступився «Шахтарю» 0:1).
В сезоні 1997/98 у «Дніпрі» на Сергія вийшли селекціонери донецького «Шахтаря». Через деякий час, після дзвінка від тренера Валерія Яремченка, перейшов до «гірників». Закріпитися в новому клубі не вдалося — за Яремченка він грав постійно. А потім у «Шахтар» прийшов Віктор Прокопенко, який від послуг футболіста відмовився.
У 2000, після закінчення контракту з «Шахтарем», зважився на переїзд до Китаю. У перший же рік був визнаний найкращим легіонером чемпіонату Китаю, хоча команда зайняла лише 5-е місце. У китайських клубах працював під керівництвом російських фахівців — в «Шеньян Хайш» з Валерієм Непомнящим, в «Шаньдун Лунен» — з Борисом Ігнатьєвим. У підсумку, відіграв у Китаї 4 роки.
Кар'єра в збірній ред.
За збірну України зіграв 14 матчів. Дебютував 7 вересня 1994 року в матчі зі збірною Литви.
Тренерська кар'єра ред.
У червні 2014 року Сергій Миколайович став асистентом нового головного тренера «Дніпра» Мирона Маркевича. У тренерському штабі йому доручили відповідати за атакувальні дії команди. Але через два роки у червні 2016 року разом головним тренером залишив тренерський штаб. Із 2019 року очолював юнацькі збірні різних вікових груп.
2 вересня 2022 року призначений головним наставником кам'янець-подільського «Епіцентру», паралельно поєднує роботу із збірною України U-19.
Особисте життя ред.
Дружина Світлана, дочка Ольга, син Юрій. Після закінчення кар'єри займався бізнесом у Києві. Запрошується на програму Про футбол каналу 2+2 як експерт.
Досягнення ред.
Командні
- Віце-чемпіон України: 1999
- Фіналіст Кубка України (2): 1997, 2006
- Бронзовий призер чемпіонату України (2): 1996, 1998
Особисті
- Найкращий легіонер чемпіонату Китаю: 2000
Джерела ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Нагорняк Сергій Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |