Ярошенко Юрій Миколайович

Ярошенко Юрій Миколайович (нар. 5 січня 1961, Фрунзе[1], Киргизька РСР) — український футболіст, півзахисник. Під 19 номером увійшов у 50-ку найкращих гравців луганської «Зорі» за версією порталу Football.ua[2]. Батько футболіста Костянтина Ярошенка. З 2001 року на тренерській роботі.

Ф
Юрій Ярошенко
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Миколайович Ярошенко
Народження 5 січня 1961(1961-01-05) (59 років)
  Фрунзе, Киргизька РСР
Зріст 177 см
Вага 68 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби

1977—1979
СРСР РСДЮШОР (Фрунзе)
СРСР РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979—1981 СРСР «Динамо» (К) 0 (0)
1982—1990 СРСР «Зоря» (Л) 316 (47)
1990 СРСР «Заря» (Б) 22 (0)
1991 СРСР «Кристал» (Х) 24 (0)
1991—1992 СРСР/Україна «Хімік» (С) 47 (5)
1992—1993 Україна «Таврія» (Х) 19 (2)
1993 Узбекистан «Навбахор» 21 (8)
1994 Росія СКА (Ростов-на-Дону) 21 (2)
1994 Україна «Динамо» (Л) 5 (1)
1996 Україна «Авангард-Індустрія» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014—2016
2016—2017
2018—
Україна «Суми»
Україна «Полтава»
Україна «Альянс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець київського спортінтернату. Перший тренер — В. Ф. Качанов. Після завершення навчання три роки грав в дублі київського «Динамо», у складі якого двічі ставав чемпіоном СРСР серед дублюючих складів вищої ліги (1980 і 1981). Не зігравши жодного матчу в основному складі киян, Ярошенко в 1982 році перейшов у ворошиловградську «Зорю». У цій команді провів більше восьми років. За цей час зіграв у складі «Зорі» 316 матчів у чемпіонаті та 11 в Кубку СРСР, в яких забив 47 та 1 гол відповідно. Ставав чемпіоном Української РСР 1986 року.

Покинувши Луганськ у 29-річному віці, Ярошенко продовжив кар'єру в командах «Зоря» (Бєльці), «Кристал» (Херсон) та «Хімік» (Сєвєродонецьк), але ніде довго не затримувався. В 1993 році був запрошений у «Навбахор», за підсумками сезону в якому ставав бронзовим призером чемпіонату Узбекистану. На початку 1995 року став гравцем аматорського клубу «Шахтар» (Ровеньки). Після цього пробував свої сили в клубі «Авіа» (Свідник), але вже незабаром повернувся до Ровеньків, команда якого змінила назву на «Авангард-Індустрія» й стартувала в Другій лізі чемпіонату України. Влітку 1996 року перейшов до краснодонського «Шахтаря», в складі якого 1998 року й завершив кар'єру гравця.

Тренерська кар'єраРедагувати

У 2001 році перейшов на тренерську роботу. Влаштувався в дитячу Академію донецького «Шахтаря», спочатку — тренером-селекціонером, а пізніше — тренував групи. Далі тренував дитячі команди донецького «Металурга», маріупольського «Іллічівця» та сумської «Барси».

1 липня 2014 року був призначений головним тренером клубу Першої ліги України «Суми». 5 вересня став тренером «Полтави», незабаром повернувся в «Суми», потім контракт був розірваний.

У травні 2017 року звільнений з поста головного тренера «Полтави»[3].

Напередодні сезону 2017/18 років увійшов до тренерського штабу МФК «Миколаїв», зайнявши місце помічника головного тренера Руслана Забранського[4].

ДосягненняРедагувати

КлубніРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

  •   Найкращий бомбардир клубу «Зоря» (Луганськ): 1986 (22 голи)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати