Відкрити головне меню

Ярошенко Юрій Миколайович (нар. 5 січня 1961, Фрунзе[1], Киргизька РСР) — український футболіст, півзахисник. Під 19 номером увійшов у 50-ку найкращих гравців луганської «Зорі» за версією порталу Football.ua[2]. Батько футболіста Костянтина Ярошенка. З 2001 року на тренерській роботі.

Ф
Юрій Ярошенко
Особові дані
Повне ім'я Юрій Миколайович Ярошенко
Народження 5 січня 1961(1961-01-05) (58 років)
  Фрунзе, Киргизька РСР
Зріст 177 см
Вага 68 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби

1977—1979
СРСР РСДЮШОР (Фрунзе)
СРСР РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979—1981 СРСР «Динамо» (К) 0 (0)
1982—1990 СРСР «Зоря» (Л) 316 (47)
1990 СРСР «Заря» (Б) 22 (0)
1991 СРСР «Кристал» (Х) 24 (0)
1991—1992 СРСР/Україна «Хімік» (С) 47 (5)
1992—1993 Україна «Таврія» (Х) 19 (2)
1993 Узбекистан «Навбахор» 21 (8)
1994 Росія СКА (Ростов-на-Дону) 21 (2)
1994 Україна «Динамо» (Л) 5 (1)
1996 Україна «Авангард-Індустрія» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014—2016
2016—2017
Україна «Суми»
Україна «Полтава»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець київського спортінтернату. Перший тренер — В. Ф. Качанов. Після завершення навчання три роки грав в дублі київського «Динамо», у складі якого двічі ставав чемпіоном СРСР серед дублюючих складів вищої ліги (1980 і 1981). Не зігравши жодного матчу в основному складі киян, Ярошенко в 1982 році перейшов у ворошиловградську «Зорю». У цій команді провів більше восьми років. За цей час зіграв у складі «Зорі» 316 матчів у чемпіонаті та 11 в Кубку СРСР, в яких забив 47 та 1 гол відповідно. Ставав чемпіоном Української РСР 1986 року.

Покинувши Луганськ у 29-річному віці, Ярошенко продовжив кар'єру в командах «Зоря» (Бєльці), «Кристал» (Херсон) та «Хімік» (Сєвєродонецьк), але ніде довго не затримувався. В 1993 році був запрошений у «Навбахор», за підсумками сезону в якому ставав бронзовим призером чемпіонату Узбекистану. На початку 1995 року став гравцем аматорського клубу «Шахтар» (Ровеньки). Після цього пробував свої сили в клубі «Авіа» (Свідник), але вже незабаром повернувся до Ровеньків, команда якого змінила назву на «Авангард-Індустрія» й стартувала в Другій лізі чемпіонату України. Влітку 1996 року перейшов до краснодонського «Шахтаря», в складі якого 1998 року й завершив кар'єру гравця.

Тренерська кар'єраРедагувати

У 2001 році перейшов на тренерську роботу. Влаштувався в дитячу Академію донецького «Шахтаря», спочатку — тренером-селекціонером, а пізніше — тренував групи. Далі тренував дитячі команди донецького «Металурга», маріупольського «Іллічівця» та сумської «Барси».

1 липня 2014 року був призначений головним тренером клубу Першої ліги України «Суми». 5 вересня став тренером «Полтави», незабаром повернувся в «Суми», потім контракт був розірваний.

У травні 2017 року звільнений з поста головного тренера «Полтави»[3].

Напередодні сезону 2017/18 років увійшов до тренерського штабу МФК «Миколаїв», зайнявши місце помічника головного тренера Руслана Забранського[4].

ДосягненняРедагувати

КлубніРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

  •   Найкращий бомбардир клубу «Зоря» (Луганськ): 1986 (22 голи)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати