Панчишин Іван Миколайович

радянський футболіст

Іван Миколайович Панчишин (нар. 15 червня 1961, село Колодруби, Миколаївський район, Львівська область) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника, Після завершення кар'єри гравця — український футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1987).

Ф
Іван Панчишин
Особисті дані
Повне ім'я Іван Миколайович Панчишин
Народження 15 червня 1961(1961-06-15) (62 роки)
  Колодруби,
Миколаївський район,
Львівська область
Зріст 180 см
Громадянство  Україна
 СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1980 СРСР «Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Нива» (Вінниця) 37 (4)
1985–1991 СРСР «Металіст» 181 (4)
1992–1994 Україна «Металіст» 71 (3)
1994–1995 Україна «Поліграфтехніка» 40 (2)
1995–1996 Україна «Карпати» (Львів) 34 (1)
1996–1997 Україна «Металіст» 57 (0)
1997  Україна «Металіст-2» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1997–2000 Україна «Металіст-2»
2001–2002 Україна «Арсенал» (Харків)
2004–2005 Україна «Газовик-ХГВ»
2007–2008 Україна «Нива-Світанок»
2022–2023 Україна «Металіст» U-19 асистент
2023– Україна «Металіст» асистент

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 3 липня 2023.

Кар'єра гравця ред.

Вихованець СДЮШОР «Карпати» (Львів) Іван Панчишин футбольну кар'єру розпочав у 1980 році в дублі львівських «Карпат». У 1981 році виступав за аматорський клуб «Сільмаш» (Ковель).

У 1984 році отримав запрошення грати в команді майстрів «Нива» (Вінниця). Сезон склався для молодого захисника дуже вдало, вінницька команда перемогла в 6-ій зоні другої ліги чемпіонату СРСР, а Панчишин був названий найкращим переднім захисником цієї першості.

Гра молодого футболіста не залишилася непоміченою, і вже наступний сезон Іван почав в команді вищої ліги «Металіст» (Харків), де став основним центральним захисником, стабільно виходячи на поле в стартовому складі[1]. У 1988 році став володарем Кубку СРСР, що дозволило взяти участь у Кубку кубків, де захисник провів 4 матчі. В останньому чемпіонаті СРСР команда Панчишина виступила невдало, посівши 15-те місце й понизилася в класі. Але наступний сезон гравець почав в першому чемпіонаті незалежної України, в якому «Металіст» посів 3-тє місце в групі «Б» і став фіналістом Кубка України, а сам Панчишин був капітаном команди. У сезоні 1993/94 років керівництво і спонсори почали втрачати інтерес до команди, внаслідок чого пішов головний тренер Леонід Ткаченко й ряд футболістів. З ініціативи керівництва покинув клуб і Панчишин.

У 1994 році Іван отримав запрошення від олександрійської «Поліграфтехніки», провівши сезон 1994/95 у першій лізі. Після цього ветеран відгукнувся на пропозицію клубу вищої ліги «Карпати» (Львів), де досвідчений захисник стабільно грав в основі.

Влітку 1996 року, провівши 3 матчі за львівський клуб на початку нового чемпіонату, 36-річний футболіст несподівано отримав запрошення від нового президента «Металіста» Валерія Бугая повернутися у вже рідний для Панчишина харківський клуб. Ветеран ще півтора сезони виходив на поле в складі металістів, був капітаном команди і тільки влітку 1997 року завершив активну кар'єру гравця.

Кар'єра тренера ред.

У 1997 році прийняв пропозицію головного тренера «Металіста» Михайла Фоменка стати одним з тренерів другої команди харківського клубу, де пропрацював майже три роки. З травня 2001 по травень 2002 року працював головним тренером клубу «Арсенал» (Харків). У 2004—2005 роках очолював інший харківський клуб — «Газовик-ХГВ», який виступав у другій лізі.

У 2007 році призначений головним тренером вінницької «Ниви-Світанок»[2], який покинув у 2008 році. Після цього працював тренером в харківському спортінтернаті, зі своїми вихованцями, що грали в складі команди УФК (училище фізичної культури), брав участь в юнацьких чемпіонатах України[3].

Досягнення ред.

Примітки ред.

Джерела ред.