Відкрити головне меню

Кубок УРСР з футболу — кубковий турнір в УРСР, який проводився паралельно з Кубком СРСР. Як правило, участь у ньому брали професіонали з другої союзної ліги та команди колективів фізкультури. Втім, на місцевому рівні ці масові змагання були надзвичайно популярні.

Фінальні поєдинки Кубку Української РСР проводилися на київському стадіоні «Динамо» імені М. І. Єжова, наприкінці 1930-х років перейменованого на Всеукраїнський стадіон «Динамо» (тепер - стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського).[1] Переможців нагороджували золотими жетонами й дипломами Держкомспорту республіки, а колективне фото тріумфаторів публікувалося у футбольних щорічниках видавництва «Молодь», поряд із знімками чемпіонів та володарів Кубка Союзу.

ІсторіяРедагувати

У 19591989 роках за Кубок УРСР сперечалися любительські команди, кількість яких доходила до 35-40 тисяч. Боротьба розпочиналася з районних, міських та обласних етапів, і згодом 32 найкращих колективи виявляли найсильнішого за олімпійською системою. До 1959 року в Кубок республіки, окрім команд колгоспів, підприємств і установ, вишів та військових частин, могли також заявлятися команди майстрів, не задіяні в розіграші Кубка СРСР. А до двох стартових турнірів, як і до перших чотирьох післявоєнних, запрошувались всі українські колективи, у тому числі й гранди.

За «відкритого» формату в усіх шести фінальних поєдинках грало київське «Динамо», яке лише одного разу, в 1945 році, поступилося трофеєм, мінімально програвши харківському «Локомотиву», команді другого дивізіону. Подібний казус є й у біографії донецького «Шахтаря». У 1972 році гірники, що вже оформили путівку до вищої союзної ліги, із тим же рахунком 0:1 капітулювали перед друголіговим житомирським «Автомобілістом». Вирішальний м’яч житомиряни провели на першій хвилині додаткового часу.

У 19721976 роках паралельно проводилися два Кубки України — для КФК та для команд майстрів першої й другої ліг. «Професіонали» виборювали приз, заснований редакцією газети «Радянська Україна» (згодом його ж вручали «фізкультурникам»).

Останні два сезони кубку трофей розігрували клуби української зони другої ліги першості СРСР. Останнім його володарем став шепетівський «Темп», який за кілька місяців дебютував на новому якісному рівні — в чемпіонаті й Кубку незалежної України.

Фінали КубкаРедагувати

Рік Володар Фіналист Рахунок
1937 «Динамо» (Київ) «Динамо» (Одеса) 4:2
1938 «Динамо» (Київ) «Локомотив» (Київ) 3:1
1939 «Авангард» (Краматорськ) «Харчовик» (Одеса) 2:0
1940 «Динамо» (Дніпропетровськ) «Локомотив» (Одеса) 2:2, 6:2
1941—1943 Друга світова війна
1944 «Динамо» (Київ) «Локомотив» (Харків) Груповий турнір
1945 «Локомотив» (Харків) «Динамо» (Київ) 1:0
1946 «Динамо» (Київ) «Локомотив» (Харків) 2:0
1947 «Динамо» (Київ) «Харчовик» (Одеса) 5:1
1948 «Динамо» (Київ) «Більшовик» (Мукачеве) 4:1
1949 «ВПС» (Харків) «Водник» (Одеса) 5:1
1950 «Спартак» (Ужгород) «Металург» (Запоріжжя) 4:2
1951 «Металург» (Запоріжжя) ОБО (Львів) 4:0
1952 «Металург» (Запоріжжя) ОБО (Львів) 6:3
1953 «Торпедо» (Кіровоград) «Локомотив» (Полтава) 3:1
1954 «Машинобудівник» (Київ) ОБО (Київ) 1:0, 3:1
1955 «Машинобудівник» (Київ) «Локомотив» (Артемівськ) 2:1
1956 «Колгоспник» (Полтава) «Машинобудівник» (Запоріжжя) 4:0
1957 СКВО (Одеса) «Колгоспник» (Рівне) 2:0
1958 «Торпедо» (Харків) «Авангард» (Тернопіль) 2:1
1959 «Шахтар» (Коростишів) «Авангард» (Жовті Води) 2:1
1960 «Старт» (Чугуїв) «Авангард» (Шостка) 0:0, 3:1
1961 «Старт» (Чугуїв) «Шахтар» (Смолянка) 1:0
1962 «Авангард» (Дніпропетровськ) «Екран» (Шостка) 2:0
1963 «Метеор» (Дніпропетровськ) «Торпедо» (Миколаїв) 2:1 (д.ч.)
1964 «Більшовик» (Київ) «Авангард» (Дніпропетровськ) 1:0
1965 «Титан» (Запоріжжя) ЛВВПУ (Львів) 2:1
1966 ЛВВПУ (Львів) «Супутник» (Полтава) 2:0
1967 «Більшовик» (Київ) «Авангард» (Вільногірськ) 2:1
1968 ЛВВПУ (Львів) «Зоря» (Артемівськ) 3:0
1969 «Шахтар» (Макіївка) «Сокіл» (Львів) 1:0
1970 «Авангард» (Сімферополь) «Авангард» (Кривий Ріг) 2:0 (д.ч.)
1971 «Кольормет» (Артемівськ) «Метал» (Дніпропетровськ) 2:0
1972 «Автомобіліст» (Житомир) «Шахтар» (Донецьк) 1:0 (д.ч.)
«Гірник» (Дніпрорудне) «Хімік» (Калуш) 2:0
1973 «Зірка» (Кіровоград) «Спартак» (Івано-Франківськ) 1:0
«Сокіл» (Львів) «Шахтар» (Свердловськ) 2:0
1974 «Таврія» (Сімферополь) «Автомобіліст» (Житомир) 2:0, 2:1
«Сокіл» (Львів) «Шахтар» (Олександрія) 0:0, 1:0 (д.ч.)
1975 «Зірка» (Кіровоград) «Таврія» (Сімферополь) 2:0, 1:2
«Вихор» (Дніпропетровськ) «Локомотив» (Сміла) 0:0, 1:1 (п.п. 7:6)
1976 СКА (Київ) «Шахтар» (Горлівка) 2:0
«Електрон» (Івано-Франківськ) «Титан» (Армянськ) 2:1
1977 «Титан» (Армянськ) «Електрон» (Івано-Франківськ) 1:0
1978 «Більшовик» (Київ) «Маяк» (Харків) 2:0
1979 «Енергія» (Нова Каховка) «Цементник» (Миколаїв, Львівська обл.) 3:1, 0:0
1980 «Нива» (Підгайці) «Енергія» (Нова Каховка) 3:0
1981 «Случ» (Березне) «Шахтар» (Дзержинськ) 0:0, 1:1
1982 «Енергія» (Нова Каховка) «Случ» (Березне) 2:0, 2:1
1983 «Схід» (Київ) «Енергія» (Нова Каховка) 1:0, 2:2
1984 «Торпедо» (Запоріжжя) «Карпати» (Дубове) 5:1, 0:0
1985 «Автомобіліст» (Львів) «Титан» (Армянськ) 2:0, 3:3
1986 «Машинобудівник» (Бородянка) «Зірка» (Бердичів) 1:1, 2:1 (д.в.)
1987 «Південьсталь» (Єнакієве) «Авангард» (Дрогобич) 0:2, 3:0 (д.в.)
1988 «Авангард» (Лозова) «Зірка» (Бердичів) 1:1, 2:2
1989 «Прогрес» (Бердичів) «Авангард» (Лозова) 4:2, 0:0
1990 «Полісся» (Житомир) «Нафтовик» (Охтирка) 4:0, 1:3
1991 «Темп» (Шепетівка) «Верес» (Рівне) 1:1, 2:1

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати