Відкрити головне меню

Буковина (футбольний клуб)

професійний футбольний клуб з Чернівців

«Букови́на» — український футбольний клуб з міста Чернівці. Заснований в 1958 році під назвою «Авангард». У радянські часи команда двічі (у 1982 і 1988) ставала чемпіоном УРСР і тричі (у 1968, 1980 і 1989) срібним призером. Тричі доходили до чвертьфіналу кубка УРСР. У 1990 році ставала переможцем Другої ліги СРСР. Проте найвищим досягненням клубу в чемпіонатах Радянського Союзу являєтся 5-е місце в Першій лізі СРСР. За часів незалежної України команда ставала срібним призером Першої ліги України в 1996 році, і двічі переможцем Другої ліги України в 2000 і 2010 році. У 1992 році команда зайняла 6-е місце у Вищій лізі, яке по праву вважається кращим досягненням в першості України, а в Кубку України — вихід в 1/8 фіналу в сезонах 1992, 1993/94 та 2011/12.

«Буковина» (Чернівці)
logo
Повна назва Футбольно-спортивний клуб
«Буковина» Чернівці
Прізвисько жовто-чорні
Засновано 22 червня 1958 (61 рік)[1]
Населений пункт Чернівці, Україна Україна
Стадіон СОУ «Буковина», Чернівці
Вміщує 12 076
Власник Україна Чернівецька міська рада
(Упр. по фіз. кул. та сп.)
Президент Україна Вадим Заяць
Головний тренер Україна Андрій Мельничук
Ліга Друга ліга
2018/19 10 (група А)
Домашня
Виїзна
Запасна

Зміст

ІсторіяРедагувати

Історія назвРедагувати

  • 19581964: «Авангард»
  • 1965—дотепер: «Буковина»

Історія клубуРедагувати

В радянську добуРедагувати

У 1958 році в Чернівцях була створена футбольна команда «Авангард». Тому ж року команда дебютувала в чемпіонаті України, і набравши 22 очки, опинилася на другому місці в 5-й зоні. У 1959 році «Авангард» набрав однакову кількість очок з командами Луцька та Мукачева, але за різницею м'ячів виявився третім.

1960 став дебютним для чернівецької команди в класі «Б» (перша зона УРСР) чемпіонату СРСР. За результатами сезону буковинці посіли 8 місце. Наступні роки «Авангард» провів серед середняків турнірної таблиці.

У 1965 році команда змінила назву на «Буковина».

Найбільш вдалий сезон у класі «Б» чернівецька «Буковина» провела в 1968 році. Команда під управлінням Віктора Лебедєва зуміла посісти другий рядок турнірної таблиці. Протягом сезону 1968 на перших позиціях перебували команди «Буковина» та «Авангард» з Тернополя. В результаті на першій сходинці опинилися представники Тернополя — 66 очок, а на другому — «Буковина» — 60. Фінальний турнір за 1-8 місця проходив у Чернівцях і Тернополі. На вирішальному етапі змагалися по чотири найкращі команди з двох українських зон. Чернівецькі і тернопільські футболісти набрали по 11 очок. Додатковий матч за звання чемпіона України відбувся у Тернополі. Перемогла команда «Авангард» — 2:0. Чемпіонське звання вибороли гравці з Тернополя, а буковинці опинилися на другому місці.

Наступного успіху команда з Чернівців досягла в 1980 році. Підопічні Бориса Розсихіна зайняли 2-е місце в першості, поступившись лише ЦСКА (Київ).

1982 приніс «Буковині» золото. Після першого кола чернівчани займали другу сходинку — 32 очки, лідирував павлоградський «Колос». У другому колі чернівчани переграли «Колос» з рахунком 3:0. Три м'ячі у ворота суперника забив Віктор Олійник. Незабаром підопічні Олександра Павленка завоювали чемпіонське звання. До цього званню чернівецька команда додала «Рубіновий кубок» за найбільшу кількість забитих голів — 71. У турнірі за вихід у першу союзну лігу чернівчани виступили невдало. «Буковина» поступилася у двох поєдинках білоруській команді «Дніпро» (Могильов) — 1:2, 1:2 і поділила очки з самаркандським «Динамо» — 3:2, 0:4.

Перед сезоном 1988 перед «Буковиною» стояло завдання здобути чемпіонське звання і поборотися за вихід до першої ліги. Виступи в чемпіонаті буковинці почали не дуже вдало. Команда тренера Юхима Школьникова втратила очки на своєму полі в матчах з павлоградським «Шахтарем» (1:2), полтавська «Ворскла» (1:1), поступилася на виїзді черкаському «Дніпру» (0:1). Перше коло буковинці завершили на третій позиції. У другому колі «Буковина» зуміла обійти СКА (Одеса), а потім витримати конкуренцію з боку полтавської «Ворскли». Так після шестирічної перерви «Буковина» знову перемогла у другій лізі.

Для виходу в першу лігу чернівецької «Буковині» знову належало зіграти в перехідному турнірі. Цього разу суперниками чернівчан були воронезький «Факел» та «Уралмаш» зі Свердловська (нині Єкатеринбург). У домашніх зустрічах команда здобула дві перемоги з однаковим рахунком 2:1. На виїзді «Буковина» перемогла «Уралмаш» з рахунком 2:0. Доля путівки до першої ліги вирішувалася в матчі «Факел» — «Буковина». Цей поєдинок виграв «Факел» — 2:0. «Буковина» знову не змогла підвищитися в класі.

У сезоні 1989 «Буковина» стала другою, поступившись луцькій «Волині».

У сезоні 1990 «Буковина» повернулася на перше місце. Перед стартом сезону відбулася реорганізація чемпіонату СРСР. Були створені три проміжні «буферні» зони між першою і другою лігами. Переможці цих зон отримували можливість отримати путівку в першу лігу без перехідних ігор. І «Буковині» це вдалося. Перше місце і підвищення в класі було завойовано.

Останній радянський чемпіонат «Буковина» провела в першій лізі, зайнявши 5-е місце.

Український періодРедагувати

Перший офіційний матч «Буковина» провела 10 лютого 1992 року, зігравши із хмельницьким «Поділлям» в рамках 1/32 фіналу кубка України, в якому в серії післяматчевих пенальті здобула перемогу. Цей матч увійшов в історію, як перший офіційний футбольний матч в історії незалежної України.

У першому чемпіонаті України «Буковина» стартувала в групі «Б» вищої ліги. Протягом дев'яти турів буковинці йшли без поразок. Команда зуміла обіграти дніпропетровський «Дніпро», тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», зіграти внічию з київським «Динамо». У результаті «Буковина» опинилася в своїй підгрупі на 6-му місці. Проте потім клуб, що випробовував фінансові проблеми, один за одним почали залишати ключові гравці, і в сезоні 1993/94 команда вилетіла з Вищої ліги, посівши передостаннє місце.

У першій лізі продовжилося падіння. Ні повернення в команду Юхима Школьникова, ні посилення досвідченими гравцями інших команд не принесли «Буковині» досить перемог. Підсумок — 15-е місце.

У сезоні 1995/96 перед командою стояло завдання добути путівку у вищу лігу. «Буковина» отримала непогане поповнення складу і за підсумками сезону стала другою. За регламентом того сезону лише перша команда підвищувалася в класі. Цією командою стала полтавська «Ворскла». «Буковину» знову покинули ключові гравці. Сезон 1996/97 — 9 місце.

У сезоні 1997/98 «Буковина» боролася за виживання, але в перехідному турнірі зберегла прописку в Першій лізі. У сезоні 1998/99 чернівецька команда понизилася в класі. «Буковині» вдалося за один сезон завоювати золоті медалі Другої ліги і повернутися в Першу. У сезоні 2000/01 команда зайняла останнє місце в Першій лізі.

Першість другої ліги сезону 2001/02 «Буковина» завершила на 7-му місці. У наступних сезонах у другій лізі «Буковина» виступала так: 2002/2003 — 13 з 15, 2003/2004 — 12 з 16, 2004/2005 — 6 з 15, 2005/2006 — 6 з 15, 2006/2007 — 10 з 15, 2007/2008 — 4, 2008/2009 — 9.

Перед сезоном 2009/2010 Буковину викупили бізнесмени з Харкова. В сезоні 2009/2010 команду очолив Вадим Заяць і після 9-річної перерви «Буковина» здобула місце у Першій лізі, впевнено посівши перше місце в Другої ліги України.

У сезоні 2011/2012 Буковина посіла 6 місце. У сезоні 2012/2013 Буковина посіла 4 місце. З огляду на те. що алчевська «Сталь» залишається у Першій лізі, а наступна за нею «Олександрія» відмовилася підвищуватися у класі, в сезоні 2013/14 «Буковина» подала заявку на виступ у Прем'єр-лізі. Однак через відсутність необхідної інфраструктури клубу для Прем'єр-ліги, заявка була відхилена ФФУ.

Після відмови ФФУ бізнесмени з Харкова перестали фінансувати «Буковину» і в сезоні 2013/2014 клуб, почав відчувати фінансові проблеми, у зв'язку з цим команду залишили ряд провідних гравців і головний тренер команди. Новим головним тренером став Юрій Гій.

З початком нового 2014/2015 сезону ситуація в команді була складною, а клуб міг припинити своє існування. Але з приходом нового президента Сергія Гринюка, ситуація в клубі стабілізувалася, і головним завданням стало збереження прописки в першій лізі.

По завершенню сезону чернівецька команда зайняла останнє місце в чемпіонаті України серед команд першої ліги сезону 2014/15. Посаду головного тренера залишив Юрій Гій, обов'язки головного тренера виконував Олександр Гуменюк. А доля клубу визначалася 19 червня 2015 на черговій Конференції ПФЛ.

Після проведення Конференції ПФЛ було прийнято рішення, якщо «Буковина» прийматиме участь у чемпіонаті України сезону 2015/2016, то гратиме у другій лізі, а новим головним тренером став Віктор Мглинець. Під керівництвом нового головного тренера та президента клубу, команду поповнили великий склад нових виконавців, а також клуб отримав нових спонсорів. На міжсезоння команда вирушила на 4 місці, відстаючи на 8 очок від першого місця та на 4 очки від другого.

За міжсезонний час чернівецька команда провела велику ротацію в складі команди. І перший поєдинок після міжсезоння в оновленому складі команда зіграла в суху нічию зі стрийською «Скалою», відстаючи вже на 7 очок від першого місця. Другий матч після зимової перерви чернівецька команда проводила з принциповим суперником з міста Рівне з місцевим «Вересом», який вона виграла. Після переможного матчу у місті Рівне буковинський клуб двічі зіграв у нічию та двічі святкував перемогу. Після двох переможних матчів команда Віктора Мглинця зазнала першої весняної поразки, кривдником став столичний «Арсенал». Але вже через тиждень чернівецький клуб реабілітувався перед власною публікою, вигравши в «Мира» (Горностаївка). Після домашньої перемоги послідувала виїзна перемога над сумською «Барсою», але вже через тиждень чернівецька команда зіграла в суху нічию з «Креміньом» (Кременчук) та втратила шанси на срібні медалі Другої ліги, але попри це «Буковина» в сезоні 2015/2016 чемпіонату України єдина не зазнала жодної домашньої поразки. 29 травня 2016 року, в чернівецької команди відбулися збори. Під час яких стало відомо, що у відставку вирішили подати головний тренер Віктор Мглинець і його помічник Богдан Самардак. Виконуючим обов'язки головного тренера було призначено екс-захисника «Буковини» Романа Шпірнова, який вже тривалий час працював у клубі. Останній матч чемпіонату «Буковина» провела проти вже чинного чемпіона «Колоса» (Ковалівка), де зіграла в результативну нічию (2:2) і в результаті посіла четверту сходинку у турнірній таблиці. При цьому цей результат дозволив «Буковині» вийти до Першої ліги, в зв'язку з розширенням складу учасників.

Новим головним тренером став колишній гравець національної збірної України та багатьох вітчизняних команд Сергій Шищенко. У грудні 2016 року Сергій Юрійович разом зі своїм помічником (Григорій Чурілов) подав у відставку. Із січня 2017 року до призначення нового наставника тренування та підготовку команди до весняної частини чемпіонату проводив Андрій Нікітін та Роман Шпірнов. Новим головним тренером став Олег Ратій, а Андрій Дмитрович і Роман Вікторович в новому тренерському штабі залишилися на попередніх посадах. Також до тренерського штабу увійшов Руслан Гунчак та Валентин Слюсар. У червні того ж року за обопільною згодою сторін співпраця між Олегом Борисовичем і командою була припинена. Під його керівництвом чернівецька «Буковина» зіграла 15 офіційних матчів (3 перемоги, 5 нічиїх, 7 поразок). Також посаду помічника головного тренера залишив Валентин Слюсар. А за підсумками сезону «Буковина» зайняла 16 місце та покинула першу українську лігу.

У липні 2017 року в якості виконуючого обов'язки головну команду буковинського краю очолив Юрій Крафт. Яку наприкінці серпня того ж року залишив за власним бажанням, передавши управління іншому відомому буковинському фахівцю Віктору Івановичу Мглинцю, який вже двічі обіймав цю посаду. Під його керівництвом «Буковина» до кінця 2017/18 сезону зіграла 23 офіційних матча (9 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок) і зайняла 6-е місце в своїй групі. На зимове міжсезоння сезону 2018/19 команда вирушила на останній сходинці в тій же групі, маючи в своєму активі 12 набраних очок (3 перемоги, 3 нічійних результата та 11 поразок), в той же час клуб покинув і головний наставник.

Виконуючим обов'язки головного тренера, керівництво вирішило призначити Віталія Куницю, а його помічником Сергія Гамаля, також пізніше до тренерського штабу приєднався Роман Нестеренко, який відповідає за підготовку воротарів. А вже на початку лютого 2019 року, відбулися загальні збори членів громадської організації ФСК «Буковина», де власне вибирали і саме керівництво. У підсумку президентом чернівецького клубу став Вадим Заяць, а генеральним директором був обраний Валерій Королянчук. 2 травня того ж року Віталій Вікторович написав заяву про звільнення з посади головного тренера, а президент в свою чергу вирішив її розглянути та задовольнити. У підсумку команду в якості виконуючого обов'язки очолив Роман Нестеренко, який в підсумку так і не зміг вивести команду з останнього місця. Під керівництвом Віталія Куниці та Романа Нестеренка команда провела по 5 офіційних матчів (на чолі із першим - 1 перемога, 3 нічиї та 1 поразка, із другим - 1 перемога та 4 поразки).

У літнє міжсезоння команду очолив Андрій Мельничук, а в тренерський штаб увійшли Степан Маковійчук, Валентин Заяць та Юрій Кисилиця.

СтадіонРедагувати

Докладніше: Буковина (стадіон)

Стадіон був побудований на базі повоєнного стадіону «Динамо», будівництво почали в 1956-му, і в тому ж році він і заробив. У 1967-му стадіон глобально реконструювали (побудували практично заново), і тому в багатьох довідниках цей рік позначають як рік будівництва та офіційного відкриття. На честь річниці цього відкриття, в 1968 році був проведений товариський матч в якому зустрілися місцева «Буковина» та діючий чемпіон СРСР київське «Динамо».

Протягом своєї історії футбольний клуб «Буковина» прийняв на цьому стадіоні чимало іменитих клубів, таких як: київське «Динамо», дніпропетровський «Дніпро», донецький «Шахтар», санкт-петербурзький «Зеніт» і багато інших не менш важливих футбольних команд в історії футболу грали на цьому стадіоні.

У 2000 році на стадіоні були встановлені індивідуальні пластикові сидіння, через що місткість споруди зменшилася з 17 000 до 12 000 місць. У 2015 році на стадіоні провели реконструкцію табла замість електронного 15 × 10, вмонтували цифрове інформаційне, а у 2016 році частково провели реконструкцію адміністративних і підтрибунних приміщень стадіону. На даний момент на стадіоні проходять матчі чемпіонату України і кубка України, а також матчі ветеранського чемпіонату, дитячо-юнацькі турніри і фінали суперкубка та кубка Чернівецької області.

Призові склади «Буковини»Редагувати

  СРСРРедагувати

«Буковина» п'ять раз ставала призером чемпіонатів УРСР: у 1968 році в класі «Б» — срібні медалі, у другій лізі в 1980 році — срібло, 1982 і 1988 роках — золоті медалі і в 1989 році — срібло. І один раз призером чемпіоната СРСР: у 1990 році. У становлення команди найбільший вклад внесли три тренери — майстри спорту А. Д. Лерман, А. Г. Павленко і Ю. Г. Школьников, який за сумарними результатами досягнень керованих ним команд ділить разом з Гулевським перше-друге місце серед найкращих наставників УРСР.

«Буковина» — 1968Редагувати

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Чоба Кахлік та Олександр Пронін; польові гравці — Анатолій Рабіч, Федір Чорба, Леон Гросс, м/с СРСР Володимир Сорокін, Валерій Коханов, Іван Зубач, м/с СРСР Олександр Павленко, Валерій Тимофєєв, Петро Кобичік, м/с СРСР Мирослав Криж, Йосип Бордаш, Володимир Степаненко, Володимир Воронюк, м/с СРСР Михайло Мельник, Валерій Семенов, Іван Пинзар, Олександр Томах (старший), Сергій Горшунов.

Старший тренер Віктор Лук'янович Лебедєв, тренер — м/с СРСР Анатолій Федорович Савицький.

«Буковина» — 1980Редагувати

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

 
Борис Рассихін — Головний тренер «Буковини» (1979—1981 рр.)

Воротарі — Володимир Нікітін і Василь Мудрий; польові гравці — Юрій Ковба (капітан команди), Віктор Барчук, Степан Крупей, Роман Угренчук, Юрій Гій, Сергій Шмундяк, Володимир Сакалов, Олександр Мороз, Ігор Заводчиков, Віктор Максимчук, Олександр Репутацький, Ігор Калита, Сергій Пивоваров, Іван Нагірний, Валерій Чернецький, Олег Чорноус, Валерій Богуславський.

Старший тренер — м/с СРСР Борис Андрійович Рассихін, тренер — Юрій Михайлович Дячук-Ставицький, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1982Редагувати

Переможці Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Геннадій Савко та Василь Мудрий; польові гравці — Віктор Барчук (капітан команди), Іван Гакман (віце-капітан), Роман Угренчук, Сергій Шмундяк, Віктор Олійник, Валерій Богуславський, Юрій Гій, Віктор Максимчук, Роман Вербівський, Ігор Заводчиков, Юрій Ілюк, Валерій Чернецький, Віктор Ряшко, Олег Чорноус, Володимир Стасінець, Олег Арійчук. У першому колі за «Буковину» грав Віктор Пасулько, який перейшов в одеський «Чорноморець», а потім — московський «Спартак» (обидві команди вищої ліги).

Старший тренер — м/с СРСР Олександр Георгійович Павленко, тренер — м/с СРСР Іштван Дьєрдьєвич Шандор, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1988Редагувати

Переможці Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Микола Чеботар (віце-капітан команди) та Віталій Толмачов; польові гравці — Юрій Гій (капітан команди), м/с СРСР Віктор Будник, Олег Бурчак, Андрій Гузієнко, Василь Задорожняк, Валерій Королянчук, Юрій Кошкін, Віктор Мглинець, Віктор Олійник, Сергій Походзіло, м/с СРСР Юрій Махиня, Валерій Сарафінчан, Юрій Шелепницький, Юрій Черенков, Дмитро Білоус, Володимир Цап, Олександр Томах (молодший), Каміль Мінгазов.

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — старший тренер Володимир Тарасович Сакалов, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

 
Юхим Школьников — Головний тренер «Буковини» (1987—1992, 1995—1996 рр.)

«Буковина» — 1989Редагувати

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі: Анатолій Чистов та Віталій Толмачов; польові гравці: Юрій Гій (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Олег Бурчак, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Мглинець (віце-капітан), Віктор Будник, Сергій Походзіло, Олександр Бобаріко, Юрій Махиня, Василь Задорожняк, Юрій Черенков, Віктор Олійник, Сергій Соботюк, Володимир Цап, Валерій Алістар, Каміль Мінгазов, Сергій Задорожняк, Олександр Томах (молодший).

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — старший тренер Володимир Тарасович Сакали, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1990Редагувати

Переможці Чемпіонату СРСР (друга ліга) зона «Захід»:

Воротар — Володимир Циткін, польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Микола Литвин, Василь Задорожняк, Олександр Бобарико, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Будник, Леонід Федоров, Олег Бурчак, Валерій Алістаров, Сергій Соботюк, Іван Руснак, Сергій Шелест, Володимир Цап, Володимир Коман, Борис Фінкель, Віктор Жук, Юрій Черенков, Олександр Сабодаш, Олександр Іванов,

Головний тренер — м/с СРСР, заслужений тренер УРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Ярослав Володимирович Герасимович, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

  УкраїнаРедагувати

Нижче перераховані гравці, які були задіяні більш ніж в 5 матчах

«Буковина» 1995—1996Редагувати

Срібні призери Першої ліги України:

Воротарі: Павло Сиротін, Юрій Мелашенко; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Олег Бенько, Олег Кучер, Вадим Заяць, Роман Русак, Ігор Харковщенко, Денис Філімонов, Микола Головачук, Віктор Олійник, Борис Фінкель, Дмитро Білоус (віце-капітан), Віталій Мінтенко, Ігор Сарнавський, Богдан Самардак, Юрій Жабинський, Сергій Сапронов, Теймураз Гаделія, Сергій Процюк, Володимир Чолокава, Василь Задорожняк, Юрій Гій, Георгій Бабуадзе, Ярослав Заяць, Віталій Марков, Сергій Процюк, Валерій Шаповалов.

Головний тренер — Юхим Григорович Школьников, тренер — Валерій Олександрович Богуславський.

«Буковина» 1999—2000Редагувати

Переможці Другої ліги України:

 
Вадим Заяць — Головний тренер «Буковини» (2010—2013 рр.)

Воротарі: Павло Сиротін, Василь Раковиця, В. Копільчук; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди, з січня 2000 року — граючий тренер), Орест Швець, Сергій Гамаль, Роман Големба, Володимир Павлов, Ігор Мигалатюк, Микола Головачук, Руслан Гунчак, Ельдар Ібрагімов, Ярослав Солкан, Роман Шпірнов, Юрій Шелепницький, Олександр Дергачов, Дмитро Білоус, Роман Зароченцев, Юрій Сулименко, а також Руслан Платон, Іван Федик, Олександр Доскалюк, Валерій Гуцуляк, Владислав Мальцев, Віталій Ісаєв, Петро Голубка, Василь Шеремета, Микола Будзан.

Головний тренер — Михайло Миколайович Лахнюк (1-а ч. с.) / Юрій Володимирович Гій, тренер: Віктор Борисович Олійник.

«Буковина» 2009—2010Редагувати

Переможці Другої ліги України:

Андрій Мельничук, Микола Збарах, Петро Климус, Павло Іванов, Ілля Гагуха, Сергій Шевцов, Євген Чуприна, Сергій Жижиян, Ігор Мігалатюк, Роман Ємельянов, Сергій Ільїн, Андрій Драголюк, Роман Дорош, Олександр Донець, Сергій Дяченко, Роман Марченко, Євген Кубай, Олег Керчу, Вадим Пислар, Владислав Коробкін, Степан Маковійчук, Роман Степанков, Олександр Семенюк, Григорій Сахнюк, Олександр Георгійчук, Денис Стоян.

Головний тренер — Микола Іванович Трубачов (1-а ч. с.) / Вадим Григорович Заяць, тренер: Віктор Борисович Олійник.

Гвардійці буковинського клубуРедагувати

Гравці-рекордсмениРедагувати

Гравці з найбільшою кількістю матчів
(200 та більше)

Гравець Матчів
Юрій Гій 508
Роман Угренчук 480
Анатолій Рабич 457
Володимир Воронюк 441
Валерій Семенов 429
Віктор Мглинець 395
Віктор Олійник 381
Дмитро Білоус 375
Валерій Сарафінчан 372
Юрій Шелепницький 361
Віктор Максимчук 340
Сергій Шмундяк 335
Володимир Нікітін 335
Олег Керчу 314
Іван Гакман 304
Ігор Заводчиков 284
Віктор Росс 279
Чоба Кахлик 270
Василь Задорожняк 262
Володимир Павлов 254
 
Олег Керчу — Рекордсмен чернівецької «Буковини» за кількістю зіграних поєдинків у чемпіонаті і кубку України.
Сергій Гамаль 252
Роман Шпірнов 238
Степан Маковійчук 237
Валерій Богуславський 234
Олександр Павленко 220
Валерій Королянчук 216
Олег Бурчак 213
Віктор Будник 205
Віктор Осадчук 204
Ігор Мігалатюк 202
Борис Фінкель 200

Гравці з найбільшою кількістю голів
(50 та більше)

Гравець  
Віктор Олійник 142
Володимир Воронюк 125
Віктор Мглинець 108
Сергій Шмундяк 101
Дмитро Білоус 67
Борис Фінкель 58
Валерій Семенов 57

В період СРСРРедагувати

Найбільше ігор
Найкращий бомбардир

В український періодРедагувати

Найбільше ігор
Найкращий бомбардир

Історія емблеми клубуРедагувати

Футбольний клуб — це маленька держава. Зі своїм президентом, бюджетом, органами управління. Як у кожної держави, у футбольного клубу є атрибути спортивної геральдики. Герб (Емблема) — один з найважливіших атрибутів.

Герб ФК «Буковина» створений з урахуванням особливостей регіону — характерних рис його природи і культури. У центрі емблеми представлений фрагмент герба обласного центру міста Чернівці: срібні ворота і три золоті горіхи буків на зеленому полі. Насіння бука символізують ліси Буковини, урожай, достаток і щедрість. Навколо щита — вінок з гілок бука. Вони об'єднані синьо-жовтою стрічкою, яка відображає кольори державного прапора України.

Першою емблемі надали круглу основу в середині з фрагмент назви клубу в традиційних жовто-червоних кольорах (форма футболістів 60-х років) на зеленому полі, а потім емблемі надали більш сучасний образ в червоно-білих тонах, який за зовнішнім виглядом нагадував підкову: символ щастя. У всіх випадках в емблемах завжди присутній футбольний м'яч і насіння (саджанець) бука. Після незалежності України емблему 80-х — 90-х років змінили на український стиль, а саме додали герб обласного центру а напис відобразили в кольорах державного прапора України.

УболівальникиРедагувати

На стадіоні «Буковина» найвідданіші вболівальники підтримують клуб у 5-му секторі. У вболівальників «Буковини» є головний девіз: «Виграєш ти, чи ні, ми з тобою — завжди!». Який уособлює вірність і лояльність уболівальників клубу як під час перемог, так і в години невдач. Матчі у Чернівцях супроводжуються перекликами між 5 сектором та чашею стадіону: «Слава Україні»! — «Героям слава»!, «Слава Нації»! — «Смерть Ворогам»!, «Україна!» — «Понад усе!». В оформленні прапорів і банерів фанати використовують червоно-чорні прапори УПА. Серед найбільш відомих і найбільших фанатських угруповань (так званих «фірм»): Bukovyna Ultras, Legion Buko Supporters, Brave Lads.

Між командою і фанатами існують близькі стосунки, які проявляються затятою підтримкою команди під час кожного матчу незалежно від поточного рахунку на табло. Команда, в свою чергу, неодмінно дякує вболівальникам після кожної гри, незалежно від її результату. Також за межами поля фанати влаштовують фан-марші і різні акції в підтримку рідної команди.

Фани «жовто-чорних» дружать з вболівальниками «Карпат» (Львів) та «Ниви» (Вінниця), а стосунки з уболівальниками «Динамо» (Київ) и «Дніпра» є нейтральними та дружніми. Ворогами вважають фанатів «Ниви» (Тернопіль), «Поділля» (Хмельницький), «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) і ФК «Львова». Найзапеклішим протистояння є матчі «Буковини» проти тернопільської «Ниви». Проте з лютого 2014 року діє всеукраїнське фанатське перемир'я[2].

Гімн клубуРедагувати

 
Заповнені трибуни стадіону (Західна сторона)
 
Заповнені трибуни стадіону (Східна сторона) — матч кубка України проти дніпропетровського «Дніпра» (2013 рік)

Крокуй вперед - Буковина!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед Буковина! Вперед Буковина!
Крокуй вперед Буковина!

Де зелені ліси,
Де квітучі сади,
Там де буки ростуть,
і могутні дуби.
Край багатий на ріки і гори,
Буковиною звуться простори.

Крокуй вперед - Буковина!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед Буковина! Вперед Буковина!
Крокуй вперед Буковина!

Із далеких років,
До сьогоднішніх днів,
Тут сплелися на вік,
У родині братів.
Люди різних народів і націй,
Об'єднались у спорті і праці.

Приспів (2 рази):
Крокуй вперед - Буковина!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед Буковина! Вперед Буковина!
Крокуй вперед Буковина!

Фан-магазинРедагувати

 
Фан-магазин «Буковини»

5 жовтня 2012 року на розі вулиць Головної та О. Гузар було відкрито фан — магазин ФСК «Буковина».
У відкритті фан — магазину взяли участь секретар Чернівецької міської ради, почесний президент ФСК «Буковина» Віталій Михайлішин, гравці, персонал та представники тренерського корпусу ФСК «Буковина»[3]. Але у зв'язку з фінансовими проблемами, в серпні 2014 магазин був закритий.

ФормаРедагувати

ЕкіпіруванняРедагувати

Роки Виробники форми
1998—2007   Adidas
2007—2009   Umbro
2009—2010   Diadora
2010—2011   Joma
2011—2013   Adidas
2013—2014   Puma
2014—2015   Adidas
2015—н.в.   Joma

Кольори і символікаРедагувати

 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
Гостьова
Жовтий Чорний Червоний

Поточний складРедагувати

Основний складРедагувати

Станом на 5 вересня 2019 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ

 

Медведєв
Павлюк
Гусін
Вечтомов
В. Кузів
Керчу
Мелконян
Шишигін
Батрак
Р. Кузів
Понєдєльнік
Орієнтовний склад «Буковини» у весняній частині сезону 2018/19.
Гравець Країна Дата народження
Воротарі
1 Роман Чопко   1 грудня 1992 (26 років)
12 Костянтин Гуцул   3 червня 1999 (20 років)
74 Марк Медведєв   19 квітня 1998 (21 рік)
Захисники
8 Ігор Крашневський   31 грудня 1997 (21 рік)
19 Віталій Полянський   30 листопада 1988 (30 років)
35 Ілля Томнюк   30 липня 2000 (19 років)
Півзахисники
3 Іван Азаренко   14 листопада 1995 (23 роки)
5 Даніел Раулюк   25 серпня 2000 (19 років)
6 Олександр Жумига   16 серпня 1999 (20 років)
9 Євген Сантрапинських   21 жовтня 1987 (31 рік)
10 Ладік Мелконян   9 серпня 1993 (26 років)
13 Андрій Шишигін   13 грудня 1994 (24 роки)
17 Богдан Іванченко   13 серпня 1996 (23 роки)
20 Александру-Васілє Мунтян   23 червня 1998 (21 рік)
21 Тарас Сивка     30 вересня 1991 (27 років)
Нападники
7 Андрій Понєдєльнік   28 лютого 1997 (22 роки)
11 Василь Гакман   16 травня 2000 (19 років)
77 Василь Палагнюк     7 березня 1991 (28 років)

Юнацький склад (U-19)Редагувати

Станом на 1 березня 2019 року[4]

Позиція Гравець
  ВР Андрій Житарюк
  ВР Дмитро Дутка
  ЗХ Антон Шихайлов
  ЗХ Микола Кузик
  ЗХ Дмитро Постолакій
  ЗХ Станіслав Колісник
  ЗХ Ігор Єремічук
  ЗХ Володимир Ленюк
  ЗХ Іван Мудрий
  ЗХ Андрій Букатар
  ПЗ Вадим Бута
  ПЗ Микола Фрунчак
  ПЗ Владислав Павлович
Позиція Гравець
  ПЗ Владислав Бродовський
  ПЗ Володимир Криштанович
  ПЗ Даніїл Полівцев
  ПЗ Денис Рябий
  ПЗ В'ячеслав Шевчук
  ПЗ Михайло Мангер
  ПЗ Артем Рябий
  ПЗ Василь Роспопа
  ПЗ Михайло Подюк
  НП Євген Квасниця
  НП Роман Придрик
  НП Владислав Ватаманюк
Старший тренер   Сергій Гамаль

Трансфери. Сезон 2019/20Редагувати

ПрийшлиРедагувати

Літо 2019
Позиція Гравець Колишній клуб
ВР   Роман Чопко***   «Гірник-спорт» (Горішні Плавні)
ЗХ   Іван Азаренко***   «Яруд» (Маріуполь)
ЗХ   Віталій Полянський***   «Металург» (Запоріжжя)
ЗХ   Ігор Крашневський***   ФК «Маріуполь»
ЗХ   Владислав Жениленко***   «Гірник-спорт» (Горішні Плавні)
ЗХ   Олександр Віксич***   «Реал Фарма» (Одеса)
ПЗ   Євген Сантрапинських***   «Гірник» (Кривий Ріг)
ПЗ   Тарас Сивка***   ФК «Калуш»
ПЗ   Богдан Іванченко*   «Агробізнес» (Волочиськ)
НП   Василь Палагнюк***   «Дачія» (Кишинів)

ПішлиРедагувати

Літо 2018
Позиція Гравець Новий клуб
ЗХ   В'ячеслав Пилишатий***
ЗХ   Валентин Рудич***   «Металург» (Запоріжжя)
ЗХ   Микола Павлюк***
ЗХ   Олександр Квачов***
ЗХ   Андрій Гусін***
ЗХ   Віталій Кузів***   «Нива» (Теребовля)
ЗХ   Едуард Матвєєнко***
ЗХ   Олександр Вечтомов***   «Шевардені» (Тбілісі)
ЗХ   Владислав Жениленко***
ЗХ   Олександр Віксич***
ПЗ   Дмитро Баранов***
ПЗ   Роман Кузів***   «Нива» (Теребовля)
ПЗ   Олег Керчу***   «Епіцентр» (Дунаївці)
ПЗ   Антон Батрак***
НП   Ярослав Галенко***   «Полісся» (Житомир)

* В оренду
** З оренди
*** Вільний агент

Посади в клубіРедагувати

Керівництво клубуРедагувати

Посада Ім'я
Президент   Вадим Заяць
Віце-президент   Іван Зайцев
Генеральний директор   Валерій Королянчук
Зас. ген. директора   Ігор Наболотний

Тренерський штабРедагувати

Посада Ім'я
Головний тренер   Андрій Мельничук
Тренери   Валентин Заяць
  Степан Маковійчук
  Сергій Гамаль
Тренер воротарів   Юрій Кисилиця

ПерсоналРедагувати

Посада Ім'я
Адміністратор   Сергій Мандрик
Лікар   Ярослав Добруцький
Масажист   Ігор Генкул
Прес-служба   Олексій Мамчук
  Віталій Ружецький

Головні тренериРедагувати

 
Абрам Лерман
 
Олександр Павленко
 
Віктор Матвієнко
 
Сергій Шищенко
Період Ім'я
1960   Йосип Давидович Ліфшиць
1961—1962   Анатолій Федорович Савицький
1962   Федір Федорович Дашков
1963—1964   Віталій Васильович Соболєв
1964—1966   Михайло Борисович Корсунський
1966   Василь Олександрович Васильєв
1967   Микола Степанович Кузнецов
1967—1968   Віктор Лук'янович Лебедєв
1969—1970   Михайло Михайлович Михалина
1971   Анатолій Андрійович Сучков
1972   Віктор Ізраїльович Каневський
1972—1973   Олександр Георгійович Павленко
1973—1974   Федір Йожефович Медвідь
1974—1976   Анатолій Миколайович Молотай
1976—1979   Абрам Давидович Лерман
1979—1981   Борис Андрійович Рассихін
1981—1985   Олександр Георгійович Павленко
1986—1987   Борис Андрійович Рассихін
1987—1992  /  Юхим Григорович Школьников
1992—1994   Олександр Георгійович Павленко
1994   Віктор Антонович Матвієнко
1995—1996   Юхим Григорович Школьников
1996—1998   Валерій Олександрович Богуславський
1998—1999   Михайло Миколайович Лахнюк
2000—2003   Юрій Володимирович Гій
2003—2007   Юрій Григорович Шелепницький
2007—2009   Віктор Іванович Мглинець
2009   Микола Іванович Трубачов
2009—2010   Олександр Олександрович Єжаков
2010—2013   Вадим Григорович Заяць
2013—2015   Юрій Володимирович Гій
2015 (в.о.)   Олександр Анатолійович Гуменюк
2015—2016   Віктор Іванович Мглинець
2016 (в.о.)   Роман Вікторович Шпірнов
2016   Сергій Юрійович Шищенко
2017   Олег Борисович Ратій
2017 (в.о.)   Юрій Рудольфович Крафт
2017—2018   Віктор Іванович Мглинець
2018—2019 (в.о.)   Віталій Вікторович Куниця
2019 (в.о.)   Роман Григорович Нестеренко
2019—   Андрій Ярославович Мельничук

ДосягненняРедагувати

СРСРРедагувати

Професійний рівень

Перша ліга СРСР

  • 5 місце (1): 1991

Друга ліга СРСР

  •   Переможець (1): 1990

Чемпіонат УРСР

Кубок СРСР

  • 1/32 фіналу (2): 1988/89, 1990/91

Кубок УРСР

Аматорський рівень

Чемпіонат Чернівецької області

  •   Переможець (6): 1959, 1960, 1961, 1965, 1966, 1976
  •   Срібний призер (1): 1982
  •   Бронзовий призер (3): 1977, 1978, 1987

Кубок Чернівецької області

  •   Володар (3): 1960, 1975, 1982
  •   Фіналіст (1): 1968

УкраїнаРедагувати

Професійний рівень

Вища ліга України

  • 6 місце (1): 1992

Перша ліга України

  •   Срібний призер (1): 1996

Друга ліга України

Кубок України

Кубок Другої ліги України

  • Чвертьфіналіст (1): 2000
ДЮФЛ

Чемпіонат України U-15 (Вища ліга)

  •   Бронзовий призер (1): 2017/18

Чемпіонат України U-17 (Перша ліга)

  •   Переможець (1): 2002/03

Чемпіонат України U-15 (Перша ліга)

  •   Срібний призер (2): 2009/10, 2018/19

Чемпіонат України U-19 (Перша ліга)

  •   Бронзовий призер (1): 2017/18

Статистика клубуРедагувати

Статистика виступів у чемпіонатах і кубкахРедагувати

  СРСРРедагувати

У 1960—1991 роках брали участь в 32 чемпіонатах СРСР, в 13 розіграшах кубка СРСР та 6 розіграшах кубка УРСР.

Виступи в чемпіонатах:

Перша ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболу 


   Рівень І.
   Рівень ІІ.
   Рівень ІІІ.
   Рівень IV.

Виступи в кубках:

Кубок СРСР з футболуКубок УРСР з футболуКубок СРСР з футболуКубок УРСР з футболу 

*: Зональний етап
**: Фінальний етап

   Кубок СРСР
   Кубок УРСР

  УкраїнаРедагувати

З 1992 року понині безперервно беруть участь в чемпіонаті країни, також на даний момент взяли участь в 26 розіграшах кубка України.

Сезон Ліга Місце І В Н П З П О Кубок України Єврокубки Примітки
1992 Вища
(група Б)
6 з 10 18 7 4 7 17 16 18 1/8 фіналу
1992–93 Вища 12 з 16 30 9 8 13 27 32 26 1/16 фіналу
1993–94 17 з 18 34 7 6 21 25 51 20 1/8 фіналу Пониження
1994–95 Перша 15 з 22 42 16 5 21 43 45 53 1/64 фіналу
1995–96 2 з 22 42 30 5 7 83 34 95 1/32 фіналу
1996–97 9 з 24 46 19 10 17 64 51 67 1/16 фіналу
1997–98 18 з 22 42 14 11 17 36 50 53 1/16 фіналу
1998–99 18 з 20 38 6 9 23 26 68 27 1/128 фіналу Пониження
1999-00 Друга
(група А)
1 з 16 30 22 7 1 65 13 73 1/4 фіналу Кубку другої ліги Підвищення
2000–01 Перша 18 з 18 34 6 8 20 18 41 26 1/16 фіналу Пониження
2001–02 Друга
(група А)
7 з 19 36 17 8 11 40 41 59 2-ий раунд
2002–03 13 з 15 28 6 6 16 20 39 24 1/32 фіналу
2003–04 12 з 16 30 8 9 13 21 35 33 1/32 фіналу
2004–05 6 з 15 28 14 6 8 33 22 48 1/32 фіналу
2005–06 6 з 16 28 13 5 10 38 33 44 1/16 фіналу
2006–07 10 з 15 28 5 12 11 22 40 27 1/32 фіналу
2007–08 4 з 16 30 17 6 7 43 25 57 Не брали участі
2008–09 9 з 18 32 14 2 16 29 39 44 1/64 фіналу
2009–10 1 з 12 20 15 3 2 35 12 48 1/64 фіналу Підвищення
2010–11 Перша 7 з 18 34 17 5 12 48 45 56 1/32 фіналу
2011–12 6 з 18 34 15 12 7 38 29 57 1/8 фіналу
2012–13 4 з 18 34 16 10 8 49 33 58 1/32 фіналу
2013–14 13 з 16 30 10 6 14 26 36 36 1/16 фіналу
2014–15 16 з 16 30 4 3 23 24 61 15 1/16 фіналу Пониження
2015–16 Друга 4 з 14 26 13 8 5 39 22 47 1/32 фіналу Підвищення
2016–17 Перша 16 з 18 34 8 9 17 27 40 33 1/32 фіналу Пониження
2017–18 Друга
(група А)
6 з 11 27 9 7 11 32 40 34 1/64 фіналу
2018–19 10 з 10 27 5 6 16 19 43 21 1/64 фіналу

РекордиРедагувати

КомандніРедагувати

  СРСРРедагувати

Найбільша перемога:

Голи та очки:

  • Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (2 очки за перемогу): 76 очок в 52 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1989
  • Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 91 гол в 54 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1988
  • Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 25 голів в 44 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1978
  УкраїнаРедагувати

Найбільша перемога:

Голи та очки:

  • Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (3 очки за перемогу): 95 очок в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
  • Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 83 голи в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
  • Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 12 голів в 20 матчах, Друга ліга України, сезон 2009/10

ОсобистіРедагувати

 
Руслан Гунчак — Кращий футболіст Першої ліги України сезону 2010/11.
  СРСРРедагувати
  УкраїнаРедагувати

Відомі гравці і тренериРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати