Александрова Марія Володимирівна
Марія Володимирівна Александрова (Полякова; нар. 7 квітня 1974) — українська волейболістка і спортивний функціонер. Виступала за національну збірну. Учасниця Олімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу.
| Марія Александрова | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||
| Народження | 7 квітня 1974 (50 років) | ||||||||
| Зріст | 188 см | ||||||||
| Спорт | |||||||||
| Країна | Україна | ||||||||
| Вид спорту | волейбол | ||||||||
| Спортивне звання |  | ||||||||
| Нац. збірна | Україна | ||||||||
| Завершення виступів | 2007 | ||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||
| Олімпійські ігри | учасниця ігор 1996 року | ||||||||
Нагороди
| |||||||||
Із біографії
ред.1993 року стала віце-чемпіонкою молодіжної першості світу і бронзовою призеркою чемпіонату Європи. За ці досягнення отримала звання «Майстер спорту України міжнародного класу». З 1995 року почала виступати за луганську «Іскру», де пройшла більша частина її ігрової кар'єри. Кольори національної збірної захищала протягом 11 років. Брала участь на літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, світовій першості 1994 року[1] і в чотирьох чемпіонатах Європи (1993, 1995, 1997, 2001).
Сім сезонів відіграла за кордоном. У складі «Унібана» стала чемпіонкою Бразилії, з австрійським «Телекомом» — другим призером Кубка Європи. Також грала за німецький «Шверін», турецький «Турк Телеком» і «Олімпіакос» (Пірей). У складі грецького клубу завершила виступи в 2007 році.
Потім мешкала в Луганську і виступала за команду ветеранів. 2014 року переїхала до Дніпродзержинська, працювала викладачем у коледжі фізичного виховання і тренувала волейбольну команду. Через два роки стала заступником директора з навчально-виховної роботи Спортивного клубу «Прометей». З 2019 року займала посаду генерального менеджера новостворенної волейбольної команди СК «Прометей» (Кам'янське). У першому сезоні колектив лідирував протягом всього чемпіонату, але через пандемію коронавірусу турнір був призупинений без визначення переможців. У півфіналі Кубка України «Прометей» поступився «Хіміку», а в матчі за бронзу виявився сильнішим за «Орбіту»[2]. У 2022—2024 роках була призедентом СК «Прометей».
Клуби
ред.Список команд, за які виступала Марія Александрова:
| Роки | Команди |
|---|---|
| 1994 | «Олександрія» (Біла Церква)
|
| 1995—1997 | «Іскра» (Луганськ)
|
| 1997—1999 |  «Унібан»
|
| 1999—2000 | «Іскра» (Луганськ)
|
| 2000—2002 |  «Телеком»
|
| 2002—2003 |  «Шверін»
|
| «Іскра» (Луганськ)
| |
 «Турк Телеком»
| |
| 2006—2007 |  «Олімпіакос» (Пірей)
|
Примітки
ред.- ↑ Women Volleyball XIII World Championship 1994 - Teams Composition. - Ukraine. todor66.com. Архів оригіналу за 27 June 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ Історія волейбольної команди «Прометей». СК «Прометей» — Волейбол. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
Посилання
ред.- Mariya Poliakova на Olympedia.org (англ.)
- Mariya Polyakova на сайті Міжнародного олімпійського комітету
- https://web.archive.org/web/20171109090203/http://www.volleyball.org/olympics/rosters_indoor_women.html
- Марія Александрова. СК «Прометей» — Волейбол. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
- Mariya Polyakova (англійська) . women.volleybox.net. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Александрова Марія. ПВЛУ. Процитовано 1 листопада 2023.