Михалина Михайло Михайлович

чехословацький, угорський, український та радянський футболіст і футбольний тренер

Миха́йло Миха́йлович Михалина (словац. Michal Michalina, угор. Mihalina Mihály, рос. Михаил Михайлович Михалина, пол. Michajło Mychałyna, англ. Mikhail Mikhalina, нар. 15 березня 1924, Порошково,Чехословаччина — пом. 30 серпня 1998, Ужгород, Україна) — колишній чехословацький, угорський, український та радянський футболіст, згодом — радянський та український футбольний тренер та спортивний діяч. Грав на позиціях захисника та півзахисника. Майстер спорту (1952), один з перших заслужених майстрів спорту київського «Динамо» та перший спортсмен Закарпаття, якого удостоїли цим почесним спортивним титулом (1955). Декілька разів виступав за збірну УРСР та за другу збірну СРСР.

Ф
Михайло Михалина
Михайло Михалина
Михайло Михалина
Особисті дані
Повне ім'я Михайло Михайлович Михалина
Народження 15 березня 1924(1924-03-15)
  Чехословаччина Порошково, Підкарпатська Русь,
Чехословаччина
Смерть 30 серпня 1998(1998-08-30) (74 роки)
  УкраїнаУжгород, Закарпатська область,
Україна
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник та півзахисник
Юнацькі клуби
1938—1939
1939—1943
Чехословаччина «Русь» (Ужгород)
Угорщина «Русь» (Ужгород)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1943—1944 Угорщина «Русь» (Ужгород) ? (?)
1945 СРСР «Динамо» (Ужгород) ? (?)
1946—1948 СРСР «Спартак» (Ужгород) ? (?)
1948—1955 СРСР «Динамо» (Київ) 108 (4)
1956 СРСР «Спартак» (Ужгород) 16 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1952—1955 Українська РСР УРСР ? (?)
1952—1955 СРСР СРСР (друга збірна) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1956—1961 СРСР «Спартак» (Ужгород)
1963—1968 СРСР «Верховина» (Ужгород)
1969—1970 СРСР «Буковина» (Чернівці)
1971 СРСР «Спартак» (Івано-Франківськ)
1975 СРСР «Говерла» (Ужгород)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Нагороди
майстер спорту СРСР заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі чемпіонату Чехословаччини з футболу (1938) та у чемпіонатах Угорщини(1939–1943) в юнацькій команді Русь (Ужгород), а у сезоні 1943/1944 вже грав у її основному складі у другій лізі чемпіонату Угорщини з футболу. Пізніше став організатором і граючим тренером в «Динамо» (Ужгород) (1945), але через один рік перейшов до команди «Спартак» (Ужгород), яка тоді виступала в Українській зоні другої групи чемпіонату СРСР. У листопаді 1948 року його разом з дев'ятьма іншими закарпатськими талантами запросили до «Динамо» (Київ), в якому він, починаючи з 1952 року, протягом декількох сезонів був капітаном команди. У складі «Динамо» (Київ) він провів 108 офіційних матчів першості країни та забив 4 голи. Після проведених у столиці України семи сезонів він повернувся до клубу «Спартак» (Ужгород), у якому завершив свою ігрову кар'єру.

Кар'єра тренера ред.

Після завершення Великого футболу закінчив Київський інститут фізичної культури та розпочав тренерську кар'єру. У команді «Спартак» (Ужгород) його призначили граючим головним тренером (1956), назва якої пізніше змінилась на «Верховина» (Ужгород). У 1969–1970 роках він очолював команду «Буковина» (Чернівці), a до червня 1971 року — «Спартак» (Івано-Франківськ). Протягом 1972–1974 років працював головним тренером Відділення футболу закарпатського обласного спорткомітету, а потім знову тренував ужгородську команду майстрів (1975), яку тоді вже називали «Говерла» (Ужгород). Після того був головним тренером Чопського відділення футболу (1976–1978, 1983–1990), а також одним з тренерів Іршавської футбольної школи (1979–1982). Разом з тим у 1977–1983 та у 1991–1995 роках виконував функцію голови Федерації футболу Закарпатської області[1].

Досягнення ред.

Командні трофеї
Індивідуальні досягнення

Примітки ред.

  1. Профіль на сайту «ukrsoccerhistory.com». Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 13 грудня 2012.

Джерела ред.