Відкрити головне меню

Віктор Васильович Пасулько (нар. 1 січня 1961) — український радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту міжнародного класу (1988). Дворазовий чемпіон СРСР. Фіналіст, срібний призер чемпіонату Європи-88.

Ф
Віктор Пасулько
Особові дані
Повне ім'я Віктор Васильович Пасулько
Народження 1 січня 1961(1961-01-01) (58 років)
  Ільниця, Закарпатська область, УРСР
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1978—1979 СРСР «Говерла» (Ужгород) ? (?)
1980 СРСР «Спартак» (Івано-Франківськ) ? (?)
1980—1981 СРСР СКА (Львів) ? (?)
1981 СРСР «Говерла» (Ужгород) 31 (2)
1982 СРСР «Буковина» (Чернівці) 17 (1)
1982—1986 СРСР «Чорноморець» (Одеса) 100 (19)
1987—1989 СРСР «Спартак» (Москва) 75 (16)
1990—1993 Німеччина «Фортуна» (Кельн) 105 (14)
1993—1995 Німеччина «Айнтрахт» (Брауншвейг) 94 (17)
1996—1997 Німеччина «Дурлах» 24 (3)
1997—1998 Німеччина «Боннер» 13 (0)
1998—2000 Німеччина «Юнкерсдорф» (Кельн) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1988 СРСР СРСР 8 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1996—1997 Німеччина «Дурлах»
2002—2005 Молдова Молдова
2005—2006 Азербайджан «Хазар-Ланкаран»
2008—2009 Узбекистан «Шуртан»
2010 Казахстан «Атирау»
2011— Казахстан «Ордабаси»
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1 січня 1961 року в селищі Ільниця Закарпатської області.

Почав займатися футболом у ДЮСШ села Іршава (нині — місто). 1-й тренер — Іштван Льордевич Шандор. Грав за українські команди в нижчих лігах: 1978–1979 року — Говерла (Ужгород), 1980 — Спартак (Івано-Франківськ), 1980–1981 — СКА Львів, 1981 — Говерла (Ужгород), 1982 — клуб Буковина (Чернівці).

У 1982 році перейшов до одеського «Чорноморця», де головним тренером став Віктор Прокопенко. Дебют у вищій лізі припав на матч зі «Спартаком» в Лужниках. За одеситів відіграв 5 сезонів, після чого через конфлікт всередині команди змушений був змінити клуб.

В 1986 був запрошений К. Бєсковим в московський «Спартак». Сам Пасулько розповів, що якби не трапилася чорнобильська трагедія, то він перейшов би до «Динамо» (Київ). У «Спартаку» йому довелося поміняти стиль гри — замість гравця, на якого грала вся команда, він стає «чорноробом» футболістом і прихильником колективної гри в пас. Двічі, у 1987 і 1989 роках, завойовував золоті медалі чемпіонату СРСР.

У 1990 році переїхав до Німеччини, підписав контракт з клубом 2-ї бундесліги «Фортуна» (Кельн) на 3 роки. Пасулько розраховував, що зуміє перебратися в 1-у бундеслігу. На початку 1993 року почав грати за клуб 2-ї бундесліги «Айнтрахт» (Брауншвейг), однак разом з командою вилетів до регіональну лігу. У «Айнтрахт» провів кілька сезонів, так і не зумівши вийти назад в 2-у бундеслігу.

У 1996–2000 грав за напівлюбительські колективи, виступаючи в ролі граючого тренера. Закінчивши тренерську школу в Кельні, керував командами з оберліги (4-й дивізіон).

У 2002 році Пасулько надійшла пропозиція від футбольної федерації Молдови очолити збірну країни. Пасулько пропрацював на цій посаді три роки. Пішовши з посади головного тренера молдавської збірної, відправився в Азербайджан тренувати нещодавно створений клуб «Хазар» з Ленкорані. Через нетривалий час звільнився. Мешкав у Німеччині.

У липні 2008 року очолив узбецький клуб «Шуртан» (Гузор).

Збірна СРСРРедагувати

За національну збірну зіграв 8 матчів, всі протягом 1988 року, забив 1 гол. Брав участь безпосередньо у самому фіналі чемпіонат Європи 1988 року в матчі з командою Голландії, але, оскільки на турнірі провів всього 2 матчі з 5, не був удостоєний звання заслуженого майстра спорту. Після європейської першості в збірну більше не запрошувався. При цьому, як зізнавався Пасулько, більшу частину турніру він провів з травмою — розтягуванням зв'язок коліна.

ДосягненняРедагувати

ПосиланняРедагувати