Колос (Ковалівка)
«Ко́лос» — український професіональний футбольний клуб, заснований у 2012 році. Представляє село Ковалівку Білоцерківського району Київської області. Виступає у Прем'єр-лізі чемпіонату України.
 | ||||
| Повна назва | Футбольний клуб «Колос» Ковалівка | |||
| Коротка назва | ФК «Колос» | |||
| Засновано | 2012 | |||
| Населений пункт | Ковалівка, Україна | |||
| Стадіон | «Колос» | |||
| Вміщує | 5000 | |||
| Президент |  Андрій Засуха
| |||
| Головний тренер | Руслан Костишин (в. о.)
| |||
| Ліга | Прем'єр-ліга | |||
| 2024/25 | 10-те місце | |||
| Вебсайт | koloskovalivka.com | |||
| ||||
Срібний призер першої ліги 2018/19, переможець другої ліги 2015/16.
Клуб тричі ставав чемпіоном Київської області, тричі — володарем Суперкубку Київщини (у 2012, 2013 та 2014 роках) й один раз виграв Кубок області (у 2014 році). У сезоні 2020/21 представляв Україну в Лізі Європи УЄФА[1]. У сезоні 2021/22 представляв Україну в Лізі конференцій УЄФА[2].
Домашні матчі клуб проводить на стадіоні «Колос», місткість якого становить 5000 глядацьких місць.
Історія
ред.
ФК «Колос» Ковалівка — український професійний футбольний клуб, що заснований 12 лютого 2012 року. Представляє село Ковалівку на Київщині.[3]
Наступні три роки команда виступала у першості Київської області і «ковалівці» тричі ставали її володарями. Також клуб мав високу результативність (82 матча з них 69 перемог, 4 нічиї, 9 поразок, співвідношення забитих і пропущених м'ячів — 264:49).
У січні 2015 року футболісти «Колоса» стали переможцями щорічного Меморіалу Олега Макарова, перегравши у фіналі київський «Арсенал» у серії післяматчевих пенальті[4].
У червні 2015 року ФК «Колос» отримав статус «професійного» і атестат учасника Чемпіонату України серед команд другої ліги сезону 2015/16. Дебютувала команда у професійній лізі на домашньому стадіоні «Колос» перемогою 2:0 над білоцерківським «Арсеналом», а першим голом відзначився нападник Олександр Бондаренко.[3]
У сезоні 2015/16 став чемпіоном другої ліги.[5] У дебютному для себе сезоні 2016/17 у Першій лізі, “Колос” посів 5 місце з 18 команд. Наступного сезону клуб повторив своє досягнення, а в сезоні 2017/2018 посів 2 місце, що дозволяло зіграти в плей-офф за місце в еліті. Суперником “Колоса” став одеський Чорноморець. Після безгольової нічиї в гостях, в домашньому матчі Колос переміг з рахунком 2:0, таким чином ставши клубом із найменшого населеного пункту який коли-небудь виступав у вищому дивізіоні України.
У першому ж своєму сезоні в Премєр-лізі клуб посів 6 місце, та у іграх плей-офф виборов право зіграти в єврокубках, а саме у другому раунді кваліфікації Ліги Європи.[6] Першим суперником клубу став грецький Аріс, який Колос переміг з рахунком 2:1.[7] Наступна гра була проти хорватської Рієки. Після нічиї в основний час, Колос поступився 0:2 в овертаймі і вилетів зі змагань.[8] Проте вже наступного сезону 2020/2021 “Колос” фінішував на 4 місці, і отримав право зіграти в новоствореній Лізі Конференцій. В 3 раунді кваліфікації Колос зустрічався з Шахтарем з Караганди. Після рахунку 0:0 в обох зустрічах, Колос поступився у післяматчевих пенальті і покинув турнір. [9] В сезонах 2021/22 та 2022/23 клуб посідав 8 місце.
Склад команди
ред.- Станом на 20 березня 2025 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
|
|
Юнацький склад (U-19)
ред.- Станом на 20 березня 2025 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
|
|
Керівництво
ред.| Менеджмент | Тренерський склад |
|---|---|
|
|
|
|
|
|
|
Виступи у чемпіонатах України
ред.Сезон Ліга М І В Н П ГЗ ГП О Кубок України Єврокубки Примітка Бомбардир 2015–16 Друга 1 з 14 26 19 3 4 62 22 60 1/32 фіналу Підвищення О. Бондаренко - 20 2016–17 Перша 5 з 18 34 16 9 9 52 38 57 1/32 фіналу О. Бондаренко - 13 2017–18 Перша 5 з 18 34 19 4 11 39 30 61 1/16 фіналу О. Бондаренко і В. Лисенко - 6 2018–19 Перша 2 з 15 28 15 9 4 45 18 54 1/32 фіналу Підвищення В Гавриш - 11 2019–20 Прем'єр 6 з 12 32 10 2 20 33 59 32 1/8 фіналу В. Лисенко - 6 2020–21 Прем'єр 4 з 14 26 10 11 5 36 26 41 1/4 фіналу ЛЄ КР3 В. Лисенко і Є. Селезньов - 5 2021–22 Прем'єр 8 з 16 18 7 3 8 14 23 24 1/8 фіналу ЛК КР3 [10][11] В. Лисенко, О. Ільїн, О. Чорноморець - 2 2022–23 Прем'єр 9 з 16 30 10 6 14 23 36 36 — [12] П. Оріховський - 8 2023–24 Прем'єр 11 з 16 30 7 11 12 22 31 32 1/16 фіналу 2024–25 Прем'єр 10 з 16 30 8 12 10 27 25 36 1/16 фіналу А. Цуріков - 5
Виступи в єврокубках
ред.| Сезон | Турнір | Раунд | Країна | Клуб | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| 2020/21 | Ліга Європи УЄФА | 2Q | 
|
Аріс | 2:1 |
| 3Q | 
|
Рієка | 0:0 (0:2 д.ч.) | ||
| 2021/22 | Ліга Конференцій | 3Q | 
|
Шахтар | 0:0, 0:0 (пен 1:3) |
Досягнення
ред.На професійному рівні
ред.
Срібний призер (1): 2018/19
Переможець (1): 2015/16
На аматорському рівні
ред.Чемпіонат України серед аматорів:
Бронзовий призер (1): 2015
- Чемпіон (3): 2012, 2013, 2014
- Володар (1): 2014
- Володар (3): 2012 2013, 2014
- Фіналіст (2): 2012, 2013
- Переможець (1): 2015
Рекордсмени клубу
ред.Гравці з найбільшою кількістю голів
ред.| # | Ім'я | Період | Чемпіонат | Кубок | Інші | Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Олександр Бондаренко |
2016 — 2021 | 48 | 0 | 0 | 48 |
| 2 | Володимир Лисенко |
2017 — 2023 | 26 | 1 | 0 | 27 |
| 3 | Олександр Поздєєв
|
2015-2020 | 21 | 0 | 0 | 21 |
| 4 | Віталій Гавриш |
2016 — 2023 | 16 | 1 | 2 | 19 |
| 5 | Павло Оріховський
|
2019 - н.ч. | 15 | 3 | 0 | 18 |
Гравці з найбільшою кількістю матчів
ред.| # | Ім'я | Період | Чемпіонат | Кубок | Інші | Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Вадим Мілько |
2017 — н.ч | 168 | 5 | 3 | 176 |
| 2 | Олег Ільїн
|
2018 — н.ч | 153 | 6 | 4 | 163 |
| 3 | Володимир Лисенко
|
2017 — 2023 | 131 | 5 | 6 | 142 |
| 4 | Євген Задоя |
2016 — 2022 | 125 | 5 | 6 | 136 |
| 5 | Олександр Бондаренко
|
2016 — 2021 | 127 | 4 | 1 | 132 |
| 6 | Віталій Гавриш |
2016 — 2022 | 124 | 2 | 5 | 131 |
Індивідуальні призи
ред.Імені Миколи Васильєва — Козир Сергій (2012), Сергій Зуєвич (2013), Олександр Поздеєв (2014), імені Віктора Жиліна — Руслан Костишин (2014), Віктора Тарасюка — Андрій Семенко (2014), Анатолія Демченка — Олександр Поздеєв (2013), Віктора Хлуса — Василь Коропецький (2012, 2013, 2014), Віктора Побігаєва — Олександр Бондаренко (2014)[13].
Виробники форми та спонсори
ред.| Роки | Виробник форми | Титульний спонсор |
|---|---|---|
| 2012-2016 |  Joma
|
Світанок
|
| 2016- т.ч. | Nike |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Сільський клуб представить Україну в Лізі Європи. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
- ↑ Україна в єврокубках-2021/22: хто виступить в Лізі чемпіонів, Лізі Європи та Лізі конференцій. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- ↑ а б Колос. koloskovalivka.com (укр.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Меморіал Макарова виграв Колос з Ковалівки, який у фіналі обіграв Арсенал(рос.). «Champion». Перевірено 21 березня 2015.
- ↑ «Колос» Ковалівка — чемпіон другої ліги сезону-2015/16. «UA-Футбол» (21.05.2016). Перевірено 21 травня 2016.
- ↑ Сільський клуб представить Україну в Лізі Європи - новини Еспресо TV | Україна. web.archive.org. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ UEFA.com. Aris-Kolos Kovalivka | UEFA Europa League 2020/21. UEFA.com (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ UEFA.com. Rijeka-Kolos Kovalivka | UEFA Europa League 2020/21. UEFA.com (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Колос не сумел обыграть Шахтер Караганды. football.ua. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ 24 лютого 2022 року розіграш змагань було призупинено через російське вторгнення в Україну та введення на її території воєнного стану.
- ↑ Чемпіонат України призупинено. upl.ua. 24 лютого 2022.
- ↑ Кубок України не проводився.
- ↑ Valerko, Alex (17 грудня 2020). Іменні призи КОАФ. Офіційний сайт Київської обласної асоціації футболу (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
Посилання
ред.- ФК «Колос» Ковалівка [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Підсумки сезону: «Колос» (Ковалівка) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- В ранге профессионалов: «Колос» (Коваливка) [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ковалевка — невероятное село, заслужившее быть первым в истории УПЛ [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)