Поздєєв Олександр Сергійович

футболіст

Олекса́ндр Сергі́йович Поздєєв (14 червня 1986, Київ) — український футболіст, який грав на посаді півзахисника. Закінчив кар'єру через травму посеред сезону 2019/20, після чого став тренером. Найбільш відомий співпрацею із ковалівським «Колосом». Разом із цією командою як гравець пройшов шлях з чемпіонату Київської області до Прем'єр-ліги України, а по завершенні кар'єри працював головним тренером юнацької та першої команди клубу.

Ф
Олександр Поздєєв
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Сергійович Поздєєв
Народження 14 червня 1986(1986-06-14) (37 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Зріст 186 см
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2006 Україна «Арсенал» (Київ) 0 (0)
2003  Україна «Арсенал-2» 23 (4)
2004  Україна «Зірка» 7 (0)
2007 Україна «Єдність» 24 (5)
2008 Україна «Прикарпаття» 16 (0)
2008 Україна «Нафком» 20 (4)
2009 Україна ЦСКА (Київ) 12 (2)
2009 Україна «Верес» 8 (0)
2010 Узбекистан «Алмалик» 7 (0)
2015—2019 Україна «Колос» (Ковалівка) 107 (21)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019–2024 Україна «Колос U-19»
2024– Україна «Колос» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Олександр Поздєєв народився 14 червня 1986 року. Футболом почав займатися з 5 років, вперше до футбольної секції його привів дідусь[2]. Перший професіональний контракт підписав 2003 року з київським «Арсеналом», але в головній команді київських канонірів так і не зіграв жодного матчу. За період свого перебування в київському клубі (до 2006 року) зіграв 19 матчів за «Арсенал» в першості дублерів. Проте дебютував у дорослому футболі 26 липня 2003 року в виїзному матчі 1-го туру чемпіонату України серед клубів групи В другої ліги між чернігівською «Десною» та «Арсеналом-2» (Київ). Матч завершився перемогою чернігівської команди з рахунком 3:1. Олександр вийшов на поле на 86-й хвилині замість Ярослава Карабкіна[3]. Перший м'яч у професіональній кар'єрі забив 28 березня 2003 року в виїзному матчі 9-го туру групи В другої ліги чемпіонату України між дніпропетровським «Дніпром-2» та «Арсеналом-2» (Київ). Матч завершився перемогою київських канонірів з рахунком 3:1. Олександр вийшов на поле в стартовому складі, на 23-й хвилині матчу відзначився голом, а на 90-й хвилині його замінив Артем Корнійчук[4]. Другу частину сезону 2003/04 років на правах оренди провів у складі кіровоградської «Зірки», в складі якого зіграв 7 матчів. Дебютував у складі кіровоградського клубу 5 вересня 2004 року в домашньому матчі 5-го туру групи Б другої ліги чемпіонату України проти нікопольського «Електрометалурга-НЗФ». Кіровоградська команда здобула перемогу з рахунком 2:0. Поздеєв вийшов на поле на 63-й хвилині замість Ігора Панчука, а на 66-й хвилині матчу отримав жовту картку[5]. По завершення терміну дії орендної угоди повернувся до Києва, але в складі «Арсеналу» та «Арсеналу-2» так і не зіграв більше жодного поєдинку. Загалом у 2003 році за «Арсенал-2» провів 23 матчі та відзначився 4-ма голами.

У 2007 році виступав у клубу «Єдність» (Плиски), в складі якої в чемпіонатах України зіграв 24 матчі та забив 5 м'ячів, ще 2 матчі (1 гол) за плисківську команду провів у кубку України. Другу частину сезону 2007/08 років провів у першоліговому ФСК «Прикарпаття», в складі якого провів 16 матчів. Першу частину сезону 2008/09 років провів у складі броварського «Нафкому», в складі якого в другій лізі провів 20 матчів (4 голи). Другу частину цього сезону провів у складі столичного ЦСКА, в складі якого в чемпіонатах України провів 12 матчів та забив 2 м'ячі, ще 1 поєдинок у футболці столичних канонірів провів у кубку України[6]. У 2009 році захищав кольори рівненського «Вересу», в складі якого провів 8 матчів.

У 2010 році перейшов у закордонний клуб — узбецький «Алмалик», за який виступав протягом року. Після повернення в Україну грав на аматорському рівні.

З 2012 року став захищати кольори аматорського клубу «Колос» (Ковалівка), з яким виграв усі можливі трофеї у Київській області. Разом із «Колосом» він пройшов шлях від чемпіонату області до Прем'єр-ліги України, де до цього ніколи не грав. Поздєєв найбільшу кількість матчів за «Колос» провів у Першій лізі — 97 (14 забитих м'ячів). В результаті Поздєєв увійшов до трійки найкращих бомбардирів в історії команди — 21 гол.[7]. В УПЛ дебютував 31 серпня 2019 року у матчі проти «Дніпра-1», вивівши команду на поле з капітанською пов'язкою[8]. Цей матч так і залишився єдиним для Олександра у вищому дивізіоні.

Тренерська кар'єра ред.

У тому ж році, у зв'язку з травмами, вирішив завершити ігрову кар'єру і став тренером юнацької команди «Колоса»[9], а згодом став старшим тренером «Колосу» U-19, змінивши на цьому посту Владислава Савчука. «Колос» U-19 на чолі з Поздєєвим в сезоні 2020/21 посів 6 місце, набравши 39 очок[10].

28 квітня 2024 року став виконувачем обов'язків основної команди «Колоса» до кінця сезону[11].

Досягнення ред.

На професіональному рівні ред.

На любительському рівні ред.

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Олександр Поздеєв: людина, що робить гру. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  3. «Десна» (Чернігів) - «Арсенал-2» (Київ). Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  4. «Дніпро-2» (Дніпропетровськ) - «Арсенал-2» (Київ). Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  5. «Зірка» (Кіровоград) - «Електрометалург-НЗФ» (Нікополь). Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  6. Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
  7. ОЛЕКСАНДР ПОЗДЄЄВ: НОВИЙ ВИКЛИК!. koloskovalivka.com (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  8. «Дніпро-1» — «Колос». УПЛ. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  9. Екс-капітан Колоса пояснив причину завершення кар’єри і назвав нову мету. UA-Футбол. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  10. ПОЗДЄЄВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ. koloskovalivka.com (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  11. Колос звільнив Вишняка з посади головного тренера та призначив віцепрезидентом. football.ua. Процитовано 29 квітня 2024.

Посилання ред.