Вікіпедія

Мусієнко Олександр Олександрович

український футболіст, воротар

Олекса́ндр Олекса́ндрович Мусіє́нко (нар. 7 квітня 1987, Київ) — український футболіст, воротар.

Ф
Олександр Мусієнко
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович
Мусієнко
Народження 7 квітня 1987(1987-04-07) (37 років)
  Київ, УРСР
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Громадянство  Україна
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Канада «Контіненталс» (Торонто)
Номер 1
Юнацькі клуби
2003—2004 Україна «Сталь» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2007 Україна «Борисфен» 13 (−16)
2007–2008 Україна «Сталь» Д 22 (−28)
2008–2010 Україна «Львів» 15 (−12)
2008 → Україна «Прикарпаття» 1 (−2)
2009–2010 → Україна «Львів-2» 13 (−11)
2011 Україна «Чорноморець» О 0 (0)
2011 → Україна «Чорноморець-2» 1 (0)
2011–2012 Україна «Буковина» 34 (−29)
2012–2013 Україна «Металург» Д 0 (0)
2014 Україна «Оболонь-Бровар» 8 (−10)
2015 Україна «Нива» Т 4 (−7)
2015 Мальта «Валетта» 0 (0)
2015 Україна «Буковина» 5 (−7)
2016–2017 Україна «Полтава» 3 (−1)
2017– Канада «Воркута» (Торонто) 25 (−27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021—2022 Україна «Поділля» (Хмельницький) (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 червня 2019.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мусієнко.

Біографія ред.

Ранні роки ред.

З дитинства хотів займатися футболом, тому прийшов у футбольну школу «Динамо», де Олександру сказали, що він невисокого зросту й тому його в команду не візьмуть. Після цього Мусієнко відправився до київського клубу «Сталь», що в мікрорайоні Теремки, де його запросили до складу команди. Першим тренером майбутнього воротаря став Валерій Паламарчук.

Клубна кар'єра ред.

Після закінчення інституту Мусієнко намагався зацікавити тренерів київських вищолігових «Оболоні» та «Арсенала», але запросили хлопця лише в «Борисфен», який грав тоді в Першій лізі. Тренер Олександр Рябоконь повірив у молодого футболіста й він у другій половині 2006 року зіграв у 12 матчах чемпіонату; всього за команду провів 16 матчів (13 у чемпіонаті та 3 кубкових поєдинки), після чого перейшов у дніпродзержинську «Сталь», яка теж виступала у Першій лізі. У сезоні 2007/08 Мусієнко зіграв у 20 матчах чемпіонату, але наприкінці сезону дніпродзержинці зайняли останнє місце й вилетіли до Другої ліги, після чого Мусієнко покинув команду.

Після цього Олександр виступав за «Львів» та «Львів-2» в першій та другій лізі, а також брав участь у першому та єдиному розіграші кубка української ліги, в сезоні 2008/09 грав в молодіжній першості. Загалом за львівські команди провів 43 матчі. Згодом грав за «Прикарпаття» та «Чорноморець-2», але в жодному із клубів надовго не затримувався.

Улітку 2011 року Мусієнко став воротарем першолігової «Буковини», головний тренер чернівецької команди Вадим Заяць довірив Мусієнку місце в «рамці», і в сезоні 2011/12 він відіграв у всіх 34 поєдинках у Першій лізі, а також у 2-ох матчах кубка України.

Після вдалої гри, улітку 2012 року Олександр отримав запрошення перейти в донецький «Металург», що виступав у Прем'єр-лізі. Мусієнко, після того як порадився із дружиною Наталкою, вирішив перейти в донецьку команду[1]. Проте дебютувати в елітному дивізіоні Олександру так і не вдалося. Перші півроку Мусієнко провів на лавці запасних, після чого взагалі перестав потрапляти до заявки основної команди. Натомість провів 8 поєдинків за команду дублерів.

На початку 2014 року підписав контракт із друголіговим клубом «Оболонь-Бровар»[2].

У березні 2015 року перейшов до складу першолігової тернопільської «Ниви»[3], проте зігравши лише 4 матчі, улітку підписав контракт із віце-чемпіоном Мальти «Валеттою»[4]. Однак вийшло так, що у складі віце-чемпіона Мальти він не зміг зіграти ні у внутрішній першості, ні в Лізі Європи. Справа в тому, що українець так і не дочекався робочої візи, без якої не зміг зіграти за клуб. Після цього вирішив приєднатися до складу вже добре йому знайомої чернівецької «Буковини»[5]. У міжсезонні за обопільною згодою сторін припинив співпрацю з чернівецькою командою. Потім Олександр перебував на перегляді у чернігівській «Десні», з якою провів міжсезонні збори, але зрештою залишив клуб.

Наприкінці жовтня 2016 року став гравцем ФК «Полтави»[6], впродовж сезону Мусієнко був заявлений на матчі 18 разів, проте взяв участь всього в 3 поєдинках. У червні 2017 року став гравцем клубу «Воркута» (Торонто)[7].

Досягнення ред.

У Канаді
  • Переможець регулярного чемпіонату Канадської футбольної ліги (1): 2017
  • Переможець плей-офф Канадської футбольної ліги (1): 2018
  • Срібний призер регулярного чемпіонату Канадської футбольної ліги (1): 2018
  • Півфіналіст плей-офф Канадської футбольної ліги (1): 2017

Примітки ред.

  1. ↑ Александр МУСИЕНКО: «В „Динамо“ не взяли из-за невысокого роста» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] стаття в газеті Спорт Експрес [Архівовано 20 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Экс-вратарь «Металлурга» Д может перейти в «Оболонь-Бровар» [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Тернопольская «Нива» подписала восемь новичков [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Мусиенко перешёл в мальтийский клуб — «UA-Футбол» [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ У «Буковину» повернувся голкіпер Олександр Мусієнко. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  6. ↑ «Полтава» заявила Мусієнка. «UA-Футбол» (26 жовтня 2016). Перевірено 26 жовтня 2016.
  7. ↑ Голкіпер Полтави продовжить кар'єру в Канаді. «UA-Футбол» (15 червня 2017). Перевірено 15 червня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мусієнко_Олександр_Олександрович&oldid=41131932