Ребров Сергій Станіславович

український футболіст і тренер

Сергі́й Станісла́вович Ребро́в (нар. 3 червня 1974, Горлівка, Донецька область) — український футболіст, що грав на позиції нападника (ближче до закінчення кар'єри футболіста більше грав на позиції атакуючого півзахисника), та український футбольний тренер. Більшу частину кар'єри провів у київському «Динамо» (1992—2000 і 2005—2008), однак свої виступи починав у донецькому «Шахтарі». Також грав за англійські «Тоттенгем» та «Вест Гем», турецький «Фенербахче», російський «Рубін». Переможець трьох чемпіонатів: українського (дев'ятиразовий), турецького й російського. Грав за збірну України.

Ф
Сергій Ребров
Сергій Ребров
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Станіславович Ребров
Народження 3 червня 1974(1974-06-03) (46 років)
  Горлівка, Донецька область, Українська РСР
Зріст 173 см
Вага 64 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник / нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Шахтар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991–1992 СРСР/Україна «Шахтар» 26 (12)
1992–2000 Україна «Динамо» (К) 189 (93)
2000–2004 Англія «Тоттенгем» 59 (10)
2002–2004   Туреччина «Фенербахче» 38 (4)
2004–2005 Англія «Вест Гем» 27 (1)
2005–2008 Україна «Динамо» (К) 53 (20)
2008–2009 Росія «Рубін» 31 (5)
Всього: 423 (145)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1993–1996 Україна Україна (U-21) 17 (7)
1992–2006 Україна Україна 75 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014—2017 Україна «Динамо» (К)
2017—2018 Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
2018— Угорщина «Ференцварош»
Звання, нагороди
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня Орден «За мужність» III ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Ребров є другим бомбардиром в історії чемпіонатів України (після Максима Шацьких), а також став першим гравцем, який забив у чемпіонаті України сто голів.

Кар'єру професійного футболіста закінчив у 2009 році, після чого працює на тренерській роботі. З 16 квітня 2014 року займав посаду в.о. головного тренера в київському «Динамо», а з 18 травня 2014 року по 31 травня 2017 — головний тренер «Динамо».[1] Першим виграв кубок України як гравець і тренер.[2]

Клубна кар'єраРедагувати

ШахтарРедагувати

Ребров долучився до «Шахтаря» в юнацькому віці в сезоні 1990-91, встиг зіграти в останньому чемпіонаті СРСР (під керівництвом Валерія Яремченка). Зіграв 26 матчів та забив 12 м'ячів.

ДинамоРедагувати

В серпні 1992 року перейшов до київського «Динамо». У період між 1992 і 2000 роками він забив 93 голи у 189 матчах вищої ліги чемпіонату України і 18 голів у 35 матчах на Кубок України. Він забив кілька ключових голів в європейських клубних турнірах, зокрема у сезонах 1997-98 і 1998-99 Кубку чемпіонів УЄФА, включаючи славнозвісний гол проти «Барселони» з гострого кута. Тоді «Динамо» досягло півфіналу Ліги чемпіонів, де поступилося мюнхенській «Баварії». Гра Реброва в ці роки була просто неймовірною. Його з одноклубником Андрієм Шевченком називали найкращою зв'язкою нападників у світовому футболі. За роки проведені в Динамо, Ребров зіграв за клуб 248 матчів та забив 139 м'ячів.

 
Сергій Ребров під час виступів за «Рубін» (травень 2009)

ТотенгемРедагувати

У червні 2000 року Сергій перейшов до англійського клубу Тоттенхем Хотспур за 11 мільйонів фунтів стерлінгів, але після звільнення Джорджа Грема у березні 2001 він не зміг знайти спільної мови з новим тренером Гленом Ходдлом. За клуб Сергій зіграв 59 матчів та забив 10 м'ячів.

Оренда в ФенербахчеРедагувати

Реброва було віддано в оренду спершу до стамбульського «Фенербахче». Там він провів 2002—2004 роки. В першому сезоні він зіграв 13 матчів та забив 2 голи. В наступному сезоні він провів 30 матчів та відзначився 3 голами. В суммі за цей час він зіграв там 43 матчі і забив всього 5 голів.

Вест Гем ЮнайтедРедагувати

Пізніше і взагалі до клубу нижчої англійської ліги — «Вест Гем Юнайтед» (Лондон), через що Сергій втратив місце у складі національної збірної України. Ребров провів там лише 1 сезон. Зіграв 33 матчі і забив 2 голи.

Повернення до КиєваРедагувати

1 червня 2005 року Сергій став вільним агентом після відмови продовжити контракт і двома днями пізніше він підписав новий трирічний контракт з «Динамо». У новому сезоні 2005-06, граючи на позиції атакуючого півзахисника, Реброву вдалося повернутися на пік форми, ставши найкращим бомбардиром клубу в національному чемпіонаті, найкращим у лізі за системою «гол+пас», а також найкращим гравцем ліги за результатами опитування головних тренерів і капітанів команд. У липні 2007 року Ребров став капітаном «Динамо». В сезоні 2007-08 він став грати менше, вийшовши у стартовому складі в 7 з 18 матчів у осінній частині чемпіонату. Його внесок в деяких іграх жорстко критикувався пресою. Повідомлялося, що Ребров може перейти до київського «Арсеналу» в міжзесоння. Однак під керівництвом нового тренера Юрія Сьоміна Ребров зіграв у стартовому складі у всіх матчах Кубка Першого каналу і його було названо найкращим гравцем турніру. Після довгих переговорів із керівництвом «Динамо» у лютому-березні 2008 року контракт із ветераном не продовжили. Від 6 березня 2008 Сергій Ребров став повноцінним футболістом російського «Рубіна» (Казань). Сума компенсації — 1 млн доларів.[3]

РубінРедагувати

Разом з казанською командою став чемпіоном Росії 2008. На початку сезону 2009 перестав потрапляти до основного складу «Рубіна», тому влітку покинув клуб. Новою командою нападника міг стати київський «Арсенал», але умови «канонірів» не задовольнили футболіста — Ребров вирішив закінчити ігрову кар'єру і прийняв пропозицію працювати асистентом тренера у молодіжній команді «Динамо» (Київ)[4]. Після цього у серпні 2009 Ребров відіграв один матч кубка України за аматорський клуб «Ірпінь» (Гореничі)[5].

Виступи за збірнуРедагувати

За національну збірну України дебютував 27 червня 1992 року в матчі проти збірної США (0:0). Був у заявці збірної на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, де відзначився дальнім результативним ударом у матчі групового турніру проти збірної Саудівської Аравії. Забив пенальті у післяматчевій серії у матчі 1/8 фіналу проти Швейцарії, чим допоміг збірній України потрапити до 1/4 фіналу. Останній матч за збірну провів 6 вересня 2006 року проти Грузії (3:2).

Всього за кар'єру зіграв 75 матчів і забив 15 голів.

Тренерська кар'єраРедагувати

Наступного дня після завершення ігрової кар'єри Ребров оголосив про своє працевлаштування як тренера молодіжного складу київського «Динамо», де він став помічником Володимира Мунтяна. Незабаром після цього Ребров, який не мав тренерського досвіду, пішов на тренерські курси й після їхнього завершення отримав Диплом-А.

 
Сергій Ребров під час роботи в штабі тренера «Динамо» Юрія Сьоміна (вересень 2011)

У червні 2010 року Ребров став асистентом тренера другої динамівської команди, ставши помічником Геннадія Литовченка. А вже в серпні того ж року новий наставник збірної України Юрій Калитвинцев взяв обох тренерів в свій штаб і вони стали суміщати посади, працюючи так до квітня 2011 року, поки Калитвинцев керував збірною.

У грудні 2010 року Реброва було переведено до першої динамівської команди. Він став одним зі спеціалістів у тренерському штабі Юрія Сьоміна, а після приходу у вересні 2012 року Олега Блохіна залишився і в його штабі. 20 вересня 2013 року, після звільнення тренерського штабу (Олексія Михайличенка, Андрія Баля та Юрія Роменського), Ребров став асистентом Блохіна[6]. У березні 2014 року отримав тренерський Pro-диплом УЄФА[7]

16 квітня 2014 року, після звільнення Блохіна, Ребров став виконувачем обов'язків головного тренера киян.[8][9]

18 травня 2014 року Реброва було затверджено головним тренером київського «Динамо».[1]

1 червня 2017 року Сергій Ребров покинув пост головного тренера футбольного клубу «Динамо» (Київ)[10]. За три роки роботи з клубом Ребров двічі ставав чемпіоном України (2015, 2016), двічі володарем Кубка України (2014, 2015), Суперкубка України (2016) та виводив киян в плей-оф Ліги Чемпіонів (2016).

21 червня 2017 року Сергій Ребров очолив тренерський штаб клубу із Саудівської Аравії «Аль-Аглі» із Джидди.[11]

22 серпня 2018 року став головним тренером угорського клубу «Ференцварош»[12].

Особисте життяРедагувати

30 грудня 1998 року одружився. Дружина Людмила, син Дмитро (нар. 5 жовтня 1999 року).

Сергій Ребров є завзятим радіоаматором. Він — майстер спорту міжнародного класу з радіоспорту[13], чемпіон світу 2005 року і Європи 2003 року[14]. Захоплення радіотехнікою футболіст перейняв від батька[15], який є одним з провідних радіоаматорів України.

14 березня 2013 року неподалік від бази київського «Динамо» Людмила Реброва потрапила в автоаварію.[16] За однією з версій, вона, не впоравшись із керуванням, виїхала на зустрічну смугу і врізалася в автомобіль «Жигулі», який перекинувся від удару.[17] Внаслідок цього загинула вагітна жінка і постраждав її чоловік, що їхали в «Жигулях».[18]

Статистика виступівРедагувати

КлубнаРедагувати

Сезон Клуб Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1991 Шахтар 7 2 3 1 - - - - 10 3
1992 19 10 6 1 - - - - 25 11
1992-93 Динамо Київ 23 5 6 2 2 0 - - 31 7
1993-94 10 2 1 0 2 1 - - 13 3
1994-95 24 8 6 1 7 1 - - 37 10
1995-96 31 9 5 1 2 0 - - 38 10
1996-97 30 20 1 0 4 0 - - 35 20
1997-98 29 22 7 7 12 8 - - 48 37
1998-99 22 9 5 5 14 8 - - 41 22
1999-00 20 18 4 2 16 10 - - 40 30
2000-01 Тоттенгем 29 9 5 3 - - 2 0 36 12
2001-02 30 1 3 0 - - 6 2 39 3
2002-03 Фенербахче 13 2 - - - - - - 13 2
2003-04 25 2 3 1 - - - - 30 3
2004-05 Вест Хем 27 1 2 0 - - 4 1 33 2
2005-06 Динамо Київ 27 13 5 1 1 0 1 0 34 14
2006-07 17 6 2 0 7 2 1 0 27 8
2007-08 9 1 2 0 5 1 - - 16 2
2008 Рубін 24 5 1 0 - - - - 25 5
2009 7 0 - - - - 1 0 8 0
Всього за Динамо 242 113 44 19 72 31 2 0 360 163
Всього за кар'єру 423 145 67 25 72 31 15 3 577 204
  • Інші — Національний суперкубок, Кубок Ліги та Чемпіоншип Плей-офф

Національна збірнаРедагувати

[19]

Збірна Рік
Ігри Голи
Україна 1992 1 0
1993 3 0
1994 - -
1995 - -
1996 5 1
1997 10 3
1998 5 4
1999 10 4
2000 5 0
2001 8 0
2002 7 1
2003 7 0
2004 4 0
2005 3 1
2006 7 1
Всього 75 15


 Статистика матчів і голів за збірну —   Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27-06-1992 Піскатевей США   0 – 0   Україна товариський матч -   76'
16-10-1993 Гай-Пойнт США   1 – 2   Україна товариський матч -   46'
20-10-1993 Сан-Дієго Мексика   2 – 1   Україна товариський матч -   46'
23-10-1993 Бетлегем США   0 – 1   Україна товариський матч -   46'
01-05-1996 Стамбул Туреччина   3 – 2   Україна товариський матч -   69'
13-08-1996 Київ Україна   5 – 2   Литва товариський матч -   60'
31-08-1996 Белфаст Північна Ірландія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 1998 1   46'
05-10-1996 Київ Україна   2 – 1   Португалія Відбір до ЧС 1998 -   76'
09-11-1996 Порту Португалія   1 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
23-03-1997 Київ Україна   1 – 0   Молдова товариський матч 1   46'
29-03-1997 Гранада Албанія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 1998 1
02-04-1997 Київ Україна   2 – 1   Північна Ірландія Відбір до ЧС 1998 -
30-04-1997 Гранада Німеччина   2 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
07-05-1997 Київ Україна   1 – 1   Вірменія Відбір до ЧС 1998 -   81'
07-06-1997 Київ Україна   0 – 0   Німеччина Відбір до ЧС 1998 -   80'
20-08-1997 Київ Україна   1 – 0   Албанія Відбір до ЧС 1998 1
11-10-1997 Єреван Вірменія   0 – 2   Україна Відбір до ЧС 1998 -
29-10-1997 Загреб Хорватія   2 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
15-11-1997 Київ Україна   1 – 1   Хорватія Відбір до ЧС 1998 -
15-07-1998 Київ Україна   1 – 2   Польща товариський матч -   46'
19-08-1998 Київ Україна   4 – 0   Грузія товариський матч 2   46'
05-09-1998 Київ Україна   3 – 2   Росія Відбір до ЧЄ 2000 1
10-10-1998 Андорра-ла-Велья Андорра   0 – 2   Україна Відбір до ЧЄ 2000 1
14-10-1998 Київ Україна   2 – 0   Вірменія Відбір до ЧЄ 2000 -
27-03-1999 Сен-Дені Франція   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
31-03-1999 Київ Україна   1 – 1   Ісландія Відбір до ЧЄ 2000 -
05-06-1999 Київ Україна   4 – 0   Андорра Відбір до ЧЄ 2000 1
09-06-1999 Єреван Вірменія   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -   70'
15-08-1999 Київ Україна   1 – 1   Болгарія товариський матч 1
04-09-1999 Київ Україна   0 – 0   Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
08-09-1999 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 1
09-10-1999 Москва Росія   1 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
13-11-1999 Любляна Словенія   2 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
17-11-1999 Київ Україна   1 – 1   Словенія Відбір до ЧЄ 2000 1
26-04-2000 Софія Болгарія   0 – 1   Україна товариський матч -   46'
31-05-2000 Лондон Англія   2 – 0   Україна товариський матч -
02-09-2000 Київ Україна   1 – 3   Польща Відбір до ЧС 2002 -
07-10-2000 Єреван Вірменія   2 – 3   Україна Відбір до ЧС 2002 -
11-10-2000 Осло Норвегія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -
24-03-2001 Київ Україна   0 – 0   Білорусь Відбір до ЧС 2002 -
28-03-2001 Кардіфф Уельс   1 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -   46'
02-06-2001 Київ Україна   0 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2002 -   46'
06-06-2001 Київ Україна   1 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2002 -
01-09-2001 Мінськ Білорусь   0 – 2   Україна Відбір до ЧС 2002 -
05-09-2001 Львів Україна   3 – 0   Вірменія Відбір до ЧС 2002 -
11-11-2001 Київ Україна   1 – 1   Німеччина Відбір до ЧС 2002 -   55'
14-11-2001 Дортмунд Німеччина   4 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -   70'
27-03-2002 Констанца Румунія   4 – 1   Україна товариський матч -   63'
17-04-2002 Київ Україна   2 – 1   Грузія товариський матч 1   64'
17-05-2002 Москва Україна   2 – 0   Сербія та Чорногорія товариський матч -   82'
19-05-2002 Москва Україна   0 – 2   Білорусь товариський матч -   56'
21-08-2002 Київ Україна   0 – 1   Іран товариський матч -   56'
12-10-2002 Київ Україна   2 – 0   Греція Відбір до ЧЄ 2004 -   71'
16-10-2002 Белфаст Північна Ірландія   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2004 -   54'
12-02-2003 Ізмір Туреччина   0 – 0   Україна товариський матч -
30-04-2003 Копенгаген Данія   1 – 0   Україна товариський матч -
07-06-2003 Львів Україна   4 – 3   Вірменія Відбір до ЧЄ 2004 -   81'
11-06-2003 Афіни Греція   1 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2004 -   61'
20-08-2003 Донецьк Україна   0 – 2   Румунія товариський матч -   46'
06-09-2003 Донецьк Україна   0 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 2004 -   72'
11-10-2003 Скоп'є Україна   0 – 0   Північна Македонія товариський матч -   46'
18-02-2004 Триполі Лівія   1 – 1   Україна товариський матч -   62'
31-03-2004 Скоп'є Північна Македонія   1 – 0   Україна товариський матч -   46'
28-04-2004 Київ Україна   1 – 1   Словаччина товариський матч -   38'
06-06-2004 Сен-Дені Франція   1 – 0   Україна товариський матч -   61'
15-08-2005 Київ Україна   0 – 0 д.ч.
(3 - 5 п.п.)
  Ізраїль товариський матч -   56'
17-08-2005 Київ Україна   2 – 1   Сербія та Чорногорія товариський матч 1   60'
03-09-2005 Тбілісі Грузія   1 – 1   Україна Відбір до ЧС 2006 -   68'
28-02-2006 Баку Азербайджан   0 – 0   Україна товариський матч -   46'
08-06-2006 Люксембург Люксембург   0 – 3   Україна товариський матч -   58'
14-06-2006 Лейпциг Іспанія   4 – 0   Україна ЧС 2006 - груповий етап -   64'
19-06-2006 Гамбург Саудівська Аравія   0 – 4   Україна ЧС 2006 - груповий етап 1   71'
23-06-2006 Берлін Україна   1 – 0   Туніс ЧС 2006 - груповий етап -   55'
26-06-2006 Кельн Швейцарія   0 – 0 д.ч.
(0 - 3 п.п.)
  Україна ЧС 2006 - 1/8 фіналу -   94'
06-09-2006 Київ Україна   3 – 2   Грузія Відбір до ЧЄ 2008 -   56'
Усього Матчів 75 Голів 15

Титули та досягненняРедагувати

ГравецьРедагувати

КлубніРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

  • Найкращий футболіст року в Україні: 1996, 1998
  • Найкращий гравець чемпіонату України: 1997/98, 1999/2000, 2005/06
  • Найкращий бомбардир чемпіонату України: 1997/98
  • Найкращий бомбардир чемпіонату України за всю історію
  • Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 218 голів
  • Перший гравець, який забив 100 м'ячів у вищому дивізіоні Україні. Його ім'ям названо символічний Клуб Сергія Реброва, куди входять гравці, які забили тризначну кількість м'ячів в українському чемпіонаті.
  • Найкращий гравець Кубка Першого каналу 2008
  • Є одним з чотирьох гравців, які забивали у 5 стартових матчах Ліги чемпіонів (у сезоні 1997/98)[20]

ТренерРедагувати

КлубніРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

  • 50 найкращих тренерів світу (2015) — 33 місце (журнал FourFourTwo)[21]
  • 50 найкращих тренерів світу (2016) — 35 місце (журнал FourFourTwo)[22]
  • Найкращий тренер Ференцварошу (2010—2019)[23]

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Сергій РЕБРОВ - новий головний тренер «Динамо» (Київ). Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  2. Шовковський і Ребров встановили рекорди Кубка України
  3. «Динамо» продало Реброва за мільйон доларів (football.ua, 6 березня 2008) (рос.)
  4. Ребров завершил карьеру игрока (podrobnosti.ua, 20 липня 2009) (рос.)
  5. Профіль на сайті ФФУ
  6. Суркис оставил в «Динамо» Блохина, уволив Михайличенко, Баля и Роменского. Архів оригіналу за 19 квітень 2014. Процитовано 18 квітень 2014. 
  7. В Киеве выдали 15 тренерских Pro-дипломов
  8. Ребров назначен и.о. главного тренера Динамо
  9. И.Суркис: «В течение двух лет заботился о Блохине, как о маленьком ребенке»
  10. Ребров покинув пост головного тренера "Динамо". ukranews.com. Українські новини. 2017-06-01. 
  11. Офіційно: Ребров очолив Аль-Ахлі
  12. Ребров — головний тренер «Ференцвароша». «UA-Футбол». 2018-08-22. Процитовано 2018-08-22. 
  13. Мяч от Сергея Реброва (Сторінка раділюбителів Мелітополя) (рос.)
  14. Сергей Ребров (Спорт-Экспресс, 4 листопада 2005) Архівовано 11 серпень 2006 у Wayback Machine. (рос.)
  15. Коротковолновики — кто есть кто! (qrz.ru, 18 березня 2004) Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  16. Ребров підтвердив, що його дружина потрапила в смертельне ДТП
  17. За попередніми даними, у жахливому ДТП винна дружина Реброва
  18. Загибла у ДТП з дружиною Реброва була на 5-му місяці вагітності
  19. http://ffu.org.ua/ukr/tournaments/prof/38423/
  20. Неймар і Роналду повторили досягнення Реброва і Дель П'єро
  21. [1]
  22. [2]
  23. Ребров признан Тренером десятилетия в Ференцвароше
  24. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  25. Указ президента України N 1338/1999. 
  26. Указ президента України N 697/2006. Архів оригіналу за 2012-11-29. Процитовано 2014-04-18. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати