Збірна Туреччини з футболу

Туреччина
Емблема
Туреччина
Асоціація Турецька футбольна федерація
Тренер Туреччина Шенол Гюнеш
Найбільше виступів Рюштю Речбер (119)
Найкращий бомбардир Хакан Шюкюр (52)
Місце в рейтингу ФІФА 29 (19 грудня 2019)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Туреччина Туреччина 2:2 Румунія Румунія
(Стамбул, Туреччина; 26 жовтня 1923)
Найбільша перемога
Туреччина Туреччина 7:0 Сирія Сирія
(Анкара, Туреччина; 20 листопада 1949)
Туреччина Туреччина 7:0 Південна Корея Південна Корея
(Женева, Швейцарія; 20 червня 1954)
Туреччина Туреччина 7:0 Сан-Марино Сан-Марино
(Стамбул, Туреччина; 10 листопада 1996)
Найбільша поразка
Польща Польща 8:0 Туреччина Туреччина
(Хожув, Польща; 24 квітня 1968)
Туреччина Туреччина 0:8 Англія Англія
(Стамбул, Туреччина; 14 листопада 1984)
Англія Англія 8:0 Туреччина Туреччина
(Лондон, Англія; 14 жовтня 1987)
Чемпіонат світу
Виступів 2 (вперше у 1954)
Найвище досягнення третє місце, 2002
Чемпіонат Європи
Виступів 4 (вперше у 1996)
Найвище досягнення півфінал, 2008

Збірна Туреччини з футболу (тур. Türkiye Millî Futbol Takımı) — представляє Туреччину на міжнародних футбольних турнірах. Виникла в 1923 році. Турецька футбольна федерація (тур. Türkiye Futbol Federasyonu) заснована в 1923 році. Член ФІФА з 1923 та УЄФА з 1962.

Найбільше досягнення команди — 3-тє місце на чемпіонаті світу 2002 року. Також Туреччина зайняла 3-тє місце на Кубку конфедерацій 2003 та 3-4 місце на чемпіонаті Європи 2008 року.

ІсторіяРедагувати

 
Перший матч збірної, гра Туреччина—Румунія. 26 жовтня 1923 року.

Турецька футбольна збірна веде свою історію з 1923 року, коли була створена Турецька футбольна федерація і проведено перший офіційний матч, незважаючи на те, що турецькі команди брали участь ще на Олімпіаді 1896 року. Саме з Туреччиною в 1930-і роки збірна СРСР найчастіше проводила товариські матчі. Офіційно Туреччина почала брати участь в кваліфікаційних раундах чемпіонатів світу в 1950 році.

Чемпіонат світу 1950Редагувати

Туреччина кваліфікувалася для участі на чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, обігравши Сирію 7:0, але не змогла взяти участь в турнірі через фінансові проблеми.

Чемпіонат світу 1954Редагувати

Туреччина кваліфікувалася для участі і в наступному чемпіонаті світу 1954 року, обігравши Іспанію. Перший матч турецька команда програла іспанцям 1:4, але перемога у матчі-відповіді 1:0 дозволила проведення 3-го матчу між цими командами. Ця гра завершилася з рахунком 2:2, і місце Туреччини в основному турнірі було визначено жеребом. Туреччина на дебютному «мундіалі» опинитися в групі з угорцями і командою ФРН, хоча через незвичайний формат турніру Туреччина так і не зіграла з Угорщиною, натомість команда програла 1:4 німцям, але потім розгромила збірну Республіки Корея з рахунком 7:0. У матчі за право вийти з групи турки програли все тій же команді ФРН з рахунком 2:7.

1960-ті-1990-тіРедагувати

Незважаючи на зростання рівня національного чемпіонату і хороші показники турецьких клубів на європейській арені, 1960-ті — невдалий період для збірної країни. У 1970-ті Туреччина була середняком у відбіркових турнірах до світових і європейських чемпіонатів, навіть не маючи особливих шансів пробитися на ці турніри.

 
Матч Туреччина-Хорватія на Євро-1996 на поштовій марці Азербайджану.

У 80-ті (1984 і 1987 роки) Туреччина зазнала найбільшої поразки в своїй історії, програвши двічі Англії з рахунком 0:8. В рамках кваліфікаційних ігор до чемпіонату світу 1990 року лише невдача в останньому матчі залишила збірну Туреччини за бортом чемпіонату, а ось в рамках відбору до чемпіонату Європи 1992 року турки взагалі зайняли останнє місце в групі. Єдиним їх значущим виступом у 1990-ті була гра на чемпіонаті Європи 1996 року, де, однак, Туреччина програла всі три матчі, не забивши жодного гола.

Чемпіонат світу 2002Редагувати

 
Збірна Туреччини, бронзовий призер чемпіонату світу-2002 на поштовій марці Азербайджану.

Зростаючий рівень турецького футболу був підтверджений третім місцем на чемпіонаті світу 2002 році. В 1/4 фіналу Туреччина обіграла Сенегал 1:0 (за правилом «золотого голу»), потім в півфіналі поступилася Бразилії 0:1, а в матчі за третє місце перемогла збірну Південної Корея 3:2[2][3][4]. У тому матчі Хакан Шюкюр відкрив рахунок на 11-й секунді, забивши найшвидший гол в історії чемпіонатів світу[5].

Кубок Конфедерацій 2003Редагувати

Влітку 2003 року Туреччина посіла 3-тє місце на Кубку Конфедерацій, на якому вона з молодим, експериментальним складом зіграла внічию з Бразилією, в результаті чого бразильці вибули з турніру. Турки в півфіналі програли майбутнім переможцям турніру, Франції, з рахунком 2:3, не забивши пенальті на останніх хвилинах. У матчі за третє місце Туреччина обіграла Колумбію 2:1, не зважаючи на те, що на тому турнірі багато тогочасних лідерів команди не грали.

Чемпіонат Європи 2004Редагувати

Після серії успіхів турецька команда зазнала фіаско у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2004 року. Пропустивши вперед Англію з відривом всього в одне очко, Туреччина вийшла на збірну Латвії в стикових матчах. У Ризі команда Туреччини поступилася 0:1. У повторній зустрічі турки вели 2: 0, але латиші встигли зрівняти рахунок і вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи. Туреччина ж залишилася за його бортом.

Чемпіонат світу 2006Редагувати

У відбірковому турнірі в групі з такими командами, як Данія, Греція і Україна, турки зайняли 2-е місце (Україна виграла групу і кваліфікувалася напряму). У серії плей-оф Туреччина програла збірній Швейцарії за правилом голів на чужому полі (в гостях програли 0:2, вдома виграли 4:2). Матч у Стамбулі запам'ятався масовою бійкою між футболістами після гри, внаслідок чого Туреччину змусили грати кілька матчів при порожніх трибунах.

Чемпіонат Європи 2008Редагувати

Перед відбірковим турніром збірну покинули Тугай Керімоглу і Окан Бурук, кілька ключових гравців були травмовані, але перемога над Норвегією 2:1 принесла Туреччині заповітну путівку на Євро-2008 з другого місця у відбірковій групі.

На сам фінальний турнір Туреччина поїхала без ряду гравців, включаючи Хакана Шюкюра, Халіла Алтинтопа, Їлдирая Баштюрка та інших, але взяла кілька ветеранів чемпіонату світу 2002 і Кубка конфедерацій 2003 років. У стартовому матчі вони поступилися португальцям 0:2[6], потім вирвали перемогу 2:1 на 92 хвилині у швейцарців[7], а в останній грі групового етапу, поступаючись 0:2, за 15 хвилин до кінця матчу тричі вразили ворота чехів і вирвали перемогу[8]. Героями матчу стали Арда Туран і Ніхат Кахведжі (оформив дубль). Навіть вилучення в кінці зустрічі Волкана Демірела, воротаря збірної, не налякало турків: захисник Тунджай Шанли, який заміняв воротаря, не вступав жодного разу в гру[9].

 
Збірна Туреччини під час кваліфікації Євро-2012.

В 1/4 фіналу турки грали з Хорватією: хорвати відкрили рахунок в кінці овертайму, але через хвилину турки сенсаційно зрівняли рахунок. У серії пенальті вони переграли хорватів 3:1 і сенсаційно вийшли в півфінал Євро-2008[10]. Однак у півфіналі у важкому матчі «яничари» поступилися німцям 2:3, тим самим завоювавши бронзу[11].

Чемпіонат світу 2010Редагувати

Після тріумфу на Євро-2008 Туреччина виступила в кваліфікаційному раунді вкрай невдало: за кілька турів до кінця турніру вона втратила теоретичні шанси пробитися на першість світу навіть через стикові матчі, поступившись другою сходинкою збірній Боснії і Герцеговини. Після цього багаторічний тренер Фатіх Терім оголосив, що подасть у відставку[12].

Чемпіонат Європи 2012Редагувати

Туреччина потрапила в групу А в кваліфікації до Євро-2012, де посіла друге місце і потрапила в плей-оф, але там поступилась Хорватії. 14 листопада 2012 року Туреччина відсвяткувала свій 500-й матч в історії у товариській грі проти Данії на стадіоні «Тюрк-Телеком-Арена», Стамбул, який завершився внічию 1:1. Перед матчем були вшановані футболісти та тренери, які сприяли успіхам національної збірної в минулому. Турецька поп-співачка Хадісе, яка одягла майку національної команди з номером 500, виступила з невеликим концертом[13][14].

Чемпіонат світу 2014Редагувати

Туреччина потрапила в групу D у кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року та зайняла четверте місце. В результаті по ходу відбору було звільнено тренера Абдулли Авчі. Натомість Фатіх Терім втретє повернувся до збірної, але поразка 0:2 від Нідерландів знищила останні надії на кваліфікацію.

 
Збірна Туреччини у 2016 році.

Чемпіонат Європи 2016Редагувати

У відборі до Євро-2016 збірна Туреччини посіла третє місце в групі, пропустивши вперед Чехію, Ісландію і сенсаційно залишивши за бортом фінальної частини турніру бронзового призера ЧС-2014 Голландію, а також обійшовши збірні Латвії та Казахстану. З усіх команд, що посіли треті місця в групах, кращі показники виявилися у турків, тому «яничари» отримали пряму путівку на континентальну першість. У фінальному етапі збірна Туреччини зіграла невдало, програвши Хорватії 0:1 і чинному чемпіону Європи Іспанії 0:3 і лише в останньому матчі здолавши Чехію 2:0. Туреччина посіла третє місце в групі, але через гірші показники залишилася без плей-оф.

Чемпіонат світу 2018Редагувати

Туреччина потрапила в групу I у кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року. Під час кваліфікації головний тренер Фатіх Терім покинув посаду[15] і його замінив 72-річний колишній румунський тренер Мірча Луческу. Після восьми ігор Туреччина мала високі шанси вийти на турнір, але поразка 0:3 проти Ісландії вдома погіршила ситуацію, а нічия 2–2 в останньому десятому турі проти Фінляндії опустила команду на четверте місце.

Чемпіонат Європи 2020Редагувати

Після провалу у попередній кваліфікації Луческу був звільнений, а новим тренером став Шенол Гюнеш, що розпочав революцію в команді, залучивши багатьох молодих талантів, тільки зберігаючи із ветеранів Бурака Їлмаза і Емре Белезоглу . Реструктуризація команди виявилася вдалою, оскільки Туреччина провела одну з найкращих кампаній у новітній історії. Туреччині вдалося домогтися перемоги 2:0 проти діючих чемпіонів світу і фаворитів групи Франції у Коньї, а згодом і зіграти внічию 1:1 на «Стад де Франс». Втім результати з аутсайдерами групи були не такі вдалі, так Андорі турки забили переможний гол лише на 89-й хвилині на «Водафон Парк» у Стамбулі, а єдину поразку в групі зазнала проти Ісландії в Рейк'явіку, програвши 1:2. Зігравши з ними ж внічию 0:0 вдома, Туреччина програла перше місце у групі Франції, але з другого вийшла на чемпіонат Європи, який згодом через пандемію коронавірусу був перенесений на літо 2021 року.

Кубок СвітуРедагувати

  • 1930 — не брала участі
  • 1934 — відмовилася від участі
  • 1938 — не брала участі
  • 1950 — пройшла кваліфікацію, але відмовилася від участі в фінальних змаганнях
  • 1954 — груповий етап
  • 1958 — відмовилася від участі
  • 19621998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — третє місце
  • 2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — не пройшла кваліфікацію
  • 2018 — не пройшла кваліфікацію

Чемпіонат ЄвропиРедагувати

  • 19601992 — не пройшла кваліфікацію
  • 1996 — груповий етап
  • 2000 — чвертьфінал
  • 2004 — не пройшла кваліфікацію
  • 2008 — півфінал
  • 2012 — не пройшла кваліфікацію
  • 2016 — груповий етап

ФормаРедагувати

Домашня

 
 
 
 
 
1923-1963
 
 
 
 
 
1963-1993
 
 
 
 
 
 
 
1996-1998
EURO 1996
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1998-2000
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2000-2002
EURO 2000
 
 
 
 
 
 
 
 
2002-2003
ЧС 2002
 
 
 
 
 
 
 
 
2003-2004
 
 
 
 
 
 
 
 
2004-2005
 
 
 
 
 
2005-2008
 
 
 
 
 
2008-2010
EURO 2008
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2010-2012
 
 
 
 
 
2012-2016
 
 
 
 
 
 
 
2016-2018
EURO 2016
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2018-2020
 
 
 
 
 
 
 
2020-

Гостьова

 
 
 
 
 
 
 
 
1996-1998
EURO 1996
 
 
 
 
 
 
 
 
1998-2000
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2000-2002
EURO 2000
 
 
 
 
 
 
 
 
2002-2003
ЧС 2002
 
 
 
 
 
 
 
 
2003
 
 
 
 
 
 
 
 
2004-2005
 
 
 
 
 
2006-2008
 
 
 
 
 
2008-2010
EURO 2008
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2010-2012
 
 
 
 
 
2012-2016
 
 
 
 
 
 
 
 
2016-2018
EURO 2016
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2018
 
 
 
 
 
 
 
2020

Статистика виступівРедагувати

Чемпіонат світуРедагувати

Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
  1930 Не брала участь Не брала участь
  1934 Відмовилась Відмовилась
  1938 Не брала участь Не брала участь
  1950 Відмовилась після проходження кваліфікації 1 1 0 0 7 0
  1954 Груповий етап 9 3 1 0 2 10 11 3 1 1 1 4 6
  1958 Відмовилась Відмовилась
  1962 Не кваліфікувалась 4 2 0 2 4 4
  1966 6 1 0 5 4 19
  1970 4 0 0 4 2 13
  1974 6 2 2 2 5 3
  1978 6 2 1 3 9 5
  1982 8 0 0 8 1 22
  1986 8 0 1 7 2 24
  1990 8 3 1 4 12 10
  1994 10 3 1 6 11 19
  1998 8 4 2 2 21 9
    2002 Бронзовий призер 3 7 4 1 2 10 6 12 8 3 1 24 8
  2006 Не кваліфікувалась 14 7 5 2 27 13
  2010 10 4 3 3 13 10
  2014 10 5 1 4 16 9
  2018 10 4 3 3 14 13
  2022 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
      2026
Всього 3 місце 2/21 10 5 1 4 20 17 128 47 24 57 176 187

Чемпіонат ЄвропиРедагувати

Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
  1960 Не кваліфікувалась 2 1 0 1 2 3
  1964 2 0 0 2 0 7
  1968 6 1 2 3 3 8
  1972 6 2 1 3 5 13
  1976 6 2 2 2 5 10
  1980 6 3 1 2 5 5
  1984 8 3 1 4 8 16
  1988 6 0 2 4 2 16
  1992 6 0 0 6 1 14
  1996 Груповий етап 16 3 0 0 3 0 5 8 4 3 1 16 8
    2000 Чвертьфінал 6 4 1 1 2 3 4 10 5 4 1 16 7
  2004 Не кваліфікувалась 10 6 2 2 19 8
    2008 Півфінал 3 5 2 1 2 8 9 12 7 3 2 25 11
    2012 Не кваліфікувалась 12 5 3 4 13 14
  2016 Груповий етап 17 3 1 0 2 2 4 10 5 3 2 14 9
  2020 Кваліфікувалась 10 7 2 1 18 3
  2024 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
Всього 3 місце 4/16 15 4 2 9 13 22 120 51 29 40 152 152

Ліга націй УЄФАРедагувати

Ліга націй УЄФА
Рік Дивізіон Раунд М І В Н П ГЗ ГП
2018–19 Ліга B Груповий етап 3 4 1 0 3 4 7
2020–21 Ліга B Буде визначено згодом
Всього Груповий етап
Ліга В
1/1 4 1 0 3 4 7
 
Жеребкування перед матчем Туреччина-Єгипет на літніх Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі.

Олімпійські ігриРедагувати

Футбол на Олімпійських іграх
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
  1924 1 раунд 13 1 0 0 1 2 5
  1928 1 раунд 14 1 0 0 1 1 7
  1936 1 раунд 15 1 0 0 1 0 1
  1948 Чвертьфінал 6 2 1 0 1 5 3
  1952 Чвертьфінал 8 2 1 0 1 3 8
  1956 Відмовилась
  1960 1 раунд 14 3 0 1 2 3 10
  1964 Не кваліфікувалась
  1968
  1972
  1976
  1980
  1984 Відмовилась
  1988 Не кваліфікувалась
  1992
  1996
  2000
  2004
  2008
  2012
  2016
  2020
Всього Чвертьфінал 6/22 10 2 1 7 14 34

Кубок конфедераційРедагувати

Кубок конфедерацій
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
  1992 Не кваліфікувалась
  1995
  1997
  1999
    2001
  2003 3 місце 3 5 2 1 2 8 8
  2005 Не кваліфікувалась
  2009
  2013
  2017
Всього 3 місце 1/10 5 2 1 2 8 8
*В рахунок нічиїх включені в тому числі і матчі, переможець яких був визначений в серії пенальті.

Кубок ОЕСРедагувати

Докладніше: Кубок ОЕС
Рік Результат
  1965 Фіналіст
  1967 Чемпіон
  1969 Чемпіон
  1970 Фіналіст
  1974 Чемпіон
  1993 Не брала участь

Гравці збірноїРедагувати

Поточний складРедагувати

Гравці збірної, що були включені до заявки на ігри відбору на Євро-2020 проти збірної Ісландії 14 листопада і збірної Андорри 17 листопада 2019 року (кількість ігор і голів наведені станом на 17 листопада 2019 після матчу проти Андорри)[16]:

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Сінан Болат 3 вересня 1988 (32 роки)(19880903) 12 0   Антверпен
23 1ВР Угурджан Чакир 5 квітня 1996 (24 роки)(19960405) 2 0   Трабзонспор
12 1ВР Алтай Байиндир 14 квітня 1998 (22 роки)(19980414) 0 0   Фенербахче
3 2ЗХ Хасан Алі Калдирим 9 грудня 1989 (30 років)(19891209) 32 1   Фенербахче
22 2ЗХ Каан Айхан 10 листопада 1994 (25 років)(19941110) 28 3   Фортуна (Дюссельдорф)
2 2ЗХ Зекі Челік 17 лютого 1997 (23 роки)(19970217) 14 2   Лілль
15 2ЗХ Меріх Демірал 5 березня 1998 (22 роки)(19980305) 12 0   Ювентус
13 2ЗХ Умут Мераш 20 грудня 1995 (24 роки)(19951220) 6 0   Гавр
4 2ЗХ Мерт Мюлдюр 3 квітня 1999 (21 рік)(19990403) 2 0   Сассуоло
21 2ЗХ Назім Сангаре 30 травня 1994 (26 років)(19940530) 2 0   Антальяспор
5 2ЗХ Мерт Четін 1 січня 1997 (23 роки)(19970101) 1 0   Рома
18 2ЗХ Озан Кабак 25 березня 2000 (20 років)(20000325) 1 0   Шальке 04
6 3ПЗ Озан Туфан 23 березня 1995 (25 років)(19950323) 50 5   Фенербахче
10 3ПЗ Хакан Чалханоглу 8 лютого 1994 (26 років)(19940208) 48 10   Мілан
8 3ПЗ Окай Йокушлу 9 березня 1994 (26 років)(19940309) 24 1   Сельта
11 3ПЗ Юсуф Язиджи 29 січня 1997 (23 роки)(19970129) 20 1   Лілль
19 2ЗХ Омер Байрам 27 липня 1991 (29 років)(19910727) 9 0   Галатасарай
20 3ПЗ Деніз Тюрюч 29 січня 1993 (27 років)(19930129) 6 1   Фенербахче
9 3ПЗ Беркай Озджан 15 лютого 1998 (22 роки)(19980215) 4 0   Істанбул Башакшехір
7 3ПЗ Емре Килинч 23 серпня 1994 (26 років)(19940823) 2 0   Сівасспор
16 4НП Енес Юнал 10 травня 1997 (23 роки)(19970510) 13 2   Реал Вальядолід
17 4НП Гювен Ялчин 18 січня 1999 (21 рік)(19990118) 3 0   Бешикташ
14 4НП Ахмед Кутуджу 1 березня 2000 (20 років)(20000301) 1 0   Шальке 04

Нещодавно викликалисяРедагувати

Наступні гравці продовжують кар'єру у збірній і також викликалися до її лав протягом 2019 року.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб Останній виклик
1ВР Мерт Гюнок 1 березня 1989 (31 рік)(19890301) 15 0   Істанбул Башакшехір v.   Ісландія, 14 листопада 2019
1ВР Гекхан Аккан 1 січня 1994 (26 років)(19940101) 0 0   Чайкур Різеспор v.   Ісландія, 14 листопада 2019 INJ
2ЗХ Чаглар Сьоюнджю 23 травня 1996 (24 роки)(19960523) 28 1   Лестер Сіті v.   Ісландія, 14 листопада 2019
2ЗХ Махмут Текдемір 20 січня 1988 (32 роки)(19880120) 15 0   Істанбул Башакшехір v.   Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Емре Белезоглу (Капітан) 7 вересня 1980 (40 років)(19800907) 101 9   Фенербахче v.   Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ченгіз Юндер 14 липня 1997 (23 роки)(19970714) 20 6   Рома v.   Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ефеджан Караджа 16 листопада 1989 (30 років)(19891116) 2 0   Аланіяспор v.   Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ірфан Кахведжі 15 червня 1995 (25 років)(19950615) 15 0   Істанбул Башакшехір v.   Ісландія, 14 листопада 2019 PRE
3ПЗ Дорухан Токез 21 травня 1996 (24 роки)(19960521) 6 1   Бешикташ v.   Албанія, 11 жовтня 2019 PRE
3ПЗ Абдулкадір Пармак 28 грудня 1994 (25 років)(19941228) 1 0   Трабзонспор v.   Албанія, 11 жовтня 2019 PRE
3ПЗ Юнус Малли 24 лютого 1992 (28 років)(19920224) 25 1   Уніон (Берлін) v.   Андорра, 7 вересня 2019
3ПЗ Огузхан Озякуп 23 вересня 1992 (28 років)(19920923) 43 1   Феєнорд v.   Ісландія, 11 червня 2019
3ПЗ Абдулкадір Омюр 25 червня 1999 (21 рік)(19990625) 4 0   Трабзонспор v.   Ісландія, 11 червня 2019
4НП Бурак Їлмаз (Віце-капітан) 15 липня 1985 (35 років)(19850715) 59 24   Бешикташ v.   Ісландія, 14 листопада 2019
4НП Дженк Тосун 7 червня 1991 (29 років)(19910607) 42 16   Крістал Пелес v.   Ісландія, 14 листопада 2019 INJ
4НП Кенан Караман 5 березня 1994 (26 років)(19940305) 11 1   Фортуна (Дюссельдорф) v.   Франція, 14 жовтня 2019

Тренерський штабРедагувати

 
Шенол Гюнеш, нинішній головний тренер збірної Туреччини з футболу.
Позиція Ім'я
Головний тренер   Шенол Гюнеш
Асистенти   Байрам Бекташ
  Ерен Шафак
  Шереф Чичек
Тренер з фітнесу   Омюр Сердал Алтунсоз
Фізіотерапевт   Ашкин Деде
Тренер воротарів   Емрах Каракован
Лікарі   Сарпер Четінкая
  Уфук Шентюрк
Відео аналітик   Ердоган Кайнак

ГравціРедагувати

Найбільше матчівРедагувати

 
Рюштю Речбер — рекордсмен збірної за кількістю матчів (120).

Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу[17]. Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів
1 Рюштю Речбер 1994–2012 120 0
2 Хакан Шюкюр 1992–2007 112 51
3 Бюлент Коркмаз 1990–2005 102 3
4 Емре Белезоглу 2000– 101 9
5 Арда Туран 2006– 100 17
6 Тугай Керімоглу 1990–2007 94 2
7 Алпай Озалан 1995–2005 90 4
8 Хаміт Алтинтоп 2004–2014 82 7
9 Мехмет Топал 2008– 81 2
10 Тунджай Шанли 2002–2010 80 22

Найкращі бомбардириРедагувати

 
Хакан Шюкюр — рекордсмен збірної за кількістю забитих голів (51).

Гравці з рівною кількістю голів подаються в хронологічному порядку досягнення результату. Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу.[18] Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів Rate
1 Хакан Шюкюр 1992–2007
51
112
0.46
2 Бурак Їлмаз 2006–
24
58
0.43
3 Тунджай Шанли 2003–2010
22
80
0.28
4 Лефтер Кючюкандоньядіс 1948–1963
21
46
0.46
5 Метін Октай 1956–1968
19
36
0.53
Джеміл Туран 1969–1979
19
44
0.43
Ніхат Кахведжі 2000–2011
19
68
0.28
8 Арда Туран 2006–
17
100
0.17
9 Дженк Тосун 2013-
16
42
0.38
10 Зекі Риза Спорел 1923–1932
15
16
0.94


ПриміткиРедагувати

  1. The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019. 
  2. Turkey's golden delight. BBC Sport. 22 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  3. Brazil stride into final. BBC Sport. 26 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  4. Turkey finish in style. BBC Sport. 29 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  5. World Cup Rewind: Hakan Şükür scores the tournament’s fastest ever goal. guinnessworldrecords.com. Guinness World Records. 6 June 2014. Процитовано 25 November 2018. 
  6. Portugal 2–0 Turkey. BBC Sport. 7 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  7. Switzerland 1–2 Turkey. BBC Sport. 11 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  8. Turkey 3–2 Czech R & Switzerland 2–0 Portugal. BBC Sport. 15 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  9. Turkey edge out Czechs in thriller. FIFA.com. FIFA. 15 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  10. Croatia 1–1 Turkey (1–3 pens). BBC Sport. 20 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  11. Germany 3–2 Turkey. BBC Sport. 25 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  12. Terim Resignation. Guardian Sport. 7 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  13. Turkey marks 500th match. Hürriyet Daily News. 14 November 2012. Процитовано 15 November 2012. 
  14. Er, İsmail (15 November 2012). Türkiye 1–1 Danimarka. Hürriyet Spor (Turkish). Процитовано 15 November 2012. 
  15. Terim leaves Turkey role after brawl. goal.com. Goal. 26 July 2017. Процитовано 31 January 2018. 
  16. Andorra (0–2) Turkey. eu-football.info. 17 листопада 2019. 
  17. A Milli Takım En Fazla Milli Olan Oyuncularımız TFF. Процитовано 15 September 2016. 
  18. Türkiye Futbol Federasyonu Ana Sayfa TFF. tff.org. Turkish Football Federation. Процитовано 21 June 2017. 

ПосиланняРедагувати