Футбол на літніх Олімпійських іграх 1936

олімпійський футбольний турнір

Олімпійський футбольний турнір 1936 року пройшов на Олімпіаді в Берліні. Турнір, як і всі Олімпійські ігри, відбувався на фоні політичного й міждержавного напруження в той час у Європі та світі.

Футбол на літніх Олімпійських іграх 1936
Football pictogram.svg
Деталі турніру
Господар Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Дата 3 серпня15 серпня
Кількість команд 16 (з 4 конфедерацій)
Стадіони 4 (1 місто)
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Італія Італія
Фіналіст Silver medal blank.svg  Австрія
3-тє місце Bronze medal blank.svg  Норвегія
4-те місце  Польща
Статистика турніру
Матчів зіграно 18
Голів забито 102 (5.67 за матч)
1928
1948

Переможцем турніру стала команда Італії. З погляду історії футболу, представництво на турнірі постраждало також через проведення чемпіонату світу з футболу.

Проведення першого чемпіонату світу з футболу 1930 року, який був однією з причин відсутності футбольного турніру в програмі Ігор 1932 року, призвело до девальвації престижу футбольного турніру Олімпіади. Відтоді країни виставляли своїх найкращих гравців на чемпіонати світу, а на Олімпіади приїздили аматори.

Відновлення олімпійського футбольного турніру в 1936 році було забезпечено, бо німецькі організатори були впевнені, що це підніме пристиж Ігор у Берлині. Крім того, Німеччина була одним з фаворитів. Перші невдачі її національної збірної не знизили інтересу вболівальників до турніру, отож матчі за бронзові й золоті медалі Ігор подивилися загалом 195 000 чоловік.

УчасникиРедагувати

Призери
1-е місце 2-е місце 3-є місце
  Італія   Австрія   Норвегія


ТурнірРедагувати

Перший раундРедагувати

3 серпня   Італія 1 - 0 (0-0)   США
3 серпня   Норвегія 4 - 0 (1-0)   Туреччина
4 серпня   Японія 3 - 2 (0-2)   Швеція
5 серпня   Польща 3 - 0 (2-0)   Угорщина
5 серпня   Австрія 3 - 1 (2-0)   Єгипет
6 серпня   Німеччина 9 - 0 (2-0)   Люксембург
6 серпня   Перу 7 - 3 (3-1)   Фінляндія
6 серпня   Велика Британія 2 - 0 (0-0)   Китай

ЧвертьфіналиРедагувати

7 серпня   Італія 8 - 0 (2-0)   Японія
7 серпня   Німеччина 0 - 2 (0-1)   Норвегія
8 серпня   Польща 5 - 4 (2-1)   Велика Британія
8 серпня   Перу 4 - 2 (2-2, 2-2, 2-0), дод. час   Австрія

ПівфіналиРедагувати

10 серпня   Італія 2 - 1 (0-0, 1-1, 1-0), дод. час   Норвегія
11 серпня   Польща 1 - 3 (0-1)   Австрія

Матч за третє місцеРедагувати

Норвегія   3:2   Польща
Брустад   15'21'84'
Олімпійський (Берлін)
Глядачів: 82 000
Норвегія:
ВР Генрі Йогансен
ЗХ Нільс Еріксен
ЗХ Ейвінд Гольмсен
ПЗ Фрітьйоф Уллеберг
ПЗ Йорген Юве
ПЗ Рольф Гольмберг
НП Магдалон Монсен[en]
НП Рейдар Кваммен
НП Альф Мартінсен
НП Одд Францен
НП Арне Брустад
Запасні:
ЗХ Фредрік Хорн[en]
НП Магнар Ісаксен
ВР Сверре Гансен
Тренер:
  Асб'єрн Гальворсен
Польща:
ВР Спіридіон Альбанський
ЗХ Владислав Щепаняк
ЗХ Антоній Галецький
ПЗ Вільгельм Гура
ПЗ Францишек Цибуляк[pl]
ПЗ Евальд Дитко
НП Валеріан Киселінський[pl]
НП Міхал Матіяс
НП Теодор Петерек
НП Губерт Гад[pl]
НП Герард Водаж
Запасні:
НП Фрідріх Шерфке
ЗХ Генрик Мартина
ПЗ Ян Васевич
ПЗ Юзеф Котлярчик
НП Ришард Пєц
ПЗ Валенти Муселяк[pl]
Тренер:
  Юзеф Калужа

ФіналРедагувати

Склади команд у фінальній грі
  Італія   Австрія
Бруно Вентуріні, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, Джузеппе Бальдо, Акілле Піччіні, Уго Локателлі, Аннібале Фроссі, Ліберо Маркіні, Серджо Бертоні, Карло Б'яджі, Франческо Габріотті Еді Кайнберґер, Ернст Кюнц, Мартін Карґль, Антон Кренн, Карл Вальмюллер, Макс Гофмайстер, Вальтер Верґінц, Адольф Лавдон, Клемент Штайнмец, Карл Кайнберґер, Франц Фухсберґер

ПосиланняРедагувати