Збірна Швеції з футболу
Швеція | |||
---|---|---|---|
| |||
Прізвисько | Синьо-жовті (швед. Blågult | ||
Асоціація | Шведський футбольний союз | ||
Тренер | Йон-Даль Томассон | ||
Найбільше виступів | Андерс Свенссон (148) | ||
Найкращий бомбардир | Златан Ібрагімович (62) | ||
Код ФІФА | SWE | ||
Місце в рейтингу ФІФА | 27 ▲ 1 (28 листопада 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч Швеція 11:3 Норвегія (Гетеборг, Швеція; 12 липня 1908) | |||
Найбільша перемога Швеція 12:0 Латвія (Стокгольм, Швеція; 29 травня 1927) Швеція 12:0 Південна Корея (Лондон, Англія; 5 серпня 1948) | |||
Найбільша поразка Велика Британія 12:1 Швеція (Лондон, Англія; 20 жовтня 1908) | |||
Чемпіонат світу | |||
Виступів | 12 (вперше у 1934) | ||
Найвище досягнення | друге місце, 1958 | ||
Чемпіонат Європи | |||
Виступів | 7 (вперше у 1992) | ||
Найвище досягнення | півфінал, 1992 |
Збірна Швеції з футболу (швед. Sveriges herrlandslag i fotboll) — національна збірна команда, що представляє Швецію на міжнародних змаганнях з футболу. Підпорядковується Шведському футбольному союзу.
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Олімпійські ігри | ||
Золото | Лондон 1948 | |
Бронза | Париж 1924 | |
Бронза | Гельсінкі 1952 | |
Чемпіонат світу з футболу | ||
Срібло | Сульна 1958 | |
Бронза | Сан-Паулу 1950 | |
Бронза | Пасадена 1994 | |
Чемпіонат Європи | ||
Бронза | Швеція 1992 |
Станом на 28 листопада 2024 посідає 27-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Історія
ред.Збірна Швеції з футболу традиційно вважається однією з сильних команд світу. Тричі шведські футболісти завойовували медалі Олімпійських ігор, одинадцять разів брали участь у фінальному турнірі Чемпіонату світу. У 1958 році команда посіла друге місце на світовій першості, що проводилася у себе удома; тоді у фінальному матчі вона зазнала поразки від збірної Бразилії з рахунком 2:5.
Після успішного виступу в 1958 році шведам довго не вдавалося подібних досягнень повторити. Єдиним успіхом команди в кінці 1960‑х років стало потрапляння у фінальний турнір Чемпіонату світу 1970 року; вона змогла випередити у відбірковій групі збірні Франції і Норвегії. Проте на мундіалі в Мексиці збірна Швеції програла боротьбу в групі збірним Італії і Уругваю, зайнявши лише 3‑е місце.
Європейський чемпіонат 1992 року Швеція приймала як країна‑організатор. Для збірної участь в цьому турнірі стала дебютною на чемпіонатах Європи. Швеція опинилася в одній групі із збірними Данії, Франції і Англії і стала єдиною командою на турнірі, яка змогла обіграти майбутніх чемпіонів Європи — данців. Швеція посіла перше місце в групі і вийшла в півфінал, де поступилася збірній Німеччини. Цей результат є найкращим досягненням шведської команди в першості континенту.
У 1994 році на Чемпіонаті світу в США шведам вдалося посісти третє місце, що стало найкращим результатом команди на світовій першості з 1958 року. Крім цього, Швеція стала з 15 забитими м'ячами найрезультативнішою командою турніру. На цьому ж першості в команді заблищав, за визнанням як уболівальників, так і експертів УЄФА, найвидатніший гравець за всю історію шведського футболу — Генрік Ларссон.
Після 1994 року команда ніяк не могла знайти свою гру. В результаті збірній не вдалося пройти навіть кваліфікаційний раунд на Чемпіонат Європи в Англії 1996 року і на Чемпіонат світу у Франції 1998 року. Чорна смуга продовжувала переслідувати збірну і в 1999 році, коли безперечний лідер команди Ларссон отримав важку травму ноги.
У 2000 році шведам нарешті вдалося потрапити на чемпіонат Європи до Бельгії і Нідерландів. Проте команда показала один з найслабкіших результатів, зайнявши останнє місце в групі всього з одним очком.
Через два роки на чемпіонаті світу в Японії і Південній Кореї у уболівальників збірної з'явилася надія, що команда зможе показати себе. Збірній вдалося вийти з групи, названою експертами «групою смерті», і залишити за бортом першість аргентинців, що вважалися фаворитами, і Нігерії. Проте на стадії однієї восьмої фіналу шведи поступилися з рахунком 0:1 «темній конячці» чемпіонату — збірній Сенегалу.
Насилу пробившись на фінальний турнір Чемпіонату Європи 2004 року в Португалії, шведи з перших же ігор примусили букмекерів записати себе у фаворити першості. Команда, яку вів Генрік Ларссон, що відновився після травми, і нова зірка скандинавського футболу Златан Ібрагімович, у першій же грі розгромила болгар з рахунком 5:0, а у двох подальших матчах добилася бойової нічиєї з італійцями і данцями. Проте і тут команда вистачило тільки на груповий етап. У одній четвертій фіналу шведи поступилися збірній Нідерландів у серії післяматчевих пенальті.
Не змогли проявити себе шведи і у 2006 році на Чемпіонаті світу в Німеччині. Старіюча збірна явно програвала за швидкістю молодим командам і демонструвала зовсім невидовищний позиційний футбол. За три матчі групового етапу команді вдалося забити всього три м'ячі. Проте, вони пройшли в одну восьму фіналу, в якому капітулювали перед господарями чемпіонату з рахунком 0:2.
Кваліфікаційний раунд Євро‑2008 шведи минули досить упевнено і заробили путівку на фінальну стадію турніру з другого місця в групі, відпустивши вперед на два очки лише збірну Іспанії. Але на Євро‑2008 шведи не змогли піти далі групового етапу, вигравши в греків (2:0) та поступившись іспанцям (1:2) і росіянам (0:2).
Гравці збірної
ред.Поточний склад
ред.Заявка збірної на Євро-2020, оприлюднена 18 травня 2021 року. Кількість матчів і голів наведені станом на дату оприлюднення заявки, вік гравців — станом на початок турніру (11 червня 2021 року).
№ | Поз. | Гравець | Дата народження (вік) | Ігри | Голи | Клуб |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ВР | Робін Ульсен | 8 січня 1990 (вік 31 рік) | 42 | 0 | Евертон |
2 | ЗХ | Мікаель Лустіг | 13 грудня 1986 (вік 34 роки) | 89 | 6 | АІК |
3 | ЗХ | Віктор Лінделеф | 17 липня 1994 (вік 26 років) | 40 | 3 | Манчестер Юнайтед |
4 | ЗХ | Андреас Гранквіст (капітан) | 16 квітня 1985 (вік 36 років) | 88 | 9 | Гельсінгборг |
5 | ЗХ | Мартін Ульссон | 17 травня 1988 (вік 33 роки) | 51 | 5 | Геккен |
6 | ЗХ | Людвіг Аугустінссон | 21 квітня 1994 (вік 27 років) | 32 | 2 | Вердер |
7 | ПЗ | Себастіан Ларссон | 6 червня 1985 (вік 36 років) | 127 | 9 | АІК |
8 | ПЗ | Альбін Екдаль | 28 липня 1989 (вік 31 рік) | 56 | 0 | Сампдорія |
9 | НП | Маркус Берг | 17 серпня 1986 (вік 34 роки) | 84 | 23 | Краснодар |
10 | ПЗ | Еміль Форсберг | 23 жовтня 1991 (вік 29 років) | 56 | 8 | РБ Лейпциг |
11 | НП | Александр Ісак | 21 вересня 1999 (вік 21 рік) | 20 | 6 | Реал Сосьєдад |
12 | ВР | Карл-Юган Юнссон | 28 січня 1990 (вік 31 рік) | 9 | 0 | Копенгаген |
13 | ПЗ | Густав Свенссон | 7 лютого 1987 (вік 34 роки) | 30 | 0 | Гуанчжоу Фулі |
14 | ЗХ | Філіп Геландер | 22 квітня 1993 (вік 28 років) | 15 | 0 | Рейнджерс |
15 | ПЗ | Кен Сема | 30 вересня 1993 (вік 27 років) | 10 | 0 | Вотфорд |
16 | ЗХ | Еміль Крафт | 2 серпня 1994 (вік 26 років) | 26 | 0 | Ньюкасл Юнайтед |
17 | ПЗ | Віктор Классон | 2 січня 1992 (вік 29 років) | 44 | 9 | Краснодар |
18 | ЗХ | Понтус Янссон | 13 лютого 1991 (вік 30 років) | 27 | 0 | Брентфорд |
19 | ПЗ | Маттіас Сванберг | 5 січня 1999 (вік 22 роки) | 7 | 1 | Болонья |
20 | ПЗ | Крістоффер Ульссон | 30 червня 1995 (вік 25 років) | 24 | 0 | Краснодар |
21 | ПЗ | Деян Калусевскі | 25 квітня 2000 (вік 21 рік) | 11 | 1 | Ювентус |
22 | НП | Робін Квайсон | 9 жовтня 1993 (вік 27 років) | 24 | 8 | Майнц 05 |
23 | ВР | Крістоффер Нордфельдт | 23 червня 1989 (вік 31 рік) | 14 | 0 | Генчлербірлігі |
24 | ЗХ | Маркус Даніельсон | 8 квітня 1989 (вік 32 роки) | 7 | 2 | Далянь Їфан |
25 | НП | Джордан Ларссон | 20 червня 1997 (вік 23 роки) | 5 | 1 | Спартак (Москва) |
26 | ПЗ | Єнс Каюсте | 10 серпня 1999 (вік 21 рік) | 3 | 0 | Мідтьюлланн |
Досягнення
ред.
|
|
Форма та виробники
ред.Домашня форма
ред.Гостьова форма
ред.Постачальник форми | Період |
---|---|
Umbro | 1970 (чемпіонат світу) |
Adidas | 1994 — 2003 |
Umbro | 2003 — 2013 |
Adidas | 2013 — донині |
Примітки
ред.- ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 28 листопада 2024. Процитовано 28 листопада 2024.
Посилання
ред.- RSSF.com [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.] — всі матчі збірної з 1908 року